Рішення № 96322861, 16.04.2021, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/92/21

провадження: 2/614/64/21

категорія: 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2021

смт. Борова Борівського району Харківської області

справа № 614/92/21

Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г.М.,

розглянувши у в судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

про стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку (відшкодування збитків, завданих клієнту несанкціонованим зняттям коштів з банківської картки),

за участю учасників справи:

позивача: не з`явився,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

У С Т А Н О В И В :

10.02.2021 ОСОБА_2 звернувся до Борівського районного суду Харківської області з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», в якому просив стягнути з відповідача на його користь безпідставно списані кошти з його карткового рахунку у розмірі 7800.00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

З Борівським відділенням АТ КБ «ПриватБанк» у позивача був укладений кредитний договір з лімітом 13000.00 грн.

15.09.2018 невідомі особи почали телефонувати на мобільний телефон позивача, представляючись співробітниками служби АТ КБ «ПриватБанк» і говорити, що позивачу потрібно терміново замінити «пін-код» його кредитної картки у зв`язку з тим, що на його кредитну картку ніби-то була здійснена «хакерська атака», а для заміни «пін-коду» їм потрібно повідомити «пін-код» його кредитної картки.

Позивач, будучи обізнаним із засобів масової інформації про телефонних шахраїв, не став повідомляти невідомим особам «пін-код» картки і відключив телефон. Після цього, невідомі особи почали телефонувати на мобільні телефони батьків позивача, але і вони не стали реагувати на їх дзвінки. Тоді, шахраї заблокували мобільні телефони всієї родини позивача та самого позивача.

16.09.2018 позивач заблокував свою кредитну картку, зателефонувавши на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» на телефон 3700, здійснивши туди дзвінок з чужого мобільного телефону.

17.09.2018 вранці позивач особисто звернувся до Борівського відділення АТ КБ «ПриватБанк» з проханням розблокувати його кредитну картку та надати йому відомості про рух грошових коштів по ній. При цьому, позивач попросив працівників відділення АТ КБ «ПриватБанк» допомоги у забезпеченні безпеки грошових коштів, які знаходилися на його кредитній картці. Працівники банку відновили номер мобільного телефону позивача, розблокували його кредитну картку та замінили її на іншу, завіривши позивача, що тепер безпека грошових коштів на його рахунку (кредитній картці) була 100-відсоткова.

Але 17.09.2018 увечері приблизно о 18.00 год. на мобільний телефон позивача знову почали телефонувати ті самі невідомі особи з вимогою змінити «пін-код» його кредитної картки.

Позивач не став змінювати «пін-код» кредитної картки і тоді шахраї знову заблокували його мобільний телефон.

Тоді позивач з чужого мобільного телефону повторно звернувся на гарячу лінію на телефон 3700 АТ КБ «ПриватБанк» і попросив допомоги у ситуації, яка склалася навколо його кредитної картки. Працівники гарячої лінії АТ КБ «ПриватБанк» запропонували позивачу знову заблокувати його кредитну картку, завіривши його в тому, що це буде повною безпекою грошових коштів на його рахунку (кредитній картці).

Послухавшись поради працівників гарячої лінії АТ КБ «ПриватБанк» позивач заблокував свою кредитну картку. При цьому, позивач паралельно зателефонував до свого оператора у Борівському відділенні АТ КБ «ПриватБанк», який знову його запевнив, що тепер все добре, що у АТ КБ «ПриватБанк» дуже добре працює служба безпеки.

Позивач звертає увагу, що до оператора Борівського відділення АТ КБ «ПриватБанк» він телефонував аж тричі і просив допомоги, але він ніякої практичної допомоги йому не надав, а тільки заспокоював і говорив, що не звертайте уваги, це вам телефонують телефонні шахраї.

Позивач вважає, що працівники Борівського відділення АТ КБ «ПриватБанк» в даній ситуації допустили халатність, хоча могли запропонувати зменшити кредитний ліміт на його кредитній картці або взагалі закрити кредит по цій картці.

19.09.2018 позивач знову відновив номер свого мобільного телефону та розблокував свою кредитну картку. У Борівському відділенні АТ КБ «ПриватБанк» позивачу знову поміняли стару кредитну картку на нову та змінили на ній «пін-код».

В цей же день, від працівників відділення банку позивач дізнався про те, що ще 17.09.2018 з кредитної картки позивача були зняті одним платежем грошові кошти в сумі 7800.00 грн. і переведені в інший банк – АТ «А-Банк» для поповнення картки № НОМЕР_1 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Позивач наголошує, що при перерахуванні грошових коштів з його кредитної картки на карту ОСОБА_3 СМС-повідомлення про здійснення такої операції на номер його мобільного телефону не надходило.

20.09.2018 позивач звернувся до Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області про викрадення невідомою особою грошей з його рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 7800.00 грн.

21.09.2018 Борівським ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області було відкрито кримінальне провадження № 12018220230000284, внесене до ЄРДР 21.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна.

Згідно відповіді Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області від 15.01.2021 № 121/119-72/04/49-2021 по кримінальному провадженню № 12018220230000284 від 20.09.2018 позивач визнаний потерпілим.

03.12.2018 позивач звернувся до Національного банку України і АТ КБ «ПриватБанк» зі скаргою на бездіяльність посадових осіб АТ КБ «ПриватБанк», в якій просив повернути викрадені з його кредитної картки грошові кошти в сумі 7800.00 грн.

03.01.2019 від Національного банку України позивач отримав відповідь на скаргу, в якій зазначено, що відповідно до п. 1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг які розміщуються на офіційеому сайті АТ КБ «ПриватБанк», банк не несе віджповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту стало відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їх зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

10.01.2019 від АТ КБ «ПриватБанк» позивач отримав відповідь на скаргу, в якій зазначено, що банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, картку, контрольну інформацію клієнта, відправленому в СМС-повідомленні Пін-коді, або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їх зберігання і використання (п. 1.1.5.5 Умов).

Позивач вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язаний повернути йому грошові кошти з відсотками безпідставно списані з його карткового рахунку на картку ОСОБА_3 в АТ «А-Банк» відповідно до чинного законодавства України тому що: його кредитна картка та її реквізити («пін-код») не були ним передані третім особам; позивач, як власник рахунку, не давав банку розпорядження щодо перерахування грошових коштів на інший рахунок (не отримував СМС-повідомлення з кодом та не вводив його), не передавав сім-карту свого мобільного телефону третім особам; працівника банку позивачем було повідомлено про незаконне перерахування грошових коштів.

Правовідносини, що склалися між АТ КБ «ПриватБанк» і позивачем, є цивільно-правовими. Договір банківського рахунку є публічною офертою, до якої клієнт приєднується шляхом підписання анкети-заяви. Такий договір є двостороннім, а тому при неналежному виконанні своїх обов`язків винна сторона повинна нести відповідальність. У цих правовідносинах при незбереженні коштів на рахунку банк повинен відшкодувати завдані збитки, адже клієнт довірив йому відповідну суму, яка є його власністю.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 16.02.2021 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Станом на 16.04.2021 відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

13.04.2021 до Борівського районного суду Харківської області від відповідача АТ КБ «ПриватБанк» надійшли письмові пояснення, в яких останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, справу розглянути без участі його представника.

Згідно ч. 1-3 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.ст. 174, 178, 180 ЦПК України відповідач в позовному провадженні наділений правом подачі відзиву та заперечень, для подачі яких ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 16.02.2021 встановлений строк.

Проте, відповідачем подані письмові пояснення не у передбачений чинним законодавством процесуальний спосіб та поза встановленими ЦПК України та судом строками, в зв`язку з чим, суд не може прийняти їх до уваги та залишає без розгляду згідно ст. 126 ЦПК України.

Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, висловленими в постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 761/22513/15-ц.

Представник позивача просив справу розглянути без їхньої участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Крім того, представник позивача просить не приймати до уваги письмові пояснення відповідача, так як вони надані у позапроцесуальний спосіб. Також, представник позивача відмовився від виклику двох свідків, про що надав відповідну заяву.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі матеріалів, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 3 ст.211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно дублікату квитанції № 0.0.1135963026.1 від 17.09.2018 17.09.2018 о 18.47 год. з карткового рахунку ОСОБА_2 здійснена банківська операція – поповнення карти А-Банку на суму 7800.00 грн. (а.с.12). ОСОБА_2 звертався до голови правління АТ КБ «ПриватБанк» зі скаргою на бездіяльність посадових осіб АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.13-15), на що отримав відповідь, що з`ясування наведених у зверненні фактів заволодіння невстановленими особами інформацією, яка призвела до вчинення шахрайських дій з коштами за рахунком позивача має бути здійснене правоохоронними органами в процесуальному порядку (а.с.16-19). АТ КБ «ПриватБанк» в даному випадку відповідальності не несе, інформація по спірній операції була передана до служби безпеки АТ «А-Банк». Від служби безпеки АТ «А-Банк» отримана інформація, що повернути кошти не має можливості, оскільки кошти за рахунком не збережені (а.с.20). За фактом викрадення у ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 7800.00 грн., шляхом виконання платежу, внесені відомості до ЄРДР за № 12018220230000284 від 20.09.2018 за ч. 1 ст. 185 КК України (а.с.21). На скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність працівників поліції Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області (а.с.22-23), Ізюмська місцева прокуратура повідомила, що станом на 11.02.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220230000284 від 21.09.2018 триває (а.с.26-27). За інформацією Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 визнаний потерпілим по кримінальному провадженню № 12018220230000284 від 21.09.2018 (а.с.32). 21.12.2018 ОСОБА_2 сплатив на кредитний рахунок АТ КБ «ПриватБанк» 7 795.00 грн. (а.с.39). Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 станом на 12.03.2019 заборгованості перед банком не має (а.с.40). 04.03.2020 ОСОБА_2 звертався до АТ КБ «ПриватБанк» з письмовою вимогою про повернення банком грошових коштів (відшкодувангня збитків, завданих несанкціонованим зняттям коштів з банківської картки) (а.с.41-45).

Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідачем не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що позивач вчиняв будь-які розпорядження про списання грошових коштів із своїх рахунків, також як і нічим не підтверджено, що він вчиняв будь-які дії, що могли б призвести до списання грошових коштів, зокрема не доведено що він складав платіжні доручення та скеровував їх до АТ «КБ «ПриватБанк», ані письмово, ані у електронному вигляді з використанням електронної системи «Приват24», або у будь-який інший спосіб.

Натомість, позивач неодноразово звертався за телефоном гарячої лінії «ПриватБанку» з вимогою заблокувати картки відкриті на його імя, до Борівського відділення АТ КБ «ПриватБанк» та повідомив про вказані факти.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Частиною 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.

Частиною 2 згаданої статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

В судовому засіданні не доведено, що позивач вчиняв розпорядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняв будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з його рахунків.

Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.

У відповідності до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;

Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.

Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.

Відповідно до п. 18.3 статті 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.

Згідно з п. 39.2.3 ст. 39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд приходить до висновку, що 17.09.2018 було здійснене несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_2 , у зв`язку із чим вони підлягають поверненню.

Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, висловленими 23 січня 2018 року по справі № 202/10128/14-ц.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує згідно ст. 141 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 158, 191, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 274-279, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст. 1066, 1068, 1071, 1073, 1092, 1213 ЦК України, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку (відшкодування збитків, завданих клієнту несанкціонованим зняттям коштів з банківської картки)– задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) безпідставно списані кошти з його карткового рахунку у розмірі 7800.00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908.00 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Гуляєва Г. М.