Ухвала суду № 96314241, 15.04.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/334/21

Провадження № 2/177/468/21

У Х В А Л А

15.04.2021 м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, селянського (фермерського) господарства ім. Т.Г. Шевченко, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду 15.03.2021 з указаним позовом та просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці, з дня набрання судовим рішенням законної сили. Окрім того, просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке посвідчене приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Шадріною Л.Г., на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а також та стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Ухвалою суду від 19.03.2021 указану позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

До суду 12.04.2021 від представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 надійшла заява, відповідно до якої, на виконання ухвала суду від 19.03.2021, надано інформацію про нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області станом на 01.01.2020, що складає 30251,00 грн за 1 га. У той же час, у заяві вказано про відсутність як правової, так і технічної можливості надання вартості квартири АДРЕСА_2 .

Ознайомившись зі змістом заяви від 12.04.2021, суддя дійшов до наступного висновку.

Як визначено п. 5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Докази щодо наявності у спадкодавця спадкового майна на території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, зокрема, вартості квартири АДРЕСА_2 , є важливими з урахуванням роз`яснень, викладених у п. 42 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, за якими до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна встановлено виключну підсудність (ст. 30 ЦПК України). Це правило також стосується позовів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Недоліки позовної заяви в частині надання доказів вартості нерухомого майна у м. Кривому Розі, що впливає на визначення підсудності, позивачем не усунуто.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «про судоустрій і статус суддів»).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, згідно з положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків, Проте, право на звернення до суду не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Таким чином, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання заявником певного процесуального алгоритму, що, у даному випадку, передбачений ЦПК України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, залежно від конкретних обставин справи, суд може визнати зловживанням процесуальними правами.

З огляду на викладене, залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 127 ЦПК України, про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Оскільки зазначені в ухвалі суду від 19.03.2021 недоліки позовної заяви не усунуто в повному обсязі, а саме, позивачем не надано доказів вартості всього нерухомого майна, що впливає на визначення підсудності, суддя приходить до висновку про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви та встановлює додатковий строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу. Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.03.2021 про залишення без руху, надавши позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк, заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: