Рішення № 96314814, 15.04.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/898/21

Справа № 235/1683/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі – ТОВ «Краснолиманське») про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 05.08.2019р по теперішній час.

Починаючи з 01.12.2019 року відповідач не виплачує йому заробітну плату, у зв`язку з чим заборгованість із заробітної плати становить 165 633,18 грн за період: 1 грудня 2019 року – 1 грудня 2020 року.

Позивач та його представник адвокат Молчанова Н.В. в судове засідання не з`явились, надали клопотання, в яких підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач надав клопотання, в якому просив справу розглянути за відсутності його представника, просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, відзив у встановлений судом строк не подав.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське» з 5 серпня 2019 року (наказ № 179/к від 05.08.2019р.) по теперішній час, працюючи гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті (а.с.13-14).

Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.

Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» № 620 від 29.03.2021р. сума заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 складає за грудень 2019 року – лютий 2021 року – 105 956,80 грн після утримання обов`язкових податків і зборів.

Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що право позивача на отримання заробітної плати було порушено відповідачем і підлягає захисту судом шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі за період: грудень 2019 року – лютий 2021 року – 105 956,80 грн без утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про присудження працівникові виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах заробітної плати за один місяць – лютий 2021 року в сумі 3 525,17 грн без утриманням податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача, а сплачений при зверненні до суду судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених судом позовних вимог за позовом становить 63,97%, з розрахунку 165 633,18 грн – 100%, 105 956,80 грн – х%, х = 105 956,80 грн. х 100% : 165 633,18 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 580,85 грн, з розрахунку 63,97% х 908 грн : 100%.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду надані наступні документи: договір про надання правової (юридичної) допомоги № 01/01/21, укладений 13 січня 2020 року між ОСОБА_2 , який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, та ОСОБА_1 , розрахунком витрат на правову допомогу по договору правової допомоги № 01/01/21, від 13.01.2020 року, квитанції від 13.01.2021 про сплату за договором правової допомоги № 01/01/21, від 13.01.2020 року в сумі 5 000,00 грн.

Процесуальним законодавством передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати, понесені стороною у зв`язку з наданням йому правної допомоги адвокатом.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати, пов`язані з правничою допомогою пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 3 198,5 грн, з розрахунку 63,97% х 5000 грн : 100%.

Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, оскільки справа не представляє собою високу складність, розглядається в спрощеному провадженні без виклику сторін, таким чином, суд дійшов висновку про доцільність зменшення стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (м. Родинське Донецької області, вулиця Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 32281519) про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період: грудень 2019 року – лютий 2021 року в сумі 105 956 (ста п`яти тисяч дев`ятисот п`ятдесяти шести) гривень 80 копійок без утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» в дохід держави судовий збір в розмірі 580 (п`ятисот вісімдесяти) гривень 85 копійок.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині присудження виплати заробітної плати за лютий 2021 року в сумі 3 525 (трьох тисяч п`ятисот двадцяти п`яти) гривень 17 копійок) без утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко