Рішення № 96312027, 07.04.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/1074/20

Провадження № 2/156/86/21

рядок статзвіту 9

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в смт. Іваничі цивільну справу № 156/692/20 за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Нововолинської міської ради Волинської області про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Грибовицької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування. В своїй позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_4 . При житті, 15 березня 1996 року ОСОБА_5 склала заповіт за яким, житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Грибовиця Іваничівського району Волинської області заповіла позивачу. Після смерті ОСОБА_5 він прийняв спадщину шляхом вступу в право володіння вказаним будинком на підставі ст. 529 ЦК УРСР.

Звернувшись до державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області з метою отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. Тому, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом та просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

29 жовтня 2020 року відкрите провадження у справі, справу до розгляду призначено в порядку загального позолвного провадження.

09 грудня 2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_6 .

05 лютого 2021 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

12 березня 2021 року з Волинського обласного нотаріального архіву витребувано копію спадкової справи на ім`я померлого ОСОБА_7

15 березня 2021 року за клопотанням представника позивача замінено первісного відповідача Грибовицьку сільську раду її правонаступником Нововолинською міською радою Волинської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Нововолинської міської ради в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує.

Співвідповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак від неї надійшла заяава про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

Також представником позивача до матеріалів справи додано заяву ОСОБА_8 від 16 грудня 2020 року, яка адресована компетентному органу та посвідчена державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Л.С. у якій зазначено, що вона має право на обов`язкову частку у спадковому майні. У шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини на обов`язову частку вона пропустила і не бажає ставити питання про його продовження в судовому порядку. Просить вважати її такою, що відмовилася від спадщини на обов`язкову частку у спадщині і претензій до того, щоб свідоцтво про право на спадщину за заповітом,, посвідченим Грибовицькою сільською радою 15 березня 1996 року за реєстровим № 33 було видано на ім`я ОСОБА_2 , який є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 не має.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов необхідно задоволити частково виходячи з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії погосподарської книги, житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору і його головою була ОСОБА_9 (а.с. 42-43). Витягом з погосподарської книги № 1 за 2001-2005 роки Грибовицької сільської ради також стверджується, що ОСОБА_4 належить житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 . (а.с.10).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 мала двох дітей дочку – співвідповідача ОСОБА_8 та сина ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживав в АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 а.с.7).

При житті, 15 березня 1996 року ОСОБА_4 склала заповіт за яким, житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Грибовиця Іваничівського району Волинської області заповіла позивачу у справі, ОСОБА_2 (а.с.8). Згідно копії спадкової справи № 329 до майна ОСОБА_4 , яка заведена у Іваничівській державній нотаріальній конторі, співвідповідачу ОСОБА_6 після смерті її матері ОСОБА_4 , видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з права на земельну частку (пай). (а.с.24-26).

Частиною 1 та 2 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ч. 5 вище вказаної статті, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд не приймає до уваги заяву співвідповідача ОСОБА_8 , яка посвідчена державним нотаріусом Іваничівської ДНК Кононенко Л.С. від 16 грудня 2020 року якою вона відмовляється від обов`язкової частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_5 , оскільки 09 серпня 2004 року державним нотаріусом Іваничівської ДНК Кононенко Л.С. співвідповідачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 .

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК така заява подається протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, тобто в строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (20 вересня 2002 року). Заяву ОСОБА_3 подала 16 грудня 2020 року із пропуском строку встановленого законом.Крім того, протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України не заявила про відмову від обов`язкової частки після смерті ОСОБА_4 , а навпаки прийняла спадщину.

Довідкою виконавчого комітету Грибовицької сільської ради від 19 жовтня 2020 року № 285 стверджується, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем є внук ОСОБА_2 (а.с.9).

Позивач звернувся до державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Л.С. з метою отримання свідоцтва про прийняття спадщини, однак йому відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с.14).

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).

Згідно зі ст.1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положенням ч. 1 ст. 1223 ЦК передбачено, що право на спадщину мають особи, зазначені в заповіті.

Нормою з ч. 3 ст. 1268 ЦК встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 346 ЦК України смерть власника є однією з підстав припинення права власності.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Під час судового розгляду встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_8 та онук ОСОБА_2 .

Із досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що дочка померлої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_8 належить обов`язкова частка в спадщині після смерті матері ОСОБА_4 , яка становить 1/4 частину спадкового майна виходячи із кількості спадкоємців за законом.

Також судом не здобуто доказів, що підтверджують прийняття спадщини іншими спадкоємцем ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, за позивачем слід визнати право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення з вирахуванням обов`язкової частки, що належить ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання відповідачами позову суперечить закону, суд не прийняв визнання ними позову, у зв`язку з чим було продовжено судовий розгляд.

Керуючись ст. ст.12, 13, 89, 141, 197, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1223, 1241, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), Нововолинської міської ради, місцезнаходження проспект Дружби, 27 м. Нововолинськ Волинська область, код ЄДРПОУ 04051342 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом - задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2021 року.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. О. Федечко