Рішення № 96307818, 08.04.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2021 Справа № 904/6826/20за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 260 394,11 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача Конох Я.В.

від відповідача Синицький О.С. директор

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" (далі - Відповідач) про стягнення суми 273 350,94 грн., в ому числі заборгованості з орендної плати в розмірі 232 414,18 грн. та пені в розмірі 40 936,76 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №12/02-6318-ОД від 04.04.2017 в частині своєчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 відкрито провадження у справі №904/6826/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач подав заяву, в порядку ч. 1 ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені. Крім того, відповідач вказав на часткове погашення заборгованості з орендних платежів у розмірі 100 000,00 грн.

Відповідачем подано заяву про врегулювання спору за участю судді відповідно до вимог ст. 186-189 ГПК України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 186 ГПК України, врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи відсутність згоди позивача на проведення врегулювання спору за участю судді, відповідна заява Відповідача відхилена.

18.02.21 позивач подав заяву про уточнення позовних щодо стягнення пені (фактично зава про зменшення частини позовних вимог), за містом якої просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 27 979,93 грн.

Відповідач подав клопотання за змістом якого повідомив про погашення заборгованості з орендних платежів в повному обсязі та надав докази сплати суми основного боргу. Представник позивача факт погашення суми основного боргу підтвердив.

Ухвалю суду від 18.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 21.03.2021.

11.03.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.04.2021.

30.03.2021 відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.

01.04.2021 відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені та 3% річних за період прострочення з 16.09.19 по 15.12.19 та просив суд відмовити в задоволенні позову в цій частині з підстав передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 4 ст. 267 ЦК України.

В судовому засіданні 01.04.2021 оголошено перерву до 08.04.2021.

08.04.2021 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 08.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі – позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" (далі – відповідач, орендар) укладено договір оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД.

Згідно п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлові вбудовані приміщення площею 1 277,96 кв.м., (1162,96 кв.м. – корисна площа, 115,00 кв.м. – загального користування), розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова, 7 на цокольному, першому та другому поверхах 2-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі ДВНЗ “Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара” (далі – балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 24.01.17 і становить за незалежною оцінкою 5 379 200,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (140,50 кв.м.) та іншого користування (1137,46 кв.м. розміщення обладнання для виробництва (п 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2017 року 70 169,14 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.6. договору, передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні до пропорцій розділу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за якій здійснюється платіж:

- 50 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 35 084,57 грн.;

- 50% - балансоутримувачу у розмірі 35 084,57 грн.;

щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

Згідно п. 3.8 договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношення відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 5.3 договору, орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Договір укладено строком на 2 роки 364 дні та діє з 04.04.2017 року по 02.04.2020 включно (п. 10.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору 04.04.17 позивач передав відповідачу вищезазначене приміщення в оренду, що підтверджується актом приймання – передачі (а.с. 15).

10.03.2020 сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-6318-ОД від 04.04.2017, за змістом якої з 22.03.19 визначено орендодавцем за договором Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

15.06.2020 сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-6318-ОД від 04.04.2017, яким пролонговано дію договору з 03.06.2020 до 02.04.21 включно.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів за період з 15.09.2019 по 15.11.2020 в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 232 414,18 грн. що стало причиною виникнення даного спору.

З огляду на подані відповідачем докази погашення заборгованості з оплати орендних платежів в розмірі 232 414,18 грн., які сплачені в повному обсязі після пред`явлення позову до суду, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд убачає підстави для закриття провадження у справі в зазначеній частині вимог за відсутністю предмету спору.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом п. 3.8. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені а розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати орендних платежів, Позивач розраховано та пред`явлено до стягнення пеню за загальний період прострочення з 16.09.2019 по 15.02.2021 (за кожним місяцем окремо), розмір якої склав 27 979,93 грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно.

Як вище встановлено судом, до прийняття рішення у справі, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності в частині позовних вимог про стягнення пені та 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлено спеціальну (скорочену) позовну давність в один рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як убачається з матеріалів справи, даний позов подано до суду 16.12.2020.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення з 16.09.2019 по 15.12.2019, заявлені позивачем з пропуском річного строку позовної давності, що згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови в задоволенні зазначеної частини вимог.

Згідно наданого суду розрахунку, розмір пені за період прострочення з 16.12.2019 по 15.02.2021, який перебуває в межах річного строку позовної давності, становить 23 305,57 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо застосування строку позовної давності до вимог в частині стягнення 3% річних, оскільки позивачем такі вимоги не заявлялися.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %, суд зазначає наступне.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на приписи зазначених норм матеріального закону, враховуючи ступень виконання відповідачем свого зобов`язання, зокрема, повне погашення суми основного боргу зі сплати орендних платежів до винесення рішення у справі, господарський суд вважає за можливе зменшити суму заявленої до стягнення пені на 50 % до 11 652,79 грн.

Таким чином, заявлений позов підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 11 652,79 грн. У частині стягнення суми основного боргу в розмірі 232 414,18 грн. провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю предмету спору, в решті позову слід відмовити, як через пропуск строку позовної давності, так і внаслідок зменшення судом заявленої до стягнення неустойки.

В силу приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України, судовий збір, пропорційно розміру позовних вимог (232 414,18 грн.), провадження у справі в частині стягнення яких закрито, та пропорційно розміру позовних вимог (11 652,79 грн.), на яку судом зменшено розмір неустойки, покладається на відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Решта судових витрат у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

В силу приписів ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, зайво сплачений судовий збір, в тому числі внаслідок зменшенням позивачем позовних вимог, підлягає поверненню в розмірі 925,85 грн., за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" (49050, м. Дніпро, вул. Наукова, буд. 7, код ЄДРПОУ 31573282) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 42767945) 11 652,79 грн. пені, 3 835,80 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 232 414,18 грн. провадження у справі - закрити.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.04.2021

Суддя О.В. Ліпинський