Ухвала суду № 96320724, 16.04.2021, Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/419/21

Провадження № 2/433/241/21

УХВАЛА

Іменем України

"16" квітня 2021 р. Суддя Троїцького районного суду Луганської області Суський О.І., розглянувши матеріали позовної заяви Селянського фермерського господарства «Рафіда» до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсними наказів, рішень, поновлення державної реєстрації земельної ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла позовна заява Селянського фермерського господарства «Рафіда» до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсними наказів, рішень, поновлення державної реєстрації земельної ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Судді Троїцького районного суду Луганської області Суського О.І. від 24 березня 2021 року зазначену позовну заяву було залишено без руху та позивачу в строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали було запропоновано виправити недоліки позовної заяви, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у п. 3, п. 6, п. 7 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не було сплачено належним чином судовий збір відповідно до кількості заявлених позовних вимог, а також не було зазначено: ціни позову щодо вимог майнового характеру; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

13 квітня 2021 року на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху до суду від позивача надійшли квитанції про сплату судового збору та виправлена позовна заява з її копіями відповідно до кількості відповідачів, при цьому надані позивачем квитанції про сплату судового збору аналогічні квитанціям, які подані ним разом з первісною позовною заявою.

Вивчивши позовну заяву разом з долученими до неї матеріалами, належним чином надавши оцінку змісту позовних вимог, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за вимогу немайнового характеру сплачується юридичною особою або фізичною особою - підприємцем в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за вимогу майнового характеру, яка подана юридичною особою, сплачується з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір слід розраховувати з 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року, що становив 2 270 гривень 00 копійок.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено ряд вимог майнового і не майнового характеру, зокрема: вимогу про визнання права постійного користування земельною ділянкою (2270 грн. 00 коп.); вимогу про визнання недійсним наказу (2270 грн. 00 коп.); дві вимоги про визнання недійсними рішень (2270 грн. 00 коп.*2 = 4570 грн. 00 коп.); вимогу про поновлення державної реєстрації земельної ділянки (2270 грн. 00 коп.); вимогу про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння відносно тридцять однієї земельної ділянки, тобто тридцять одну самостійну вимогу даного характеру (2270 грн. 00 коп. *31 = 70370 гривень).

З огляду на вищезазначене, загальна сума судового збору за заявлені позовні вимоги становить 81750 грн. 00 коп., а позивачем при подачі позову згідно наявних квитанцій було сплачено судовий збір на суму 32961 грн. 52 коп.

При цьому, відповідно до першочергової перевірки зарахування сплаченої суми судового збору до держаного бюджету, проведеної за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, підтвердження про зарахування судового збору по наданих позивачем квитанціях про сплату судового збору, відсутнє. Надані позивачем квитанції про сплату судового збору приєднані до іншої справи, в якій позивачу було повернено позовну заяву через не усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у зазначеному вище розмірі та надати квитанції про його сплату саме за подання позовної заяви по даній справі.

В ухвалі судді від 24 березня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, позивачу змістовно було конкретизовано та роз`яснено щодо необхідності належним чином сплатити судовий збір відповідно до кількості заявлених позовних вимог з урахуванням зазначених у позовній заяві відповідачів та характеру позовних вимог.

Позивач не виконав вимоги про усунення недоліків позовної заяви та не сплатив судовий збір в порядку та розмірі, зазначеними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Дані недоліки з наведених вище підстав є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, приходжу до висновку, що позивач не усунув в повній мірі вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Селянського фермерського господарства «Рафіда» до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсними наказів, рішень, поновлення державної реєстрації земельної ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, - вважати неподаною і повернути позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.І.Суський