Ухвала суду № 96313038, 16.04.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5209/21

Провадження 2/127/930/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сентоза Істейт» про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сентоза Істейт», товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Коллект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ТОВ «Сентоза Істейт» звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 18 лютого 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, наклавши арешт на вбудовано – прибудовані приміщення, загальною площею 477,9 кв.м., з яких: підвальна частина 151,7 кв.м., що складаються з приміщень на І поверсі: № 71-2, 71-15, з приміщень № 71-17 по 71-31 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ТОВ «Сентоза Істейт», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39797042, що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 із забороною відчуження, проведення торгів, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту.

У подальшому ОСОБА_1 було подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, а саме вказані вище вбудовано – прибудовані приміщення, загальною площею 477,9 кв.м.

Представник відповідача у своїй заяві про зустрічне забезпечення позову вказує, що питання про зустрічне забезпечення позову при постановленні ухвали про арешт майна судом не було вирішено, хоча ТОВ «Сентоза Істейт» є добросовісним набувачем нерухомого майна, а вжитий арешт перешкоджає нормальній його господарській діяльності, зокрема позбавлення можливості отримувати прибуток від здачі майна в оренду. У той же час відповідач зобов`язаний сплачувати кошти, пов`язані із утриманням майна (комунальні послуги,) та забезпечувати підтримання його приміщення у придатному стані. Розмір збитків від заходів забезпечення позову становить 80 000 грн щомісяця. При цьому, майновий стан позивача не дозволить йому в майбутньому відшкодувати збитки відповідача, адже у нього відсутнє нерухоме майно на праві власності, однак є безліч невиконаних кредитних зобов`язань.

Вказані обставини, на думку відповідача, дають підстави стверджувати, що позивач ОСОБА_1 намагається в буд-який спосіб уникнути виконання взятих на себе зобов`язань перед кредиторами, у тому числі і шляхом подання цього позову, а тому просить суд вжити заходів зустрічного забезпечення позову для забезпечення відшкодування збитків, які спричиняються відповідачу, шляхом внесення позивачем ОСОБА_1 на депозитний рахунок Вінницького міського суду Вінницької області грошові кошти у розмірі 960 000 грн.

Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що заява відповідача ТОВ «Сентоза Істейт» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ухвали Вінницького міського суд Вінницької області від 18 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено та накладено арешт на вбудовано – прибудовані приміщення, загальною площею 477,9 кв.м., з яких: підвальна частина 151,7 кв.м., що складаються з приміщень на І поверсі: № 71-2, 71-15, з приміщень № 71-17 по 71-31 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ТОВ «Сентоза Істейт», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39797042, що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 із забороною відчуження, проведення торгів, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту.

При постановленні даної ухвали суд виходив з того, що заява ОСОБА_1 обґрунтована та підтверджена належними доказами, які дають підстави вважати, що в подальшому виникнуть обставини утруднення виконання рішення суду у даній справі, а отже підлягає задоволенню. При цьому суд пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом із тим, в ухвалі суду від 18 лютого 2021 року питання про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову не вирішено.

Відповідно до положень ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Зазначена норма ЦПК узгоджується зі змістом принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії».

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (ч.3 ст. 154 ЦПК України).

Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 має зареєстроване на території України місце проживання: АДРЕСА_3 (а.с.15).

Щодо майнового стану позивача, то у матеріалах справи наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07 квітня 2021 року, згідно з якою ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 , яка відповідно до запису від 20.12.2010 обтяжена іпотекою, розмір основного зобов`язання – 89 000 доларів США.

Крім цього, на все майно позивача ОСОБА_1 накладено арешти відповідно до записів від 25.08.2009 – державним виконавцем Плахотнюк Н.Ю. на виконання виконавчого листа 2-1583/09 від 11.12.2008 про стягнення боргу на користь ВАТ ВТБ Банк в особі Вінницької філії, від 12.05.2010 – за заявою Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції, виконавче провадження №17042426.

Відомостей про наявність у позивача іншого майна, його офіційного місця роботи, доказів наявності стабільних доходів матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що усе майно, яким володів, або володіє позивач ОСОБА_1 було передано у забезпечення виконання ним фінансових зобов`язань та у подальшому ставало предметом численних судових розглядів у зв`язку із невиконанням своїх зобов`язань.

Згідно із договором оренди від 06 квітня 2021 року, укладеного між ТОВ «Сентоза Істейт» та ФОП ОСОБА_2 , останній передано в оренду 83/100 частин вбудовано-прибудованих приміщень магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , на які накладено арешт відповідно до ухвали суду від 18 лютого 2021 року. Розмір орендної плати становить 80 000, 00 грн на місяць (п.3.1.1 договору).

Зі змісту акту про доступ до приміщення вбачається, що ФОП ОСОБА_2 не може мати безперешкодний доступ до нерухомого майна, що є предметом договору оренди.

Відповідно до висновку про вартість розміру орендної плати за 83/100 частин вбудовано-прибудованих приміщень магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , ринкова вартість розміру орендної плати складає 80 000 грн за місяць та 960 000 грн за рік.

Таким чином, вжиті відповідно до ухвали суду від 18 лютого 2021 року заходи забезпечення позову частково перешкоджають господарській діяльності ТОВ «Сентоза Істейт», адже особа позбавлена можливості отримувати прибуток від здачі майна в оренду, в той же час зобов`язана сплачувати кошти, пов`язані із утриманням майна (комунальні послуги) та забезпечувати підтримання приміщення у придатному для використання стані.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч.4, 5 ст. 154 ЦПК України).

Враховуючи, що майновий стан позивача є складним, останній має ряд невиконаних фінансових зобов`язань, відсутність у нього майна на праві власності, яке не обтяжено, доказів на підтвердження того, що у позивача наявні стабільні доходи чи майно в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, а також з урахуванням того, що відповідач ТОВ «Сентоза Істейт» зазнає збитків унаслідок забезпечення позову, суд вважає, що є підстави для зустрічного забезпечення позову.

Однак розмір збитків, про які заявляє ТОВ «Сентоза Істейт» є завищеними. Зокрема, саме по собі обмеження права власника в продажі майна не є збитками, в розумінні положень ст. 22 ЦК України, а фактично приміщення повинно було передатися за договором оренди лише з 06 квітня 2021 року, тобто лише незначний період часу.

Однак з урахуванням того, що згідно вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України вжиття заходів зустрічного забезпечення є не диспозитивним правом суду, а його обов`язком незалежно від майнового стану позивача, а також зважаючи на складність справи, можливу тривалість її розгляду, суд вважає, що достатнім для зустрічного забезпечення позову буде внесення позивачем на депозитний рахунок Вінницького міського суду Вінницької області грошових коштів у розмірі 320 000 грн., що є співмірним із можливими обґрунтовано очікуваними збитками, які можуть бути спричинені відповідачу забезпеченням позову.

Згідно із ч.7 ст. 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 слід надати максимально можливий строк для зустрічного забезпечення – 10 днів дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Суд роз`яснює, що якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

При цьому, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення (ч.10 ст. 154 ЦПК України).

Суд також звертає увагу позивача, що зустрічне забезпечення може бути скасовано судом в будь-який час за вмотивованим клопотанням відповідача або іншої особи, права або охоронювані законом інтереси якої порушуються у зв`язку з вжиттям заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.149, 150, 153, 154, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сентоза Істейт» про зустрічне забезпечення позову – задовольнити частково.

У порядку зустрічного забезпечення позову зобов`язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Вінницького міського суду Вінницької області грошові кошти у розмірі 320 000 грн 00 коп (триста двадцять тисяч гривень 00 копійок) протягом 10 (десяти) днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення позову.

Копію ухвали направити сторонам у справі для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про зустрічне забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Роз`яснити, що особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Суддя