Ухвала суду № 96319187, 16.04.2021, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________

Справа № 385/540/21

2/385/229/21

У Х В А Л А

16.04.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання – Стародуба В.В.,

розглянувши заяву представника позивача адвоката Волощука Володимира Володимировича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з поданням позовної заяви, представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов «про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню» шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною від 20.03.2017 року за виконавчим провадженням №54249800, яке відкрито Гайворонським районним відділом ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро).

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з призначенням судового засідання з викликом в судове засідання учасників справи.

При цьому, заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Зваживши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову у даній цивільній справі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися належним йому майном з метою ухилення від виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконання такого рішення.

Згідно з вимогами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Окрім того, відповідно до п. 4 роз`яснень пленуму Верховного Суду України, викладені в постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При цьому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тим самим, відзначається, що наявність достатніх підстав для забезпечення позову має довести позивач та підтвердити реальність ризиків невиконання чи утруднення виконання рішення суду належними, допустимим, достатніми та достовірними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом поданого позивачем позову є визнання виконавчого напису, вчиненого 20.03.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу - Бондар Іриною Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість в розмірі 39399 гривень 50 копійок таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, з заяви про забезпечення позову, вбачається, що позивач обрав вид забезпечення позову шляхом шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною від 20.03.2017 року за виконавчим провадженням №54249800, яке відкрито Гайворонським районним відділом ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро).

В той же час, до заяви позивачем не додано доказів на підтвердження проведення виконавцем стягнення з будь-яких заробітків позивача чи звернення стягнення на майно останньої.

Також, судом відзначається, що зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є підміною рішення суду. Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, позивачем буде досягнуто мети позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, без розгляду справи по суті.

Крім того, суд не вправі вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням приватного або державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах доводів, викладених в заяві про забезпечення позову, та наданих позивачем доказів, судом відзначається, що представником позивача не наведено вмотивованого обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову, не доведено, в чому існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду і чи є вона реальною, на підставі чого суд прийшов до висновку, що заява представника позивача адвоката Волощука В.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 6, ч. 10 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 158, 258, 260, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Волощука Володимира Володимировича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: І. В. Панасюк