Вирок № 96320482, 16.04.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/6413/18

1-кп/465/346/21

Вирок

Іменем України

16.04.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В. Я.

за участю секретарів судового засідання - Янковської С.Ю., Левицького М. І., Беньо М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та надані прокурором процесуальні документи у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140080003839 від 25.10.2016року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Підкамінь Рогатинського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, одруженого, на утриманні якого троє мелолітніх дітей, інваліда 3 групи загального захворювання, працюючого водієм транспортних засобів на ТзОВ «Кормртех», раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

Сторона обвинувачення- прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львіваської області (Львівської місцевої прокуратури № 3) Бугара Данило Романович

Учасники судового провадження:

Сторона захисту - адвокат Хомяк Олександр Григорович;

Потерпіла сторона - потерпілий ОСОБА_2 , представник потерпілого – адвокат Пащук Артем Ігорович

В С Т А Н О В И В :

Згідно оголошеного у судовому засіданні прокурором - публічним обвинувачем обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016140080003839 від 25.10.2016 року, органами досудового розслідування та стороною публічного обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 25 жовтня 2016 року близько 15 год. 55 хв., керуючи автомобілем марки «Honda CR-V» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним у місті Львові по вул. Стрийській в напрямку центральної частини міста, порушив вимоги Розділу 1 пп.1.5; Розділу 2 пп.2.3 б), д); Розділу 10 пп. 10.1 та дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він, обвинувачений, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну. Такими своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а саме розпочав виконання маневру - розвороту в недозволеному місці, при цьому не переконався, що це буде безпечним, перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, по якому в цей час у попутному напрямку рухався мотоцикл марки «Yamaha» реєстраційний номер НОМЕР_2 (реєстрація республіки Польща) під керуванням водія ОСОБА_2 за участю якого та участю обвинуваченого відбулася дорожньо транспортна пригода - зіткнення, в результаті якої, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Згідно з обвинувальним висновком, саме порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 стало причиною ДТП та отнримання потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, котрі відповідно до висновку судово-медичної експертизи №101/к від 27.08.2018 року, проведеної за даними медичної документації та огляду підекспертного судово-медичним експертом при виконанні «Висновку експерта» № 462/16, аналізу даних рентгенівських знімків та КТ голови у ОСОБА_2 спричинені у вигляді наступних тілесних ушкоджень:

- комплекс відкритої черепно - мозкової травми;

- множинні садна та підшкірні крововиливи в лівій тімяно - скроневій ділянці;

- по одному синцю в навколо орбітальній ділянці, на чолі зліва та в лівій завушній ділянці;

- забійна рана на слизовій оболонці верхньої губи справа (наслідком загоєння якої є описаний у «Висновку експерта» № 462/16 при огляді підекспертного рубець;

- перелом лівої тімяної, скроневої кісток з переходом на основу черепа;

- субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку легкого ступеню, що за критерієм небезпеки для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Дані дії ОСОБА_1 як органом досудового розслідування, так і в судовому засіданні прокурором - публічним обвинувачем, кваліфіковані, як порушення правил безпеки дорожнього руху України, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Будучи допитаним у судовому засіданні 17.04.2019, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 25 жовтня 2016 року близько 15 год. 55 хв., керуючи автомобілем маки «Honda CR-V» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним у місті Львові по вул. Стрийській в напрямку центральної частини міста потрапив у корок і щоб не чекати, прийняв рішення розвернутися через смугу зустрічного руху, розуміючи, що цим самим порушує Правила дорожнього руху України. Здійснюючи маневр ровороту перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, по якому в цей час, у попутному з ним напрямку, рухався мотоцикл марки «Yamaha» під керуванням, як йому стало відомо пізніше, водія ОСОБА_2 . Між керованим ним автомобілем та мотоциклом керованим ОСОБА_2 відбулося зіткнення в результаті якого, ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати застосувати до нього покарання, не пов`язане з позбавленням волі та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки є інвалідом 3-ї групи має на утриманні дружину та трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Цивільний позов не визнав, зазначивши, що у данному ДТП є й вина потерпілого, а матеріальна і моральна шкода повинна булла бути відшкодована страховою компанією, оскільки в нього був страховий поліс. Просив у задоволенні позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 дав пояснення відповідно до яких він 25 жовтня 2016 року близько 15 год. 55 хв., на мотоциклі марки «Yamaha» рухався по вул. Стрийській у місті Львові. Підтвердив той факт, що у цей час утворився корок і він теж виїхав на смугу зустрічного руху щоб обїхати колону машин і у цей час, обвинувачений ОСОБА_1 керуючи автомобілем маки «Honda CR-V» , перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху по якій уже рухався він, потерпілий. Відбулося зіткнення, в результаті якого він, ОСОБА_3 , отримав тяжкі тілесні ушкодження. Вважає, що ДТП відбулося виключно з вини обвинуваченого. Судове рішення Сихівського районного суду м. Львова в сапрві про адміністративне правопорушення за складеним на нього, ОСОБА_7 , протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП України вказаує про відсутність його вини, оскільки суд не визнав його виним у данному ДТП. Відтак, заявлений ним цивільний позов, який у подальшому уточнив, просить задовільнити та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду у вигляді 12 782 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 22 грн. витрат понесених на лікування; 60 862 (шістдесят тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 45 коп. вартості відновлювального ремонту мотоцикла, що підтверджується висновок експерта експертного автотоварознавчого дослідження № 6925 від 04.03.2019 року проведеного судовим експертом Холодцовим Д. В., 400 000 (чотириста тисяч) грн. моральної шкоди та 3000 (три тисячі) грн. витрат, понесених на оплату за проведення експертизи.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому кримілальному правопорушенні, його вина також доводиться зібраними на досудовому слідстві доказами, які перевірені судом і у першу чергу показами самого обвинуваченого та показами потерпілого.

Вина обвинуваченого, а ткож доводиться й іншими доказами у кримінальному провадженні, що надані прокурором та не оспорюються учасниками процессу, у звязку з чим суд визнає такі докази належними та допустимими.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок сторонни обвинувачення ОСОБА_8 пояснив, що він працював на той час в районі вулиць Стрийська - Сахарова у м. Львові. Не було роботи і він, свідок, вийшов на вулицю де побачив мотоцикл котрий рухався на немалій швидкості. У подальшому почув удар, гальмівного шляху не було. Бачив, як людина перелетіла через машину. ОСОБА_9 їхав по зустрічній смузі. Швидкість була не маленька. Подія трапилась по вул. Стрийській у жовтні 2016 року, приблизно це було після обіду. Він допитувався на досудовому слідстві і до протоколу допиту його як свідка, була складена схема. До даного ДТП також був причетний автомобіль, чорного кольору, номерного знаку не пригадує. На його думку, автомобіль «Хонда» чекав перед світлофором свого сигналу однак розвертався у напрямку до Монументу слави або повертав на вул. Ак. Сахарова. Він, свідок, бачив як автомобіль був на зустрічній смузі, перекрив смугу і тоді у нього в`їхав мотоцикл. На зустрічній смузі руху відбулось зіткнення автомобіля «Хонда» мотоцикла «Ямаха». Мотоцикл вдарився в ліву частину автомобіля. Вони двоє їхали в одному напрямку. Мотоцикл був на польських номерах, а автомобіль «Хонда» на українських. Бачив як пасажир мотоцикла перелетів через машину. Він, як і інші люди, прийшов на місце аварії. Водій та пасажир мотоцикла були безпритомні. Люди почали викликати швидку і поліцію. Швидку викликав водій автомобіля. В момент зіткнення «Хонда» стояла на зустрічній смузі, це якщо дивитись ліворуч в сторону Податкової служби. Він, свідок, стояв з правої сторонни, тобто по протилежній стороні напрямку до Монументу Слави з боку вул. Сахарова ближче до Податкової, навпроти церкви.

Допитаний в судовому засіданні свідок сторонни обвинувачення ОСОБА_10 пояснив, що був очевидцем ДТП на перехресті вул. Стрийська - Сахарова. Автомобіль рухався по крайньому лівому ряду по вул. Стрийській у напрямку Монументу. Мотоцикл рухався в попутному напрямку з автомобілем, відповідно по ліву його сторону. Автомобіль почав робити розворот і внаслідок цього розвороту відбулось ДТП. Це було у 2016 році, кінець жовтня. ДТП відбулося між автомобіль «Хонда CR-V» і мотоциклом. На мотоциклі було двоє пасажирів. В момент ДТП він, свідок, перебував на перехресті біля продуктового магазину на протилежній стороні вул. Сахарова. Якщо стати спиною до вул. Сахарова, він стояв по ліву сторону, а якщо їхати у напрямку до Монументу, то лівіше, по лівій частині лівої смуги. Мотоцик і автомобіль рухався в тому самому напрямку, вони були в одній смузі. Мотоцикл був позаду. Мотоцикл рухався у спосіб обїзду автомобіля з лівої сторонни. Автомобіль почав розвертатися по вул. Стрийській і внаслідок цього відбулось ДТП. Він, свідок, стояв на вул. Сахарова. Спиною до Монументу напроти магазину, там є перехід до Стрийського парку, був повернутий обличчям у сторону Податкової. Звернув увагу на автомобіль і мотоцикл у момент зіткнення. У його поле зору попали два транспортні засоби у момент зіткнення. Після моменту зіткнення він відразу не підходив, перебував на відстані, приїхала поліція. З мотоцикла падало двоє людей, водій і пасажир, однин із них був без свідомості. ДТП відбулось у м. Львові на перехресті вул. Стрийської та вул. Сахарова між двома рядами. Автомобіль «Хонда CR-V» розвертався на зустрічний смузі. Обидва транспортні засоби рухались по зустрічній смузі. Чи був корок в той момент не може пригадати.

Доводячи в судовому засіданні вину обвинуваченого, прокурор - публічний обвинувач обгрунтовує таку, крім зазначених вище доказів, висновками судових експертиз та іншими процесуальними документами, і зокрема:

- Висновком експерта КЗ ЛОР Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи Іванової С. Я. № 462/6 від 02.11.2016 року відповідно до якого встановлено, що у потерпілого ОСОБА_2 була травма тіла у вигляді рани, синця та саден на голові, перелому кісток склепіння та основи черепу забою головного мозку, крововиливу в м`яку мозкову оболонку, синців на обидвох руках, саден на правій нозі. Всі ушкодження заподіяні тупими предметами, могли утворитися 28 жовтня 2016 року в момент дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння. У крові ОСОБА_2 при поступленні в лікарню етанолу не виявлено. Судово-медичних даних про те, що ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження при самовільному падінні на площину, немає. (Том 1 аркуш справи 205-206);

- Висновком комісійної судово-медичної експертизи КЗ ЛОР Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи № 101 від 19.04.2017 року, яким встановлено, що за період стаціонарного лікування з 25 жовтня по 07 листопада 2016 року ОСОБА_2 лікарями 8-ї МКЛ м. Львова було встановлено діагноз: «ЗЧМТ. Забій головного мозку легкого ступеня тяжкості, Субарахноїдальний крововилив. Перелом кісток склепіння та основи черепа Забійні садна та підшкірні крововиливи лівої тім`яно-скроневої ділянки. Забійна рана верхньої губи справа. Забій м`яких тканин лівої кисті. Забійне садно правого колінного суглоба». Окрім цього, при проведенні судово медичної експертизи 02 листопада 2016 року лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_11 була відмічена наявність синців в навколоорбітальній ділянці зліва, на чолі зліва, в лівій завушній ділянці, на обидвох передпліччях, на лівій кисті та саден на правій гомілці і в ділянці правого колінного суглоба. Під час проведення даної комісійної судово-медичної експертизи із вивченням комп`ютерної томограми голови від 26.10.2016 року, даних за переломи кісток черепа та крововиливи під оболонки мозку немає, у зв`язку з чим діагноз перелому склепіння та основи черепа і субарахноїдального крововиливу, виставлений лікарями 8-ї МКЛ м. Львова при встановленні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не може бути прийнятий, оскільки не підтверджений об`єктивними медичними даними (згідно п. 4.6 «Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995). Беручи до уваги скарги ОСОБА_2 , неврологічну симптоматику і динаміку клінічної картини, відмічені у медичній карті стаціонарного хворого № 10515/719, відсутність на МРТ даних за перелом черепа крововиливу під оболонки головного мозку комісія вважає, шо ОСОБА_2 під час ДТП 25 жовтня 2016 року були спричинені: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку легкого ступеня тяжкості з наявністю саден та підшкірних крововиливів лівої тім`яно скроневої ділянки, синців в навколоорбітальній ділянці зліва, на чолі зліва, в лівій завушній ділянці; синці на обидвох передпліччях, на лівій кисті та садна на правій гомілці і в ділянці правого колінного суглоба. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеня, синців, підшкірних крововиливів та саден відносяться до легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров`я (Том 1 аркуш справи 205-214).

Висновком експерта КЗ КОР «Київського обласного бюро судово-медичної експертизи» відділу комісійних судово-медичних експертиз № 101/К від 27.08.2018 року відпорвідно до якого встановлено, що згідно з даними наданої медичної документації та огляду підекспертного судово-медичним експертом при виконанні «Висновку експерта» 462/16, аналізу наданих рентгенівських знімків та КТ голови, у ОСОБА_2 мали місце такі тілесні ушкодження:

а) комплекс відкритої черепно-мозкової травми: множинні садна та підшкірні крововиливи у тім`яно-скроневій ділянці; по одному синцю в навколоорбітальній ділянці, на чолі зліва та в лівій завушній ділянці; забійна рана на слизовій оболонці верхньої губи справа (наслідком загоєння якої є описаний у «Висновку експерта» N 462/16 при огляді підекспертного рубець; перелом лівої тім`яної, скроневої кісток з переходом на основу черепа; субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку легкого ступеню;

б) синці на обох передпліччях у верхніх третинах по внутрішніх поверхнях, синець на всій тильній поверхні лівої кисті, 4 садна на передній поверхні верхньої третини правої гомілки та в ділянці колінного суглобу.

Зазначені ушкодження спричинені тупим (тупими) предметом (предметами), могли виникнути в строк та при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи та в наданих матеріалах кримінального провадження, тобто 25.10.2016 року внаслідок ДТП.

Тілесні ушкодження, зазначені в п.п. «а», за критерієм небезпеки для життя, згідно із п. 2.1.3.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження, зазначені в п.п. «б», за критерієм тривалості розладу здоров`я, згідно із п. 2.3.5 вищевказаних «Правил...», відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (Том 1 аркуш справи 215-224).

У звязку із протиріччями, що виникли між стороною захисту та потерпілою стороною щодо вказаних висновків експеортів в частині кваліфікації тілесних ушкоджень, судом, з метою повного, всебічного та обєктивного встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, задоволено клопотання сторонни захисту, яке підтримано прокурором про допит експертів в судовому засіданні.

Так, допитаний у судовому засіданні експерт Комунального закладу ЛОР Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_12 пояснив, що за його участі проводилась комісійна судово-медична експертиза від 19 квітня 2017 року № 101. Висновки даної експертизи повністю підтверджує. Під час проведення даної експертизи члени комісії знайомились з матеріалами кримінального провадження, вивчали медичну карту стаціонарного хворого, медичну карту амбулаторного хворого з 2-ої Міської поліклініки, протокол КТ голови від 26.10.2016, рентгенограму черепа у 2-ох проекціях, лівої кісти та грудної клітки. При цьому даних щоб вказували на переломи кісток черепа та крововиливи під оболонки мозку не було, у зв`язку з чим діагноз перелому склепіння та основи черепа і субарахноїдального крововиливу, виставлений лікарями 8-ї МКЛ м. Львова при встановленні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не міг братися до уваги.

У первинній експертизі експерт назвав свою думку і відповідно склав висновок експерта, після цього призначалась комісійна експертиза і члени комісії вивчивши всі медичні документи і висловили свою думку і склали висновок. Просить суд взяти до уваги, що члени комісії не бачили будь-яких даних, які б свідчили за перелом. Консультації про дані, що вказують на наяваність перелому надаються лікарями рентгенологами, у данному випадку такими були зав. відділенням променевої діагностики ЛОДКЦ лікар-рентгенолог ОСОБА_13 та лікар рентгенолог променевої діагностики ОСОБА_14 , які є вузькими спеціалістами у тій галузі знань. Диски розглядають тільки вузькі спеціалісти. Членами комісії було вивчено медичну документацію та надано висновок. Записи стаціонарного лікування були вивчені і враховані в експертизі. Відповідаючи на запитання , як може пояснити відмінність висновку Експертів Київського бюро судово-медичних експертиз, зазначив, що не може коментувати такої.

Допитана у судовому засіданні експерт Комунального закладу ЛОР Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи лікар-рентгенолог відділення променевої діагностики ОСОБА_14 пояснила, що при проведення експертизи вона дивилась тільки зображення, описувала тільки комп`ютерну томографію. Огляд проводився з наданого диску. У самому змісті експертизи це не зазначено, але є в описі. Вона не бачила ніяких переломів, кісток черепа. Пам`ятає, що переломів кісток склепінь черепа не було виявлено. Наявні додаткові кісточки, є варіантом норми, які є в багатьох людей. До тілесних ушкоджень вони не належать. Якщо б їй показали відео з диску то думає, що могла б показати той випадок який вона досліджувала. Якщо їй показати знимок то зможе сказати чи є перелом чи немає. У неї як спеціаліста є завдання, сказати чи є перелом чи немає перелому, чи є гематома чи немає гематоми, саме наці питання вона відповідає. Протокол КТ голови на CD диску не міг бути, рентгенограма черепа могла бути на CD диску. Вона вивчала КТ головного мозку. Чи це було на диску, не може пригадати. Рентгенограму вона не дивилась, дивилась КТ голови. Протокол КТ голови складала вона. Їй ніхто не давав протокол із 8-ої лікарні. Ті хто робить зображення, то роблять те, що вважають за потрібне, а вона потім описує. Протокол КТ експерту не був наданий. Лише надали носій і направлення на опис, на якому було написано що є травма. Експерти забирають в неї опис, пізніше, вона теж підписує загальну експертизу. Записи, які є в експертизі нею самою не робляться, вона лише надає дані та підписує експертизу.

Ознайомившись та переглянувши в судовому засіданні наданий їй для огляду диск з КТ головного мозку ОСОБА_2 від 26.10.2016 перелому не виявлено, не було ніяких крововиливів, у паталогічних ділянках в півкулях мозку і мозочка не виявлено. Шлунуночки звичайних розмірів. Були набряки м`яких тканин, переломів черепа не було. До клінічного опису, воно не має відношення, вона є лікарем-рентгенологом. При цьому на запитання прокурора відповіла, що не є експертом, а рентгенологом-консультантом і те, що їй дається, вона описує. Вона не пригадує чи два роки тому їй надавали картку стаціонарно-медичного хворого, їй тяжко сказати. Дослідженням медичної документації займається експерт, вона займається лише описом того, що їй дають. У даній експертизі вона виконала функцію рентгенолога та надала опис тим знімкам, які їй були представлені.

В ході подальшого перегляду наданого диску пояснила, що перелом від шва відрізняються тим, що є зазубреність, де більше де менше, але все рівно має бути зазубреність. Перелом відрізняється від швів і від розходження швів тому, що він має пряму лінію, він немає зазубрень. Вони не можуть відноситись до будь-якого перелому.

Допитаний у судовому засіданні експерт Комунального закладу ЛОР Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи лікар-рентгенолог зав. відділення променевої діагностики ОСОБА_13 пояснив, що у досліджувані експертизі він приймав часткову участь, оскільки описував лише рентгенограми кисті і грудної клітки. Комп`ютерна томографія йому не надавалася у жодному стані, це вирішує судово-медичний експерт, кому що надавати. У даній експертизі він виконав функцію рентгенолога та надав опис тим знімкам, які йому були представлені. Чи є перелом ідеально видно на КТ, МРТ це є для м`яких тканин. Якщо серйозний перелом, то буде видно. Переломів на даному КТ голови не виявлено. Переглянувши диск у судовому засіданні, він як рентгенолог не бичить у даному випадку перелому.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_15 пояснив, що є завідувачем КЗ КОР «Київського обласного бюро судово-медичної експертизи» відділу комісійних судово-медичних експертиз, його стаж роботи експертом починається з 1998 року. Комісія проводила експертне дослідження на підставі всіх документів, що були надані їм на розгляд. Він повністю підтверджує висновок експертизи. Питання щодо переломів обєктивно вказані у підсумках експертизи. Вони вивчали всі документи, питання щодо перелому вивчалось за наданими рентгенівськими знімками. Висновок вказаний на сторінці 9 та 10. Комісія вивчала висновок Львівської комісійної експертизи від 31.05.2017 року, до уваги було взято у першу чергу не попередній висновок експертизи, а оригінали наданої медичної документації щодо обстеження та лікування підекспертного. Вивчення рентген знімків входить в компетенцію спеціалістів в області рентгенодіагностики.

Допитана у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_16 пояснила, що вона оглянула документи та зробила свій висновок. Станом на 2016 рік у неї була спеціалізація лікар-ренгенолог. Висновки щодо КТ вона проводить кожного дня, голови теж кожного дня. Висновок перелом основи склепіння. Протягом доби надається висновок. Лікар робить опис, лаборант сканує. По архівних документах, вона знайомилась із самим обстеженням і своїм висновком. У висновку не вказується хто із лаборантів робить КТ. Під час самого КТ вона присутня із лаборантом. В загальному, коли у людини був перелом черепа із зміщенням то його можна виявити і тепер, тобто якщо перелом із зміщенням то ознаки будуть, якщо без зміщення то ознак може не бути, не залишитись. Якщо зробити повторне КТ може бути видно. Вона разом із спеціалістом свого центру дивились диск, даний спеціаліст теж бачив перелом. Вважає, що розглядуваний перелом вона описала правильно. Час утворення перелому не можливо визначити. На даний момент він є. На КТ свіжий перелом від задавненого перелому відрізняються. До початку проведення КТ їм не надають ніякого анамнезу. Поступає пацієнт на КТ для обстеження із діагнозом черепно-мозкова травма, робиться КТ і його опис. Кожний міліметр йде сканування, кожний шар. У даному випадку у КТ контраст не вводився. КТ голови, коли досліджується пухлина, відрізняється від КТ голови коли досліджується травма. Для дослідження диску, щоб бачити перелом вибирається кістковий режим, для кісткового режиму контрасту не потрібно. Оглянувши предявлений в судовому засіданні диск, лікар вказала, що бачить на диску перелом: «… ось ця така делікатна лінія перелому, вона є без зміщення. Викривлення перегородки 7 міліметрів. Перелом зліва..»

Відтак, дослідивши висновки судово – медичних експертиз у їх сукупності, заслухавши пояснення експертів, думку сторін та доводи прокурора, суд вважає доведеним, що у потерпілого станом на час лікування після розглядуваного ДТП та проведення експертних досліджень, було виявлено комплекс відкритої черепно-мозкової травми, перелом лівої тім`яної, скроневої кісток з переходом на основу черепа; субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку легкого ступеню, тобто тілесні ушкодження, що зазначені в п.п. «а» Висновків експертизи КЗ КОР «Київського обласного бюро судово-медичної експертизи» відділу комісійних судово-медичних експертиз № 101/К від 27.08.2018 року, котрі за критерієм небезпеки для життя, згідно із п. 2.1.3.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Вказану експертизу суд визнає найбільш обєктивною серед досліджуваних, оскільки вона проводилася комісійно, пізніше за попередні та з урахуванням раніше досліджених фактів і обставин, що не могли бути враховані при попередніх експертних дослідженнях. Суд також надає перевагу вказаній експертизі, оскільки її висновки найбільш узгоджуються із змістом досліджених в судовому засіданні доказів та медичних документів ( т. 2 ас. 8 – 27, 70), а також показами допитаних в судовому засіданні обвинуваченого, потерпілого, експертів та лікарів.

Вина обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні також підтверджується наданим прокурором висновком експерта Сільника Т. М. Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1/1327 від 09.12.2016 року згідно з яким встановлено, що на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «Хонда CR-V» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей даної системи виявлено не було. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля марки «Хонда CR-V» р. н. НОМЕР_4 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було (Том 1 аркуш справи 178-182).

Висновком експерта Сільника Т. М. Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1/1326 від 22.11.2016 року відповідно до якого встановлено, що на момент огляду гальмівна система досліджуваного мотоцикла марки «Yamaha» р. н. НОМЕР_2 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбаченні конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було. На момент огляду система рульового управління досліджуваного мотоцикла марки «Yamaha» р. н. НОМЕР_2 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було (Том 1 аркуш справи 184-188).

Висновком експерта Пацеляка Р. Я. Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1/1325 від 06.12.2016 року за змістом якого, встановлено, що зіткнення автомобіля марки «Хонда CR-V» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та мотоцикла марки «Ямаха» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 відбулось на стороні проїзної частини дороги вул. Стрийська (біля буд. №78), що призначена для руху в напрямку до вул. Луганська, а саме на межі лівої та середньої смуг руху, в районі зафіксованих подряпин 2,0 х 0,5м. (див. протокол ОМ ДТП від 25.10.2016, умовне позначення № 6). Автомобіль марки «Хонда CR-V» р.н. НОМЕР_1 контактував своєю лівою бічною частиною з передньою правою бічною частиною мотоцикл марки «Ямаха» р.н. НОМЕР_2 . Наявні пошкодження на транспортних засобах відповідають одне одному по формі, характеру та розташуванню відносно рівня землі (Том 1 аркуш справи 190-195).

Висновком судової автотехнічної експертизи № 414 від 15.03.2017 проведеної експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Придибою В. Т. відповідно до яких встановлено:

1. Оскільки показання водія автомобіля «Хонда CR-V» ОСОБА_1 стосовно того, що місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на межі лінії крайньої та середньої смуг проїзної частини вул. Стрийської, призначених для руху в напрямку виїзду за межі міста (на відстані 3,4 м від подвійної осьової лінії дорожньої роумітки 13), відповідають висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 1/325 від 06.12.2016 року, то підстав вважати їх технічно неспроможими не вбачається.

2. Показання водія мотоцикла марки «Ямаха» ОСОБА_2 стосовно того, що місце зіткнення транспортних засобів знаходиться в крайній лівій смузі проїзної частини вул. Стрийської, призначеної для руху в напрямку до вул. Луганська, на відстані 1,4 м. від подвійної осьової лінії дорожньої розмітки 1.3 не відповідають встановленому у висновку судової транспортно-трасологічної експертизи No 1/1325 від 06.12.2016 року розташуванню місця зіткнення, а тому не можуть вважатись технічно спроможними.

3. Водій автомобіля «Хонда CR-V» ОСОБА_1 маючи намір виконати розворот з крайньої лівої смуги даного напрямку, при наявності подвійної суцільної лінії дорожної розмітки 1.3 ПДР України, повинен був продовжувати рух до ділянки дороги, де такий маневр не заборонений, і міг виконати розворот на перехресті з вул. Сахарова на відповідний сигнал світлофора, при цьому, згідно вимог п.10.1 ПДР , перед початком руху він повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (для двох заданих варіантів розвитку ДТП).

4. Водій мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_2 , рухаючись в межах населеного пункту, відповідно до вимог п.12.4 ПДР України, повинен був вести мотоцикл зі швидкістю не більше 60км/год, а виявивши під час руху по крайній лівій смузі колону транспортних засобів, які перебували в нерухомому стані у смузі його руху, - згідно вимог п.12.3 ПДР негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди праворуч, перестроївшись у праву смугу (для двох заданих варіантів розвитку ДТП).

5. При заданих слідством вихідних даних (для двох заданих варіантів розвитку ДТП) причин, які б не дали змоги водію мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_17 при виявленні попереду у смузі його руху колони нерухомих автомобілів відповідно до вимог п.12.3 ПДР України, своєчасно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу і таким чином запобігти ДТП, не вбачається.

У дорожній ситуації, заданій слідством на основі показань водія мотоцикла ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_18 (варіант №1 розвитку ДТП), вирішити питания Про наявність у водія мотоцикла ОСОБА_2 технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Хонда CR-V» в заданий момент виникнення небезпеки не надається можливим через технічну неспроможність цих показань. У дорожній ситуації, заданій слідством на основі показань водія автомобіля ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 (варіант № 2 розвитку), однозначно встановити наявність (чи відсутність) у водія ОСОБА_2 технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Хонда CR-V» шляхом своєчасного, застосування гальмування в заданий момент виникнення небезпеки не надається можливим, оскільки зупинний шлях мотоцикла потрапляє в діапазон можливих значень його віддалення до місця зіткнення. Якщо б водій ОСОБА_2 вів мотоцикл зі швидкістю не більше 60км/год, то в даній дорожній ситуації він мав би технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Хонда СR-V» шляхом своєчасного застосування гальмування.

6. Дії водія автомобіля «Хонда CR-V» ОСОБА_1 , який розпочав рух, виконанням маневру розвороту не переконавшись, що це буде безпечним, і перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, не відповідали вимогам п.п. 10.1 ПДР та розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР (для двох заданих варіантів розвитку ДТП).

7. У дорожній ситуації, заданій слідством на основі показань водія мотоцикла ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_18 (варіант № 1 розвитку ДТП), оцінити відповідність дій водія мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_17 вимогам ПДР України не надається можливим через технічну неспроможність цих показань.

У дорожній ситуації, заданій слідством на основі показань водія автомобіля ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 (варіант 2 розвитку ДТП), дії водія мотоцикла ОСОБА_2 , який об`їжджаючи автомобілі, що стояли у крайній лівій смузі даного напрямку, рухався зі швидкістю 90км/год по призначеному для зустрічного руху боці дороги, не відповідали вимогам п.п.12.4, 11.4 ПДР.

8. У дорожній ситуації заданій слідством на основі показань водія мотоцикла ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_18 (варіант № 1 розвитку ДТП), встановити причину ДТП, з технічної точки зору, не надається можливим через технічну неспроможність цих показань.

У дорожній ситуації, заданій слідством на основі показань водія автомобіля ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 (варіант 2 розвитку ДТП), причиною ДТП, з технічної точки зору, стали ті обставини, що водій автомобіля «Хонда CR-V» ОСОБА_1 виконуючи розворот в недозволеному місці не переконався, що це буде безпечним, і перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, по якому в цей час у попутному напрямку рухався мотоцикл «Ямаха» під керуванням водія ОСОБА_17 , який внаслідок перевищення швидкості позбавив себе технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування гальмування(Том 1, аркуш справи 197-202).

Таким чином, дослідженням вказаного висновку експертизи, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, обвинуваченого та потерпілого, судовим слідством встановлено, що дії водія - обвинуваченого ОСОБА_1 у досліджуваних обставинах не відповідали вимогам п.п. 10.1 ПДР та розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР Укарїни, що й стало основною причиною вказаного ДТП.

За даних обставин, суд також вважає встановленим, що дії водія мотоцикла ОСОБА_2 , який об`їжджаючи автомобілі, що стояли у крайній лівій смузі даного напрямку, рухався зі швидкістю 90км/год по призначеному для зустрічного руху боці дороги, не відповідали вимогам п.п.12.4, 11.4 ПДР, а тому його дії є частиною фактору, що призвів до вказаного ДТП.

Такий висновок суду грунтується на встановленому в судовому засіданні субєктивному ставленні кожного із водіїв до своїх дій, що передували ДТП, а саме, якщо б водій мотоцикла ОСОБА_2 дотримався правил дорожнього руху і знаходився в межі проїзжої частини попутного напрямку в якому він рухався і не виїзжав на смугу зустрічного руху та дотримався швидкості руху в межах дозволенного, то порушення ПДР обвинуваченим ОСОБА_1 могло закінчитись бе знаслідків.

У данному випадку суд визнає, що дії потерпілого, як водія, стали частиною причин та умов, котрі призвели до вказаної дорожньо транспортної пригоди, що інкримінується обвинуваченому.

Підтвердженням цьому, є протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 435417 від 22 жовтня 2018 року, що був складений на ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП та був предметом судового розгляду в Сихівському районному суді м. Львова. Як вбачається з постанови Сихівського районного суду м. Льувова, встанволені у поставнові фактичні обставини відповідають встаонвленим судовим слідством при розгялді орбвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_1 . За результатами розгляду протоколу, суд закрив провадження у звязку з тим, що правопорушення мало місце 25 жовтня 2016 року, протокол складено 21 жовтня 2018 року, а справа надійшла до суду лише 29 січня 2019 року, тобто після закінчення строків для накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

З огляду на встановлене, суд відхиляє доводи потерпілої сторони про відсутність вини ОСОБА_2 у інкримінованому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, оскільки провадження закрито не з реабелітуючих підстав, тобто останній судом не виправданий. Постанова не оскаржувалася та набрала законної сили.

Що стосується вини обвинуваченого в інкримінованому йому злочині, то його вина також підтверджується наданими строною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні протоколом огляду місця дорожньо – транспортної пригоди від 25 жовтня 2016 року та доданих до нього схеми і фототаблиці, що враховувалися експертами ( т. 1 ас.145 – 159): протоколами слідчого експеременту проведених за участю потепілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_19 , обвинуваченого ОСОБА_1 (т. 1, ас. 160 – 176).

Відтак, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні прокурором – публічним обвинувачем вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведено, кваліфікація відповідває фактичним обставинам, є правильною, оскільки ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило ДТП із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, згідно з вимогами ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, однак вчинений з необережності. Враховує суд також особу обвинуваченого, зокрема те, що він одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працевлаштований, з постійним місцем проживання, позитивну характеристику, його інвалідність 3-ї групи.

Суд також враховує той факт, що настанню данного ДТП сприяла і поведінка потерпілого ОСОБА_7 – учасника дорожнього руху – водія мотоцикла «Ямаха», який з перевищенням швидкості руху виїхав на смугу зустрічного руху, порушуючи п.п.11.4., 12.4. Правил дорожнього руху України. Тобто, без порушення ПДР збоку самого потерпілого, порушення обвинуваченого, могли обійтись без наслідків. Такий висновок суду, знову ж таки, грунтується виходячи із змісту постанови Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2019 року у справі № 464/6064/18.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння органам досудового розслідування у розкритті вказаного кримінального правопорушення, часткове відшкодування матері потерпілого грошових коштів на ліквання останнього.

При цьому суд відхиляє твердження потерпілого та його представника – адвоката Пащука А.І. про відсутність дійового каяття, оскільки поведінка обвинуваченого протягом усього судового процессу переконала суд у тому, що у своїх поясненнях та розкаянні він був щирим. Натомість поведінка потрпілого по відношенню до обвинуваченого протягом судового процессу була агресивною.

Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено, не наведено таких і в сдуовому засідання строною обвинуваченя чи потерпілою сторною.

За наведених вище фактичних обставин кримінального провадження, що перевірені судом в ході судового слідства, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції статті інкримінованого кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань, або принизити людську гідність.

З урахуванням пом`якшуючих обставин, суд також приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування призначеного покарання, у зв`язку з чим, вважає за доцільне, на підставі ст.. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст..76 КК України.

Вирішуючи питання додаткового покарання для обвинуваченого у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує санкцію даної норми закону згідно якої, законодавець визначає право суду, а саме позбавляти права або не позбавляти. Враховуючи дану обставину, оцінивши матеріали кримінального провадження у їх сукупності, перевіривши їх на узгодженість з показами отриманими в судовому процесі, суд приходить до висновку, про недоцільність позбавляти права керування трансопртними засобами обвинуваченого, виходячи з наступного.

ДТП відбулося більше чотирьох років тому, обвинувачений є офіційно працевлаштований і його робота повязана саме з керуванням транспортними засобами, оскільки працює водієм транспортних засобів в компанії – ТзОВ Кормотех». На утриманні обвинуваченого троє неповнолітніх дітей, а вказане місце праці на посаді водія, є основним джерелом доходу сімї обвинуваченого, а отже, позбавивши його права керування транспортними засобами, суд позбавить його роботи і, як результат, доходу сімї на проживання. При цьому суд враховує, що обвинувачений є інвалідом третьої групи, а відтак його працевлаштування в іншому місці є обмеженим.

Як на думку суду такі висновки узгоджуються з п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідно до якого, при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання.

Розглянувши в судовому засіданні судове провадження в частині предявленого та збільшеного потерпілим цивільного позову, сторонами у якому є : позивач – потерпілий ОСОБА_2 ; відповідач - обвинувачений ОСОБА_1 та третя особа ПрАТ СК «Уніка» (т. 1, ас. 29 - 44, 54 – 69, 86 -100), судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 просить стягнути з відповідача – ОСОБА_1 12 782 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 22 коп. матеріальної шкоди повязаної з лікуванням; 60862 (шістдесят тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 45 коп. шкоду завдану майну; 400000 (чотириста тисяч) грн. моральної шкоди та 3000 (три тисячі) грн. судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує доданими до позовної заяви касовими чеками т. 1, ас. 32 – 44, 57 -69, , 88); висновком № 6925 еспертного авто товарознавчого дослідження , згідно якого вартість мотоцикла становить 60862 (шістдесят тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 45 коп. (т.1 ас. 89 – 99). В судовому засіданні позивач та його представник – адвокат Пащук А.І., позовні вимоги підтримали, пояснення надали відповідно викладеним у позовній заяві та її уточненнях.

Відповідач – обвинувачений ОСОБА_20 в судовому засіданні, як і його адвокат Хомяк О.Г. позовних вимог не визнали, подали письмовий відзив (т.1 ас.117 – 124) відповідно до якого, просять відмовити у позові з підстав того, що ОСОБА_20 у даному випадку не може бути відповідачем, оскільки його цивільна відповідальність була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Уніка»». У підтвердження цьому надали копії Страхового полісу № АІ/9197440, з якого вбачається, що його дія поширювалася на період ДТП.

Третя особа - ПрАТ «Страхова компанія «Уніка»», що була залучена до участі в розгляді справи в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим , розгляд справи продовжено у їх відсутності, що не заперечувалося сторонами.

Розглянувши позовні вимоги та дослідивши докази у їх підтвердження, суд приходить до висновку, що цивільний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На час ДТП автомобіль марки «Хонда CR-V» реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «Уніка»», що підтверджується Страховим полісом № АІ/9197440 від 01.02. 2016 року з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну потерпілих (третіх) осіб у розмірі 100000 (сто тисяч) грн.. та шкоду, завдану життю і здоровю у розмірі 2000000 ( двісті тисяч) грн..

За обставин позовних вимог, позивач повинен був звернутися до Страхової компанії з відповідною вимогою, разом з тим не звернувся, що підтверджується відповіддю на запит адвоката ( т1.ас.123).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 04.07. 2018 року у справі 755/18006/15 –ц, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, у даному випадку на обвинуваченого ОСОБА_1 , який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно – правової відповідальності.

З огляду на викладене, цивільний позов заявлений до ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає з підстав , що такий заявлено до неналежного відповідача, а іншого відповідача позивач зазначити не бажав.

Суд також розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Хомяка О.Г. яке підтримав і сам обвинувачений щодо застосування до нього п.а), ч. 2 ст. 10 Закону «Про амністію у 2016 році» та звільнення від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі пунктів в) та г) ст.. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році, заслухавши думку потерпілої сторони та висновок прокурора, приходить до переконання, що обвинувачений підлягає звільненню від відбування призначеного покарання з випробовуванням на підставі Закону України « Про амністію у 2016році».

Таке рішення суду мотивується тим, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення з необережності, на час вчинення ДТП та час розгляду справи судом має на утриманні троє малолітніх дітей, а отже відповідно до вказаних вище норм Закону, є таким, до кого може бути застосована амністія.

Судові витрати у вигляді вартості проведених експертиз в сумі 12 231 ( дванадцять тисяч двісті тридцять одна) грн.. підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.

Речовий доказ у вигляді мотоцикла марки «Ямаха» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно розписки ОСОБА_2 повернутий йому на відповідальне зберігання (т. 2 ас.228 -229) після набрання вироком законної сили слід вважати повернутим власнику з правом розпоряджатися на власний розсуд.

Речовий доказ у вигляді автомобіля марки «Хонда CR-V» р.н. НОМЕР_1 , який згідно розписки ОСОБА_1 повернутий йому на відповідальне зберігання (т, 2 ас. 234), після набрання вироком законної сили слід вважати повернутим власнику з правом розпоряджатися на власний розсуд.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76, 85 КК України, п. а) ст.. 10, п. в) та г) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» , статтями 368 - 370, 371, 373 -374 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст..75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання за умови, що він не вчинить нового кримінального правопорушення, встановивши іспитовий строк в 1 ( один ) рік.

Згідно з вимогами ст..76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язок: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Звільнити засудженого від відбування призначеного за даним вироком покарання на підставі пунктів в) та г) ст.. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році.

Стягнути з засудженого на користь держави судові витрати у вигляді вартості судових експертиз в сумі 12 231 ( дванадцять тисяч двісті тридцять одна) грн..

Речовий доказ у кримінальному провадженні у вигляді мотоцикла марки «Ямаха» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно розписки ОСОБА_2 повернутий йому на відповідальне зберігання (т. 2 ас.228 -229) після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику з правом розпоряджатися на власний розсуд.

Речовий доказ у кримінальному провадженні у вигляді автомобіля марки «Хонда CR-V» р.н. НОМЕР_1 , який згідно розписки ОСОБА_1 повернутий йому на відповідальне зберігання (т, 2 ас. 234), після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику з правом розпоряджатися на власний розсуд.

У задоволенні цивільного позову до ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через суд , який ухвалив судове рішення.

У випадку відсутності апеляційних скарг, вирок набирає законної сили з 17 травня 2021 року.

Копію вироку сторони процесу можуть отримати у секретаря судових засідань.

Суддя В. Кузь