Ухвала суду № 96305794, 15.04.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5301/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

за участі секретаря судового засідання - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Міжнародна підприємницька компанія МІЛАНЦА КОММЕРС ЛТД, ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІАМАНТ2020», про визнання неправомірним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначена справа.

Предметом позову є визнання неправомірним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 18 січня 2021 року № 216/5, яким скаргу Міжнародної підприємницької компанії МІЛАНЦА КОММЕРС ЛТД від 28 грудня 2020 року задоволено повністю, скасовано рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації іпотеки та права власності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

У частині першій статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що спір у цій справі виник між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (наказу Міністерства юстиції України від 18 січня 2021 року № 216/5), а відтак є публічно-правовим та належить до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 189, 196, 197-200, 255-256, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Міжнародна підприємницька компанія МІЛАНЦА КОММЕРС ЛТД, ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІАМАНТ2020», про визнання неправомірним та скасування наказу - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий С. В. Вовк