Постанова № 96316212, 16.04.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/455/21 Провадження № 3/304/230/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

працівника відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Гондорчина О.М.,

потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною загальною освітою, тимчасово непрацюючого,

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

Шістнадцятого квітня 2021 року о 00 годин 01 хвилині ОСОБА_1 , знаходячись на подвір`ї будинку АДРЕСА_1 , під час перевірки його як особи, яка є під адміністративним наглядом, словесно погрожував нанести сокирою тілесні ушкодження поліцейським СРПП ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , на зауваження не реагував та продовжував виражатись в сторону останніх нецензурними словами, чим вчинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив наведені у протоколі обставини, при цьому свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина також стверджується й іншими дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 433029 від 16 квітня 2021 року, протоколом про адміністративне затримання серії АЗ № 172791 від 16 квітня 2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , диском з відеозаписом, довідкою про звільнення серії ХМЛ № 34315 щодо ОСОБА_1 , графіком чергування відповідальних відділення поліції № 1, членів СОГ та ГРПП в період 09 по 15 квітня 2021 року та постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2021 року, які не викликають у судді сумніви та узгоджуються між собою.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 185 КУпАП як злісна непокора законній вимозі поліцейських при виконанні ними службових обов`язків.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан ( ОСОБА_1 не працює і позбавлений можливості сплатити штраф), щире каяття як обставину, що пом`якшує відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, враховуючи також неможливість призначення ОСОБА_1 стягнення у виді виправних робіт, оскільки він офіційно не працевлаштований та не має офіційного заробітку, суддя вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, що є достатнім для виховання зазначеної особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Відповідно до статті 326 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті виконується негайно після її винесення.

Згідно з ч. 1 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018) Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 294, статті 326 Кодексу, якими передбачено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту набирає законної сили в момент її винесення та виконується негайно, встановлюють обмеження прав на судовий захист та апеляційний перегляд справи, гарантованих частиною третьою статті 8, частинами першою, другою статті 55, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України. Зазначене обмеження конституційних прав не є пропорційним, обґрунтованим або суспільно необхідним та не узгоджується з принципом верховенства права. Таким чином, оспорювані положення частини першої статті 294, статті 326 Кодексу суперечать приписам статті 8, частин першої, другої статті 55, частини першої статті 64, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Отже, норми права щодо негайного виконання постанови про застосування адміністративного арешту, а також негайного набрання такою постановою законної сили, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Крім того, у рішенні у справі «Швидка проти України» (п. 53) ЄСПЛ вказав про неефективність перегляду судом апеляційної інстанції справи після того, як заявниця ( ОСОБА_5 ) відбула у повному обсязі призначене судом першої інстанції покарання. Суд вважає незрозумілим, як такий перегляд на цій стадії міг ефективно виправити недоліки рішення суду нижчої інстанції. Суд повторив усталений принцип щодо важливості права на доступ до суду, зважаючи на провідне місце права на справедливий суд у демократичному суспільстві (див. рішення від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland), п. 24, Series A № 32). Якщо існує право на перегляд, воно має бути таким же ефективним.

Отже, зважаючи на наведені обставини, а також враховуючи безумовне право особи на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суддя не застосовує статтю 326 КУпАП, а також ч. 1 ст. 294 КУпАП, оскільки такі визнані неконституційними та не відповідають усталеній практиці ЄСПЛ.

Тому, керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Призначити йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 (три) доби.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач – ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) – UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір на користь держави, код 22030106) 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Гевці В. М.