Ухвала суду № 96318749, 16.04.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3682/16-ц

Провадження №8/369/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Мазурик Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі № 369/3682/16-ц, за позовом ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «КОМФОРТ СЕРВІС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №369/3682/16-ц за позовом ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «КОМФОРТ СЕРВІС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Заявник стверджує, що він звернувся в грудні 2019 року із запитом на отримання публічної інформації до сільського голови с. Святопетрівське Києво-Святошинського району Київської області про надання копій землевпорядної документації, яка використовувалась для оформлення правовстановлюючих документів на прибудинкову територію, рішення органу місцевого самоврядування про її виділення та акти встановлення меж прибудинкової території на місцевості, інші правовстановлюючі документи, на підставі яких визначено, що мешканці будинку мають сплачувати за послугу з обслуговування певної земельної ділянки, на якій перебуває будинок та прибудинкова територія за адресою АДРЕСА_1 , на що отримав відповідь про перебування земельної ділянки у власності та відсутність будь-якої документації щодо встановлення прибудинкової території під багатоквартирним будинком.

З аналогічним запитом ОСОБА_1 звернувся в грудні 2019 року до ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «КОМФОРТ СЕРВІС», але оскільки відповіді не отримав, звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, після чого отримав відповідь, що станом на травень 2015 року рішення про відведення, передачу прибудинкової території співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не приймалось, акти встановлення меж прибудинкової території вказаного будинку станом на травень 2015 не складались. Вважає, що якщо прибудинкова територія не належить співвласникам будинку, то сплачувати за послуги з її утримання співвласники не повинні.

Учасники справи в судове засідання 19.02.2021 не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Заявник вимоги викладені в заяві підтримав повністю, просив розглядати без його участі, про що зазначив у заяві поданій через канцелярію.

Дослідивши матеріали заяви, суд встановив наступне.

12.12.2019 заявник отримав від сільського голови с. Святопетрівське відповідь № 1592 на свій запит про отримання публічної інформації стосовно надання копії землевпорядної документації, що застосовувалась для оформлення правовстановлюючих документів на прибудинкову територію, рішення органу місцевого самоврядування про її відведення та акти встановлення меж прибудинкової території на місцевості по АДРЕСА_1 , якою йому повідомляється, що згідно з наявною в сільській раді документацією вказана земельна ділянка перебуває у власності. Всі рішення сільської ради, а також матеріали, на підставі яких вони прийняті, включно по 2015 рік, передані до архівного сектору Києво-Святошинської РДА на зберігання. У сільській раді відсутня будь-яка документація щодо встановлення прибудинкової території під багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 , тому не може бути надана на запит.

07.05.2020 року ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «КОМФОРТ СЕРВІС» листом № 134 повідомила заявника, що станом на травень 2015 року, рішення про відведення, передачу прибудинкової території співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 – не приймалось. Акти встановлення меж прибудинкової території вказаного будинку станом на травень 2015 року не складались. Площа прибудинкової території будинку визначена на підставі відповідної технічної та іншої, передбаченої чинним законодавством документації на будинок.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2005 № 1875-IV в редакції, що діяла на час затвердження тарифу Петрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області від 19.06.2014, утримання будинків і прибудинкових територій – це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 №76 встановлено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

З наведених норм слідує, що прибудинкова територія це територія навколо багатоквартирного будинку, що прилягає до нього та визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Отже основними ознаками земельної ділянки як прибудинкової території є наявність на ній багатоквартирного будинку та певної території навколо цього будинку, що визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Вказані норми не містять вимог щодо передачі земельної ділянки співвласникам багатоквартирного будинку з метою її обслуговування.

Площа прибудинкової території визначається технічною документацією на будинок та документацією на земельну ділянку.

Слід зауважити, що відповідно до діючого на час затвердження тарифу Закону України «Про житлово-комунальні послуги», утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Тобто це діяльність господарюючого суб`єкта з надання відповідних послуг.

Пунктом 2 частини першої статті 13 вказаного Закону передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Отже до послуги утримання прибудинкової території відноситься прибирання цієї території відповідним суб`єктом господарювання. Тому помилковим є твердження ОСОБА_1 , що якщо прибудинкова територія не належить співвласникам будинку, то за послугу її прибирання (обслуговування) не потрібно сплачувати.

Фактично у заяві ОСОБА_3 ставить під сумнів складові тарифу, що застосовувався ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «КОМФОРТ СЕРВІС», що не було предметом розгляду справи. Тому надані заявником розрахунки є неналежними доказами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Водночас заявник не довів суду чому надані ним документи не могли бути отримані та надані суду під час розгляду справи по суті та які істотні перешкоди тому передували.

На думку ОСОБА_1 , надана йому публічна інформація, що станом на травень 2015 року не встановлені межі прибудинкової території та земельна ділянка не передавалась співвласникам, - є істотною обставиною, що не була встановлена судом та не могла бути йому відома на час розгляду справи.

Однак це спростовується наступним. Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом у квітні 2016 року. Відповідачі стали власниками квартири АДРЕСА_2 07.03.2014. Отже, з 07.03.2014 до моменту ухвалення Києво-Святошинським районним судом рішення по суті, заявник міг реалізувати своє право на доступ до публічної інформації шляхом звернення до компетентних органів та, у випадку відмови, клопотати перед судом про витребування такої інформації. Проте, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся за інформацією лише після ухвалення рішення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду.

Обставини, які на думку заявника, є істотними та не були і не могли бути відомі йому, є відкритою інформацією, що могла бути отримана ним вільно в будь-який час, надана суду та оцінена відповідно до вимог процесуального законодавства. Тому такі обставини не підпадають під критерії нововиявлених обставин, передбачених п.1 частини першої ст. 423 ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої, другої ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до п.1 частини першої ст. 423 ЦПК України є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у ст.423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Праведная проти Росії» нагадав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити з огляду на преамбулу до Конвенції, в якій задекларовано, зокрема, верховенство права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що коли суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, воно не може підлягати перегляду (див. рішення Суду у справі Brumarescu v. Romania).

Процедурою скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачено наявність доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування судового рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також що цей доказ є вирішальним у справі. Така процедура міститься у ЦПК і є спільною для правових систем багатьох держав-учасниць Конвенції. Зазначена процедура сама собою не суперечить принципу правової визначеності, поки використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Аналіз наведених норм з урахуванням фактичних обставин справи дозволяє дійти висновку, що наведені заявником обставини не відповідають критеріям нововиявлених, хоча й існували на момент розгляду справи, проте вони могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вказані обставини не входять до предмета доказування у справі і не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі (наявність обов`язку оплати за прибирання прибудинкової території не залежить від передачі прибудинкової території співвласникам багатоквартирного будинку). Отже відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 81, п.1 частини 3 ст.429 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 369/3682/16-ц за позовом ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «КОМФОРТ СЕРВІС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території - залишити в силі рішення від 05 грудня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Дубас