Ухвала суду № 96314087, 16.04.2021, Дружківський міський суд Донецької області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 1-кп/229/60/2021

Справа № 227/1474/17

16 квітня 2021 року м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області

у складі колегії суддів:

головуюч ого - судді Лебеженко В.О.

суддів Грубника О.М.

Панової Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурора Тупікала Д.Ю.

захисників Музиканта В.С.

Мурадова А.Л.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження №1кп/229/60/2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Октябрське Добропільського району Донецької області, громадянина України, освіта вища, одружений, депутат Добропільської районної ради Донецької області 7-ого скликання, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 ч.2, 191 ч.5 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Славянка Межівського району Дніпропетровської області, громадянин України, освіта вища, одружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту відповідно до наказу голови Державного Комітету України із земельних ресурсів від 02 жовтня 2008 року за № 820-кт обвинуваченого ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділу Державного комітету земельних ресурсів у Добропільському районі Донецької області та наказом начальника відділу Держкомзема у Добропільському районі Донецької області від 01.02.2010 №9-А покладені обов`язки із забезпечення реалізації норм Конституції України, Законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших актів органів виконавчої влади вищого рівня на території району, рішень районної ради з делегованих повноважень в галузі земельних відносин, наказів Головного Управління Держкомзему у Донецькій області, організації і здійснення землеустрою та моніторингу земель, сектору землеустрою та використання земель.

До обвинуваченого ОСОБА_2 у другій половині 2012 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, звернувся голова Добропільської райдержадміністрації ОСОБА_1 , викликавши його до свого службового кабінету в адміністративну будівлю Добропільської районної державної адміністрації, розташованої за адресою: Донецька область, Добропільський район, м. Добропілля, вул. Московська, 1, де використовуючи своє службове становище, доручив йому виготовити на своє ім`я державні акти на право власності на земельні ділянки, що належали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Усвідомлюючи для себе негативні наслідки відмови у виконанні доручення ОСОБА_1 , обвинувачений ОСОБА_2 вимушено погодився виконати його.

Перебуваючи на посаді начальника відділу Держкомзему у Добропільському районі Донецької області обвинувачений ОСОБА_2 , 24.12.2012, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи службовою особою, діючи умисно, за вказівкою голови Добропільської районної державної адміністрації ОСОБА_1 та в його інтересах, перебуваючи у своєму службовому кабінеті в адміністративній будівлі відділу Держкомзему в Добропільському районі, розташованій за адресою: м.Добропілля, вул.Московська,2, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_1 не набув право власності на вказані ділянки шляхом спадкування, відповідно до вимог п.2.14 Інструкції про порядок складання, видачі і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету по земельним ресурсам №43 від 04.05.1999, підписав офіційні документи – державні акти на право власності на земельні ділянки серій ЯМ №922855, ЯМ №922856, ЯМ №922857, ЯМ №922858, ЯМ №922859, які містили завідомо неправдиві відомості щодо спадкування ОСОБА_1 за заповітом земельних ділянок, що фактично належали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , тобто здійснив видачу неправдивих офіційних документів, внаслідок чого ОСОБА_1 набув право власності на ці земельні ділянки.

Внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_1 незаконно заволодів земельною ділянкою площею 5,77га вартістю 126 667, 78 грн, яка належала на праві приватної власності померлому ОСОБА_3 , та земельною ділянкою площею 5,14га вартістю 126 697,07 грн, яка належала на праві приватної власності померлій ОСОБА_4 , у зв`язку із чим ОСОБА_8 ) сільраді заподіяно шкоду на загальну суму 253 364, 85 грн.

Крім того, внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 незаконно заволодів земельною ділянкою площею 5,06га вартістю 126 684, 76 грн, яка належала на праві приватної власності померлій ОСОБА_9 , внаслідок чого спадкоємцю останньої за законом ОСОБА_10 заподіяно матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 незаконно заволодів земельною ділянкою площею 5,39га вартістю 126 686, 90 грн, яка належала на праві приватної власності померлому ОСОБА_7 , внаслідок чого спадкоємцю останнього за законом ОСОБА_11 заподіяно матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 незаконно заволодів земельною ділянкою площею 5,0 га вартістю 126 662, 60 грн, яка належала на праві приватної власності померлому ОСОБА_5 , внаслідок чого спадкоємцю останнього за законом ОСОБА_12 заподіяно матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заволодів чужим майном на загальну суму 633 399,11 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 , обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що він, будучи службовою особою, видав завідомо неправдиві офіційні документи, що спричинило тяжкі наслідки, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.366 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст.366 ч.2 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, пояснивши, що суть пред`явленого обвинувачення, а також, що дана підстава для звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою і його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, йому роз`яснено. Згоден на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор та захисники у судовому засіданні не заперечували проти задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що це є правом обвинуваченого ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_1 відніс вирішення цього клопотання на розсуд суду.

Суд, з`ясувавши думку сторін щодо можливості закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.366 ч.2 КК України, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.

Так, відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюються виключно судом.

Пунктом 3 частиною 1 статті 49 КК України встановлено зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.2 КК України

Санкція статті 366 ч.2 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною третьою статті 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок:

«відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності».

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачуються органом досудового розслідування у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ст.366 ч.2 КК України, яке, за версією сторони обвинувачення, було вчинене ним 24 грудня 2012 року. Строк давності відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України сплив 24 грудня 2017 року.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, даних про вчинення ним нових злочинів до закінчення строку давності, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі не більше двох років, суду не надано.

Отже, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст.366 ч.2 КК України, а також врахувавши відсутність заперечень зі сторони обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження у цій частині.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст.366 ч.2 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України та про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 49 КК України, ст. 284-288, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

На підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст.366 ч.2 КК України - звільнити, у зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ст.366 ч.2 КК України - закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Дружківський міський суд Донецької області.

Головуючий

Суді