Вирок № 96321528, 16.04.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

16.04.2021

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

м.ПОЛТАВИ

Справа № 553/426/21

Провадження № 1-кп/553/134/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю: секретаря судового засідання Яковенко В.С., прокурора Вільховик Ю.О., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021170460000076 від 20.02.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.11.1994 Октябрським районним судом м.Полтави за ст.17, ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки;

- 13.07.1999 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.140, ст.14 КК України до 1 року позбавлення волі. Згідно ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік, штраф 700 грн.;

- 19.07.2004 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16.02.2005 засудженого за ч.2 ст.307, із застосуванням ст.69 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 13.11.2009 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 17.01.2014 Апеляційним судом Полтавської області за ч. 2 ст.307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 13.11.2009, остаточно засудженого до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Строк обчислювати з 17.01.2014 (зараховано в строк відбування покарання, строк з 03.08.2009 по 02.08.2012);

- 29.08.2014 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 18.02.2016 за відбуттям строку покарання;

- 04.05.2017 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- 13.06.2018 Ленінським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 13.07.2020 за відбуттям строку покарання,

- 09.03.2021 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 1 року позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 1 рік (вирок набрав законної сили 09.04.2021)

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

17.02.2021 близько 18 год. 05 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні магазину «Еко-Маркет», розташованому по бульв.Б.Хмельницького, 5/2 у м.Полтаві, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, викрав з торгової полиці пляшку алкогольного напою текіла марки «Olmeca Blanco», об`ємом 0,5 л, вартістю 359,21 грн.

Вказаний напій, що належить ТОВ «Еко-Маркет» вартістю 359,21 грн, ОСОБА_1 заховав під верхній одяг, пройшов повз касу, не сплативши за нього, та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що у встановлений судом спосіб і місці викрала з торгової полиці магазину «Еко-Маркет» пляшку текіли, яку заховавши під одяг, виніс з магазину не розрахувавшись.

Обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював фактичних обставин та доказів по справі за фактом таємного викрадення чужого майна, об`єм викраденого та його вартість не заперечував, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що повністю відшкодував заподіяні ним збитки внаслідок викрадення майна.

Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи представник потерпілої особи ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, звернувшись із відповідним клопотанням про розгляд справи за його відсутності. У наданій на адресу суду заяві представник потерпілої особи ствердив про відсутність матеріальних претензій до обвинуваченого, у вирішенні питання про призначення покарання поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , думку прокурора, обвинуваченого, який пояснив, що бажає закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, що маються в матеріалах справи в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження вказаних доказів.

З урахуванням викладеного та наданих в суді обвинуваченим показань, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти власності. Його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров`я, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, займається підробітками, розлучений, за місцем проживання характеризується позитивно, під спостереженням у психоневрологічній поліклініці не перебуває, за повідомленням КП «Полтавський обласний центр терапії залежності Полтавської обласної ради» з 25.11.2020 одержує замісну терапію, згідно із вироком суду від 09.03.2021 має ряд серйозних хронічних захворювань.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд враховує щире каяття.

Так, в ході судового провадження, обвинувачений щиро покаявся у вчиненому, відверто визнав свою провину, осудив свою поведінку, повністю відшкодував завдану потерпілій особі шкоду, з огляду на що, суд вважає можливим врахувати як пом`якшуючу обставину щире каяття.

Інших обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання судом на встановлено.

Згідно із складеною стосовно обвинуваченого досудової доповіді, органом пробації ОСОБА_1 визначено дуже високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, враховуючи наведені вище характеризуючи дані обвинуваченого, суд вважає, що для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним і достатнім є покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України суд не знаходить.

Тільки таке покарання, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення та принципу індивідуалізації покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов`язків.

Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого, стан його здоров`я, тяжкість кримінального правопорушення та обставини його вчинення, відсутність тяжких наслідків і ставлення до вчиненого, беручи до уваги позицію прокурора, який вважав можливим призначити обвинуваченому покарання з випробуванням, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст.75,76 КК України.

На підставі ч.4 ст.70 КК України при призначенні остаточного покарання суд вважає необхідним врахувати покарання, призначене ОСОБА_1 за вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 09.03.2021 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України у виді 1 року позбавлення волі з випробуванням на 1 рік.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні, цивільний позов до обвинуваченого заявлено не було. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались і з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 01 (одного) року 06 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначене за вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 09.03.2021 у виді 01 року позбавлення волі, більш суворим призначеним за цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 01 (одного) року 06 (шести) місяців позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від цього покарання, на підставі ст.ст.75,76 КК України з випробуванням на 1 рік, якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ленінський районний суд м.Полтави.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих