Ухвала суду № 96315099, 16.04.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/479/21

1-кс/189/71/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Слідчий суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасники судового засідання: слідчий ОСОБА_3 , третя особа, стосовно майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041540000045 від 15.04.2021 року за ч. 1 ст. 246 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_5 , погоджене з прокурором ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12021041540000045 від 15.04.2021 року за ч. 1 ст. 246 КК України про арешт майна, а саме, слідчий у клопотанні просить накласти арешт із забороною на відчуження, користування та розпорядження на зазначене в клопотанні майно, а саме на: запасні частини бензинової пилки марки «Світязь» моделі «БП-5200/2», два ланцюги, шина марки «Good Luck», задня кришка синього кольору без розпізнавальних знаків, полімерна каністра синього кольору об`ємом 10л, наповнена рідиною, автомобіль марки УАЗ, модель 3962, д/н НОМЕР_1 наповнений спиляними стовбурами деревини, акації, який належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ОСОБА_7 та спиляних фрагментів деревини породи акації діаметром від 10 см до 25 см, об`ємом 6,63 складометрів, які були оглянуті та вилучені до відділення поліції №5.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 14.04.2021 року до ЧЧ відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП В Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14.04.2021 року, о 17.30 годині, на території колишньої бази сільськогосподарської техніки, розташованої за адресою смт. Покровське, вул. Механізаторів Покровського району Дніпропетровської області працівниками ВП №5 був зупинений автомобіль марки УАЗ моделі 3962 д/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , під керуванням громадянина ОСОБА_4 . В кузові даного автомобіля працівниками ВП №5 було виявлено свіжо-спиляні частини дерев, схожих на акацію. В кабіні даного авто також виявлено в розібраному стані бензопилу марки «Світязь» моделі БП-5200/2, два ланцюги до бензопили марки «Good Luck», шина марки «Good Luck», задня кришка синього кольору, без розпізнавальних знаків та полімерну каністру об`ємом 10л наповнену рідиною. Після чого вказаний автомобіль був оглянутий та вилучений до штраф майданчику відділення поліції №5 СРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

15.04.2021 року вказана подія зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021041540000045, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Слідчий у своєму клопотанні зазначає, що є реальні обґрунтовані підстави вважати, що особа, котра здійснювала незаконно порубку дерев, буде продовжувати свої незаконні дії спрямовані на незаконну порубку зелених насаджень на території Покровського району Дніпропетровської області. З метою уникнення відповідальності особа, що вчинила злочин може приховати, знищити речові докази, що мають значення для доказу вини, а також вказані вище предмети підлягають спеціальній конфіскації.

Посилається на ст. 84 КПК України згідно якої доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Посилається на ст. 98 КПК України згідно якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ, матеріальні об`єкти в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичної або фізичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Посилається на ч. 2 ст. 170 КПК України згідно якої арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_8 клопотання підтримала за підставами, визначеними у клопотанні.

ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, пояснивши, що разом з товарищем за проханням ОСОБА_9 поїхав до Просянського кар`єра, де лежали раніше кимось спиляні гілки дерева акації на автомобілі, який фактично належить ОСОБА_9 , де погрузили ці гілки в автомобіль, а також прихопили наявні там запчастини від бензопили, каністру з рідиною та два ланцюги, власник яких невідомий.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст.1Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання у це право має мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. Зазначені вимоги у контексті застосування заходів забезпечення кримінального провадження вимагаються визначення статусу суб`єкта, майно якого підлягає арешту у кримінальному провадженні та законної мети здійснення такого обмеження відповідного права.

Згідно до вимог статей 7 та 16КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (частина перша статті 173 КПК України).

Як пояснив в судовому засіданні слідчий місце порубки дерев не встановлене, таких повідомлень до поліції не надходило, місце знаходження гілок акації, на яке посилався у своїх поясненнях ОСОБА_4 слідчими не оглядалося.

Отже, з наданих суду матеріалів клопотання неможливо встановити чи взагалі наявна подія і склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК.

Розмір збитків від вчиненого правопорушення не встановлений.

Жодній особі повідомлення про підозру не вручалося.

У клопотанні не зазначається, якій особі належать: запасні частини бензинової пилки марки «Світязь» моделі «БП-5200/2», два ланцюги, шина марки «Good Luck», задня кришка синього кольору, без розпізнавальних знаків, полімерна каністра синього кольору об`ємом 10л., наповнена рідиною та спиляні фрагменти деревини породи акації діаметром від 10 см. до 25 см., об`ємом 6,63 складометрів.

У протоколі огляду місця події не зазначено, що з місця події вилучені запасні частини бензинової пилки марки «Світязь» моделі «БП-5200/2», два ланцюги, шина марки «Good Luck», задня кришка синього кольору, без розпізнавальних знаків, полімерна каністра синього кольору об`ємом 10л., наповнена рідиною, отже, невідомо на якій правовій підставі їх вилучено.

Згідно пояснень в судовому засіданні ОСОБА_4 , фактичним власником автомобіля марки УАЗ моделі 3962 д/н НОМЕР_1 є громадянин ОСОБА_9 , який надав Кравчуті свій автомобіль і попросив перевезти гілки акації, які лежали біля Просянського кар`єру і саме ОСОБА_9 запевнив його, що домовився з певними особами, що ці гілки можна забрати. Жодної інформації стосовно персональних даних ОСОБА_9 для того, щоб викликати його в судове засідання, суду не надано і слідчий в судовому засіданні пояснив. що вперше чує про таку особу.

Згідно частини першої статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим в судовому засіданні не доведено, що зазначене майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, не зазначено мету арешту запасних частин бензинової пилки, двох ланцюгів, шини, задньої кришки, полімерної каністри та транспортного засобу, не доведено необхідність арешту зазначених речей, як речових доказів. У клопотанні слідчим не наведено жодних відомостей про те, що транспортний засіб зберіг на собі сліди злочину, а деревина є предметом кримінального правопорушення, не вказано яким саме чином зазначені у клопотанні предмети можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Твердження слідчого, що арешт майна потрібно накласти з тим, щоб у подальшому особа, котра здійснювала незаконно порубку дерев, не продовжувала свої незаконні дії спрямовані на незаконну порубку зелених насаджень на території Покровського району Дніпропетровської області не є належним обґрунтуванням у даному клопотанні, оскільки, як зазначалося вище, на даний час органом досудового розслідування взагалі не встановлено чи відбувалася незаконна порубка і чи є вилучена деревина, яка перевозилася, такою, що є незаконно зрубаною.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК).

Відповідно доч.3ст.214КПК Україниздійснення досудовогорозслідування,крім випадків,передбачених цієючастиною,до внесеннявідомостей дореєстру абобез такоговнесення недопускається ітягне засобою відповідальність,встановлену законом.У невідкладнихвипадках довнесення відомостейдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань можебути проведенийогляд місцяподії (відомостівносяться невідкладнопісля завершенняогляду).Для з`ясуванняобставин вчиненнякримінального проступкудо внесеннявідомостей доЄдиного реєструдосудових розслідуваньможе бути,у томучислі, відібранопояснення; вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

Як вбачається з матеріалів клопотання, відомості про вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 246 КК, яке не є кримінальним проступком, а є злочином, внесені до ЄРДР 15.04.2021 року, а вилучення предметів автомобіля УАЗ та деревини згідно протоколу огляду місці події відбулося 14.04.2021, тобто до внесення відомостей до ЄРДР, що є грубим порушенням вимог КПК і веде до визнання набутих доказів неприпустими.

Окрім того, в матеріалах клопотання і справи відсутня постанова про призначення групи слідчих, а постанова про визначення групи прокурорів датована 15.04.2021 року.

Клопотання про арешт майна надане слідчим ОСОБА_5 , нею ж проводився огляд місця події у ході якого вилучено майно, отже, слідчі дії 14.04.2021 року, в порушення вимог ст. 214 КПК України, проводилися неналежною посадовою особою, яка не мала законних повноважень на це.

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 214, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041540000045 від 15.04.2021 року за ч. 1 ст. 246 КК України про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення

Слідчий суддя ОСОБА_1 .