Ухвала суду № 96316053, 16.04.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 308/7643/19

№ 1-кп/303/88/21

У Х В А Л А

16 квітня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі колегії: головуючого – судді Морозової Н. Л.

суддів: Куропятник О. М., Носов В. В.

секретар судового засідання Ленд`єл П. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачеві клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокатів: Стецяк Т. І., Тричинець Н. П. про зміну запобіжного заходу, подане у кримінальному провадженні № 12018070000000270 внесене до ЄРДР 18.10.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого: ч.1 ст.306, ч.2 ст.307, ч.3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого: ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого: ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Вайда В. В.

сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6

- захисників: (адвокатів) Стецяк Т. І., Тричинець Н. Біловар Б., Попович В. І., Захарчук І.І.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 307 КК України у складі організованої групи.

У судовому засіданні захисники обвинуваченої ОСОБА_1 – адвокати Стецяк Т. І. та Тричинець Н. П. в порядку ст. 331 КПК України, подали клопотання про зміну запобіжного заходу їх підзахисній із застави, внесеної заставодавцями 28.03.2019 року за ОСОБА_1 у відповідності до ухвали Закарпатського апеляційного суду від 27.03.2019 року, якою скасовано ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області та обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів, що складало суму 384 200,00 гривень.

Таким чином, з 28.03.2019 року (з моменту внесення застави) відносно обвинуваченої ОСОБА_1 діє запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про обрання обов`язків обвинуваченій ОСОБА_1 в межах діючого запобіжного заходу застави. У клопотанні захисники просять змінити обвинуваченій ОСОБА_1 діючий запобіжний захід у виді застави на домашній арешт у нічний період доби, мотивуючи тим, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 вже тривалий час розглядається судом, а заставодавці – син та сестра обвинуваченої ОСОБА_1 просять у неї повернення коштів, внесених ними у якості застави. Натомість ОСОБА_1 не має можливості виїхати за кордон на заробітки, щоб повернути родичам кошти внесені ними, як заставу за неї. Крім того, ОСОБА_1 має на утриманні та вихованні двох малолітніх дітей, на даний час її та дітей забезпечує чоловік. Захисники вважають, що відпала необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки ОСОБА_1 , як і решта 5-ть обвинувачених у даному кримінальному провадженні з`являється на виклики суду, не переховується, не вчинила інших кримінальних правопорушень, не чинить вплив на свідків чи інших обвинувачених, не перешкоджає кримінальному провадженні іншим чином та має міцні соціальні зв`язки.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання своїх захисників про зміну їй запобіжного заходу, з підстав наведених у клопотанні.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну їй запобіжного заходу з застави на домашній арешт у нічну пору доби, мотивуючи тим, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, саме, як організатор організованої злочинної групи. Саме завдяки дії саме такого запобіжного заходу, як застава, обвинувачена з`являється на виклики суду, не переховується, не вчинила інших кримінальних правопорушень, не впливала на свідків чи інших обвинувачених, не перешкоджала кримінальному провадженні іншим чином.

Заслухавши позицію захисників, обвинуваченої, прокурора, думку інших учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом у окремих випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується, як організатор у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина 1 статті 131 КПК).

Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК).

Метою застосування запобіжного заходів є досягнення дієвості кримінального провадження шляхом забезпечення належної процесуальною поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 (частина 1 статті 131, частина 1 статті 177 КПК). При застосуванні застави належна процесуальна поведінка підозрюваного обумовлюється певною грошовою сумою, яка в разі його протиправної процесуальної поведінки буде звернута в дохід держави (частина 1 статті 182 КПК). Хоч ці грошові кошти і можуть бути внесені заставодавцем, проте вони є гарантією належної поведінки саме підозрюваного. Неналежна процесуальна поведінка підозрюваного обумовлює негативні наслідки не лише для нього (у вигляді зміни запобіжного заходу), а й для заставодавця у вигляді звернення застави в дохід держави.

Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1 статті 176 КПК). Порядок зміни запобіжних заходів врегульовано статтями 200, 201 КПК. Застава є безстроковим запобіжним заходом.

Порядок, умови застосування застави та наслідки їх невиконання визначені статтею 182 КПК, що дає підстави заставодавцю передбачати (спрогнозувати) можливі ризики та прийняти рішення щодо внесення застави.

Внесення за підозрюваного застави іншою особою (заставодавцем) є її добровільним рішенням і свідомими цілеспрямованими діями та згодою нести майнову відповідальність в межах розміру застави за негативну (протиправну) процесуальну поведінку підозрюваного. Внесення застави може бути здійснене лише на підставі відповідного судового рішення. У такому судовому рішенні зазначаються, зокрема, розмір застави, реквізитами, за якими її слід внести, обов`язки, які забезпечує застава, наслідки їх невиконання, зважаючи на які вже сам заставодавець оцінює можливість забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та приймає рішення щодо внесення застави. Факт внесення заставодавцем грошових коштів у якості застави свідчить про обізнаність заставодавця із прийнятим судом рішення щодо підозрюваного та з його змістом.

Тому мотиви про «прохання родичів повернути внесену ними заставу», якими захисники обвинуваченої Фаркаш О. В., мотивують клопотання про зміну запобіжного заходу, не є підставою для зміни запобіжного заходу та повернення застави застоводавцям.

Посилання захисників у клопотанні на те, що перебуваючи під запобіжним заходом у виді застави ОСОБА_1 не має можливості виїхати за кордон на заробітки, щоб повернути родичам кошти внесені ними, як заставу за неї, - дають суду підстави для висновку, що зміна запобіжного заходу з застави на домашній арешт у нічну пору доби, необхідна обвинуваченій ОСОБА_1 для того, щоб виїхати за межі України, бо працювати чи влаштуватися на роботу вона може і перебуваючи в межах України.

Суд вважає слушною позицію прокурора про те, що саме дієвість запобіжного заходу у вигляді застави і мотивує обвинувачену ОСОБА_1 виконувати обов`язки, передбачені п.1) ч.7 ст.42 КПК України з`являється на виклики суду.

При цьому суд вважає, що саме розуміння обвинуваченою ОСОБА_1 наслідків порушення нею запобіжного заходу у вигляді застави, що внесена за неї її сином та сестрою, спонукає останню для належного виконання обов`язків обвинуваченого з`являтися на виклик суду.

Крім того, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 не зазначено адреси реєстрації обвинуваченої, а тільки адреса проживання АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надано Проект будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , який не є документом, що підтверджує місце фактичного проживання особи. Натомість, до клопотання додана довідка Баранинської сільської ради Ужгородського району від 09.10.2020 року про те, що ОСОБА_1 разом з сім`єю проживає по АДРЕСА_2 .

У прохальній частині клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 із застави на домашній арешт у нічний період доби, не зазначено за якою саме адресою.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає що у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись: ст. ст. 331, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокатів Стецяк Т. І., Тричинець Н. П. про зміну запобіжного заходу застосованого відносно ОСОБА_1 із застави на домашній арешт, - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження для відому.

Головуючий суддя Н. Л. Морозова

Судді: О. М. Куропятник

В. В. Носов