Ухвала суду № 96323187, 14.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8328/20

Провадження № 4-с/638/114/21

УХВАЛА

Іменем України

14 квітня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Котельнікової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця у справі за позовом ОСОБА_1 , поданого адвокатом Лагутіним Іваном Володимировичем, до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) про стягнення належних при звільненні виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), яка полягає у не накладенні арешту на кошти боржника, рухоме та нерухоме майно, у виконавчому провадженні щодо виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №638/8328/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) про стягнення належних при звільненні виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування скарги зазначив, що у провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа № 638/8328/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) про стягнення належних при звільненні виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Заочним рішення суду від 02 листопада 2020 року стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу в сумі 695000 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.05.2020 року по 02.11.2020 року включно в сумі 272243,88 грн, судовий збір в сумі 938,80 грн. Заочне рішення набрало законної сили 11 грудня 2020 року, у зв`язку з чим Дзержинським районним судом м. Харкова видано ОСОБА_1 три виконавчих листи, які останнім пред`явлено до виконання 15 березня 2021 року до міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) разом із заявами про примусове виконання заочного рішення суду від 02 листопада 2020 року.

Державним виконавцем міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), всупереч вимогам ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», після винесення постанов від 23 березня 2021 року про відкриття виконавчих проваджень ВП № 64903026, ВП №64903181, ВП №64903426, на підставі зазначених вище виконавчих листів, не було накладено арешт на майно та кошти боржника.

У зв`язку з вищевикладеним ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , просив суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рамках виконавчих проваджень: ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426 щодо ненакладення арешту на кошти боржника на рахунках боржника - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ); зобов`язати державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства: юстиції (м. Харків) або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути допущені порушення шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника на рахунках боржника в межах суми стягнення в рамках виконавчих проваджень: ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426; визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рамках виконавчих проваджень: ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426 щодо ненакладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ); зобов`язати державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути допущені порушення шляхом: винесення постанови про арешт рухомого майна боржника в межах суми стягнення в рамках виконавчих проваджень ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426; винесення постанови про арешт нерухомого майна боржника в межах суми стягнення в рамках виконавчих проваджень ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426; зобов`язати Міжрайонний відділ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повідомити Дзержинський районний суд м. Харкова і ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про виконання ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримав в частині визнання протиправною бездіяльність державного виконавця щодо ненакладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника. Щодо інших вимог скарги зазначив, що державним виконавцем накладено арешт на рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, на підтвердження чого надав копії відповідних постанови державного виконавця. Окрім того, представником заявника долучено до матеріалів справи копії постанов державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426, а також Інформацію про вказані виконавчі провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 14 квітня 2021 року.

Представник боржника у виконавчому провадженні Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) проти задоволення скарги заперечував, зазначивши дії державного виконавця відповідають вимогам закону. Додатково пояснив, що ДП обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) подано заяву про перегляд заочного рішення, яка прийнята до розгляду судом, наразі відкрито провадження за розглядом даної заяви.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши пояснення заявника та представника боржника, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2020 року стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу в сумі 695000 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19 травня 2020 року по 02 листопада 2020 року включно в сумі 272243,88 грн, судовий збір в сумі 938,80 грн.

23 грудня 2021 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано ОСОБА_1 три виконавчих листи на виконання рішення суду від 02 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 11 грудня 2020 року.

15 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства, юстиції (м. Харків) із заявами про примусове виконання рішення суду, до яких додав зазначені вище виконавчі листи. У заявах стягувачем було зазначено рахунки боржника в банківських установах, що вбачається із копій зазначених заяв.

Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження за вказаними виконавчими листами від 23 грудня 2020 року, постановами від 23 березня 2021 відкрито три виконавчих провадження ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Частиною першою статті 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, упереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому провадженні. У разі зміни стороною місця чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Тобто законом передбачено обов`язок виконавця негайно, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, після відкриття виконавчого провадження перевірити в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накласти на нього арешт.

З копій заяв ОСОБА_1 від 15 березня 2021 року про примусове виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2020 року вбачається, що останній у заяві зазначив майно, яке належить боржнику.

Із матеріалів справи та з пояснень скаржника, які не спростовані ані представником стягувача, ані державним виконавцем, вбачається, що державним виконавцем всупереч імперативним вимогам статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», не було негайно після відкриття виконавчого перевірено в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на вказане в заяві стягувача майно та накладено на нього арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на відсутність доказів щодо виконання державним виконавцем свого обов`язку, передбаченого ч. 7 с. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме щодо негайного після відкриття виконавчого провадження перевірки в електронних державних базах даних та реєстрах наявності права власності або іншого майнового права боржника майно, яке зазначено в заявах ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду, і подальшого його арешту, суд вважає, що бездіяльність державного виконавця, яка полягає у невчиненні зазначених вище дій, є незаконною, у зв`язку з чим скарга у частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд відхиляє доводи представника ДП обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) про те, що оскільки відповідачем подано заяву про перегляд заочного рішення, тому правомірними є дії державного виконавця з огляду на таке.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Як зазначалось вище, на заочне рішення протягом строку, встановленого ч. 2 ст. 284 ЦПК України, заяву про його перегляд подано не було, у зв`язку з чим заочне рішення від 02 листопада 2020 року набрало законної сили 11 грудня 2020 року, та є обов`язковим для виконання.

Само по собі подання заяви про перегляд заочного рішення поза межами строку на її подання та розгляд даної заяви не є підставою вважати заочне рішення таким, що не набрало законної, оскільки на час розгляду даної скарги заочне рішення не скасовано судом, який його ухвалив, на нього не подано апеляційну скаргу позивачем, а тому у відповідності до вимог ст. 289 ЦПК України заочне рішення є таким, що набрало законної сили та обов`язкове для виконання.

Щодо вимог скарги про зобов`язання державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства, юстиції (м. Харків) або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути допущені порушення шляхом винесення постанов про арешт рухомого та нерухомого майна боржника в межах суми стягнення в рамках виконавчих проваджень ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Як зазначалось вище судовим розглядом встановлено, що постановами старшого державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Щербаком Русланом Олександровичем від 25 березня 2021 року у зв`язку з надходженням заяви боржника про відкладення виконавчих дій на підставі оскарження заочного рішення відкладено проведення виконавчих дій в рамках виконавчих провадження ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426 до 04 квітня 2021 року. В подальшому постановами від 09 квітня 2021 року виконавчі дії у зазначених виконавчих провадження відкладено до 23 квітня 2021 року з тих же підстав.

Зазначені вище постанови на час розгляду цієї скарги у встановленому законом порядку не скасовані, а отже є чинними і обов`язковими для виконання.

Таким чином, оскільки на час розгляду скарги у виконавчих провадженнях ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426 у встановленому законом порядку відкладено проведення будь-яких виконавчих дій, у суду відсутні підстави для зобов`язання державного виконавця усунути допущені порушення шляхом винесення постанов про арешт рухомого та нерухомого майна боржника в межах суми стягнення в рамках зазначених виконавчих проваджень, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні цих вимог скарги ОСОБА_1 .

Також, з наданих заявником копій постанов державного виконавця від 23 березня 2021 року в рамках виконавчих провадження ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426 вбачається, що виконавцем накладено арешт на грошові кошти боржника у банках, інших фінансових установах.

За таких обставин, вимоги скарги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо ненакладення в рамках виконавчих проваджень ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426 арешту на кошти боржника на рахунках боржника та зобов`язання усунути допущені порушення шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника на рахунках боржника в межах суми стягнення в рамках виконавчих проваджень задоволенню не підлягають.

Оскільки судом задоволено лише вимогу скарги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та відмовлено у задоволенні вимог скарги про зобов`язання вчинення будь-яких дій, відсутні підстави для зобов`язання Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в порядку ст. 453 ЦПК України повідомити Дзержинський районний суд м. Харкова і ОСОБА_1 про виконання ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст. 447-451 ЦПК України, ст. 18, 27-28 Закону України «Про виконавче провадження», суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця у справі за позовом ОСОБА_1 , поданого адвокатом Лагутіним Іваном Володимировичем до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) про стягнення належних при звільненні виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рамках виконавчих проваджень: ВП №64903026, ВП №64903181, ВП №64903426 щодо ненакладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ).

У задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 16 квітня 2021 року.

Суддя І.П. Латка