Рішення № 96321045, 12.04.2021, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/998/19

Провадження № 2/474/68/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

12.04.21року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді: Фасій В.В.

при секретарі судового засідання: Багрін Н.А.

без участі:

представника позивача - ПП «ВКП «Каро» Сотської С.О.

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Виробничо – комерційне підприємство «Каро» до ОСОБА_1 про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

ПП «Виробничо – комерційне підприємство «Каро» звернулось до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 18 500 грн. та судові витрати, обґрунтовуючи його тим, що 22.11.2016 року між сторонами мала місце попередня домовленість про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га, розташованої в межах території Краснопільської сільської ради всі істотні умови договору купівлі-продажу, в тому числі і ціна. На виконання вказаного зобов`язання, відповідач ОСОБА_1 надав нотаріально посвідчену довіреність на ім`я уповноважених представників ПП ВКП «Каро» - Пипко Л.Л., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на право вчинення дій, пов`язаних з реєстрацією права власності та відчуженням (продажем) вищевказаної земельної ділянки, а ПП ВКП «Каро» було сплачено відповідачу обумовлену суму 18 500 грн. Оскільки, відповідач після отримання вказаних коштів скасував вищезазначену довіреність, договору купівлі-продажу земельної ділянки не уклав, кошти сплачені йому в сумі 18 500 грн. не повернув, станом на день звернення з позовом ухиляється від виконання обов`язків, позивач просив позов задовольнити.

Представник позивача - ПП «ВКП «Каро» Сотська С.О., будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи (судові повістки про виклик направлялись на електронну адресу), у судові засідання 05.11.2020р., 14.12.2020р., 25.01.2021р., 09.03.2021р. та 12.04.2021р. не з`явилась, однак зверталась до суду з заявами (вх. № 4873/20 від 05.11.2020р., № 5374/20 від 14.12.2020р., № 214 від 25.01.2021р.), в яких просить здійснювати розгляд справи в її відсутність. Пославшись в них, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити, дають свою згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в порядку передбаченому ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України (судові повістки про виклик направлені по зареєстрованому місцю проживання відповідача рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 5630100332967 на 05.11.2020р., № 5630100341176 на 14.12.2020р., № 5630100353220 на 25.01.2021р., № 5630100369615 на 09.03.2021р., № 5630100382379 на 12.04.2021р., які повернуті з відміткою поштового відділення «про відсутність адресату», а також через опублікування чотири рази оголошення про виклик відповідача до суду на офіційному веб-сайті судової влади України)у судові засідання 05.11.2020р., 14.12.2020р., 25.01.2021р., 09.03.2021р. та 12.04.2021р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи в його відсутність чи про його відкладення та відзив на позовну заяву, не надав.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Так, як в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд за згодою позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, у відповідності до приписів ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, з урахуванням неявки в судове засідання всіх учасників справи, суд прийняв рішення про розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- 22.11.2016р. відповідачем ОСОБА_1 надано довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу Лавріненко М.І. та зареєстровану в реєстрі за № 708, якою уповноважено ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (незалежно один від одного) представляти його інтереси з питань пов`язаних з реєстрацією права власності, відчуженням (продажем) земельної ділянки, розташованої за адресою: Краснопільська сільська рада Врадіївського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822382600:02:000:0753 (довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу Лавріненко М.І. 22.11.2016р., зареєстровано в реєстрі за № 708);

- з 2015 року і по теперішній час уповноважена вищевказаною довіреністю особа - ОСОБА_4 обіймає посаду бухгалтера в ПП «ВКП «Каро» (довідка, видана ПП «ВКП «Каро»);

- згідно видаткового касового ордеру від 22.11.2016 року, позивачем ПП «ВКП «Каро» видано ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки 2 га, суму, зазначену прописом, як вісімнадцять тисяч п`ятсот грн. Також в ордері у графі «одержав» зазначено «18 500 грн.» та наявний скорочений підпис одержувача ОСОБА_1 (видатковий касовий ордер від 22.11.2016 року);

- 14.04.2017 року на підставі поданої заяви відповідача ОСОБА_1 , зареєстрованої в реєстрі нотаріальних дій за № 392, приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу Демченко Т.М., припинено дію нотаріально посвідченої довіреності від 22.11.2016р., зареєстрованої в реєстрі за № 708, виданої на ім`я представників ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з питань пов`язаних з реєстрацією права власності, відчуженням (продажем) земельної ділянки, розташованої за адресою: Краснопільська сільська рада Врадіївського району Миколаївської області (Повний витяг з Єдиного реєстрі довіреностей (на запит особи щодо якої вчинено нотаріальну дію) № 40097790 від 10.09.2019р.);

- засновком Приватного підприємства «Виробничо – комерційне підприємство «Каро» є ОСОБА_5 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , мета діяльності є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація для отримання прибутку (Статут Приватного підприємства «Виробничо – комерційне підприємство «Каро», рішення про внесення змін до Статуту ПП «ВКП «Каро» від 21.09.2017р.);

- судові витрати понесені позивачем складають 1 921 грн. (платіжне доручення № 1210 від 09.09.2019р.).

При прийнятті рішення, суд керується:

У відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» від 6 жовтня 2016 року № 1669-VIII заборона відчуження у такому ж формулюванні продовжена до 1 січня 2018 року, згідно із Законом України «Про внесення зміни до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України» від 7 грудня 2017 року № 2236-VIII - до 1 січня 2019 року, а згідно ізЗаконом України «Про внесення зміни до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України» від 20 грудня 2018 року № 2666-VIII, який опубліковано 15.02.2019 у газеті ВВР №7 - до 1 січня 2020 року.

Згідно статті 19 ЗК України землі сільськогосподарського призначення визначені як окрема категорія земель. Землями сільськогосподарського призначення Кодекс визнає землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Наведене свідчить, що визначення поняття «землі сільськогосподарського призначення» насамперед пов`язано з використанням їх для такої цілі, як виробництво сільськогосподарської продукції, що зумовлено їх природними властивостями.

Стаття 22 ЗК України визначає види використання сільськогосподарських земель, які відповідають їх цільовому призначенню, та осіб, які мають право на отримання таких земель у власність та у користування. Згідно частини першої статті 23 ЗК України землі повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Пріоритетність правового режиму цих земель передбачає необхідність їх цільового використання.

Виходячи з вищезазначених норм, обмеження щодо відчуженням земельних ділянок не поширюється на право приватної власності на земельні ділянки іншого призначення (виду використання), які перебувають у власності громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За нормами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором (частина перша статті 635 ЦК України).

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором (частина четверта статті 635 ЦК України).

Відповідно достатті 638ЦК Українидоговір єукладеним,якщо сторонив належнійформі досяглизгоди зусіх істотнихумов договору.Істотними умовамидоговору єумови пропредмет договору,умови,що визначені законом які стотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови,щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір(оферти)і прийняття пропозиції (акцепту)другою стороною.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).

Цивільні відносини пов`язані з переддоговірними стосунками між сторонами з приводу досягнення попередньої домовленості про майбутній продаж, а також частковим виконанням окремих умов такої домовленості за своєю правовою природою є договірними, а отже, підлягають регулюванню за правилами зобов`язального права й відповідним чином підлягають відновленню за допомогою зобов`язально-правових способів захисту таких цивільних прав.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності та те, що відповідач ухилився від виконання обов`язку щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тому сплачена грошова сума в розмірі 18 500 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ПП «ВКП «Каро» у судовому порядку.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921 грн., понесені при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 10, 12, 82, 263, 265, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства «Виробничо – комерційне підприємство «Каро» до ОСОБА_1 про стягнення суми – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного підприємства «Виробничо – Комерційне підприємство «Каро» грошову суму в розмірі 18 500 (вісімнадцять тисяч п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного підприємства «Виробничо – Комерційне підприємство «Каро» судові витрати у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн., судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу ОСОБА_1 (с. Острогірськ, Врадіївського району, Миколаївської області) рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Фасій