Рішення № 96318603, 26.03.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10276/19

Провадження № 2/369/814/21

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді – Дубас Т.В.,

за участю секретаря – Мазурик Д.С.,

за участю представників позивача Небатова А.Є., ОСОБА_1 ,

представника відповідача Круглова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-4» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд: витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію її реєстраційного номера облікової картки платника податків; витребувати у Державної реєстраційної служби України інформацію, хто є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 57 089,00 грн., в тому числі пені в розмірі 3 685,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 186,25 грн., 3% річних у розмірі 1 379,24 грн.; стягнути на його користь з відповідача судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказував, що відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , від 16.05.2016 його визначено управителем цього будинку.

Позивач зазначав, що рішенням виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24.02.2016 № 48 позивачу було затверджено тарифи на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а рішенням від 26.04.2017 № 138 були узгоджені та введені в дію з 07.05.2017 відкориговані тарифи.

Зі слів позивача, він належним чином виконує свої обов`язки щодо надання житлово-комунальних послуг, проте відповідач не виконує свої обв`язки щодо оплати цих послуг.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед ним за період з 01.10.2018 по 30.06.2019 за надані житлово-комунальні послуги становить 57 089 грн., а також 3% річних – 1 379,24 грн., інфляційні втрати – 3 186,25 грн.

Викладені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 16.10.2019 було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 29.11.2019 буловитребувано у: відповідача належним чином засвідчену копію її реєстраційного номера облікової картки платника податків; Державній реєстраційній службі України інформацію про власника квартири за спірною адресою.

Представники позивача в судове засідання 26.03.2021 з`явились, позов підтримали, просили його задовольнити. Представником позивача було подано відповідь на відзив на позовну заяву із запереченнями проти доводів відповідача.

Представник відповідача 26.03.2021 в судове засідання також з`явилвся, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. У ході розгляду справи відповідач подала відзив на позовну заяву, а також пояснення на відповідь на відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення вимог позивача у зв`язку із безпідставністю. У поясненнях відповідач також просила застосувати до вимог позивача позовну давність, а також вказувала, що укладений між позивачем та ТОВ «УК «ЗАРАЗ-1» договір доручення є нікчемним відповідно до ст. 228 ЦК України.

Суд, вислухавши осіб, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.09.2012, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 1496.

Відповідно до складеного 31.05.2016 протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що відбулись 16.05.2016, позивача визначено управителем цього будинку.

Рішенням виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24.02.2016 № 48 позивачу було затверджено тарифи на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а рішенням від 26.04.2017 № 138 були узгоджені та введені в дію з 07.05.2017 відкориговані тарифи.

Також пунктом 1 рішення виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24.02.2016 № 48 позивача було визнано виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, в тому числі багатоквартирного будинку, де знаходиться спірна квартира відповідача. Пунктом 3 цього ж рішення було погоджено введення в дію з 01.03.2016 тарифи позивачу на послуги з централізованого гарячого водопостачання та водовідведення (при наявності будинкових та квартирних засобів обліку) для споживачів за адресою: АДРЕСА_2 .

Пунктом 1 рішення виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 25.05.2016 № 202 було погоджено та введено в дію з 01.05.2016 відкориговані тарифи позивачу на послуги централізованого гарячого водопостачання та водовідведення (при наявності будинкових та квартирних засобів обліку) для споживачів за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 31.08.2016 № 328 було визнано такими, що втратили чинність пункти 1 та 3 рішення виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24.02.2016 № 48 та пункт 1 рішення виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 25.05.2016 № 202 в частині визнання позивача виконавцем послуг з централізованого постачання та водовідведення гарячої води, в тому числі й у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 28.09.2016 № 348 було затверджено Положення щодо проведення прямих розрахунків по компенсації фактичних витрат теплової енергії, використаної на підігрів води, та самої води, споживачами багатоквартирних будинків з централізованим гарячим водопостачанням, для яких не визначено постачальника гарячої води, відповідно до п. 3.3 якого передбачено, що компенсація витрат теплової енергії, що використана власником квартири (кінцевим споживачем) на нагрів води сплачується на рахунок постачальника теплової енергії або на рахунок уповноваженої ним особи до 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

ТОВ «Керуюча компанія «ЗАРАЗ-1» має ліцензію на постачання теплової енергії, видану на підставі рішення КОДА № 72 від 11.03.2016.

Відповідно до договору доручення № 4 від 01.04.2016, укладеного між ТОВ «Керуюча компанія «ЗАРАЗ-1» та позивачем, першим, як суб`єктом господарської діяльності, що здійснює виробництво та постачання споживачам теплової енергії (теплопостачальною організацією), доручено позивачу, в тому числі щомісяця приймати від споживача плату за фактично спожиту теплову енергію згідно з виставлених рахунків та перераховувати дані кошти довірителю у строк не пізніше 10 робочих днів з моменту їх зарахування на поточний рахунок позивача.

Рішенням виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 28.11.2018 № 264 було погоджено ТОВ «Керуюча компанія «ЗАРАЗ-1» відкориговані тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів за адресою: АДРЕСА_2 .

За період з 01.07.2018 по 30.06.2019 позивачем відповідачу було нараховано 3 337,63 грн. за компенсацію витрат теплової енергії на підігрів води, 3 685,25 грн. пені, 20 577,12 грн. за послуги з управління багатоквартирним будинком, 29 489 грн. за постачання теплової енергії, всього 57 089 грн.

Відповідачем не було надано належних доказів на спростування вказаного розрахунку позивача, доказів повної сплати ним позивачу за надані послуги як управителя багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира позивача, та як повіреної особи ТОВ «Керуюча компанія «ЗАРАЗ-1», що здійснює виробництво та постачання споживачам теплової енергії (теплопостачальною організацією), в тому числі власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку, в якому знаходиться належна відповідачу квартиру, а також доказів на підтвердження того, що позивачем не було надано заявлених ним послуг.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконувати належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно з ч. 1ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

З огляду на ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.ст. 67,68 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити оплату житлово-комунальні послуги.

У відповідності до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як передбачено ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, як зазначено у ст.ст.76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, що містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням встановлених судом обставин у справі та проаналізованих правових норм суд приходить до наступних висновків.

У задоволенні заявлених позивачем у позовній заяві вимог про витребування у відповідача належним чином засвідченої копії її реєстраційного номера облікової картки платника податків та витребування у Державної реєстраційної служби України інформації, хто є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , суд відмовляє, оскільки вони не відповідають визначеним законодавством способам захисту порушених, невизнаних або оспорених прав.

Так як у ході розгляду справи було надано докази того, що позивач є управителем багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, а також повіреною особою ТОВ «Керуюча компанія «ЗАРАЗ-1», що здійснює виробництво та постачання споживачам теплової енергії (теплопостачальною організацією), в тому числі власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку, в якому знаходиться належна відповідачу квартиру, відсутні докази того, що відповідач сплачувала позивачу у повному обсязі кошти за надані житлово-комунальні послуги у заявлений ним період, суд вважає доведеним факт того, що відповідач не виконує свої зобов`язання.

У зв`язку з викладеним з відповідача слід стягнути на користь позивача нараховані ним за період з 01.07.2018 по 30.06.2019 3 337,63 грн. компенсації витрат теплової енергії на підігрів води, 3 685,25 грн. пені, 20 577,12 грн. за послуги з управління багатоквартирним будинком, 29 489 грн. за постачання теплової енергії, всього 57 089 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 3186,25 грн. та 3 % річних в розмірі 1379,24 грн.. тому суд задовольняє вимоги позивача у цій частині.

Стосовно заявленої відповідачем заяви про застосування позовної давності до вимог позивача, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки вимоги було заявлено позивачем в межах строку позовної давності.

Щодо доводів про те, що укладений між позивачем та ТОВ «УК «ЗАРАЗ-1» договір доручення є нікчемним відповідно до ст. 228 ЦК України, суд не приймає, оскільки відсутні підстави вважати, що він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1921,00 грн., що був сплачений останнім за подачу позовної заяви.

Проте, суд з огляду на вимоги ст. 137 ЦПК України відмовляє позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн., так як не було надано доказів того, що за складання позовної заяви та представництво інтересів позивача саме в рамках даної справи було сплачено кошти у розмірі 5 500 грн., так як з наданих суду платіжного доручення № 1108 від 11.07.2019 та звіту № 2 від 08.08.2019 на надану правову/правничу допомогу цього не вбачається.

При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 15, 16, 204, 257, 258, 322, 526, 549, 551, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 67,68 ЖК України, ст.ст. 5. 10, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 28, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006, ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354 ЦПК України, –

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-4» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-4» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 57089,00 грн. (п`ятдесят сім тисяч вісімдесят) грн. 00 коп., у тому числі втрати від інфляції у розмірі 3186,25 (три тисячі сто вісімдесят шість ) грн. 25 коп., 3 % річних в розмірі 1379,24 грн. (одна тисяча триста сімдесят дев`ять) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-4» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 09.04.2021.

Суддя: Т.В.Дубас