Вирок № 96317638, 16.04.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5760/18

Провадження №1-кп/359/67/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Кабанячого Ю.В.,

суддів Муранової-Лесів І.В., Борця Є.О.,

за участю секретарів судового засідання Тоцької К.О., Вітківського Є.О.,

Шляхетко Ю.В., Івкової А.Л.,

за участю прокурорів Малашич Ю.Ю., Донського О.І.,

Приходька В.В., Олійника А.О.,

за участю потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

за участю представників потерпілих Криган Л.А., Закревської Є.О.,

за участю захисників Ємець С.М., Каленіченко Л.С.,

Сороки З.І., Танчук М.А.,

Мазніченка В.М.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні із застосуванням технічних засобів фіксування та транслювання судових засідань в мережі інтернет кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, вдівця, не судимого, місце проживання якого зареєстровано у АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.3 ст.146, ч.3 ст.27 ч.2 ст.127, ч.3 ст.27 ст.340, ч.3 ст.27 п.3, п.12 ч.2 ст.115 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 здійснив керування підготовкою та вчиненням незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненого із застосуванням фізичного насильства; викрадення двох осіб, що супроводжувалося заподіянням їм фізичних страждань, вчиненого організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки; катування, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; завідомого залишення без допомоги особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані, що спричинило її смерть, за таких обставин.

В листопаді 2013 року керівництво держави прийняло рішення про зупинення процесу підготовки до укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тому у м.Києві та в інших містах України розпочалися акції протесту громадян. Після відмови від підписання вказаної угоди на саміті Східного партнерства, а також силового розгону Євромайдану на Майдані Незалежності у м. Києві акції протесту набули масового характеру. ОСОБА_3 безпосередньо керував підготовкою та вчиненням незаконного перешкоджання проведенню акцій протесту у м. Києві, учасниками яких були ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . В ніч з 20 на 21 січня 2014 року особі, відносно якої матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, стало відомо про те, що ОСОБА_1 планував привезти іншого учасника акцій протесту для надання йому медичної допомоги до Олександрівської клінічної лікарні, розташованої в м. Києві по вул. Шовковичній, 39/1. Тому приблизно о 3 годині 00 хвилин в приміщенні офісу по вул. Почайнинській, 4 в м. Києві особа, відносно якої матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, доручив ОСОБА_3 та іншим особам, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, здійснити керування підготовкою та вчиненням викрадення учасників акцій протесту, їх катування з метою отримання відомостей про організаторів та джерела фінансування протестного руху, а також інформації про подальші плани його учасників. У виконання доручення ОСОБА_3 та особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, надали групі інших осіб, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, вказівку здійснити викрадення учасників акцій протесту з Олександрівської клінічної лікарні. Тієї ж ночі приблизно о 3 годині 40 хвилин особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, в`їхали на територію Олександрівської клінічної лікарні та почали чекати приїзду учасників акцій протесту. ОСОБА_3 також приїхав до вказаного закладу охорони здоров`я з метою здійснення координації дій осіб, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження. Приблизно о 3 годині 50 хвилин ОСОБА_1 привіз ОСОБА_4 в Олександрівську клінічну лікарню для надання йому медичної допомоги. В приміщенні офтальмологічного відділення особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, відшукали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , застосувавши до них фізичне насильство, що полягало у нанесенні декількох ударів руками в різні частини їх тіла, всупереч волі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 винесли їх з приміщення Олександрівської клінічної лікарні та заштовхали в салон мікроавтобусу марки «Toyota Hi Ace», номерний знак НОМЕР_1 , що був припаркований перед входом в офтальмологічне відділення. Після цього особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, вивезли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з території Олександрівської клінічної лікарні та відвезли їх до лісової місцевості, що розташовується неподалік автодороги «Київ – Бориспіль» на території Бортницького лісництва. В цей час ОСОБА_3 повернувся до офісу по вул. Почайнинській, 4 в м. Києві, звідки виїхав після 4 години 29 хвилин та переміщувався по м. Києву з метою продовження здійснення координації дій осіб, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження. В період часу з 4 години 30 хвилин до 5 години 40 хвилин на території Бортницького лісництва особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, продовжували застосовувати до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фізичне насильство, що полягало у нанесенні численних ударів по їх кінцівках, тулубу та голові, з метою отримання інформації про їх участь в акціях протесту. Приблизно о 5 годині 19 хвилин, 5 годині 41 хвилині та 6 годині 22 хвилини ОСОБА_3 неодноразово телефонував особам, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, та надав вказівки з приводу подальших дій відносно викрадених учасників акцій протесту. Приблизно о 6 годині 37 хвилин особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, на мікроавтобусі марки «Toyota Hi Ace», номерний знак НОМЕР_1 , відвезли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до гаражного приміщення № НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «ГСК-12», що розташовується по вул. Зрошувальній, 2 в м. Києві. Продовжуючи діяти за вказівкою ОСОБА_3 , в період часу з 7 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, незаконно утримували ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вказаному гаражному приміщенні, застосовували до них фізичне насильство, яке полягало у нанесенні численних ударів по їх кінцівках, тулубу та голові, а також одяганні на їх голову полімерного пакету, що утруднювало дихання та викликало страждання внаслідок нестачі повітря, з метою отримання інформації про організаторів, лідерів та джерела фінансування акцій протесту, а також плани подальших дій учасників протестного руху. У такий спосіб ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинних забоїв м`яких тканин голови, гематоми повік, субкон`юктивального крововиливу склери, контузії лівого ока, емфіземи м`яких тканин обличчя зліва, правобічного обмеженого пневмотораксу, множинних забоїв м`яких тканин правої верхньої кінцівки, правої сідничної ділянки, правих стегна та стопи, лівого стегна, забійної рани верхньої третини передньої поверхні правої гомілки. Перелічені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна в області правого лобного бугра, синця нижньої повіки лівого ока, садна кінчика носа, крововиливу слизової оболонки верхньої губи зліва, синця із забоєм м`яких тканин лівого передпліччя в середньо-нижній третині та перелому лівої ліктьової кістки на межі середньої та нижньої третин, синця в проекції правого кульшового суглобу по зовнішній поверхні, садна на боковій поверхні здухвинної кістки справа, синця із забоєм м`яких тканин на тильній поверхні правої кисті, множинних саден тильних поверхонь пальців обох рук, саден із забійними поверхневими ранами передніх поверхонь обох гомілок, закритої травми грудної клітки, синця правої бокової поверхні тулуба з переходом на поперекову область справа, двох синців грудної клітки зліва по передньо-пахвинній лінії, поперекового перелому тіла грудини в 4 міжребер`ї з крововиливом в переднє середостіння, переломів ребер зліва: 7, 8 ребер – по навкологрудинній лінії, 7, 8, 9, 10 ребер – по середньо-ключичній лінії з переходом на середньо-пахвинну лінію, справа: 6 ребра – по середньо-ключичній лінії, 7, 8 ребер – по хребтовій лінії, 9, 10 ребер – по середньо-пахвинній лінії, 11, 12 ребер – по хребтовій лінії. Перелічені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до трьох груп: синець із забоєм м`яких тканин лівого передпліччя та закритий перелом лівої ліктьової кістки на межі середньої та нижньої третин, закрита травма грудної клітки, синець правої бокової поверхні тулуба з переходом на поперекову область справа, два синця грудної клітки зліва по передньо-пахвинній лінії, перелом тіла грудини в 4 міжребер`ї з крововиливом в переднє середостіння, переломи ребер зліва: 7, 8 ребер – по навкологрудинній лінії, 7, 8, 9, 10 ребер – по середньо-ключичній лінії з переходом на середньо-пахвинну лінію, справа: 6 ребра – по середньо-ключичній лінії, 7, 8 ребер – по хребтовій лінії, 9, 10 ребер – по середньо-пахвинній лінії, 11, 12 ребер – по хребтовій лінії за критерієм тривалості розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості; садно із забійними поверхневими ранами передніх поверхонь обох гомілок за критерієм тривалості розладу здоров`я відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; садно в області правого лобного бугра, синець нижньої повіки лівого ока, садно кінчика носа, крововилив слизової оболонки верхньої губи зліва, синець в проекції правого кульшового суглобу по зовнішній поверхні, садно на боковій поверхні здухвинної кістки справа, множинні садна тильних поверхонь пальців обох рук за критерієм тривалості розладу здоров`я відносяться до легких тілесних ушкоджень. 21 січня 2014 року в період часу з 16 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, продовжуючи діяти за вказівкою ОСОБА_3 , вивезли потерпілих з вказаного вище гаражного приміщення в різних напрямках: ОСОБА_1 залишили неподалік від с. Проців Бориспільського району, а ОСОБА_4 – в лісовій місцевості, розташованій на відстані 500 метрів вглиб лісу від автодороги до с. Гнідин Бориспільського району. 21 січня 2014 року температура повітря знизилась до -10,2 градусів за ОСОБА_5 . Враховуючи характер, множинність та поширену локалізацію тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_4 , його здатність до активних дій була вкрай обмеженою: він не міг активно бігати та вільно ходити, його пересування мали вимушений та вкрай утруднений характер. Ці обставини в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження. Особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, усвідомлювали це та мали змогу надати ОСОБА_4 допомогу або викликати швидку допомогу. Продовжуючи діяти за вказівкою ОСОБА_3 , вони залишили місце вчинення злочину, тоді як ОСОБА_4 помер внаслідок переохолодження.

ОСОБА_3 не визнав вину у вчиненні злочинів та показав, що в період часу з 1 по 12 січня 2014 року він разом з сім`єю відпочивав за межами України. З вечора 12 січня до 20 січня 2014 року він постійно перебував вдома та ні з ким не спілкувався. 20 січня 2014 року приблизно об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_3 вперше вийшов з квартири та, керуючи власним автомобілем марки «Hyundai Santa Fe», поїхав на Поділ, де відвідав ресторан «Арізона» та Іллінську церкву. В другій половині дня він спілкувався з дружиною, яка просила купити продукти для святкування Дня народження. З цією метою він поїхав до ТРЦ «Караван». Після того, як ОСОБА_3 придбав продукти, він зустрівся з ОСОБА_6 , який разом з друзями святкував ОСОБА_7 в бані, розташованій поряд з Іллінською церквою. Компанія складалась з 6-8 осіб, з яких ОСОБА_3 був знайомий лише з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . В приміщенні бані ОСОБА_9 не було. Всі дивились події на Майдані, що транслювались по 5-му телеканалу, та обговорювали ситуацію в державі, вживаючи спирті напої. В період часу з 00 годин 00 хвилин до 4 години 30 хвилин якийсь незнайомий чоловік, який також відпочивав в бані, без дозволу ОСОБА_3 користувався його мобільним телефоном. В ніч з 20 на 21 січня 2014 року ОСОБА_3 не телефонував ОСОБА_10 , виклик був здійснений випадково, оскільки мобільний телефон знаходився в куртці та був необережно притиснутий. У такий спосіб був здійснений телефонний дзвінок. Такий випадок був непоодиноким. Після того, як ОСОБА_3 прокинувся в бані та зрозумів, що може самостійно керувати автомобілем, він сів за кермо та поїхав кататись по м. Києву: Харківське шосе, Бажана, Оболонь, Ленінградка, Даринок, Лісний, Московський проспект та Мостицька. По дорозі він заїхав до свого товариша ОСОБА_11 , обмінявся з ним подарунками та через Південний міст поїхав додому. Приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_3 повернувся в його квартиру. З ОСОБА_9 він знайомий ще з 1 вересня 1977 року. Вони разом пішли до школи. У зв`язку з тим, що навесні 2012 року вони посварились, відносини між ними істотно змінились: вони спілкувались по телефону виключно з приводу батьків, ОСОБА_3 бачив ОСОБА_9 тільки на весіллі його дочки. В період часу з грудня 2013 року по січень 2014 року вони не спілкувались взагалі, жодних грошових коштів ні від ОСОБА_9 , ні від його оточення ОСОБА_3 не отримував. Причини, з яких ОСОБА_9 залишив територію України, йому не відомі. На запитання прокурора про sms-повідомлення щодо отримання «котлети» від Льоши Московського, що надійшло від ОСОБА_12 , який є племінником ОСОБА_9 , ОСОБА_3 відповів, що мова в цьому sms-повідомленні йшла не про ОСОБА_9 , який мав прізвисько « ОСОБА_13 » у зв`язку з його зростом, а про фінансові операції, зміст яких він не запам`ятав. Натомість, «котлета» є лише метафорою. Показання ОСОБА_14 не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_3 не приймав жодної участі в протидії Майдану: він не виїжджав до Олександрівської клінічної лікарні, не перебував на нараді ОСОБА_9 в офісному приміщенні по вул. Почайнинській, 4 в м. Києві, не перераховував людей на Контрактовій площі та не обмінювався з ОСОБА_14 номерами мобільних телефонів. Вперше ОСОБА_3 побачив його лише в 2017 році під час проведення одночасного допиту. Він не знайомий з ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими фігурантами кримінального провадження. Про викрадення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 він дізнався лише з засобів масової інформації виключно у зв`язку з тим, що згадувалося прізвище ОСОБА_9 . Він ніколи не приймав участь у викраденні учасників акцій протесту, а навпаки неодноразово був на ОСОБА_19 та підтримував їх.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_3 не визнав себе винним, його вина у вчиненні злочинів підтверджується показаннями потерпілих та свідків.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що в січні 2014 року він займався організаційними питаннями, пов`язаними із забезпеченням активістів Майдану, а також був учасником Автомайдану. Для підтримання комунікації учасники Автомайдану використовували радіоканал «Zello». 21 січня 2014 року приблизно о 2 годині 00 хвилин потерпілий ОСОБА_1 ввімкнув ефір вказаного радіоканалу та почув, як особа жіночої статі повідомила, що знадобиться допомога у транспортуванні постраждалих до закладів охорони здоров`я. У відповідь потерпілий ОСОБА_1 повідомив про те, що на його допомогу можуть розраховувати. Приблизно о 3 годині 00 хвилин йому зателефонувала дівчина та попросила його допомогти в транспортуванні одного постраждалого до Олександрівської клінічної лікарні для надання йому медичної допомоги в офтальмологічному відділенні. Потерпілий ОСОБА_1 погодився допомогти та узгодив з дівчиною місце, де він повинен був забрати постраждалого. Приблизно через 25 хвилин на перехресті вул. Хрещатик та вул. Богдана Хмельницького на переднє пасажирське сидіння сів незнайомий чоловік, якому на вигляд було 40-45 років, худорлявої тілобудови з овальним обличчям та гострим підборіддям, зростом 175-180 сантиметрів. З його лівого ока йшла кров. Потерпілий ОСОБА_1 запитав у нього про те, що трапилось. Незнайомий чоловік повідомив про те, що на вул. Грушевського неподалік від нього розірвалась граната, внаслідок чого осколком було пошкоджено його око. У зв`язку з тим, що поїздка до Олександрівської клінічної лікарні тривала незначний період часу, потерпілий ОСОБА_1 майже не розмовляв з незнайомим чоловіком. Після того, як він припаркував автомобіль, вони зайшли до приміщення Олександрівської клінічної лікарні. Потерпілий ОСОБА_1 відвів незнайомого чоловіка до відділення офтальмології, після чого пішов в напрямку виходу. По дорозі він звернув увагу на двох незнайомих чоловіків, які пройшли повз нього та прямували до офтальмологічного відділення. Один з незнайомих чоловіків відчинив двері кабінету та, оглянувши приміщення кабінету, зачинив їх. Потерпілий ОСОБА_1 за допомогою радіоканалу «Zello» повідомив про те, що в Олександрівській клінічній лікарні він зустрів тітушок. Несподівано через 2-3 хвилини до нього та офтальмологічного відділення швидким темпом наблизились 7-10 чоловіків, двоє з яких схопили потерпілого ОСОБА_1 за руки. Один з незнайомих чоловіків наніс йому удар кулаком правої руки по обличчю в область середини щелепи. Внаслідок завданого удару потерпілий ОСОБА_1 втратив рівновагу та почав падати на підлогу. Двоє незнайомих чоловіків схопили його за руки та ноги, винесли з приміщення лікарні та поклали обличчям до гори на підлогу мікроавтобусу. Через декілька секунд йому в ноги поклали тіло невідомого чоловіка, якого потерпілий ОСОБА_1 привіз до Олександрівської клінічної лікарні. Після цього мікроавтобус рушив з місця та поїхав в невідомому напрямку. Через 10-15 хвилин мікроавтобус зупинився, першим вивели незнайомого чоловіка, а після нього потерпілого ОСОБА_1 . Він оглянув місцевість та побачив, що вони знаходились в лісі. До нього підійшли двоє незнайомих чоловіків та почали питати про його анкетні дані, рід занять та інформацію про Майдан: скільки потерпілий ОСОБА_1 отримав грошових коштів за те, що знаходився на Майдані Незалежності, хто йому заплатив тощо. Потерпілий ОСОБА_1 повідомив своє прізвище та відповів, що працює журналістом. Незнайомий чоловік, якого він привіз до Олександрівської клінічної лікарні, повідомив, що його звали ОСОБА_20 , він приїхав зі Львова. Після того, як незнайомі чоловіки почули, що ОСОБА_21 був зі ОСОБА_22 , потерпілого ОСОБА_1 відвели в бік, а ОСОБА_23 почали бити, називаючи його бандерівцем. ОСОБА_21 кричав та просив припинити його побиття. В цей час потерпілого ОСОБА_1 поставили на коліна та почали допитувати. Під час допиту йому було нанесено приблизно 15 ударів по всьому тілу, один удар наколінником в обличчя, по нирках та один удар палкою по зап`ястку правої руки. Після цього потерпілого ОСОБА_1 завели в мікроавтобус, де вже лежав ОСОБА_21 . Транспортний засіб рушив в невідомому напрямку. Приблизно через 20 хвилин він зупинився, потерпілого ОСОБА_1 вивели з мікроавтобусу та, нахиливши голову донизу, завели в приміщення без вікон. На його голову одягли поліетиленовий пакет, в якому напроти носа зробили отвір. Руки та ноги потерпілого ОСОБА_1 зв`язали липкою стрічкою та поклали на підлогу. ОСОБА_23 завели в сусіднє приміщення, звідки потерпілий ОСОБА_1 чув його крики. Приблизно через 30 хвилин в приміщення гаражу зайшли четверо невідомих чоловіків, які продовжили допит потерпілого ОСОБА_1 . Під час допиту вони садили його та наносили удари по його обличчю, а саме в ліву вилицю та зуби, по потилиці, по голові зверху, а також нанесли два чи три удари по правій голівці стегнової кістки. Крім того, вони зняли правий черевик та били палкою у виступ гомілкового суглобу та по гомілці фомкою, а також наносили удари по правій руці в області ліктя, передпліччя та кистях. Незнайомі чоловіки запитували у потерпілого ОСОБА_1 про те, чи відомий йому лідер Автомайдану, хто фінансував його, як визначались маршрути руху, чи відомо про джерело фінансування Правого сектору та Майдану, а також хто відповідав за радикальні дії в акціях протесту тощо. Допит тривав приблизно 40 хвилин – 1 годину, після його закінчення потерпілий ОСОБА_1 залишився лежати на підлозі. Через кілька годин відбувся другий допит. Після того, як він закінчився, незнайомі чоловіки розрізали липку стрічку на ногах, вивели потерпілого ОСОБА_1 на вулицю, посадили в автомобіль сріблястого кольору марки «Lanos» та повезли його в невідомому напрямку. Поїздка тривала приблизно 50 хвилин, незнайомі чоловіки намагались напоїти потерпілого ОСОБА_1 горілкою та коньяком. Після того, як транспортний засіб зупинився, незнайомі чоловіки витягнути потерпілого ОСОБА_1 на вулицю, поставили на коліна та наказали йому молитись, розрізавши липку стрічку на руках. Через кілька хвилин потерпілий ОСОБА_1 озирнувся та побачив, що поруч нікого вже не було. Він розірвав поліетиленовий пакет на голові та, пройшовши 300-400 метрів вздовж дороги, зустрів людей, які допомогли йому зв`язатись з рідними.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що він є рідним братом ОСОБА_4 , який підтримував ідеї ОСОБА_24 у зв`язку з тим, що він був справедливою та патологічно чесною людиною. У зв`язку з науковою діяльністю ОСОБА_4 неодноразово їздив до м. Києва та приймав участь в акціях протесту на Майдані. Останній раз він поїхав в столицю України перед Хрещенням. 20 січня 2014 року ввечері потерпілий ОСОБА_2 спілкувався з ОСОБА_4 , який повідомив йому про те, що останнім поїздом метро він збирався їхати на Майдан. Від племінниці ОСОБА_25 потерпілий ОСОБА_2 дізнався про те, що під час перебування на Майдані ОСОБА_4 отримав ушкодження. Тому 21 січня 2014 року приблизно о 3 годині 00 хвилин він зателефонував ОСОБА_4 , який повідомив про те, що у зв`язку з загрозою втрати ока він буде їхати з медпункту на Майдані до лікарні. Після того, як ОСОБА_4 перестав виходити на зв`язок, члени його сім`ї почали проглядати соціальні мережі, з яких вони дізнались про викрадення з лікарні ОСОБА_1 разом з іншою особою з пораненням ока. З метою відшукання ОСОБА_4 члени його сім`ї зв`язались з дружиною ОСОБА_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показала, що 21 січня 2014 року приблизно в 00 годин 30 хвилин вона разом з медичною сестрою ОСОБА_27 перебувала на добовому чергування в Олександрівській клінічній лікарні. В кабінеті №115 вони здійснювали прийом хворих, які потребували невідкладної офтальмологічної допомоги. Цей кабінет знаходиться на першому поверсі корпусу №4 Олександрівської клінічної лікарні. Приблизно о 3 годині 50 хвилин свідок ОСОБА_26 почула, як хтось постукав у вхідні двері кабінету. Відчинивши двері, вона побачила, що в коридорі стояли двоє чоловіків, які повідомили про те, що одному з них невідкладно потрібен був лікар-офтальмолог. Свідок ОСОБА_26 запросила їх до кабінету. Один з них зайшов в приміщення кабінету та зняв верхній одяг, тоді як інший чоловік залишився в коридорі та зачинив за собою двері. Оглянувши хворого, свідок ОСОБА_26 виявила у нього проникаюче поранення роговиці із випаданням оболонок лівого ока. На запитання про механізм ушкодження чоловік пояснив, що у зв`язку з власною необережністю в темряві він наткнувся на гілку дерева. В цей час з другої частини кабінету вийшла медична сестра ОСОБА_27 , яка сіла за свій робочий стіл та почала здійснювати оформлення хворого, який назвався ОСОБА_28 , 1965 року народження, проживаючим в АДРЕСА_2 . Через деякий час свідок ОСОБА_26 почула в коридорі шум, схожий на боротьбу, який тривав декілька секунд. Жодних розмов або криків з коридору вона не чула. Несподівано відчинились вхідні двері та до приміщення кабінету зайшли 5 незнайомих чоловіків, одягнутих в чорний одяг та в чорні в`язані шапки. Один з цих чоловіків вибачився, після чого вони взяли хворого під руки та вивели з кабінету, зачинивши за собою двері. В кабінеті на вішаку залишились 2 куртки хворого. Свідок ОСОБА_26 вийшла в коридор, однак в приміщенні лікарні вже нікого не було. Через деякий час на місце пригоди приїхали працівники міліції, які оглянули одну з курток хворого та виявили в ній паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_4 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 показала, що вона працює в Олександрівській клінічній лікарні на посаді медсестри. 21 січня 2014 року о 3 годині 55 хвилин до офтальмологічного відділення звернувся хворий з ушкодженням ока, який представився ОСОБА_28 , проживаючим в м. Львові. З його слів стало відомо про те, що ушкодження ока сталось у зв`язку з тим, що в темряві він наткнувся на гілку дерева. Після огляду його ока було констатовано проникаюче поранення рогівки. Свідок ОСОБА_27 , виконуючи обов`язки медсестри офтальмологічного відділення, здійснювала виписку направлень на підставі рекомендацій лікаря ОСОБА_26 . Оформлення хворого відбувалося з її слів і тривало приблизно 7 хвилин. Несподівано до приміщення кабінету зайшли незнайомі чоловіки в чорних шапках, один з яких залишився стояти в дверях, а інші двоє чоловіків взяли хворого під руки та вивели його з кабінету. Ця подія тривала менше хвилини та відбулась дуже швидко. Після цього лікар ОСОБА_26 зателефонувала до чергового лікаря та повідомила про те, що сталось. Через деякий час приїхали працівники міліції, які займались оформленням події. В кабінеті залишись дві куртки хворого, під час огляду однієї з них був виявлений паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_29 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показав, що він працює в Олександрівській клінічній лікарні на посаді охоронця. Декілька років тому взимку під час революційних подій на ОСОБА_24 він здійснював обхід корпусів лікарні. Вже після 2 години 00 хвилин до нього зателефонував черговий лікар та повідомив про те, що в корпусі №4 відбулась якась подія, сутність якої він не зрозумів по телефону. Тому черговий лікар попросив свідка ОСОБА_30 сходити в корпус №4 та з`ясувати, що сталось. Коли свідок ОСОБА_30 зайшов в приміщення кабінету, він побачив лікаря та медсестру, які були налякані. Лікар повідомила про те, що такого випадку в її практиці ще не було: вона не встигла зашити поранення, як в кабінет зайшли декілька незнайомих чоловіків, взяли під руки пацієнта та винесли з кабінету. Хворий не чинив супротив. Лікар дивувалась тому, що в куртці пацієнта залишився паспорт громадянина України та медична страховка, тоді як він представився зовсім іншою особою. Після цього свідок ОСОБА_30 зателефонував черговому лікарю та повідомив про те, що в корпусі №4 Олександрівської клінічної лікарні було здійснено викрадення людини.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показав, що в ніч з 20 на 21 січня 2014 року він перебував в салоні власного автомобіля поблизу ЦУМу в м. Києві. На радіоканал «Zello» від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про допомогу у зв`язку з тим, що підозрілі особи перебували на території Олександрівської клінічної лікарні. Отримавши вказану інформацію, свідок ОСОБА_31 в ефірі радіоканалу залишив повідомлення про те, що він виїхав на допомогу. Через 6 хвилин він заїхав на територію лікарні. Повз нього на дуже великій швидкості проїхало три транспортні засоби. Свідок ОСОБА_31 об`їхав територію лікарні та нікого не знайшов. Він декілька разі залишав виклики в ефірі радіоканалу «Zello», однак ніхто не відповідав. Після цього свідок ОСОБА_31 залишив повідомлення про можливе викрадення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . В його автомобілі був облаштований відеореєстратор, який він передав дружині ОСОБА_1 .

Допитаний у судовому засіданні свідок №1, анкетні дані якого приховані з метою забезпечення його безпеки, показав, що в січні 2014 року у зв`язку з професійною діяльністю йому стало відомо про те, що люди з оточення ОСОБА_9 , які були противниками Євромайдану, затримали учасників акцій протесту та намагались передати до правоохоронних органів для оформлення їх затримання. На той час ОСОБА_9 був впливовою особистістю, контролював контрабанду, виробництво тютюнових виробів, алкогольних напоїв та інших підакцизних товарів. Тому він міг вільно заходити до службових кабінетів державних податкових адміністрацій та МВС України. ОСОБА_9 телефонував правоохоронцям, в тому числі свідку №1, та просив заарештувати затриманих його людьми учасників Євромайдану. Однак ніхто з працівників міліції не хотів приймати участь в оформленні арешту незаконно затриманих людей. Через незначний час після телефонного дзвінка ОСОБА_9 свідок №1 з засобів масової інформації дізнався про викрадення активістів Євромайдану з території Олександрівської клінічної лікарні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що він працював у ОСОБА_18 у фірмі «П`ятий регіон». У зв`язку з тим, що ОСОБА_18 відпочивав на ОСОБА_32 , 20 січня 2014 року свідок ОСОБА_14 повинен був разом з ОСОБА_33 заїхати до офісу ОСОБА_9 за грошовими коштами, які він був зобов`язаний сплатити за організацію людей для протидії акціям протесту. Приблизно об 11 годині 30 хвилин вони припаркувались поблизу офісу, що розташовується в м. Києві на Подолі, та зайшли в приміщення офісу ОСОБА_9 . На прохідній охоронець запитав їх імена і телефони та пропустив лише ОСОБА_33 , а свідок ОСОБА_14 повернувся до машини. Через декілька хвилин ОСОБА_33 повернувся з офісу з пакетом, з якого він дістав грошові кошти в розмірі 100 доларів США та передав їх свідку ОСОБА_14 . Приблизно о 14 годині 00 хвилин свідок ОСОБА_14 приїхав додому. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_33 та запитав, чи міг свідок ОСОБА_14 додатково організувати людей. Він відмовився від цієї пропозиції, оскільки напередодні люди з його оточення зазнали серйозних тілесних ушкоджень. В той же день свідок ОСОБА_14 разом з ОСОБА_33 приїхав на Контрактову площу, куди повинні були приїхати люди ОСОБА_9 , підрахувати організованих людей та повідомити про задачі, які перед ними ставилися. Приблизно о 19 годині 00 хвилин на Контрактову площу приїхав позашляховик чорного кольору, з якого вийшли двоє чоловіків віком 40-45 років. Одним з них був ОСОБА_3 . Вони наказали вишикувати людей для здійснення їх підрахунку, однак з першої спроби це зробити не вдалось. Тому ОСОБА_3 висловив своє обурливе незадоволення. Після того, як вдалось вишикувати людей, було нараховано 409 осіб. За вказівкою ОСОБА_3 було зібрано старших груп та роз`яснено, що їм належало їхати на в`їзди до м. Києва для зупинки автомобілів та автобусів з майданівцями, а також для здійснення охорони працівників ДПС від побиття. ОСОБА_3 записав номер мобільного телефону ОСОБА_14 . Через деякий час йому зателефонував незнайомий чоловік на ім`я ОСОБА_34 та повідомив про те, що він буде його куратором, якому свідок ОСОБА_14 повинен доповідати про ситуацію на в`їздах до м. Києва. Через деякий час чоловік на ім`я ОСОБА_34 знову зателефонував і повідомив про те, що потрібно додатково знайти 15-20 чоловіків, які без зайвих запитань зможуть виконати роботу за пристойну винагороду. У зв`язку з відсутністю конкретної інформації про зміст роботи свідок ОСОБА_14 не зміг знайти людей. Тому до нього з роумінгового номеру мобільного телефону подзвонив ОСОБА_18 та з претензією запитав про причини невиконання вказівок чоловіка на ім`я ОСОБА_34 . Свідок ОСОБА_14 відповів, що ніхто не хотів погоджуватись на виконання незрозумілої роботи. Через деякий час до нього знову зателефонував ОСОБА_18 та повідомив про те, що він знайшов людей та конфлікт залагоджений. Свідок ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_18 про те, що потрібно розрахуватись з людьми, які були залучені напередодні. ОСОБА_18 відповів, що грошові кошти йому видасть ОСОБА_33 21 січня 2014 року приблизно о 10 годині 00 хвилин свідок ОСОБА_14 разом з ОСОБА_33 знову поїхав до офісу ОСОБА_9 , що розташовується в м. Києві на Подолі неподалік від церкви. На прохідній охоронець повідомив про те, що їм належить зачекати ОСОБА_9 в приміщення холу, в якому перебували люди спортивної тілобудови з тактичними сумками для носіння вогнепальної зброї. В приміщенні холу свідок ОСОБА_14 зустрів свого знайомого ОСОБА_35 , який розповів про те, що в цей офіс вже два дні поспіль привозили майданівців. Через деякий час на позашляховику марки «Range Rover» приїхав ОСОБА_9 та надав охоронцю вказівку пропустити ОСОБА_33 та свідка ОСОБА_14 . По гвинтових східцях вони піднялись на другий поверх та за вказівкою охоронця зайшли в кабінет, в приміщенні якого перебували ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та 3-4 незнайомих чоловіків. ОСОБА_3 доповів ОСОБА_9 про те, що вони неправильно поділили людей, тому вони не змогли нікого затримати. Визначені ними групи складались з 10-15 чоловік, тоді як майданівці ходили по 20, 30, 40 чоловік. Після нетривалої розмови ОСОБА_9 розлютився та запитав у ОСОБА_33 , чи зможе він зібрати на вечір 400 чоловік. ОСОБА_33 відповів, що він зможе зібрати таку кількість людей та повідомив про те, що потрібно розрахуватись з людьми, які були зібрані напередодні. Їх попросили зачекати в коридорі. В цей час ОСОБА_3 покликав незнайому жінку та наказав їй здійснити розрахунок. ОСОБА_33 залишився в коридорі, а свідок ОСОБА_14 пішов до машини. Через 10 хвилин ОСОБА_33 повернувся з пакетом, в якому знаходились грошові кошти в упаковці, схожій на цеглину. Він передав свідку ОСОБА_14 грошові кошти в розмірі 1300 доларів США та повідомив про те, що з ним будуть їздити ОСОБА_36 та ОСОБА_37 . В той же день о 19 годині 00 хвилин на Контрактовій площі після приїзду ОСОБА_3 були зібрані старші груп, їм було повідомлено про те, що зібрані люди повинні поділитись в групи по 100 чоловік та їхати на в`їзди до м. Києва по Житомирській, Одеській, Чернігівській та Бориспільській трасах, зупиняти кожний транспортний засіб з атрибутикою Майдану і Автомайдану. Під час обговорення стало відомо про те, що зібрані люди не були забезпечені жодними спеціальними засобами. Тому ОСОБА_3 наказав свідку ОСОБА_14 доправити машину до офісу для того, щоб взяти у охоронця держаки для лопат та газові балончики. У виконання цієї вказівки свідок ОСОБА_14 направив ОСОБА_38 до офісу, розташованого в м. Києві на Подолі, а сам вирушив в напрямку Бориспільської та Житомирської трас для перевірки наявності людей. По дорозі він зателефонував ОСОБА_39 та запитав у нього, чи забрав він спецзасоби з офісу ОСОБА_9 . Він відповів, що забрав лише держаки для лопат. В той же день приблизно о 23 годині 15 хвилин поряд з універмагом «Україна» свідок ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_40 та вони разом поїхали в напрямку в`їзду до м. Києва з м. Борисполя, де зустріли людей спортивної тілобудови, одягнених в білі балаклави, з бійцівського клубу «Оплот». Старшим серед них був ОСОБА_41 , який повідомив про те, що вони затримали хлопця, який підозрювався у причетності до ОСОБА_24 . Цей хлопець утримувався в палатці, що стояла неподалік від автодороги. Свідок ОСОБА_14 , ОСОБА_42 , ОСОБА_41 та інші незнайомі чоловіки зайшли до палатки, де на колінах стояв молодий хлопець. Під час допиту він повідомив про те, що не мав жодного відношення до Майдану. Після закінчення допиту хлопця відпустили, про що свідок ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_18 по телефону. ОСОБА_18 повідомив про те, що він повертається в Україну та наказав його зустріти. 22 січня 2014 року свідок ОСОБА_14 зустрів ОСОБА_18 в аеропорту та відвіз його на зустріч з ОСОБА_9 . В ході розмови ОСОБА_9 в грубій формі висловив претензії ОСОБА_18 з приводу того, що його 100 хлопців зробили те, з чим не могли впоратись 400 людей, організованих ОСОБА_18 . Після цього ОСОБА_9 передав ОСОБА_18 пакунок. Свідок ОСОБА_14 відвіз ОСОБА_18 додому в с. Гатне Києво-Святошинського району, де ОСОБА_18 передав свідку ОСОБА_14 грошові кошти в розмірі 15000 доларів США.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 показав, що в січні 2014 року він на власному транспортному засобі приймав участь в Антимайдані. За вказівкою ОСОБА_14 він їздив до офісу, розташованого на Подолі поблизу церкви, для того, щоб отримати держаки для лопат. Після цього він поїхав в напрямку Житомирської траси для того, щоб забрати ОСОБА_14 . Вони поїхали до станції метро «Бориспільська», де зустрілися з представниками бійцівського клубу «Оплот». ОСОБА_14 повідомили про те, що в палатці обігріву утримувався молодий чоловік, який був затриманий оплотівцями у зв`язку з його участю в Майдані. Однак після його допиту виявилось, що вказаний чоловік не мав жодного відношення до ОСОБА_24 . Тому його відпустили. За свою участь в Антимайдані свідок ОСОБА_42 отримав грошові кошти в розмірі 400 гривень.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_43 показав, що в січні 2014 року він приймав участь у зборах, що проводилися поряд з постом ДПС, розташованим поблизу зі станцією метро «Бориспільська». Він чув розмови про поділ людей на групи, а також затримання майданівців, які будуть в`їжджати до м. Києва. Крім того, хтось казав, що повинні підвезти дерев`яні палки для лопат. Свідок ОСОБА_43 бачив ОСОБА_14 , ОСОБА_33 та ОСОБА_42 . Він також приймав участь у зборах неподалік від Поштової площі та запам`ятав, як приїжджав незнайомий чоловік та наказував вишикуватися. Однак з першого разу зробити це виявилось неможливим. Після того, як всі вишикувалися, їх перерахували. Двічі йому телефонували невідомі особи та пропонували взяти участь у викраденні майданівців. Однак ці дзвінки свідок ОСОБА_43 не сприйняв всерйоз та перестав брати слухавку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_44 показав, що в січні 2014 року його запросили для здійснення охорони. Збір людей проводився неподалік від Поштової площі в м. Києві. Під час збору він почув розмови про необхідність затримання людей. Після того, як свідок ОСОБА_44 зателефонував знайомому та порадився з ним, він вирішив не приймати участь у вказаних заходах. Крім того, до нього телефонували невідомі особи та пропонували йому взяти участь у викраденні людей з Майдану. Однак свідок ОСОБА_44 відмовився від таких пропозицій.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_45 , анкетні дані якого змінені з метою забезпечення його безпеки, показав, що в січні 2014 року його товариш ОСОБА_43 запропонував йому роботу, яка полягала в участі у мітингах в Маріїнському парку, а також в залученні інших осіб до Антимайдану. Свідок ОСОБА_45 погодився з цією пропозицією. Під час мітингів він познайомився з ОСОБА_42 . Приблизно 21-22 січня 2014 року йому зателефонував ОСОБА_43 та наказав наглядати за рухом автобусів поблизу станції метро «Бориспільська». Коли свідок ОСОБА_45 приїхав на вказане місце, він побачив великий намет військового типу. ОСОБА_42 повіз топорища, які виглядали як бити, на інший пост, що розташовувався поблизу станції метро «Житомирська». В цей час приїхали два автобуси та маршрутка, з яких вийшли чоловіки спортивної тілобудови, одягнені в білі маски, та озброєні палками. Вони вишукувались в своєрідний коридор від автобусу до намету, через який провели чоловіка з заламаними назад руками та спущеним донизу капюшоном. Після того, як ОСОБА_42 повернувся, він привіз з собою держаки для лопат, які поклав поряд з наметом. З його слів стало відомо, що ці дерев`яні палки він забрав з офісу, розташованого неподалік від Поштової або Контрактової площі в м. Києві. Через деякий час свідок ОСОБА_45 зайшов до намету та побачив, як молодий чоловік стояв на колінах та був наляканим. Проводився його допит, хід якого знімався на камеру. В результаті проведеного допиту стало відомо про те, що вказаний чоловік не мав жодного відношення до ОСОБА_24 . Тому його відпустили. Також свідок ОСОБА_45 згадав про випадок, коли за вказівкою ОСОБА_43 чи ОСОБА_42 він приймав участь в патрулюванні Подолу неподалік від готелю «Radisson» з метою спостереження за діями майданівців. Патрулювання здійснювалось групами, в яких визначався старший. Участь в патрулюванні приймав не тільки ОСОБА_43 , а також ОСОБА_44 . Свідок ОСОБА_45 добре запам`ятав його, оскільки він їздив на досить примітному автомобілі червоного кольору. Крім того, в січні 2014 року під час збору на Контрактовій площі свідок ОСОБА_45 чув, як ставилось завдання затримувати майданівців та доставляти їх до спеціального автобусу без номерних знаків з тонованим склом, що розташовувався поряд з пам`ятником ОСОБА_46 . За кожного майданівця або його мобільний телефон була передбачена винагорода в розмірі 100 доларів США.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він перебуває у товариських відносинах з ОСОБА_3 . Протягом 2013-2014 років свідок ОСОБА_6 подорожував разом з обвинуваченим, неодноразово бачився з ним в його ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та в офісі юристів на вул. Почайнинській в м. Києві. Крім того, вони неодноразово в нічний час відпочивали в бані, що розташовується в окремому приміщенні у дворі вказаного офісу. Зокрема, свідок ОСОБА_6 пам`ятає, як в 2014 році на наступний день після свята ОСОБА_7 він разом ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_47 та іншими незнайомими йому особами відпочивав в бані, що розташовується у дворі офісу юристів на вул. Почайнинській в м. Києві.

Крім показань потерпілих та свідків вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів підтверджується зібраними доказами:

- протоколом огляду місця події від 21 січня 2014 року, зі змісту якого вбачається, що в результаті огляду приміщення кабінету Олександрівської клінічної лікарні були виявлені речі та документи, видані на ім`я ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду від 22 січня 2014 року, зі змісту якого вбачається, що в лісосмузі поблизу с. Гнідин Бориспільського району був виявлений труп чоловіка з ознаками насильницької смерті;

- протоколом огляду від 22 січня 2014 року, зі змісту якого вбачається, що в Бориспільському відділенні КОБ СМЕ на трупі невідомого чоловіка були виявлені сліди зв`язування та поверхневі тілесні ушкодження в області правого лобного бугра, а також у вигляді поверхневого переривчастого садна, набряку повіки правого ока, синців поверхні по нижніх повіках правого та лівого ока, синця по правій поверхні тулубу від рівня 10 ребра по задньо-пахвинній лінії з переходом в поперекову область справа до рівня гребня здухвинної кістки, аналогічного синця в проекції правого кульшового суглобу по зовнішній поверхні, вертикально розташованого садна на боковій поверхні здухвинної кістки, на якому було виявлено відшарування епідермісу шкіри, множинних саден на поверхнях обох кистей та поверхневих ран на поверхні лівої та правої гомілок;

- протоколом пред`явлення трупу для впізнання від 22 січня 2014 року, зі змісту якого вбачається, що тіло чоловіка, виявленого у лісосмузі поблизу с. Гнідин Бориспільського району, було впізнано ОСОБА_2 як труп ОСОБА_4 ;

- довідкою Бориспільської метеостанції від 24 січня 2014 року, з якої вбачається, що в період з 21 на 22 січня 2014 року температура повітря знижувалась до -10,2 градусів за ОСОБА_5 ;

- довідкою Олександрівської клінічної лікарні №306/01 від 12 лютого 2014 року, з якої вбачається, що 21 січня 2014 року о 3 годині 55 хвилин за медичною допомогою до офтальмологічного відділення лікарні звернувся ОСОБА_28 , 1965 року народження, який за даними паспорту громадянина України виявився ОСОБА_4 , 1963 року народження;

- копією журналу прийому хворих Олександрівської клінічної лікарні №11/434, в якому міститься запис про прийом черговим лікарем ОСОБА_26 хворого ОСОБА_28 , 1965 року народження, о 3 годині 55 хвилин 21 січня 2014 року;

- протоколом огляду від 12 лютого 2014 року, зі змісту якого вбачається, що на оптичному диску DVD-R 4.7 gb інв. УКР531 записані аудіо та технічні файли, що містяться в каталозі «2014_01_21». Серед цих файлів міститься інформаційний файл «21.01.2014 03:18:54 Адрес= м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, Адрес= м. Київ, Шевченківський район, вул. Костьольна, 17, Олександрівській костьол» та аудіо файл з розмовою між особами ОСОБА_48 та ОСОБА_49 стосовно необхідності забрати людину, щоб довезти до Олександрівської клінічної лікарні; інформаційний файл «03-25-21.1-569 Адрес= м. Київ, Шевченківський район, вул. І. Франка, 21 ГІОЦ Укрзалізниці, Адрес= м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Хмельницького, 37, поліклініка №1 Шевченківського району, Адрес= м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Хмельницького, 15, науково-природничий музей» та аудіо файл з розмовою між особами ОСОБА_48 та ОСОБА_49 стосовно особи, яка отримала травму ока, а також часу, через який постраждалий дійде до машини чоловіка на ім`я ОСОБА_50 ; інформаційний файл «03-36-43.1-569 Адрес= м. Київ, Шевченківський району, вул. Б. Хмельницького, 15, науково-природничий музей» та аудіо файл з розмовою між ОСОБА_48 та особою, яку ідентифіковано як ОСОБА_4 , стосовно можливості доставки останнього до лікарні, а також зовнішніх ознак, за якими вони зможуть знайти один одного за барикадами;

- протоколом перегляду відеозапису від 26 січня 2014 року, зі змісту якого вбачається, що в результаті огляду відеореєстратора ОСОБА_31 був виявлений файл «20140121040301_0_0_1000009». На 34-й секунді відеозапису, що міститься у вказаному файлі, автомобіль ОСОБА_31 повернув ліворуч на вул. Шовковичну в м. Києві, після чого заїхав в арку Олександрівської клінічної лікарні. З лівого боку від арки проглядається силует невстановленої особи, яка відвернулася від автомобіля під час проїзду арки. При в`їзді у лікарню на 1-й хвилині 15-й секунді запису назустріч з території лікарні виїхав автомобіль типу мікроавтобус світлого кольору. На 1-й хвилині 22-й секунді, 1-й хвилині 26-й секунді, 1-й хвилині 46-й секунді запису на зустріч з території лікарні виїхали автомобілі типу седан. На 2-й хвилині 6-й секунді запису ОСОБА_31 запитав у невстановленої особи, як проїхати до офтальмологічного відділення лікарні. На 2-й хвилині 9-й секунді запису з`явився невстановлений автомобіль, який рухався назустріч по території лікарні із ввімкненими фарами дальнього світла з зеленуватим відтінком. На 2-й хвилині 11-й секунді вказаний автомобіль вимкнув світло фар та на швидкості проїхав повз автомобіль ОСОБА_31 ;

- протоколом перегляду відеозапису від 24 січня 2014 року, з якого вбачається, що в ході досудового розслідування був оглянутий відеозапис інтерв`ю, яке потерпілий ОСОБА_1 надав після його звільнення;

- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 від 13 березня 2014 року, з якого вбачається, що приблизно о 4 годині ранку 21 січня 2014 року його було викрадено невідомими особами з офтальмологічного відділення корпусу №4 Олександрівської клінічної лікарні, вивезено в ліс, де йому були заподіяні тілесні ушкодження, та перевезено в невідоме гаражне приміщення, в якому йому продовжили заподіювати тілесні ушкодження. Приблизно о 17 годині 00 хвилин цього ж дня його було вивезено з вказаного гаражного приміщення та залишено поблизу кооперативу «Іскра» в Бориспільському району. В ході слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_1 детально показав перебіг його викрадення та катування;

- висновком судово-медичної експертизи №22д від 20 лютого 2014 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинних забоїв м`яких тканин голови, гематоми повік, субкон`юктивального крововиливу склери, контузії лівого ока, емфіземи м`яких тканин обличчя зліва, правобічного обмеженого пневмотораксу, множинних забоїв м`яких тканин правої верхньої кінцівки, правої сідничної ділянки, правих стегна та стопи, лівого стегна, забійної рани верхньої третини передньої поверхні правої гомілки. Перелічені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад його здоров`я;

- висновком судово-медичної експертизи №23 від 3 лютого 2014 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна в області правого лобного бугра, синця нижньої повіки лівого ока, садна кінчика носа, крововиливу слизової оболонки верхньої губи зліва, синця із забоєм м`яких тканин лівого передпліччя в середньо-нижній третині та перелому лівої ліктьової кістки на межі середньої та нижньої третин, синця в проекції правого кульшового суглобу по зовнішній поверхні, садна на боковій поверхні здухвинної кістки справа, синця із забоєм м`яких тканин на тильній поверхні правої кисті, множинних саден тильних поверхонь пальців обох рук, саден із забійними поверхневими ранами передніх поверхонь обох гомілок, закритої травми грудної клітки, синця правої бокової поверхні тулуба з переходом на поперекову область справа, двох синців грудної клітки зліва по передньо-пахвинній лінії, поперекового перелому тіла грудини в 4 міжребер`ї з крововиливом в переднє середостіння, переломів ребер зліва: 7, 8 ребер – по навкологрудинній лінії, 7, 8, 9, 10 ребер – по середньо-ключичній лінії з переходом на середньо-пахвинну лінію, справа: 6 ребра – по середньо-ключичній лінії, 7, 8 ребер – по хребтовій лінії, 9, 10 ребер – по середньо-пахвинній лінії, 11, 12 ребер – по хребтовій лінії. Перелічені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до трьох груп: синець із забоєм м`яких тканин лівого передпліччя та закритий перелом лівої ліктьової кістки на межі середньої та нижньої третин, закрита травма грудної клітки, синець правої бокової поверхні тулуба з переходом на поперекову область справа, два синця грудної клітки зліва по передньо-пахвинній лінії, перелом тіла грудини в 4 міжребер`ї з крововиливом в переднє середостіння, переломи ребер зліва: 7, 8 ребер – по навкологрудинній лінії, 7, 8, 9, 10 ребер – по середньо-ключичній лінії з переходом на середньо-пахвинну лінію, справа: 6 ребра – по середньо-ключичній лінії, 7, 8 ребер – по хребтовій лінії, 9, 10 ребер – по середньо-пахвинній лінії, 11, 12 ребер – по хребтовій лінії за критерієм тривалості розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості; садно із забійними поверхневими ранами передніх поверхонь обох гомілок за критерієм тривалості розладу здоров`я відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; садно в області правого лобного бугра, синець нижньої повіки лівого ока, садно кінчика носа, крововилив слизової оболонки верхньої губи зліва, синець в проекції правого кульшового суглобу по зовнішній поверхні, садно на боковій поверхні здухвинної кістки справа, множинні садна тильних поверхонь пальців обох рук за критерієм тривалості розладу здоров`я відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- висновком комісійної судово-медичної експертизи №10/К від 12 березня 2014 року, з якої вбачається, що характер тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_4 , не виключав можливості здійснення потерпілим після їх спричинення активних дій, в тому числі і при температурі -10,2 градусів за ОСОБА_5 . Але, враховуючи характер, множинність, поширену локалізацію виявлених тілесних ушкоджень на трупі, здатність до активних дій була вкрай обмежена, а саме: потерпілий не міг активно бігати та вільно ходити, а його пересування мало вимушений та вкрай утруднений характер, що в сукупності значно збільшило негативну дію низької температури на організм потерпілого і в результаті призвело до настання смерті від переохолодження. Те, що смерть ОСОБА_4 настала від переохолодження тіла, підтверджується макроскопічними даними: яскраво-червоним забарвленням передніх поверхонь обох колінних суглобів, втягненням яєчок в зовнішні отвори пахових каналів (ознака Пуперева), наявністю змішаних згустків крові в порожнині серця, крововиливами під слизовою оболонкою шлунку (плями Вишневського), переповненням прозорою сечею січового міхура, дрібними крововиливами в слизовій оболонці мисок нирок (ознака Фабрикантова); а також мікроскопічними даними, що викладені у висновку судово-гістологічної експертизи. Прямого причинного зв`язку між наявними тілесними ушкодженнями та настанням смерті не мається. Спричинені ОСОБА_4 тілесні ушкодження не є безпосередньою причиною його смерті, та при сприятливих кліматичних умовах така травма могла не призвести до настання смерті постраждалого. При своєчасному наданні ОСОБА_4 із виявленими у нього тілесними ушкодженнями кваліфікованої медичної допомоги його життя могло бути збереженим;

- протоколом впізнання особи за фотознімками від 24 березня 2014 року. В ході цієї слідчої дії потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_51 як одну з осіб, які приймали участь в його викраденні з офтальмологічного відділення Олександрівської клінічної лікарні;

- інформаційною довідкою Департаменту карного розшуку №7/4-1528 від 24 березня 2014 року, з якої вбачається, що за результатом співставлення фотороботу, складеного потерпілим ОСОБА_1 , було встановлено особу ОСОБА_51 ;

- інформаційною довідкою Департаменту карного розшуку №7/7-1432 від 20 березня 2014 року. Цей письмовий доказ містить інформацію про реєстрацію та розміщення оголошення про продаж мікроавтобусу марки «Toyota Hi Ace», 2011 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 ;

- інформаційною довідкою Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Бориспіль, №21 від 30 січня 2014 року, зі змісту якої вбачається, що мікроавтобус марки «Toyota Hi Ace», 2011 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_52 в м. Івано-Франківськ;

- інформаційною довідкою Департаменту карного розшуку №7/7-1515 від 24 березня 2014 року, зі змісту якої вбачається, що 2 березня 2014 року ОСОБА_53 розмістив на інтернет-сайті оголошення про продаж мікроавтобусу марки «Toyota Hi Ace», 2011 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_3 (попередній номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_52 ). Цей автомобіль ОСОБА_53 передав наглядно знайомий чоловік на ім`я ОСОБА_54 та просив продати. Йому не відомо, як знайти цього чоловіка, оскільки він зв`язувався з ним сам із закритого номера мобільного телефону. Документів на транспортний засіб у ОСОБА_53 немає, йому не відомий ОСОБА_52 . Мікроавтобус марки «Toyota Hi Ace», 2011 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_3 , знаходився в м. Івано-Франківськ. Також встановлено, що раніше цей транспортний засіб мав номерний знак НОМЕР_1 та належав ОСОБА_55 , який тісно пов`язаний з ОСОБА_56 . На підставі довідки-рахунку, виданої 25 січня 2014 року ТОВ «Оріон-Трейд», вказаний мікроавтобус був проданий;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 липня 2017 року. В результаті проведення цієї слідчої дії свідок ОСОБА_33 впізнав ОСОБА_8 як особу, яка керувала його діями з офісу ОСОБА_9 та 20 січня 2014 року передавала грошові кошти за організацію подій;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 7 липня 2017 року. В результаті проведення цієї слідчої дії свідок ОСОБА_33 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка перебувала в офісі ОСОБА_9 під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_9 ;

- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_33 від 30 травня 2017 року, зі змісту якого вбачається, що свідок ОСОБА_33 підтвердив свою участь у протидії мирним акціям протесту разом з ОСОБА_14 під керуванням ОСОБА_18 ;

- протоколом слідчого експерименту від 14 червня 2017 року. Ця слідча дія проводилась з ОСОБА_14 , який є свідком в цьому кримінальному провадженні. Він детально описав всі події, які відбулися протягом 20-21 січня 2014 року, та підтвердив факт участі ОСОБА_3 в організації протидії мирним акціям протесту;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 5 липня 2017 року. Ця слідча дія проводилась з ОСОБА_14 , який є свідком в цьому кримінальному провадженні. Він впізнав ОСОБА_3 як особу, яка неодноразово керувала діями учасників протидії акціям протесту в м. Києві;

- протоколами проведення слідчих експериментів від 1 березня 2016 року та 8 грудня 2016 року. Ці слідчі дії проводилися за участю ОСОБА_42 , який є свідком в цьому кримінальному провадженні. Він повідомив про обставини, які мали місце 21-22 січня 2014 року неподалік від станції метро «Бориспільська». Крім того, свідок ОСОБА_42 надав показання з приводу того, як 21 січня 2014 року в офісі, що розташовується по вул. Почайнинська, 4 в м. Києві, він отримав предмети, спеціально призначені для нанесення тілесних ушкоджень (держаки для лопат), та відвіз їх до станції метро «Бориспільська»;

- протоколом обшуку від 28 лютого 2014 року, зі змісту якого вбачається, що в результаті обшуку офісного приміщення, розташованого по АДРЕСА_3 , був вилучений журнал вхідної кореспонденції;

- протоколом огляду від 20 березня 2014 року, з якого вбачається, що у журналі вхідної кореспонденції, вилученому 28 лютого 2014 року в офісному приміщенні по АДРЕСА_3 , були виявлені такі записи: від 23 грудня 2013 року «12:17 Женя – ОСОБА_57 », від 26 грудня 2016 року «12.33 ОСОБА_58 », від 20 січня 2014 року « ІНФОРМАЦІЯ_3 », від 21 січня 2014 року «12.50 ОСОБА_59 », від 24 січня 2014 року «15:43 ОСОБА_60 »;

- протоколом додаткового огляду від 10 квітня 2014 року, з якого вбачається, що в журналі вхідної кореспонденції, вилученому 28 лютого 2014 року в офісному приміщенні по АДРЕСА_3 , були виявлені такі записи: від 2 березня 2012 року «14.16 ОСОБА_61 – ОСОБА_57 », від 29 березня 2012 року «17.30 ОСОБА_62 (по работе) – ОСОБА_57 », від 24 лютого 2012 року «13.02-13.35 ОСОБА_63 ( ОСОБА_57 ) – ОСОБА_57 », від 27 квітня 2012 року «16.41 ОСОБА_64 », від 7 травня 2012 року «11.33 ОСОБА_65 – ОСОБА_66 , 14.54 ОСОБА_67 – ОСОБА_57 », від ІНФОРМАЦІЯ_4 «12.47-13.40 ОСОБА_63 «Євпаторийский завод» – ОСОБА_57 , 14.27-14.24 ОСОБА_68 – ОСОБА_57 », від 10 травня 2012 року «11.04 ОСОБА_63 ( ОСОБА_69 ) – ОСОБА_70 , 15.10 Коростишев – ОСОБА_57 », від 15 травня 2012 року «12.14 Муха – ОСОБА_57 », від 18 травня 2012 року «14.09 ОСОБА_71 – ОСОБА_57 », від 21 травня 2012 року «11.28 ОСОБА_72 – ОСОБА_70 », від 5 липня 2012 року «14.10 ОСОБА_73 », від 12 липня 2012 року «11.40 Євпатория – ОСОБА_57 », від 30 липня 2012 року «15.00 ОСОБА_74 – ОСОБА_75 », від 7 серпня 2012 року «15.20 Требухов – ОСОБА_57 », від 10 серпня 2012 року «14.57 ОСОБА_76 – ОСОБА_57 », від 16 серпня 2012 року «16.30 Погорелов Саша – ОСОБА_57 », від 17 серпня 2012 року « ІНФОРМАЦІЯ_5 – ОСОБА_57 », від 20 серпня 2012 «15.38 ОСОБА_77 ( ОСОБА_57 ) – ОСОБА_57 », від 21 серпня 2012 року «12.41 Киселев – ОСОБА_57 », від 10 вересня 2012 року « ІНФОРМАЦІЯ_6 », від 10 вересня 2012 року «16.06 ОСОБА_78 – ОСОБА_57 », від 5 жовтня 2012 року «12.24 ОСОБА_79 », від 10 жовтня 2012 року « ОСОБА_80 », від 26 жовтня 2012 року «15.15 Курьер – ОСОБА_57 », від 29 жовтня 2012 року «14.27 ОСОБА_71 – ОСОБА_57 », від 6 листопада 2012 року «12.20 Влад ОСОБА_81 – ОСОБА_57 », від ІНФОРМАЦІЯ_7 «15.12 ОСОБА_82 – ОСОБА_75 », від 12 листопада 2012 року «13.35 Оля Кума – ОСОБА_57 », від 16 листопада 2012 року «15.40 Юрий доставка – ОСОБА_57 », від 24 січня 2013 року «16.15 ОСОБА_83 – ОСОБА_57 », від 6 лютого 2013 року «15.42 Дмитрий – ОСОБА_57 », від 8 лютого 2013 року «13.57 Влад – ОСОБА_57 », від 7 березня 2013 року «11.02 ОСОБА_84 – ОСОБА_57 », від 22 березня 2013 року «13.03 ОСОБА_85 – ОСОБА_57 , 14.41 ОСОБА_84 – ОСОБА_57 », від 15 квітня 2013 року «10.58 ОСОБА_86 – ОСОБА_57 », від 19 квітня 2013 року «12.35 ОСОБА_77 – ОСОБА_57 », від 18 вересня 2013 року «11.30 Євгений – ОСОБА_57 », від 3 жовтня 2013 року «12.06 Женя – ОСОБА_57 », від 12 листопада 2013 року «14.15 ОСОБА_63 – ОСОБА_57 », від 23 грудня 2013 року «12.17 Женя – ОСОБА_57 », від 26 грудня 2013 року «12.33 ОСОБА_58 », від 20 січня 2014 року «11.35 Паша + Сергей», від 21 січня 2014 року «12.50 ОСОБА_59 »;

- протоколом обшуку від 29 липня 2017 року, зі змісту якого вбачається, що в квартирі АДРЕСА_4 , в якій проживає ОСОБА_3 , був вилучений мобільний телефон торгової марки «Samsung GT-E1282T Duos»;

- протоколом огляду від 23 листопада 2017 року, з якого вбачається, що в результаті цієї слідчої дії був оглянутий мобільний телефон торгової марки «Samsung GT-E1282T Duos», в пам`яті якого в розділі «Contacts» під номером 175 міститься запис « ОСОБА_87 , НОМЕР_5 »;

- протоколом огляду від 21 грудня 2017 року, зі змісту якого вбачається, що в результаті цієї слідчої дії була переглянута інформація, скопійована з мобільного телефону торгової марки «Samsung GSM SM-G355H Galaxy Core 2 Duos НОМЕР_6 )», що 29 липня 2017 року також був вилучений з квартири АДРЕСА_4 ;

- протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 7 березня 2014 року, 17 березня 2014 року, 28 травня 2015 року, 13 грудня 2016 року, 8 червня 2017 року, 6 вересня 2017 року та 19 грудня 2017 року;

- довідкою департаменту безпеки ПрАТ «Київстар», в якій міститься інформація відносно таких номерів мобільних телефонів: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , 685235021, 685744315, 685744324, 686867750, 687188137, 687533833, 687769189, 687783611, 687879734, 688384292, 688681309, 688946953, 688946976, 688946982, 960507006, 960710311, 961119599, 962033952, 962532894, 963093333, 963141366, 964116277, 964414777, 966967610, 967190179, 967754265, 969224335, 969694944, 969981160, 970077539, 970720233, 971094519, 971764010, 972287788, 973613636, 974071152, 974484060, 974695841, 974887400, 975002296, 975682230, 975804314, 977093410, 977393347, 977480717, 979144507, 979160067, 979410569, 980020888, 980124939, 980153960, 981273316, 982792711, 982795888, 983330888, 984388633, 984764986, 985491129, 986444576, 986726816, 987154203, 987277608, 987482537, 987502916, 987606444, 987606555, 987665451, 988285841, 988517102, 989884069, 989889990;

- інформаційними довідками Департаменту карного розшуку №7/4-1484 від 18 березня 2014 року, №7/4-1248, №7/4-1249 та №7/4-1250 від 14 березня 2014 року, №7/6-1245 та №7/6-1247 від 14 березня 2014 року, №7/4-1483 від 21 березня 2014 року, №7/4-1941 від 7 квітня 2014 року, №7/4-1963 від 8 квітня 2014 року, №7/4-2337 від 24 квітня 2014 року та №7/4-2927 від 15 травня 2014 року.

Таким чином, під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зібрана достатня кількість належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів.

Натомість, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_88 показала, що вона познайомилась з ОСОБА_3 через її чоловіка ОСОБА_89 , який був знайомий також з батьком обвинуваченого. Декілька разів свідок ОСОБА_88 бачила ОСОБА_3 в ресторані «Фієста». Вона була лише формальним засновником «БСМ Консалтинг» та не займалась прийняттям працівників на роботу. Тому їй нічого не відомо з приводу призначення ОСОБА_3 на посаду директора вказаного підприємства. Свідок ОСОБА_88 навіть не знає того, хто придумав назву «БСМ Консалтинг», що означає ця абревіатура, а також місцезнаходження підприємства.

Допитаний у судовому свідок ОСОБА_90 показав, що він знайомий з ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що обвинувачений працював в його підпорядкуванні. Однак свідок ОСОБА_90 не зміг повідомити інформацію ані про обставини прийняття ОСОБА_3 на роботу, ані про кількість працівників на підприємстві, ані про обставини знайомства обвинуваченого з ОСОБА_9 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_91 показав, що він знайомий з ОСОБА_3 ще з часів їх спільної роботи в податковій службі. Вони не перебували в підпорядкуванні один одного, оскільки працювали у паралельних напрямках. Протягом 2013-2014 років їх зустрічі мали виключно епізодичний характер: вони зустрічались лише в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 » або у фірмі «БСМ Право», де працювали колишні співробітники ОСОБА_92 та ОСОБА_93 . Свідок ОСОБА_91 ніколи не вів спільної комерційної діяльності з ОСОБА_3 , однак його дружина була співзасновником низки підприємств, таких як «БСМ Інвест» та «БСМ Карпати». Йому відомо, що абревіатура «БСМ» розшифровується як «Бізнес Спорт Милосердя». У зв`язку тим, що свідок ОСОБА_91 був знайомий з ОСОБА_9 , йому також відомо про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_3 поєднує багаторічна дружба, яка ґрунтується на тому, що вони були однокласниками та навчались разом.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_94 показала, що влітку 2013 року вона реєструвала декілька громадських організацій, засновником яких був ОСОБА_3 . Обвинувачений був клієнтом адвокатського об`єднання, яке орендувало приміщення по АДРЕСА_3 . Крім того, свідок ОСОБА_94 неодноразово в компанії ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 ходила до церкви.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_95 показав, що він познайомився з ОСОБА_3 ще в 2005-2006 роках під час роботи у спиртовій галузі. В 2013 році ОСОБА_91 запросив свідка ОСОБА_95 на роботу у фірму «БСМ Консалтинг» в якості консультанта. Він погодився на цю пропозицію, оскільки робота була дистанційною та не вимагала особистої присутності в офісі. Свідку ОСОБА_95 не відомо про те, чи мав ОСОБА_3 відношення до вказаного підприємства, директором якого був ОСОБА_90 . Йому навіть не відомо місце розташування фірми «БСМ Консалтинг», оскільки він жодного разу не був в офісі підприємства. Свідок ОСОБА_95 неодноразово користувався послугами юридичної компанії, що розташовується поблизу Іллінської церкви на Подолі в м. Києві. Чи користувались послугами цієї компанії ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , свідку ОСОБА_95 не відомо також. Він неодноразово бачив ОСОБА_9 в гостях у обвинуваченого в його ресторані «Фієста».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що з 1981 року він підтримує дружні відносини з ОСОБА_3 . Крім того, він перебуває з матір`ю обвинуваченого у ділових відносинах, пов`язаних із заснуванням та діяльністю ТОВ «Варяг» та ТОВ «БСМ Карпати». Свідок ОСОБА_11 також знайомий з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Тому йому відомо про те, що ОСОБА_3 перебував з ОСОБА_9 в дружніх відносинах ще зі школи. Однак в 2012 році вони посварились та припинили спілкуватись. 21 січня 2014 року в обідній період часу ОСОБА_3 приїхав до свідка ОСОБА_11 з подарунками. Обвинувачений був нетверезим, йому було погано. У зв`язку з цим вони спілкувалися на вулиці. Під час розмови ОСОБА_3 повідомив про те, що напередодні він відпочивав в бані, вживав алкогольні напої та загубив свій мобільний телефон. Через деякий час обвинувачений знайшов свій телефон та з нього дзвонив свідку ОСОБА_11 . Йому не відомі обставини, при яких ОСОБА_3 відшукав свій телефон. Крім того, зі слів обвинуваченого свідку ОСОБА_11 стало відомо про те, що після відпочинку в бані ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння їздив по м. Києву.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показав, що він не знайомий з ОСОБА_9 , а також ніколи не товаришував ні з ОСОБА_14 , ні з ОСОБА_18 . Він знайомий з ними виключно у зв`язку з тим, що вони разом тренувались. В ході досудового розслідування свідок ОСОБА_33 оговорив себе та дав неправдиві показання щодо його участі в протидії акціям протесту на Майдані.

За правилами ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч.1 ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Встановлено, що показання свідків ОСОБА_88 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_94 та ОСОБА_95 не містять інформацію, що стосується предмета доказування в цьому кримінальному провадженні. За цією ознакою показання вказаних свідків є неналежними доказами в розумінні ч.1 ст.85 КПК України. Водночас, достовірність показань ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_33 спростовується показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , а також свідка №1 та ОСОБА_45 , анкетні дані яких приховані з метою забезпечення їх безпеки, протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_33 від 7 липня 2017 року та 11 липня 2017 року, протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_33 від 30 травня 2017 року, протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 від 14 червня 2017 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_14 від 5 липня 2017 року, протоколами проведення слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_42 від 1 березня 2016 року та 8 грудня 2016 року, протоколами огляду журналу вхідної кореспонденції, вилученої з офісного приміщення по АДРЕСА_3 , від 20 березня 2014 року та 10 квітня 2014 року, а також численними інформаційними довідками Департаменту карного розшуку, що містяться в матеріалах кримінального провадження. На відміну від показань ОСОБА_3 , що містять істотні суперечності з приводу здійснення дзвінків з його мобільного телефону, перелічені докази, які покладені в основу вироку суду, є послідовними та перебувають у взаємозв`язку. Вони здобуті з дотриманням порядку, передбаченого кримінальним процесуальним законодавством, та є допустимими в розумінні ч.1 ст.86 КПК України. Їх кількість є цілком достатньою для постановлення обвинувального вироку суду, а також констатації винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані:

- за ч.1 ст.255 КК України, як участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;

- за ч.3 ст.27 ч.3 ст.146 КК України, як організація викрадення двох осіб, що супроводжувалося заподіянням їм фізичних страждань, вчиненого організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки, а саме як керування підготовкою та вчиненням вказаного злочину;

- за ч.3 ст.27 ч.2 ст.127 КК України, як організація катування, тобто умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичних та моральних страждань шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілих вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від них відомості та визнання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а саме як керування підготовкою та вчиненням вказаного злочину;

- за ч.3 ст.27 ст.340 КК України, як організація незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненого із застосуванням фізичного насильства, а саме як керування підготовкою та вчиненням вказаного злочину;

- за ч.3 ст.27 п.3, п.12 ч.2 ст.115 КК України, як організація умисного вбивства, вчиненого щодо викраденої людини, за попередньою змовою групою осіб, а саме як керування підготовкою та вчиненням вказаного злочину.

Однак суд погоджується з такою кваліфікацією дій обвинуваченого лише частково.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10-п.12 постанови №13 від 23 грудня 2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями», злочинна організація (ч.4 ст.28 КК України) – це внутрішньо й зовнішньо стійке ієрархічне об`єднання п`ятьох та більше осіб або двох і більше організованих груп (структурних частин), метою діяльності якого є вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів чи тільки одного, що вимагає ретельної довготривалої підготовки, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп. Злочинну організацію слід вважати утвореною (створеною), якщо після досягнення особами згоди щодо вчинення першого тяжкого чи особливо тяжкого злочину, але до його закінчення об`єднання набуло всіх обов`язкових ознак такої організації. При цьому немає значення, передувало набуттю об`єднанням ознак злочинної організації стадія його існування як організованої групи чи зазначена організація була одразу створена як така. Якщо перший, а також наступний злочини були вчинені до набуття об`єднанням усіх обов`язкових ознак злочинної організації, ці злочини за наявністю для того підстав необхідно кваліфікувати як такі, що вчинені організованою групою. Стійкість злочинної організації полягає в її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об`єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо). На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв`язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо. Набуття організованою групою крім ознак внутрішньої ще й ознак зовнішньої стійкості (за наявності ієрархічної побудови та мети вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів), як правило, свідчить про те, що ця група трансформувалась у злочинну організацію. Структура злочинного об`єднання – це його внутрішня побудова, яка визначається відповідною конфігурацією і змістом стійких зв`язків учасників об`єднання та забезпечує психологічну єдність і стабільність останнього. Ієрархічність злочинної організації полягає у підпорядкованості учасників останньої організатору і забезпечує певний порядок керування таким об`єднанням, а також сприяє збереженню функціональних зв`язків та принципів взаємозалежності його учасників або структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності.

В матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 приймав участь у злочинному об`єднанню зі стабільним складом, тісними стосунками між його учасниками, централізованим підпорядкуванням, єдиними для всіх правилами поведінки, а також чітким розподілом функцій учасників. Зокрема, участь осіб, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, в протидії акціям протесту ґрунтувалась виключно на комерційній основі (за грошову винагороду), а не на підставі авторитету чи наказів керівника. В матеріалах кримінального провадження також відсутні докази на підтвердження того, що обвинувачений перебував в ієрархічному підпорядкуванні від осіб, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, або, навпаки, вказані особи перебували в ієрархічному підпорядкуванні від обвинуваченого. Вчинення учасниками організованої групи тяжких злочинів автоматично не кваліфікує таку групу як злочинну організацію. Ці обставини переконливо свідчать про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови №2 від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тілесних ушкоджень суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Зі змісту показань потерпілого ОСОБА_1 вбачається, що фізичне насильство застосовувалося до потерпілих виключно під час їх викрадення та проведення допитів. Ця обставина свідчить про те, що умисел учасників організованої групи був направлений не на спричинення смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а на заподіяння їм тілесних ушкоджень з метою отримання від них інформації щодо організації акцій протесту. Такий висновок додатково узгоджується з тим, що одразу після закінчення допитів ОСОБА_1 був залишений неподалік від с. Проців Бориспільського району, а ОСОБА_4 – в лісовій місцевості, розташованій на відстані 500 метрів вглиб лісу від автодороги до с. Гнідин Бориспільського району. Як вбачається з висновку комісійної судово-медичної експертизи №10/К від 12 березня 2014 року, характер тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_4 , не виключав можливості здійснення потерпілим після їх спричинення активних дій, в тому числі і при температурі -10,2 градусів за ОСОБА_5 . Смерть ОСОБА_4 настала від переохолодження тіла. Прямого причинного зв`язку між наявними тілесними ушкодженнями та настанням смерті не виявлено. Спричинені ОСОБА_4 тілесні ушкодження не є безпосередньою причиною його смерті, та при сприятливих кліматичних умовах така травма могла не призвести до настання смерті потерпілого. Ці обставини виключають кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.27 п.3, п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Зі змісту висновків судово-медичних експертиз №23 від 3 лютого 2014 року та №22д від 20 лютого 2014 року вбачається, що тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_1 , відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад його здоров`я, а тілесні ушкодження, завдані ОСОБА_4 , відносяться одразу до трьох груп: до легких тілесних ушкоджень, до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Однак заподіяння перелічених тілесних ушкоджень (легких та середньої тяжкості) охоплюються об`єктивною стороною злочину, передбаченого ст.127 КК України, та не потребує окремої кваліфікації.

Водночас, з довідки Бориспільської метеостанції від 24 січня 2014 року вбачається, що з 21 на 22 січня 2014 року температура повітря знижувалась до -10,2 градусів за ОСОБА_5 . Зі змісту висновку комісійної судово-медичної експертизи №10/К від 12 березня 2014 року вбачається, що враховуючи характер, множинність, поширену локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_4 , здатність до активних дій була вкрай обмежена, а саме: потерпілий не міг активно бігати та вільно ходити, а його пересування мало вимушений та вкрай утруднений характер, що в сукупності значно збільшило негативну дію низької температури на організм потерпілого і в результаті призвело до настання смерті від переохолодження. При своєчасному наданні ОСОБА_4 із виявленими у нього тілесними ушкодженнями кваліфікованої медичної допомоги його життя могло бути збереженим. Ці обставини в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження. Особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, усвідомлювали це та мали змогу надати ОСОБА_4 допомогу або викликати швидку допомогу. Продовжуючи діяти за вказівкою обвинуваченого, вони залишили місце вчинення злочину, тоді як ОСОБА_4 помер внаслідок переохолодження. Тому дії ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч.3 ст.27 ч.3 ст.135 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.27 КК України організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Дії ОСОБА_3 як організатора злочинів полягали лише у керуванні їх підготовкою та вчиненням, та не містять ознак організації вчинення злочинів. Тому з кваліфікації його дій слід виключити цю форму організації злочинів.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що дії обвинуваченого підлягають перекваліфікації, ОСОБА_3 повинен бути засуджений:

- за ч.3 ст.27 ст.340 КК України, за керування підготовкою та вчиненням незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненого із застосуванням фізичного насильства;

- за ч.3 ст.27 ч.3 ст.146 КК України, за керування підготовкою та вчиненням викрадення двох осіб, що супроводжувалося заподіянням їм фізичних страждань, вчиненого організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки;

- за ч.3 ст.27 ч.2 ст.127 КК України, за керування підготовкою та вчиненням катування, тобто умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичних та моральних страждань шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілих вчинити дії, що суперечили їх волі, у тому числі отримати від них відомості та визнання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб;

- за ч.3 ст.27 ч.3 ст.135 КК України, за керування підготовкою та вчиненням завідомого залишення без допомоги особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли внаслідок дій обвинуваченого потерпілий був поставлений в небезпечний для життя стан, що спричинило його смерть.

Обираючи ОСОБА_3 покарання, суд виходить з того, що обвинувачений не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше не судимий, за місцем проживання зарекомендував себе позитивно. Крім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 та ОСОБА_105 охарактеризували ОСОБА_3 виключно як товариську, працьовиту, порядну та чесну людину, яка завжди приходить на допомогу. Не зважаючи на відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставини, що пом`якшують покарання, не встановлені також. Тому підстави для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відсутні. Враховуючи кількість вчинених кримінальних правопорушень, три з яких відносяться до тяжких злочинів, суд дійшов до висновку, що за вчинення кожного злочину обвинуваченому належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Згідно з п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минув строк тривалістю п`ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Встановлено, що за ступенем тяжкості кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.27 ст.340 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Ця обставина свідчить про те, що до обвинуваченого, який вчинив вказаний злочин, застосовується строк давності притягнення до кримінальної відповідальності тривалістю 5 років. Перебіг цього строку розпочався в січні 2014 року та закінчився станом на день постановлення вироку суду. Обставини, що є підставою для зупинення або переривання строку давності, не встановлені.

З огляду на це суд вважає, що ОСОБА_3 належить звільнити від відбування покарання, призначеного за ч.3 ст.27 ст.340 КК України, у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого п.3 ч.1 ст.49 КК України. В такому випадку при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів слід застосувати спосіб часткового складання покарань, призначених за ч.3 ст.27 ч.3 ст.146, ч.3 ст.27 ч.2 ст.127, ч.3 ст.27 ч.3 ст.135 КК України.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосуванні норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в п.104 постанови від 29 серпня 2018 року у справі №663/537/17, якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції, відповідно до якої одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі (зворотна дія Закону №838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України).

ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 29 липня 2017 року. Починаючи з того дня він безперервно перебував під вартою. Тому в строк призначеного йому покарання у виді позбавлення волі належить зарахувати строк попереднього ув`язнення з 29 липня 2017 року до дня набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_1 пред`явив цивільний позов та просить стягнути з ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 32992 гривень 65 копійок та моральну шкоду в розмірі 2000000 гривень. Представник потерпілого Закревська Є.О., діючи в інтересах ОСОБА_2 , також звернулась до суду з цивільним позовом та просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в розмірі 1000000 гривень

ОСОБА_3 не визнав цивільні позови та заперечив проти їх задоволення.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

За правилом ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Так, зі змісту виписки з медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-140122/00268, а також протоколів проведених досліджень та консультативних заключень лікарів вбачається, що в період часу з 22 січня 2014 року до 28 січня 2014 року потерпілий ОСОБА_1 лікувався в медичній клініці «Борис». Зі змісту замовлення на надання медичної допомоги, розрахунку оплати за послуги медичної допомоги та квитанцій вбачається, що на лікування потерпілий ОСОБА_1 витратив грошові кошти в розмірі 32992 гривень 65 копійок. В матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 або інші особи, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, добровільно відшкодували майнову шкоду у вказаному розмірі.

З огляду на це суд вважає, що з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 належить стягнути майнову шкоду в розмірі 32992 гривень 65 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п.1-п.2, п.4 ч.2, абз.2 ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`ям; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, в рішенні від 27 липня 2004 року у справі «Ромашов проти України» Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Такої ж правової позиції притримався і Верховний Суд в своїх постановах від 15 серпня 2019 року у справі №823/782/16, від 3 серпня 2020 року у справі №817/48/18.

Зі змісту висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи №2-12/02 від 12 лютого 2019 року вбачається, що ситуація, яка сталась з потерпілим ОСОБА_1 у зв`язку з викраденням, під час якого він зазнав катувань та знущань, отримав тілесні ушкодження, що призвело до погіршення його здоров`я та самопочуття, з порушенням природних функцій, з урахуванням його індивідуально-психологічних властивостей, набула для потерпілого ОСОБА_1 психотравмуючого значення. Рекомендований розмір дійсної моральної шкоди, заподіяної йому з урахуванням індивідуально-психологічних властивостей та суб`єктивних наслідків зазначеної ситуації, становить 720 мінімальних заробітних плат. В матеріалах кримінального провадження міститься також консультативний висновок фахівця в галузі психології №9520 від 11 червня 2020 року, з якого вбачається, що при визначенні розміру моральної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_1 , належить використовувати показник матеріального еквіваленту розміру компенсації презюмованої моральної шкоди, який дорівнює не 720, а 360 мінімальних заробітних плат. Однак ОСОБА_106 , яка склала вказаний документ, не була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Тому консультативний висновок фахівця в галузі психології №9520 від 11 червня 2020 року є недопустимим доказом в розумінні ст.86 КПК України. При визначенні розміру моральної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_1 , суд враховує висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи №2-12/02 від 12 лютого 2019 року.

Станом на день постановлення вироку суду розмір мінімальної заробітної плати становить 6000 гривень. Відтак, рекомендований розмір моральної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_1 , становить 4320000 гривень (6000 х 720). У зв`язку з тим, що вказаний розмір моральної шкоди перевищує не тільки розмір заявлених позовних вимог, а також не кореспондується з вимогами розумності та справедливості, він підлягає зменшенню до 450000 гривень. Такий розмір моральної шкоди суд вважає справедливим відшкодуванням. Тому з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду у вказаному розмірі.

Потерпілий ОСОБА_2 також зазнав істотних душевних страждань у зв`язку зі смертю його рідного брата ОСОБА_4 . Ця обставина свідчить про те, що йому заподіяна моральна шкода. Враховуючи тривалість та глибину негативних психотравмуючих спогадів потерпілого ОСОБА_2 , пов`язаних з усвідомленням протиправної поведінки до близької людини, що полягала в її викраденні та катуванні, а також відчуттям непоправної втрати, приймаючи до уваги, що жодна грошова компенсація не може бути адекватною дійсним стражданням, дотримуючись засад розумності і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_2 , становить 450000 гривень. Тому з обвинуваченого на його користь слід стягнути моральну шкоду у визначеному розмірі.

Крім того, в ході досудового розслідування були проведені судові експертизи, загальна вартість яких становить 147893 гривні 88 копійок. На підставі ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави належить стягнути судові витрати у вказаному розмірі.

Речові докази – оптичні диски слід зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ч.1 ст.369, ст.370, ч.1-ч.2 ст.371, ч.2-ч.3 ст.373, ст.ст.374-375, ч.1 ст.376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.255 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього злочину.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ст.340, ч.3 ст.27 ч.3 ст.146, ч.3 ст.27 ч.2 ст.127, ч.3 ст.27 ч.3 ст.135 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.27 ст.340 КК України – у виді позбавлення волі строком на 5 років;

за ч.3 ст.27 ч.3 ст.146 КК України – у виді позбавлення волі строком на 7 років;

за ч.3 ст.27 ч.2 ст.127 КК України – у виді позбавлення волі строком на 7 років;

за ч.3 ст.27 ч.3 ст.135 КК України – у виді позбавлення волі строком на 7 років.

На підставі ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, призначеного за ч.3 ст.27 ст.340 КК України, у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого п.3 ч.1 ст.49 КК України.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за ч.3 ст.27 ч.3 ст.146, ч.3 ст.27 ч.2 ст.127, ч.3 ст.27 ч.3 ст.135 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його затримання – з 29 липня 2017 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_3 під вартою залишити без змін до набрання вироком суду законної сили та утримувати його в ізоляторі тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в м. Києві.

В строк остаточного покарання у виді позбавлення волі, призначеного ОСОБА_3 , зарахувати строк попереднього ув`язнення з 29 липня 2017 року до дня набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 32992 гривень 65 копійок та моральну шкоду в розмірі 450000 гривень.

Цивільний позов представника потерпілого Закревської Євгенії Олександрівни, діючої в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 450000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 147893 гривень 88 копійок.

Речові докази – оптичні диски зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий Ю.В. Кабанячий

Судді І.В. Муранова-Лесів

Є.О. Борець