Ухвала суду № 96313372, 15.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/14534/19

Провадження № 2-п/219/23/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Дубаніної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.06.2020 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Гуревич Р.Г., звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.06.2020 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій з урахуванням уточнень просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заява обґрунтована тим, що 23 червня 2020 р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області було постановлено заочне рішення по цивільній справі №219/14534/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. На підставі ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), заявник просить переглянути вказане заочне рішення виходячи з наступного. Розглядаючи справу в заочному порядку судом не було перевірено чи було заявника, як відповідача по справі, належним чином повідомлено про час та дату розгляду справи і якими достовірними доказами це підтверджено. Хоча при цьому ЦПК України детально регламентує повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Так повідомлення здійснюються судовими повістками про виклик та повістками повідомленнями (ст.128 ЦПК України). У відповідності до ч.ч. 5 та 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Проте про дату судових засідань по вказаній справі відповідач належним чином не повідомлялась, судової повістки про призначення розгляду даної справи не отримувала. При цьому матеріали справи не містять підтверджень її належного повідомлення про дату та час судового засідання по даній справі. Враховуючи той факт, що відповідача не було жодного разу повідомлено належним чином про розгляд вказаної цивільної справи, то не було і одержано необхідних умов для проведення заочного розгляду справи. Окрім того на думку відповідача задоволення даного позову також є передчасним. Так, згідно до вказаного заочного рішення суду позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02.10.2009 року у розмірі 107 310 (сто сім тисяч триста десять) грн. 28 коп. В задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Проте такий висновок є передчасним. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У анкеті-заяві позичальника від 13.10.2010 року процентна ставка не зазначена. Заява, підписана сторонами, не містить умов про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Положення частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, застосувати до вказаних правовідносин неможливо, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк». Позивач не надав суду доказів, що саме ці Умови та правила були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (13.10.2010 року).

Вказаний висновок ґрунтується на позиції зазначеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19). За таких обставин, без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічна позиція висловлена постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі №754/8077/18-ц (№ 61-8669св19).

Оскільки відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач повідомив споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які банк вважав узгодженими, то і правових підстав для стягнення процентів із відповідача немає. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Аналогічний висновок міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Також звертає увагу суду, що, на думку сторони відповідача, позивачем було подано позов із пропуском строку позовної давності. У зв`язку з цим та враховуючи, що позивач вимагає до стягнення грошову суму із пропуском строку позовної давності, то заявник просить застосувати до даних позовних вимог наслідки спливу позовної давності, що передбачені положеннями ч.4 ст.267 ЦК України та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заявник ОСОБА_3 та представник заявника ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Представник заявника надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, заяву про скасування заочного рішення підтримує в повному обсязі.

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.01.2020 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено судове засідання на 03.02.2020 року. 03.02.2020 року судове засідання відкладено до 02.03.2020 року у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак на адресу суду повернувся конверт із копією позовної заяви, копією ухвали про відкриття провадження у страві та судовою повісткою із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». 02.03.2020 року судове засідання відкладено до 09.04.2020 року у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, щодо якого відсутні відомості про належне повідомлення по час та місце розгляду справи. 09.04.2020 року судове засідання відкладено до 07.05.2020 року у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, щодо якого відсутні відомості про належне повідомлення по час та місце розгляду справи. 07.05.2020 року судове засідання відкладено до 01.06.2020 року у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, щодо якого відсутні відомості про належне повідомлення по час та місце розгляду справи, однак на адресу суду повернувся конверт судовою повісткою із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». 01.06.2020 року судове засідання відкладено до 23.06.2020 року у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, щодо якого відсутні відомості про належне повідомлення по час та місце розгляду справи.

Три судові повістки про виклик до суду поверталися до суду за закінченням встановленого терміну зберігання та дві у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

23.06.2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02.10.2009 року у розмірі 107310 (сто сім тисяч триста десять) грн. 28 коп. В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. 07 коп.

Відповідно до частини 1 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заочне рішення від 23.06.2020 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає скасуванню, оскільки дійсно є докази, які підтверджують поважність неявки до суду відповідача, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.06.2020 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості слід задовольнити, рішення скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 287 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.06.2020 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - скасувати.

Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розглядати в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали. В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Проведення підготовчого засідання призначити на 13 травня 2021 року о 13-00 годині в Артемівському міськрайонному суді за адресою: м.Бахмут, вул.Миру,5, кім.302.

Учасникам справи надіслати копії ухвали (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://arm.dn.court.gov.ua/sud0503/gromadyanam.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.М. Фролова