Рішення № 96305554, 16.04.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3115/18

Номер провадження2/711/491/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Бузун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд 18.04.2018 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свою позовну заяву тим, 25 червня 2016 року вона зареєструвала шлюб, який на даний час не розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею і перебуває на її утриманні. Відповідач не надає грошових коштів на утримання дитини. Просить суд призначити стягнення аліментів з відповідача на її користь в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з моменту з дня подачі заяви до суду і продовжувати до досягнення дитини повноліття.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2018р. позовні вимоги були задоволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 18.04.2018р. і до досягнення нею повноліття.

За заявою відповідача від 18.02.2020, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2020 року заочне рішення у даній справі скасовано. Відкликано із Шполянського РВ ДВС Центрального МУ МЮ (м. Київ) виконавчий лист № 2/701/1217/18 по стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

02.06.2020 позивачем ОСОБА_1 , в особі її представника – ОСОБА_5 , подано заяву про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог. В обґрунтування заяви зазначено, що з відповідачем ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 почала зустрічатися з вересня 2011 року, та з того часу сторони вели спільне сімейне життя без укладання шлюбу, після чого одружились ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживали в офіційному шлюбі. Під час перебування ОСОБА_1 з ОСОБА_2 у цивільному шлюбі у них народилася донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якої фактично батьком є відповідач по справі ОСОБА_2 , проте в свідоцтві про народження дитини за домовленістю сторін батько був зазначений зі слів матері, як ОСОБА_7 . Тому, вона просить суд встановити що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_4 , аліменти в розмірі 1/3 частки на обох дітей від всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з моменту подачі позову до суду.

Разом з тим, з 21.01.2020р. в провадженні судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Казидуб О.Г. перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини (справа № 711/422/20). Так, позивач просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду та стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від його доходів до досягнення ОСОБА_8 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ухвалою судді Казидуб О.Г. від 18.05.2020р. передано цивільну справу № 711/422/20 судді Демчик Р.В. для вирішення питання про її об`єднання та подальший розгляд в одному провадженні з цивільною справою № 711/3115/18.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В. від 03.06.2020р.цивільну справу № 711/3115/18 об`єднано в одне провадження із цивільною справою № 711/422/20 для подальшого їх спільного розгляду в межах однієї судової справи під одним номером № 711/3115/18.

29.03.2021 від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просила залишити без розгляду позовну вимогу про визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_6 та стягнення з нього на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 29.03.2021р. заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду частини позовних вимог задоволено.

В судове засіданні позивач та її представник не з`явились. Причину неявки суду не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 також в судове засіданні не з`явився. Про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, судом вирішено проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених про дату судового засідання сторін.

Дослідивши заяви сторін, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає часткову задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною п`ятою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З аналізу наведених норм процесуального та матеріального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29-30).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Хірвісаарі проти Фінляндії»)).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Гірвісаарі проти Фінляндії») від 27 вересня 2001 року). Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 3 ЦПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 червня 2016 року, який було розірвано рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2019р., яке набрало законної сили 25.11.2019р. (справа № 711/5130/19) (а.с. 4, 140 т.1).

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей – доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3 т.1) та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 139 т.1).

В судовому засіданні встановлено, що діти проживають разом із позивачем та знаходяться на повному її утриманні.

Також позивач вказує, що через малий від сина ОСОБА_8 , вона немає змоги працевлаштуватися та отримувати доходи для належного забезпечення дітей та себе.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Визначаючи розмір аліментів суд бере до уваги, стан здоров`я і матеріальне становище дітей, так і стан здоров`я, матеріальне становище відповідача.

Так, суд враховує, що позивач є здоровою, та працездатною людиною. Працює слюсарем-ремонтником на ПАТ «Азот», має стабільну заробітну плату, яка в середньому складає 12000грн. в місяць (а.с. 120, 170 т.1). Крім того, суд враховує, що згідно виконавчого листа № 2-49/11 виданого 13.01.2011р. Звенигородським районним судом Черкаської області з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 в розмірі ј частини всіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 6 грудня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 168 т.1). Також судом встановлено, що згідно довідки про доходи №727 від 25.05.2020 ПАТ «АЗОТ» станом на 01.05.2020 ОСОБА_2 згідно постанови ВП № 57297115 від 26.08.2019 має заборгованість по аліментах на користь ОСОБА_1 в сумі 17715,78грн., згідно постанови ВП №25476784 від 15.12.2019 має заборгованість по аліментах на користь ОСОБА_10 в сумі 29834,92грн. та штраф в сумі 15560,37грн., і виконавчий збір в сумі 3071,86грн.; згідно постанови ВП №59541028 від 16.09.2019, має борг на користь АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 15085,22грн. (а.с. 120 т.1).

Також суд враховує, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в розмірі 1/3 частини його доходів, тому, з огляду на обставини справи, суд вважає, що 1/3 частка доходів відповідача на кожну дитину є належним та достатнім розміром аліментів, які необхідні на утримання двох неповнолітніх дітей, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Датою подачі позову про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_11 є ІНФОРМАЦІЯ_10 . В той же час, датою подачі позову про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_12 є ІНФОРМАЦІЯ_11 , тому саме з цієї дати підлягають стягненню аліменти на утримання кожної дитини відповідно.

Згідно вимог ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до вимог ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та взяти до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Враховуючи потреби дружини, яка здійснює догляд за малолітньою дитиною ОСОБА_13 , а також має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , 2012р.н. та ОСОБА_4 , 2017р.н., та потребує матеріальної підтримки, виходячи із засад розумності виваженості та справедливості, можливостей відповідача, працездатного віку, суд дійшов висновку про стягненню з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною – ОСОБА_13 трьох років в розмірі 1/6 частини його доходів, щомісячно.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись 83, 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 19, 76, 81, 89, 122, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 430 ЦПК України , суд , -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданого Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 12 липня 202 року, зареєстрованого АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючої АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 18 квітня 2018 року та аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , починаючи з 21 січня 2020 року, у розмірі 1/3 всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданого Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 12 липня 202 року, зареєстрованого АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючої АДРЕСА_2 ), аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів доходу (заробітку), починаючи з 21 січня 2020 року і продовжувати до досягнення ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 05.04.2021 року.

Головуючий: Р. В. Демчик