Вирок № 96315025, 14.04.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/4520/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 рокум. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області

у складі головуючої судді Сердюк Н.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Безорчук А.О.

сторін кримінального провадження:

прокурора - Ібрагімова О.Ч.,

захисника - Прядка Р.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лиман Донецької області кримінальне провадження, внесене 11 грудня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050420000644, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красний Лиман Донецької області, громадянину України, українця, не одруженого,

маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . раніше судимого:

1) 08.11.2010 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України та засудженому до 4 місяців арешту, звільнився 15.04.2011 року у зв`язку з відбуттям строку покарання;

2) 11.11.2011 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ст. 213 ч. 1 КК України та засудженому до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт;

3) 01.10.2012 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ст. 185 ч. 2, 71 КК України та засудженому до 4 місяців арешту;

4) 12.11.2012 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ст. 309 ч. 1. 70 ч. 4 КК України засуджено до 3 місяців арешту, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано вирок від 01.10.2012 року, остаточне покарання до 6 місяців арешту, звільнився 29.07.2013 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

5) 05.02.2014 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України та засудженому до 2 років позбавлення волі, звільненому від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки;

6) 15.12.2014 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ст. ст. 15 ч. 2 185 ч. 3, 185 ч. 2. 71 КК України та засудженому до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.02.2014 року до відбуття покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 30.01.2018 року з невідбутній терміном 9 місяців 27 днів,

7) 04.07.2019 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 4 місяців арешту, звільнився 09.04.2020 року у зв`язку з відбуттям строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою раніше засудженою за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, судимість за які у встановленому порядку не знята та непогашена, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, та повторно умисно вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин:

06 грудня 2020 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . з метою реалізації раптово виниклого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення майна AT «Українська залізниця», взяв 2 полімерних мішка білого кольору, з якими попрямував до території структурного підрозділу «Лиманська колійна машинна станція» регіональної філії «Донецька залізниця» AT «Укрзалізниця», розташованого за адресою: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Свободи, 1.

2. Цього ж дня, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , підійшовши до вищевказаної території структурного підрозділу «Лиманська колійна машинна станція» регіональної філії «Донецька залізниця» AT «Укрзалізниця» з боку неогородженої парканом та вільної від інших штучних загороджень ділянки, вільно увійшов на територію підрозділу. Пройшовши близько 700 метрів по території підрозділу у напрямку центрального входу, по ходу руху, де на території цеху розбірки розміщеною на території виробничої бази поблизу складського приміщення № 3 побачив металевий контейнер, призначений для тимчасової схоронності матеріалів верхньої будови колії, який зверху був закритий бетонними плитами та шпалами, які перешкоджали доступ всередину сторонніх осіб. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_1 по сходам заліз на дах металевого контейнера. Користуючись тим, що його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність на яку не має ніякого права, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 застосовуючи фізичне зусилля, долаючи на своєму шляху перешкоду у вигляді бетонних плит та шпат, за допомогою металевого прута, через отвір між бетонними плитами та шпатами витягнув із металевого контейнера 10 підкладок роздільною скріплення типу Д-65, сукупною вартістю 1266, 70 гривні.

3. Викрадені матеріали верхньої будови колії, а саме 10 підкладок роздільного скріплення типу Д-65 ОСОБА_1 помістив до взятих із собою 2 полімерних мішків, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, звернувши його у своє повне розпорядження та спричинивши АТ «Укрзалізниця» матеріальну шкоду на суму 1266, 70 грн.

4. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. З ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

5. ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України визнав себе повністю, суду підтвердив, що така його позиція є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших негативних обставин. Також, ОСОБА_1 суду пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі деякий час працював офіційно, втім був звільнений, у зв`язку з чим перебував у скрутному матеріальному становищі. Достовірно знаючи, що на території АТ «Укрзалізниця» є контейнер для зберігання металу, 06 грудня 2020 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , заліз на вказаний контейнер та за допомогою власноруч зробленого металевого прута дістав з контейнеру 10 металевих підкладок. Наступного дня, ОСОБА_1 продав за 200 грн. ці підкладки ОСОБА_2 , знаючи, що він займається будівництвом. У скоєному злочині щиро каявся, просив суд суворо його не карати та дати шанс на виправлення, оскільки на теперішній час він проживає зі співмешканкою та її матір`ю, має намір одружитися та створити сім`ю. Всі покарання за попередніми вироками відбуті.

6. Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позицій.

ІІІ. Позиція потерпілого.

7. Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що в грудня 2020 року за результатами інвентаризації було виявлено зникнення металевих виробів з контейнеру, що знаходиться на базі колійно-машинної станції АТ «Укрзалізниця». Територія, на якій стоїть контейнер, з металевими виробами перебуває під охороною підприємства, доступ до якої обмежений парканом. Контейнер являє собою вагон (цілісна конструкція) із завареними дверима та обрізаним дахом. Металеві вироби завантажуються за допомогою крану. Доступ до металевих виробів через дах контейнеру затруднений через складені на нього рельси, втім маються отвори довжиною 5-6 см і мателеві вироби можливо було дістати з допомогою якогось знаряддя. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду, жодних претензій до обвинуваченого немає. Шкода потерпілій юридичній особі буде відшкодована шляхом повернення викраденого майна, яка перебуває в камері схову відділу поліції.

ІV. Позиція захисника.

8. В судовому засіданні захисник Прядко Р.А. суду пояснив, що під час досудового слідства та судового провадження обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнавав свою вину, матеріальних претензій до обвинуваченого немає. Просив застосувати покарання не пов`язане з позбавленням волі.

V.Досліджені в судовому засіданні докази.

9. З показів свідка ОСОБА_2 , наданих під час судового розгляду, вбачається що у грудні 2020 року він за 200 грн. він придбав у ОСОБА_4 10 металевих підкладок, які мав намір використати на своєму будівництві. Металеві вироби були брудними, тому думки що вони є викраденими у свідка не виникло. Походженням майна не цікавився. Добровільно видав металеві вироби працівникам поліції.

10. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020050420000644 від 11 грудня 2020 року (а.с.к.п.67-68), яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

11. Постанова від 11 грудня 2020 року (а.с.к.п. 69), якою підтверджується склад групи прокурорів та слідчих в даному кримінальному провадженні.

12. Заява від керівництва СП «Лиманська колійна ашинна станція» від 10.12.2020 року № 435 до Лиманського відділу поліції про розшук осіб, які з 04 грудня 2020 року по 09.12.2020 року вжинили крадіжку 10 підкладок роздільного скріплення типу Д-65(а.с.к.п.75).

13. Протокол огляду місця події від 11 вересня 2020 року (а.с. к.п. 71-76), в якому відображені результати виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (злочину) відповідно до статті 237 КПК, а саме проведено огляд місця події – територію цеху розбірки, яка розташована на території виробничого структурного підрозділу «Лиманська колійна машинна станція» АТ «Укрзалізниця», розташована за адресою : Донецька обл., м.Лиман, вул.Свободи б.1, з доданою фототаблицею;

14. Протокол огляду предмету від 11 грудня 2020 року (а.с. к.п.89-91), в якому відповідно до статті 104 КПК зафіксовані хід і результати проведення в присутності свідка ОСОБА_2 процесуальної дії і яким підтверджується огляд 10 підкладок роздільного скріплення типу Д-65, які він добровільно видав працівникам поліції і які він придбав у ОСОБА_4 07 грудня 2020 року

15. Постанова про залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів та їх зберігання від 11 грудня 2020 року (а.с.к.п.92), згідно 10 підкладок роздільного скріплення типу Д-65, визнано речовими доказами у кримінальном провадженні та поміщені до камери схову речових доказів Лиманського ВП Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 190/20) (а.с. к.п.93);

16. Протокол проведення слідчого експерименту від 22 грудня 2020 року, проведеного у відповідності до ст. 240 КПК України за участі підозрюваного ОСОБА_1 , в якому відображені дії, обстановка та обставини вчиненого кримінального правопорушення на території структурного підрозіду «Лиманська колійна машинна станція» АТ «Укрзалізниця», розташованого по вул..Свободи б.1 м.Лиман Донецької області (а.с.к.п.101-110) та проведено фотографування;

17. Висновк експерта Донецького НДЕКЦ Міністерства внутрішніх справ України № 7942 від 17 грудня 2020 року, наданого на підставі проведеної судової товарознавчої експертизи, згідно з яким ринкова 10 підкладок роздільного скріплення типу Д-65, які знаходяться у робочому стані на момент вчинення кримінального правопорушення становила 1266,70 грн. (а.с.к.п.96-100);

18. Дані, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.к.п.114-122) відображені в паспорті з безконтактним носієм №002032694 з Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо відсутності зареєстрованого місця проживання, інформації щодо відсутності на обліку у лікаря психіатра, інформації щодо перебування на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом : "Розлади психікита поведінки внаслідок вживання алкоголю. Зловживання зі шкідливими наслідками", посередня характеристики за місцем проживання, висновку судово - психіатричної екпертизи № 878 від 24.12.2020 року щодо спроможності усвідомлявати свої дії та керувати ними, вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року про визнання визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначення у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці, довідці про звільнення по відбуттю строку покарання за вказаним вироком від 04.07.2019 року.

VІ. Оцінка Суду.

19. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні (див. пункти 9-17) допустимість яких під сумнів не ставилась.

20. Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, надавши підтверджувальні покази, каявся у скоєному, просив суд його не позбавляти волі та призначити покарання не пов`язане із позбавленням волі.

21. Отже, Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), вони передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

22. Суд, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені Судом відповідно до статті 94 КПК України, знаходить, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене поторно, поєднане з проникненням до сховища.

VІІ. Призначення покарання.

23. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття.

24. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

25 При вирішенні питання щодо виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу засудженого, який раніше судимий, має постійне місце проживання та посередню характеристику за таким, громадський порядок не порушує, у вживанні спиртних напоїв не помічений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебував на обліку у лікаря – нарколога з 2012 року з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Зловживання зі шкідливими наслідками», повністю визнав свою вину та у вчиненому щиро розкаявся, покарання за попереднім вироком відбуте повністю, шкода, заподіяна потерпілій юридичній особі буде відшкодована шляхом повернення майна.

26. Судом також надана оцінка досудовій доповіді Лиманського міського відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Донецькій області щодо обвинуваченого ОСОБА_1 від 15 березня 2021 року. Згідно висновку органу пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушень, його спосіб життя, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації для досягнення належної поведінки обвинуваченого без застосування покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, необхідне його залучення до соціально – виховних заходів, спрямованих на формування у обвинуваченого мотивації до позитивних змін поведінки, поглядів та способу життя, правової обізнаності (а.с.к.п. 39-41).

27. Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

28. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

29. Відповідно до ст. 75 ч. 1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

30. Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

31. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

32. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

33. Суд не погоджується з доводами прокурора про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення волі на певний строк, оскільки наявність непогашеної судимості, не є перешкодою для застосування відносно нього ст. 75 КК України (постанови Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 337/3654/16-к, від 28 травня 2020 року у справі № № 753/13972/17, від 06 серпня 2020 року № 759/13520/18 ).

34. Виходячи із зазначеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, встановленого санкцією ч.3 ст. 185 КК України, бо вказане покарання, за своїм видом і розміром на підставі ст. 65 КК України суд вважає справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

35. Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, сприяв розкриттю злочину, будь - які претензії матеріального характеру у потерпілого відсутні, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе із застосуванням ст. 75, 76 КК України в умовах звільнення від покарання з випробуванням.

36. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

VІІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

37. Потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов не заявлений.

38. Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

39. В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні експертами Донецького НДЕКЦ МВС України проведено судово- товарознавчу експертизу № 7942 від 17 грудня 2020 року. Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень, в сумі 1307,52 гривень, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

40. На підставі ст. 100 КПК України питання щодо речових доказів необхідно вирішити таким чином: підкладки роздільного скріплення типу Д-65 в кількості 10 штук, після набрання вироком законної сили повернути власнику.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

2. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України - періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця мешкання, роботи або навчання.

3. Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

4. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 7942 від 17 грудня 2020 року в сумі 1307,52 (тисяча триста сім грн. 52 коп.) гривень.

5. Речові докази: підкладки роздільного скріплення типу Д-65 в кількості 10 штук, поміщені до камери схову речових доказів Лиманського ВП Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 190/20), після набрання вироком законної сили - повернути власнику.

6. Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуюча суддя: