Ухвала суду № 96318982, 16.04.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2900/21

Провадження № 2-а/461/91/21

УХВАЛА

16.04.2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Нікогосяна Гагіка Межурановича, державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чекаленко Романа Руслановича про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні,

встановив:

до Галицького районного суду м. Львова надійшла позовна заява адвоката Харченка Євгена Петровича до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Нікогосяна Гагіка Межурановича, державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чекаленко Романа Руслановича про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні,

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно передати на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду за предметною юрисдикцією, з наступних підстав.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас, частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, імперативною нормою (частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження») закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Розмежування предметної юрисдикції адміністративних справ встановлено статтею 20 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Частиною 2 статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати:

-постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2020;

-постанови державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.12.2020;

-постанови державного виконавця про передачу виконавчого провадження від 25.01.2021;

-постанови державного виконавця про прийняття виконавчого провадження від 28.01.2021;

-постанови державного виконавця про розшук майна боржника від 29.01.2021 ВП 63827271.

Таким чином, з огляду на суб`єктний склад та характер спірних правовідносин, позовну вимогу про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.12.2020, суд вважає, що дана позовна заява, предметно підсудна окружному адміністративному суду, і не може бути розглянута місцевим загальним судом.

Кодексом адміністративного судочинства України конкретно не визначено подальших дій суду, у разі встановлення непідсудності справи даному суду за предметною юрисдикцією.

Стаття 29 КАС передбачає передачу справи на розгляд іншого адміністративного суду у разі встановлення територіальної підсудності справи іншому суду.

За змістом положень статей 169, 170, 171, 238 та 240 КАС (якими передбачено підстави для повернення позовної заяви, відмови у відкриті провадження у справі, відкриття провадження у справі закриття провадження або залишення позову без розгляду) вказана обставина, тобто виявлення предметної непідсудності даної справи даному суду, не є підставою для повернення заяви позивачу, відмови у відкриті провадження, підставою для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Таким чином, застосовуючи аналогію процесуального закону, який регулює подібні процесуальні питання (ст.29 КАС), враховуючи і дотримуючись положень процесуального закону щодо предметної юрисдикції справи, а також виходячи з загального принципу розгляду справи повноважним судом, встановленим законом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.3 КАС України, оскільки дана справа не може бути розглянута даним судом без порушень правил про предметну юрисдикцію (ч.3 ст.21 КАС) і без виходу за межі своїх повноважень, що є безумовною підставою для скасування будь-якого рішення, ухваленого у такій справі неправомочним судом, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути передана на розгляд до окружного адміністративного суду до предметної юрисдикції якого віднесено її розгляд за ч.2 ст.20 КАС України.

Згідно ч.1 ст.30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 21, 29, 253 КАС України, суд -

постановив:

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Нікогосяна Гагіка Межурановича, державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чекаленко Романа Руслановича про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні - передати для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи,якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 16 квітня 2021 року.

Суддя Стрельбицький В.В.