Рішення № 96316687, 16.04.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3374/21

Провадження № 2/344/2241/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Максимів Н.С.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що між нею та відповідачем 26 жовтня 1999 року було укладено шлюб. На даний момент у провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться цивільна справа № 344/17045/20 за позовом ОСОБА_3 до неї про розірвання шлюбу. Від даного шлюбу у них є неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обоє дітей проживають з нею. Нею до Івано-Франківського міського суду подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання нашої неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини від його доходу. Однак необхідність утримувати неповнолітню дитину не виключає обов`язку відповідача надавати матеріальну допомогу також своєму повнолітньому сину, який її потребує у зв`язку з продовженням навчання. Позивачка зазначає, що їх повнолітній син ОСОБА_6 навчається на третьому курсі денного відділення Івано-Франківського богословського інституту Української Православної Церкви Київського Патріархату. Також син навчається на третьому курсі педагогічного факультету ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», спеціальність «Соціальна робота» денної бюджетної форми навчання. Відповідно син потребує матеріальної допомоги, зокрема, на постійні витрати, пов`язані з навчанням (придбання підручників, канцтоварів, виготовлення ксерокопій, пошиття підрясників), з проїздом до місця навчання, харчуванням, придбанням одягу та взуття (орієнтовно 5500 грн. в місяць). Працювати, щоб утримувати себе, син не може, так як навчається одночасно у двох навчальних закладах на денній формі. Угоди про добровільну сплату аліментів між нею та відповідачем не досягнуто. Відповідач може надавати матеріальну допомогу синові, так як працює у комунальному підприємстві «Електроавтотранс» на посаді заступника начальника служби руху. Інших дітей чи осіб відповідач на своєму утриманні не має, стягнень по виконавчих документах не проводиться. Позивачка вказує, що вона працює методистом Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, про що долучає довідку про доходи. Зважаючи на вищевикладене, позивачка просить стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення до закінчення ним навчання, але не пізніше як досягнення ним 23-х річного віку.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що погоджується з тим, що він зобов`язаний матеріально підтримувати своїх дітей та надавати їм грошову допомогу, а також без усяких рішень суду сплачує грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , з метою матеріально допомогти його дітям. Разом із тим відповідач вважає, що розмір аліментів на двох дітей (повнолітнього сина і неповнолітню доньку) не може складати 50 % від усіх його заробітків і не повинен перевищувати 30 % від його доходів. Із урахуванням того, що позивачка поділила стягнення аліментів на 2-х дітей на 2 окремих провадження (стягнення аліментів на доньку окремо, стягнені аліментів на сина окремо) і при цьому вона вимагає стягувати з нього аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_8 в розмірі 1/4 від всіх його доходів (тобто 25 % заробітку), вважає, що з нього підлягають стягненню аліменти на утримання його повнолітнього сина ОСОБА_7 у розмірі 5 % від його доходів.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивачка зазначає, що жодних коштів на її картковий рахунок відповідач не сплачує, доказів про сплату ним не надано. Заяву про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки нею подано у наказному провадженні, а вимоги про утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, можуть розглядатися лише у позовному провадженні. Обов`язок батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, виникає з інших підстав, ніж обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними вісімнадцяти років. Це є самостійний обов`язок, який закріплений окремою главою Сімейного кодексу України. Відповідно до ст.201 СК України визначений перелік статей Сімейного кодексу України, які застосовуються до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина. Стаття 183 СК України, на яку посилається відповідач у своєму відзиві на позов, відсутня у даному переліку. Таким чином не може йти мова про єдину частку із заробітку (доходу) батька на утримання неповнолітньої доньки та повнолітнього сина, який продовжує навчання. Вважає, що розмір аліментів на утримання їх повнолітнього сина, на які погоджується відповідач, є мізерною та необґрунтованою. Їх син, у зв`язку із продовженням ним навчання у двох ВНЗ, не має можливості працювати, а отже потребує матеріального утримання, а відповідач має можливість таке утримання надавати у рівних долях з нею.

Також відповідач подав заперечення на відповідь на відзив позивача, у якому просить врахувати, що дохід позивачки та його дохід є цілком співставленим та надає можливість позивачці утримувати сина, який продовжує навчання; позивачці залишена в користування двохкімнатна квартира та автомобіль Мазда 5, 2008 року випуску, які є спільною сумісною власністю подружжя; розмір аліментів на двох дітей сукупно не може сукупно складати 50 % від усіх доходів відповідача.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги позову, просять задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували щодо позову вказавши, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина до закінчення ним навчання у розмірі 5 % - максимально 10 % від його доходів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 07.08.2001 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час є повнолітнім.

Також як слідує з долученої копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 15.11.2003 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є неповнолітньою.

Відповідно до судового наказу, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 31 березня 2021 року, наказано стягувати із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , працюючого на посаді заступника начальника служби руху у КП «Електроавтотранс» (ідентифікаційний код юридичної особи – 00432426), аліменти в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на утримання дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 від усіх доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 26 лютого 2021 року.

Відповідно до довідки № 826 від 01.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_7 , 2001 року народження, навчається на третьому курсі денного відділення Івано-Франківського богословського інституту Української Православної Церкви Київського Патріархату.

З довідки № 06/04-05-2572 від 22.02.2021 року встановлено, що ОСОБА_7 навчається на третьому курсі педагогічного факультету ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», спеціальності «Соціальна робота» денної бюджетної форми навчання.

Позивачем представлено довідку комунального підприємства «Електроавтотранс» від 24.02.2021 року № 12/76-20, з якої слідує, що ОСОБА_3 працює на посаді заступника начальника служби руху та його сукупний дохід за період з 01.08.2020 року по 31.01.2021 року склав 83 220,00 грн.

Також з довідки Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 24.02.2021 року № 01/101 вбачається, що позивачка працює методистом та за період з липня 2020 року по грудень 2020 року її сукупний дохід становить 80 782,68 грн.

Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення віку 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Нормою ч. 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до абзацу 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 обов`язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для сплати аліментів на навчання є досягнення дитиною повноліття, факт продовження навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у двох вищих навчальних закладах з денною формою навчання, що призводить до неможливості студента офіційно працювати та отримувати доходи.

Отже, повнолітній ОСОБА_7 об`єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину сторін можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Відповідач вказує на неможливість надавати повнолітньому сину матеріальну допомогу в заявленому позивачкою розмірі (1/4 зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно), зазначаючи, що згідно судового наказу виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 31 березня 2021 року він зобов`язаний сплачувати на утримання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 від усіх доходів щомісячно, а розмір аліментів на двох дітей (повнолітнього сина і неповнолітню доньку) не може складати 50 % від усіх його заробітків і не повинен перевищувати 30 % від його доходів.

При цьому відповідач покликається на ч. 2 ст. 183 СК України, яка вказує, що аліменти, що стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає у єдиній частці від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання.

Однак такі доводи суд вважає безпідставними, оскільки положеннями ч. 2 ст. 183 СК України регулюються положення щодо стягнення аліментів на двох і більше дітей до досягнення повноліття. Обов`язок батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, виникає з інших підстав, ніж обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними вісімнадцяти років, який закріплений окремою главою Сімейного кодексу України (глава 16).

Відповідно до ст. 201 Сімейного кодексу України визначений перелік статей цього Кодексу, які застосовуються до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, зокрема це норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. Стаття 183 СК України, на яку посилається відповідач у своєму відзиві на позов, відсутня у даному переліку. Таким чином не може йти мова про єдину частку із заробітку (доходу) батька на утримання неповнолітньої доньки та повнолітнього сина, який продовжує навчання.

При цьому, на переконання суду, несправедливим є покладення обов`язку по матеріальному утриманню повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, лише на матір дитини, на утриманні якої перебуває син.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище повнолітнього сина, який навчається на денній формі навчання, безспірно потребує матеріальної допомоги, перебуває на утриманні позивачки, стан здоров`я, особу відповідача який є працює і є працездатним, одружений, має від шлюбу з позивачкою іншу неповнолітню дитину.

Зважаючи на вище встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що аліменти на утримання повнолітньої дитини сторін, яка продовжує навчатись, слід визначити у розмірі 1/4 зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення ним навчання, але не пізніше як досягнення ним 23-х річного віку.

Стягнення аліментів у такому розмірі, на переконання суду, поряд з аналогічним обов`язком матері брати рівнозначну фінансову участь в утриманні сина, буде більш достатнім для забезпечення належного матеріального становища повнолітнього сина, який продовжує навчання. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Оскільки позивачка звернулася до суду 05.03.2021 року, тому аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з цієї дати.

Задовольняючи позов, на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

На підставі ст.ст. 182, 199, 200 СК України, керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 , аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви – з 05 березня 2021 року, до закінчення ним навчання, але не пізніше як досягнення ним 23-х річного віку.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 908 гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2021 року.