Постанова № 96315428, 16.04.2021, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 198/37/21

Провадження № 3/0198/23/21

16.04.2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2021 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Юр`ївка Дніпропетровської області справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 443 , ч. 1 ст. 164Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

18.01.2021 відносно ОСОБА_1 співробітниками Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області складені протоколи про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 765085 та серії ВАБ № 121981, згідно з якими він 18.01.2021 о 13 годині, керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення правил щодо карантину людей та порядку провадження господарської діяльності здійснював нерегулярне перевезення пасажирів без засобів індивідуального захисту та без отримання ліцензії на провадження такого виду діяльності.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 443 та ч. 1 ст. 164 КУпАП.

З моменту надходження до суду справа про адмінправопорушення з 26.01.2021 знаходилась в провадженні суддів Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після задоволення заяв про відвід судді Гордієнку К.М. та самовідвід Білинського М.В. справа 02.04.2021 розподілена для розгляду судді Гайдар І.О.

В судові засідання, які призначались для розгляду справи іншими суддями, ОСОБА_1 з`являвся, про що свідчать судові повістки про виклик до суду, отримані особисто ОСОБА_1 в приміщенні суду 09.02.2021 та 16.03.2021 в дні призначених у справі судових засідань, а також заява про відвід судді Гордієнку К.М. (подана в день призначеного у справі судового засідання 19.03.2021).

В період з 02.04.2021 по 16.04.2021 суддею Гайдар І.О. для розгляду справи призначено 3 судових засідання, в жодне з яких ОСОБА_1 не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи (а.с. 57, 63, 68), причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не надавав. При цьому 08.04.2021 на особистий номер секретаря судового засідання Ткаченко Т.О. з належного ОСОБА_1 телефонного номера, наявного в матеріалах справи, надійшло мультимедійне повідомлення, яке судом не може бути розцінено як документ на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, оскільки не дотриманий порядок його подання, він не містить дати складання та зазначення особи, якої стосується (а.с. 59). У відповідь ОСОБА_1 засобами телефонного зв`язку докладно роз`яснено порядок надання документів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання.

Отже, ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаним про розгляд справи про адміністративні правопорушення Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, без поважних причин не з`явився в судові засідання.

Оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП його присутність при розгляді даної справи не є обов`язковою, справа розглянута за його відсутності.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 впродовж 2,5 місяців, коли справа розглядалась суддями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не скористався своїм правом на надання суду пояснень у справі.

Разом з тим, під час складання протоколів про адмінправопорушення ОСОБА_1 пояснював, що в зв`язку зі скрутним матеріальним становищем 18.01.2021 здійснював платне перевезення пасажирів по маршруту сполученням м. Павлоград – смт Юр`ївка без дозвільних документів на провадження такого виду діяльності. При цьому знаходився за кермом автомобіля в присутності пасажирів без захисної маски, оскільки остання була пошкоджена, а придбати іншу він не встиг за браком часу.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушень до суду надані протоколи про адміністративне правопорушення, пояснення свідка, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, який під час складання протоколів не заперечував свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 443 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно з ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Враховуючи, що обидві норми КУпАП є бланкетними (відсилочними), то суд звертається до конкретних актів законодавства, якими врегульовано правила щодо карантину людей та правила щодо провадження господарської діяльності, порушення яких ставиться в вину особі, яка притягається до адмінвідповідальності.

Зокрема, відповідно до ст.ст. 1, 29, пункту 23 Прикінцевих положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб та які встановлюються та відміняються Кабінетом Міністрів України. Тимчасово, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з урахуванням епідемічної ситуації, можуть бути запроваджені обмежувальні протиепідемічні заходи щодо фізичних осіб. За порушення встановлених обмежувальних протиепідемічних заходів особи несуть відповідальність згідно із законом.

Так, Кабінет Міністрів України в межах наданих повноважень прийняв відповідну постанову № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції станом на дату складання протоколу) та установив на території України з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року карантин.

Підпунктом 10 пункту 2 вказаної постанови також було визначено, що на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи у вигляді встановлення відповідальності перевізника за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема, респіраторами або захисними масками, та здійснення контролю за використанням засобів індивідуального захисту.

Таким чином, 18 січня 2021 року о 13:00 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по маршруту сполученням м. Павлоград – смт Юр`ївка, в період встановленого карантину діючи як перевізник, не дотримуючись обмежувальних протиепідемічних заходів, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020, надавав послуги з перевезення пасажирів без використання засобів індивідуального захисту.

Крім того, відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність – це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1, п. 24 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензія – право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. За провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи у період зупинення дії ліцензії повністю або частково, невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, порушення ліцензіатом строку повідомлення про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах, суб`єкти господарювання притягаються до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1001 затверджені ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Отже, 18 січня 2021 року о 13:00 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по маршруту сполученням м. Павлоград – смт Юр`ївка, діючи в порушення п. 5 ч. 1 ст. 1, п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», з метою отримання доходу для себе здійснював перевезення пасажирів, тобто самостійно проводив господарську діяльність, яка підлягає ліцензуванню, пов`язану з наданням послуг по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом, без отримання ліцензії на провадження такого виду господарської діяльності.

Проаналізувавши викладені обставини, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні правил щодо карантину людей та правил щодо провадження господарської діяльності доведена, до того ж визнавалась ним під час складання протоколів про адмінправопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Приймаючи до уваги викладене, принцип індивідуалізації та незворотності покарання, а також характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 443 КУпАП.

Суд покладає на ОСОБА_1 сплату судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 36, 40-1, ч. 1 ст. 443 , ч. 1 ст. 164, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 443 та ч. 1 ст. 164Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська буд. 18/5; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Попередити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі несплати штрафу в зазначений строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, при цьому з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу, зазначеного в постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя І. О. Гайдар