Вирок № 96304684, 15.04.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

1-кп/235/44/21

№235/5740/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі головуючої судді Стоілової Т.В.,

суддів: Клікунової А.С., Карабан І.І.,

при секретарях Мінаковій О.В., Колосовій О.П., Соловйовій М.О., Безкоровайній Є.О., Сапон Н.Ю.,

за участю прокурорів Регана Ю.А., Носача Є.М., Шаховського Д.В., Сергєєва А.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених: Сліпець Б.О., Кадієвського О.С., Дальгіс Л.О.,

потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська кримінальне провадження щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кечкешет, Угорщини, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, має неповнолітніх доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , капрала поліції полку спецпризначення патрульної служби батальйону «Дніпро-1», що зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, волонтера добровольця батальйону «Дніпро-1», що зареєстрований по АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, має неповнолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , волонтера добровольця батальйону «Дніпро-1», який зареєстрований по АДРЕСА_4 , мешкає по АДРЕСА_5 ,

обвинувачених за ч.3 ст.187, ч.3 ст.357 КК України-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно обвинувального акту, 19.01.2016 року близько 21.00 год. поліцейський полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП в Дніпропетровській області (далі - ППСПОП «Дніпро-1») капрал поліції обвинувачений ОСОБА_1 , який згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 11 о/с дек від 15.01.2016 з метою забезпечення безпеки та порядку в районах проведення АТО був направлений у розпорядження керівника АТО на території Донецької та Луганської областей до м.Авдіївки Донецької області, разом із добровольцем волонтером полку ППСПОП «Дніпро-1» обвинувачеим ОСОБА_3 , та добровольцем-волонтером ППСПОП «Дніпро-1» обвинуваченим ОСОБА_2 , знаходячись за місцем своєї дислокації в одному з будинків сел. Водяне Ясинуватського району Донецької області, під час вживання спиртних напоїв вступили у злочинну змову щодо вчинення розбійного нападу на родину ОСОБА_10 , що проживає у м. Авдіївка Донецької області, з метою відкритого заволодіння майном потерпілих.

Реалізуючи свій злочинний умисел та заздалегідь обумовлений план дій, озброївшись автоматом «АКМС» № НОМЕР_1 калібру 7,62 мм та пістолетом «Форт-14 ТП» № НОМЕР_2 калібру 9 мм, а саме табельною зброєю ОСОБА_1 , а також двома іншими невстановленими слідством одиницями вогнепальної автоматичної зброї, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 20.01.2016р. приблизно о 01.30 год. на автомобілі «PEUGEO EXPERT», д.н. НОМЕР_3 , що належить їх знайомому ОСОБА_11 , прибули до будинку за адресою: АДРЕСА_6 .

Після чого, обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою розбійного нападу, шляхом відкритого доступу, незаконно проникли до приміщення вказаного житлового будинку, де почали погрожувати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, що виразилося в погрозі застосування вогнепальної зброї. При цьому з метою залякування потерпілих та пригнічення їх волі до опору, ОСОБА_2 , знаходячись в приміщенні зальної кімнати вказаного будинку, прикладом невстановленої автоматичної вогнепальної зброї наніс один удар в область голови ОСОБА_4 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лобно - тім`яної області, та здійснив декілька пострілів з невстановленої слідством автоматичної вогнепальної зброї та з пістолету «Форт-14 ТП» № НОМЕР_2 калібру 9 мм в стіни, стелю будинку та над головою ОСОБА_5 , а ОСОБА_1 здійснив декілька пострілів в стіни та стелю будинку зі свого табельного автомату «АКМС» № НОМЕР_1 калібру 7,62 мм.

Подавивши таким чином волю потерпілих, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито заволоділи майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме ноутбуком НР вартістю 2699грн., планшетом «Samsung Galaxy» вартістю 3500грн., Wi-Fi роутером вартістю 400грн., модемом МТС Коннект вартістю 300грн. та комп`ютером в зборі (системним блоком, монітором, блоком живлення, клавіатурою, аудіо колонками, веб-камерою, навушниками та мікрофоном) вартістю 5500грн., а всього заволоділи чужим майном на загальну суму 12399 грн., також незаконно заволоділи паспортами ОСОБА_4 серія «ВС» 251105 від 14.03.2000 р. та ОСОБА_5 серія « НОМЕР_4 від 25.03.2007року.

Діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лобно-тім`яної області, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 , допитаний в судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України, не визнав та суду пояснив, що був поліцейським полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП в Дніпропетровській області (далі - ППСПОП «Дніпро-1») капрал поліції, спецпідрозділ, який базувався в с. Піски та м. Авдіївка Донецької області. Їх підрозділ проводив перевірку блок- постів, виявляв осіб, причетних до сепаратистів. 19 січня 2016 року у його знайомого ОСОБА_11 хтось захорів і йому потрібно було їхати до м. Дніпра. ОСОБА_11 звернувся до нього з проханням заправити його автомобіль. Разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на автомобілі ОСОБА_11 вони поїхали в м. Авдіївку, щоб заправити автомобіль ОСОБА_11 з бойової машини. Дорогою хтось зателефонував ОСОБА_2 і той сказав, що потрібно заїхати до ОСОБА_10 , яких ОСОБА_2 раніше знав. У дворі потерпілих була собака, тому він вистрілив кілька разів, щоб її відігнати, потім зайшли до будинку- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зразу, а він трохи затримався. Коли зайшов до будинку, побачив, що ОСОБА_12 розмовляв з ОСОБА_4 ОСОБА_4 сказав, що покаже де знаходиться сепаратист на прізвисько «Шах». Після цього, ОСОБА_2 залишився з потерпілою ОСОБА_5 , а він разом зі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на автомобілі ОСОБА_11 поїхали до міського тубдиспансера, але «Шаха» там не знайшли, тому повернулись назад до будинку ОСОБА_10 . Потерпіла ОСОБА_5 дозволила йому ввімкнути компютер, там він побачив фотографію ОСОБА_13 з молодим чоловіком, зовні схожим на сина ОСОБА_10 , що був у формі ДНР. Потерпілий ОСОБА_14 став нервувати, хотів встати, а ОСОБА_2 взяв його ( ОСОБА_1 ) пістолет, що знаходився при ньому у кобурі та 2 рази вистрелив з цього пістолета в стелю. Потім стали телефонувати сину ОСОБА_15 , щоб той приїхав та дав пояснення з приводу фотографії, домовились зустрітись з ним наступного дня, після чого поїхали. Наступного дня його, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_11 затримали співробітники Авдіївського ВП., де протягом 3 діб виводили на опізнання, застосовували до них фізичне насилля, били по тулубу, але тілесних ушкоджень на його тілі не було. Крім того, начальник Авдіївського ВП « ОСОБА_16 » вдарив його Кримінальним кодексом по голові. Вину свою не визнає, оскільки потерпілих не бив і їх майно та документи не забирав, звідки у потерпівлого ОСОБА_4 тілесні ушкодження пояснити не може.

Обвинувачений ОСОБА_2 , допитаний в судовому засіданні , свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та суду пояснив, що з осені 2015 року по січень 2016 року він був волонтером- добровольцем в батальйоні «Дніпро-1», співробітничав з службою безпеки України в м. Краматорську , проживав в селі Водяне Ясинуватського району Донецької області. В цей час познайомився з потерпілим ОСОБА_4 , який приїхав на блок-пост, де він перебував, говорив, що знає де ховається ОСОБА_17 - керівник збройного формування батальйону «Восток». У сина потерпілого - ОСОБА_18 були якісь неприємності з правоохоронними органами, тому ОСОБА_18 та його батько допомагали СБУ. В грудні 2015 року він( обвинувачений) заїздив до ОСОБА_10 , перед тим ОСОБА_18 обіцяв допомогу по виявленню сепаратистів, але коли заїхав ОСОБА_18 не було вдома. Співробітник СБУ в м. Краматорську з позивним « ОСОБА_19 » сказав йому ОСОБА_20 до них, оскільки той надає недостовірну інформацію. 19.01.2016 року йому стало відомо, що ОСОБА_18 буде вдома, тому він вирішив поїхати до нього. На автомобілі ОСОБА_21 , під його керуванням, разом з ОСОБА_22 та ОСОБА_23 вони поїхали до ОСОБА_10 . Приїхали близько 23.00 години, вже був коменданський час. Він перший зайшов до будинку, потерпіла ОСОБА_24 відкрила йому двері, потім зайшов ОСОБА_25 , а ОСОБА_26 і ОСОБА_27 трохи пізніше, хвилин через 15-20. Всі разом сиділи розмовляли, чекали ОСОБА_18 , якого не було вдома, пили кофе. Потерпіла ОСОБА_28 намагалась по телефону зв`язатись з сином. Він( обвинувачений) став розмовляти з ОСОБА_29 чи знає той де знаходиться ОСОБА_17 , потерпілий відповів, що можливо в тубдиспансері і згодився показати це місце. Він залишився з ОСОБА_30 , а всі інші поїхали з ОСОБА_31 . Повернулись хвилин через 30-40, сказали, що інформація не підтвердилась, що їх обманюють. Тон розмови змінився, ОСОБА_14 став нервувати та грубити їм, потім кинувся до ОСОБА_32 щоб вирвати у нього пістолет. Він( обвинувачений) перешкодив цьому, схвативши руку з пістолетом ОСОБА_33 і в той час, коли заламував руку потерпілого стались вистріли. Забравши пістолет у ОСОБА_33 , він віддав його ОСОБА_34 . Після вистрілів ОСОБА_24 зателефонувала в поліцію, але ніхто не приїхав.

В цей час хтось ввімкнув компютер, що знавходився в кімнаті, і в компютері вони побачили фото ОСОБА_18 з прапором ДНР. Потім йому телефонував « ОСОБА_19 » запитував про ОСОБА_18 і про ОСОБА_35 . Не дочекавшись ОСОБА_18 , приблизно в 2-3 години ночі вони поїхали додому. ОСОБА_33 він не бив, аппаратуру і документи ОСОБА_10 ніхто не забирав. Наступного дня вони поїхали до Авдіївського ВП щоб поговорити. В кабінеті начальника ВП було ще 2 особи- його заступник іще один офіцер, який під час розмови вдарив його, коли він не став відповідати на їх запитання та послався на державну таємницю

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав і суду пояснив, що 02.02.2015 року добровільно записався в батальйон «Дніпро-1», до літа проходив навчання, їздив як доброволець- волонтер на пости, також він займався приготуванням їди, вивозив їду військовим, займався запезпеченням , виконував розпорядженгня «Йосі»- командира батальойону. 19.01.2016 року ввечері він знаходився в с. Водяне Ясинуватського району Донецької області, спустився на кухню і побачив, що ОСОБА_36 , ОСОБА_25 та ОСОБА_27 кудись збираються, запропонували йому поїхати, він погодився. Коли приїхали до будинку ОСОБА_10 , першим в будинок пішов ОСОБА_12 , потім ОСОБА_37 .. Його і ОСОБА_21 запросили пізніше попити кофе. Коли зайшов до будинку, почув 2 постріли, в одній кімнаті ОСОБА_12 і ОСОБА_25 розмовляли з ОСОБА_29 ,про що була розмова він особливо не цікавився, в ішій кімнаті плакала ОСОБА_38 . Він вийшов на вулицю, потім ще раз заходив до будинку щоб попити води. Додому вони поїхали близько 4.00 год ранку. Тілесних ушкоджень на потерпілому ОСОБА_39 він не бачив і не бачив, щоб виносили техніку з дому чи забирали паспорти потерпілих.

Потерпіла ОСОБА_5 , допитана в судовому засіданні, показала, що знала раніше одного з обвинувачених, а саме ОСОБА_40 , він заходив до них пити чай.

В ніч з 19 на 20 січня 2016 року до них додому за адресою АДРЕСА_6 зайшли троє у військових формах без відзнак, один із них ОСОБА_41 був без балаклави, двоє інших в балаклавах. Стали кричати «всім на підлогу», поводились неадекватно, бігали стріляли, запитували де їх син ОСОБА_42 . ОСОБА_2 говорив, що її син сепаратист. Вона пояснювала, що син волонтер, поїхав в військовий комісаріат м. Красноармійська, бажає служити в збройних силах України. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 наділи пакет чоловіку на голову та вивели в двір, стріляли в сторону собаки, хотіли посадити в автомобіль, потім знову завели в будинок. Вона в цей час залишилась розмовляти з ОСОБА_43 , який змушував її зателефонувати сину, говорив щоб той приїхав. Вона зателефонувала сину – ОСОБА_44 , той , в свою чергу, зв`язався зі своїм знайомим з СБУ України . Зателефонували ОСОБА_45 , про що вони розмовляли вона не чула, але розмова відбувалась у підвищеному тоні.

Коли її чоловік сидів за кухонним столом, вона бачила, що ОСОБА_46 вдарив його прикладом автомата по голові і три рази вистрілив в стіну, вікно та стелю будинку прямо над головою чоловіка. Потім її вивели з будинку та знову завели в будинок і вона побачила, що чоловік витирав рушником кров у себе на голові. Всі ці події відбувались в проміжок часу з 24.30 год. до 4.30 год. Весь цей час вона знаходилась під наглядом обвинувачених, у неї не було можливості самостійно вийти з будинку чи зателефонувати в поліцію, погрози зі сторони обвинувачених вона сприймала реально і боялась за своє життя та життя чоловіка.

Під ранок обвинувачені трохи заспокоїлись, ОСОБА_1 включив комп`ютер, який стояв на столі, вставив свою флешку і показав фотографію якогось хлопця на фоні прапора РФ, вказуючи, що то її син. Вона включила ноутбук сина і показала дійсну фотографію сина. Обвинувачені зрозуміли, що помилились. До будинку зайшов водій, який був на вулиці в автомобілі і сказав їм пора збиратись. ОСОБА_12 дав вказівку забрати всю комп`ютерну техніку, тобто все, що вказано в позовній заяві і вони забрали ноутбук HP, вартістю 2699 грн. планшет «Самсунг», вартістю 3500 грн., Вай-Фай роутер -400 грн. модем МТС Коннект -300 грн., комп`ютер в зборі ( системний блок, монітор, блок живлення, клавіатура, аудіо колонки, Веб-камера, навушники, мікрофон), вартістю 5500 грн., а всього на загальну суму -12399 грн. Майно винесли без її та чоловіка згоди, сказали, що забирають на експертизу, але ніякого підтвердження їм не надали. Крім того, забрали паспорти її та чоловіка.

Неправомірними діями обвинувачених їй спричинена матеріальна шкода на суму 42403,38 грн., яка полягає в вартості майна, що ним заволоділи злочинці – 12399 грн., з врахуванням того, що на цей час вартість майна збільшилось в 3 рази, просить стягнути з обвинувачених-37197 грн; вартість ремонтних робіт на відновлення стін , вікон, стелі будинку – 4536,40 грн. ; витрати на придбання ліків чоловікові – 669,41 грн., а всього їй спричинена матеріальна шкода на суму 42403,38 грн.

Також їй заподіяно моральну шкоду в сумі 50000 грн., яка полягає в моральних стражданнях, викликаних її приниженням зі сторони обвинувачених, фізичних стражданнях через те, що довелось звертатись до лікарів, оскільки після цього випадку ні вона ні чоловік не можуть спати спокійно. Їх життя дуже змінилось, вони змушені постійно проходити лікування у невропатолога, що підтверджується випискою з амбулаторної картки. Зазначену матеріальну та моральну шкоду вона просить стягнути солідарно з обвинувачених на її користь. Покарання обвинуваченим просить обрати на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_5 .. Крім того суду пояснив, що знав раніше ОСОБА_47 та водія на ім`я ОСОБА_48 , вони стояли на блок- посту в м. Авдіївка, через який він часто проїздив і там познайомився з ними. Періодично у них в місті проводиться « зачистка», тобто перевірка паспортів мешканців міста і під час такої перевірки до них додому одного разу приїхав ОСОБА_41 . Його син ОСОБА_44 зі своїм товаришем були вдома, вони познайомились з ОСОБА_49 , сиділи розмовляли, пили чай.

В ніч на водохрещення, тобто на 19 січня 2016 року вони з дружиною вже спали. Вхідні двері до будинку вони не замикають. Прокинулись від того, що хтось із сторонніх був в будинку. В котельній було ввімкнуте світло і він побачив ОСОБА_50 , який запитав його : «Де син?» На східцях він побачив чоловіка, який став кричати : Лежати». В цей час вийшла дружина. Йому сказали вдягнутись, оділи мішок на голову, зв`язали руки, вивели на вулицю, обшукали, завели в автобус, хотіли застрелити, говорили, що син сепаратист. Водій автомобіля сказав, що вони виконують накази, але зняв з його голови мішок. Потім його завели до будинку, він сів за стіл, дружину повели в кімнату де стояв комп`ютер, знову питали де син. Потім чоловік в балаклаві дав автомат ОСОБА_45 і той пустив чергу з автомата над його головою, потім прикладом автомата вдарив його по голові, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лобно- тім`яної області. Далі ОСОБА_51 дістав пістолет і вистрілив кілька разів над головою дружини. Один з тих, хто був в балаклаві, забіг з гранатою в руці в будинок. Його знову завантажили в автомобіль і поїхали в сторону тубдиспансера. Там водій автомобіля і ОСОБА_25 десь пішли, а він залишився з одним із нападників, якому хтось зателефонував і сказав, що вони «чудять», тобто поводяться неадекватно. Його привезли додому, де знаходилась дружина з ОСОБА_52 . Він бачив, що обвинувачені виносили з будинку комп`ютер і системний блок. Потім зателефонував син, сказав, що їде додому з 93 бригадою. Чув, що ОСОБА_12 говорив , що виконує наказ «палкана». Спочатку обвинувачені хотіли готувати зброю, але потім зібрались і близько 4.00 години ранку поїхали. З забитою раною голови він звертався в лікарню, де проходив лікування амбулаторно 10 днів, ліки йому купляла дружина, тому претензій матеріального характеру у нього немає. Але неправомірними діями обвинувачених йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає в моральних та фізичних стражданнях, викликаних спричиненням йому тілесних ушкоджень та наругою над його особою. Свої моральні страждання він оцінює в 50000 грн., які просить стягнути з обвинувачених солідарно на його користь. Покарання обвинуваченим просить обрати на розсуд суду.

Із показань свідка ОСОБА_44 , допитаного в судовому засіданні, вбачається, що він на цей час проходить військову службу за контрактом в 93-й окремій воєнізованій бригаді, є командиром відділення зенітно- ракетного взводу. Взимку 2016 року, приблизно в січні- лютому, точну дату не пам`ятає, він знаходився в м. Мирнограді Донецької області. Йому зателефонувала мати - ОСОБА_28 , сказала, що вдома стріляють, просила приїхати. Трубку взяв ОСОБА_12 , який раніше один раз до них заїздив, і сказав, що якщо він ( ОСОБА_44 ).., не приїде, то він уб`є його батьків, батьки його заручники. Він взяв таксі і з товаришем поїхав в м. Авдіївку, дорогою зателефонував в 93-ю бригаду, попросив допомоги. В м. Авдіївці його зустрів ще один знайомий і біля 4.00 години ранку вони втрьох приїхали до нього додому. Там все було розгромлено, комп`ютерної техніки не було. Вранці приїхали працівники поліції. Потім йому телефонував командир батальйону, де проходили службу обвинувачені, хотів врегулювати все мирним шляхом, але він не погодився.

Свідок ОСОБА_53 суду пояснив, що є військовослужбовцем за контрактом в/ч 1325, начальник радіостанції. На початку 2016 року був командиром 5 роти ППС «Дніпро-1». Група, в яку входив обвинувачений ОСОБА_1 , була прикомандирований в м. Авдіївку, але командир у них був інший, прізвища його на цей час не може пригадати. Ця група виконувала свої завдання, відношення до неї він не мав. Полковник ОСОБА_54 сказав їх не чіпати. Про те, що обвинувачені вчинили злочин, а саме стріляли в якомусь будинку йому відомо зі злів інших військовослужбовців. Обвинуваченого ОСОБА_1 він знав раніше, коли той виходив з оточення з Іловайського котла, давав йому характеристику. На той час він характеризувався позитивно.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив , що в січні 2016 року він приїхав в зону АТО, а саме в с. Водяне Ясинуватського району Донецької області, як доброволець- волонтер на власному автомобілі жовтого кольору «Пежо», перевозив особистий склад батальйону «Дніпро-1» та гуманітарну допомогу. Там же він познайомився з обвинуваченими. В січні 2016 року( точну дату не пам`ятає) збирався їхати додому, але не було пального. Звернувся за допомогою до ОСОБА_1 , той обіцяв допомогти заправити автомобіль. 19.01.2016 року в вечірній чи нічний час( точно не пам`ятає) він, ОСОБА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхали в м. Авдіївку, приїхали до якогось будинку( точну адресу не пам`ятає). Він залишився біля автомобіля, а обвинувачені пішли у двір, чув 2-3 одиночні постріли. Через деякий час він зайшов до будинку , попив води, бачив , що обвинувачені і потерпілі сиділи за столом , про щось розмовляли, ОСОБА_1 сидів за ноутбуком, дивились фотографії, в його присутності ніхто не стріляв. Потім обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вийшли з потерпілим з будинку і він відвіз їх до якоїсь лікарні, повернулись назад, зайшли до будинку, а він залишився біля автомобіля. Потім знову зайшов до будинку, сказати, щоб збирались їхати. Обвинувачені сіли в автомобіль і вони поїхали. Ніякої техніки з дому не виносили.

На питання учасників кримінального провадження свідок додатково пояснив, що всі обвинувачені були в військовій формі, зброя була у ОСОБА_1 , чи були на обвинувачених балаклави не пам`ятає. Потерпілого виводили, щоб той показав дорогу до особи з прізвиськом «Шах», руки у потерпілого не були зв`язані, йшов сам.

20.01.2016 року , коли їхав додому, був затриманий на блок- посту та направлений до Красногвардійського ВП, а потім до Авдіївського СІЗО, де перебував до 22 січня 2016 року, покази, які він давав під час досудового слідства він підписував не читаючи. Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2016 року вбачається, що 20.01.2016 року було прийнято заяву від ОСОБА_4 про притягнення до відповідальності 4-х осіб, які 20.01.2016 року в 00.30год. увірвались до його будинку зі зброєю, стріляли, погрожували фізичною розправою, спричинили тілесні ушкодження, забрали побутову техніку та документи(а.с.38 т.1) .

Згідно витягу з кримінального провадження №12016050140000023 органом досудового розслідування, а саме Авдіївським відділенням поліції Красноармійського відділу поліції 20.01.2016 року до ЄРДР були внесені відомості за ч. 3 ст. 187 КК України, 21.01.2016 року за ч. 1 ст. 263 КК України (т.1 а.с.1,2)

Постановою начальника СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області від 20.01.2016 року було створено слідчу групу, до якої ввійшли слідчі СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області Устименко О.М., Процик Н.М., Жосін Г.В., Небоженко М.Г., Пономаренко Ю.Ю., якими були проведені основні слідчі дії під час досудового слідства в період часу з 20.01.2016 року по 26.01.2020 року.

Згідно постанови процесуального керівника у кримінальному провадженні- прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Одинець Д.М. від 26.01.2016 року визначено підслідність кримінального провадження №12016050140000023 від 20.01.2016 року за СУ прокуратури Донецької області , оскільки обвинувачений ОСОБА_1 є поліцейський полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП в Дніпропетровській області та матеріали досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було направлено до слідчого управління прокуратури Донецької області для організації подальшого досудового розслідування.(т.1 а.с.14-15).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що особа обвинуваченого ОСОБА_1 була встановлена при затриманні того ж дня, тобто 20.01.2016 року, однак всі слідчі дії проводились слідчим відділом Авдіївського ВП.

Із протоколу огляду місця події від 20.01.2016 року, проведеного слідчим СВ Авдіївського ВП Жосіним Г.В. в період часу з 4.30 год. до 05.20 год. вбачається, що місцем огляду є будинок АДРЕСА_6 . При огляді виявлено, що міжкімнатні двері між кухонною кімнатою та спальнею мають рвані пошкодження, в стінах зальної та кухонної кімнат також виявлено отвори; на підлозі кухні розкидані гільзи калібру 7,62мм з маркуванням «88-711» та гільзи 9-мм калібру з маркуванням «LSW-13» також виявлені гільзи 7,62мм в кількості 6шт. Виявлені гільзи були вилучені(а.с.42-45 т.1).

Відповідно до додаткового протоколу огляду місця поді від 20.01.2016 року( в період часу з 12.20 год. до 13.00год) слідчим Жосіним Г.В. було додатково оглянуто будинок АДРЕСА_6 , в столовій якого під час огляду були виявлені та вилучені гільзи: 6шт. гільз від автомата «АК» калібру 7,62мм; 2шт. – маркування «89-711»; 3шт. – маркування «88-711», 1шт. – маркування «539-62», 2шт. 9-мм калібру – маркування «270-94» та «ТПЗ 9х18»; в зальній кімнаті – пуля 7,62мм калібру. Крім того, на електричному подовжувачі в зальній кімнаті були виявлені та вилучені сліди пальців рук.(а.с.46-50 т.1).

Згідно протоколів пред`явлення особи для впізнання від 20.01.2016 року, проведених заступником начальника СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області Устименко О.М. в період часу з 22.30 год. до 22.55год. та відповівдно з 22.57 год. до 23.25 год, серед чотирьох пред`явлених на впізнання осіб потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 впізнали ОСОБА_2 , як одного з чотирьох чоловіків, який в камуфляжній формі та зі зброєюв ніч на 20.01.2016 року ввірвався до їх будинку по АДРЕСА_6 та з застосуванням насильства забрав побутову техніку.(а.с.61-64 т.1).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 21.01.2016 року, проведеного старшим слідчим СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області Процик Н.М. в період часу з 00год. 20 хв до 00год.45 хв. 21 січня 2016 року, серед чотирьох пред`явлених на впізнання осіб потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3 , як чоловіка-військового, який був в «балаклаві» і в ніч з 19 на 20.01.2016 року проник до її будинку , ходив по будинку, але нічого не робив тільки виводив чоловіка із будинку в машину , в руках у нього був автомат(а.с.69-72 т.1).

Як вбачається з протоколу пред`явлення речей для впізнання від 20.01.2016 року, складеного слідчим СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області Полянським С.Ю., потерпілий ОСОБА_4 впізнав наданий для огляду автомобіль «ПЕЖО» жовтого кольору, на якому приїздили обвинувачені (а.с.73-75 т.1).

Згідно протоколу огляду автомобіля від 20.01.2016 року, складеного слідчим СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області Полянським С.Ю, на території Авдіївського ВП було оглянуто автомобіль «ПЕЖО експерт» фургон, жовтого кольору реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію на який оформлено на ОСОБА_11 , в якому виявлені два номери з надписом «Дніпро-1», які були вилучені(а.с.76-79 т.1)

Відповідно до протоколу огляду від 20.01.2016 року, складеного слідчим СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області Полянським С.Ю Полянським С.Ю , в кабінеті № 20 Авдіївського ВП, було оглянуті надані ОСОБА_22 : предмет, схожий на автомат зі складним прикладом, дерев`яною ручкою, без магазину, на металевій частині якого наявний № 1977 № 333009; предмет, схожий на пістолет з надписом на затворі «Форт 14 ТП 9х18мм № НОМЕР_2 без магазину, обойму з пістолету з патронами в кількості 14шт. 9-мм калібру, предмет схожий на гранату, предмет, схожий на запал; чотири ріжка з 120шт. патронів калібру 7,62мм ,які відповідно до Книги видачі і приймання зброї та спеціальних засобів були видані ОСОБА_1 . Оглянуті предмети було вилучено(а.с.81-86 т.1).

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 21.01.2016 року , складеного старшим слідчим СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області Процик Н.М. за участю підозрюваного ОСОБА_55 , вбачається, що останній зазначив , що в ніч з 19 на 20.01.2016 року він разом з іншими його товаришами по службі на мікроавтобусі «ПЕЖО» жовтого кольору, під керуванням ОСОБА_56 , приїхали до буд. АДРЕСА_6 , де за їх інформацією проживає «сепор» з метою його затримки. При них була автоматична зброя, зокрема у «Кока», тобто ОСОБА_1 був при собі пістолет «Форт» та автомат ОСОБА_57 (АКМ), у нього кулемет ПКМ та гранатомет « ОСОБА_58 ». Дорогою вони обговорилим хто що буде робити по приїзді на місце. В його обов`язок входило зайняти оборонну позицію біля сусіднього будинку, розташованого зліва від будинку сепаратиста. Він з ОСОБА_59 залишався в автомобілі, інші зайшли до будинку. Періодично він заходив до будинку , бачив, що ОСОБА_51 розмовляв з потерпілим, цікавився де їх син ОСОБА_18 , фото якого виявили в компютері на фоні прапору РФ, чув постріли, але хто стріляв не було видно. Також бачив, що виводили потерпілого, щоб той показав де знаходиться сепаратист на прізвисько « ОСОБА_60 » , але знайти того не вдалось (а.с.114-116 т.1).

Відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 144 від 03.03.2016 року сто двадцять патронів, з числа наданих на дослідження, є боєприпасами: п`ять патронів - проміжними патронами калібру 7,62x39 мм з бронебійною кулею; сто чотирнадцять патронів - проміжними патронами калібру 7,62x39 мм з кулею зі сталевим осердям; однин патрон - мисливським патроном калібру 7,62x39 мм з кулею зі свинцевим осердям. Патрони промислового виробництва. Чотирнадцять патронів, з числа наданих на дослідження, є боєприпасами - пістолетними патронами калібру 9x18 мм з кулею зі сталевим осердям. Патрони промислового виробництва. Сто двадцять патронів калібру 7,62x39 мм та чотирнадцять патронів калібру 9x18 мм для стрільби придатні. Автомат № НОМЕР_1 , наданий на дослідження, є бойовою нарізною вогнепальною зброєю – автоматом Калашникова «АКМС» № НОМЕР_1 , калібру 7,62мм(7,62х39мм), виробництва СРСР 1977 року виготовлення. Автомат № НОМЕР_1 придатний для стрільби. Пістолет № НОМЕР_2 , наданий на дослідження, є ручною бойовою вогнепальною зброєю - пістолетом «Форт-14 ТП» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм (9x18 мм), вітчизняного виробництва. Пістолет виготовлено промисловим способом. Пістолет № НОМЕР_2 придатний для стрільби. Одна гільза калібру 9x18 мм з пакета № НОМЕР_5 та дві гільзи калібру 9x18 мм з пакета № НОМЕР_6 , надані на дослідження, є складовими частинами патронів калібру 9x18 мм, промислового виробництва. До категорії боєприпасів не відносяться. Дванадцять гільз, надані на дослідження, є частинами проміжних патрону калібру 7,62x39 мм промислового виробництва. До категорії боєприпасів не відносяться. Одна гільза калібру 9x18мм з пакета № НОМЕР_5 та дві гільзи калібру 9x18 мм з пакета № НОМЕР_6 , надані на дослідження, стріляні з пістолету «Форт-14 ТП» № НОМЕР_2 , наданого на дослідження. Дві гільзи калібру 7,62x39 мм з пакета № НОМЕР_6 , надані на дослідження, стріляні з автомату «АКМС» № НОМЕР_1 , наданого на дослідження. Шість гільз калібру 7,62x39 мм з пакета № НОМЕР_5 та чотири гільзи калібру 7,62x39 мм з пакета № НОМЕР_6 , надані на дослідження, стріляні не з автомату «АКМС» № НОМЕР_1 , наданого на дослідження, а з іншого зразка зброї. Куля з пакету № НОМЕР_6 , надана на дослідження, є частиною проміжного патрону калібру 7,62x39 мм, промислового виробництва. До категорії боєприпасів не відноситься. (а.с.160-180 т.1).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 42 від 19.04.2016 року, виявлена ??у ОСОБА_4 забита рана лівої лобно-тім`яної області утворилася від дії тупого предмета, можливо в зазначений термін і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я. Поставлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку не може бути прийнятий до уваги при встановленні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, тому що в представлених меддокументах немає опису об`єктивної клінічної симптоматики, що підтверджує виставлений діагноз.(а.с.28 т.2).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 222 від 02.03.2016 року ОСОБА_1 , 1985 року народження, є психічно здоровим. В момент скоєння правопорушення мав можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними. В момент вчинення правопорушення не знаходився в тимчасово-хворобливому розладі психічної діяльності, мав можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує(а.с.4-7 т.2).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 221 від 02.03.2016 року ОСОБА_2 , 1982 року народження, страждає емоційно-нестійким розладом особистості (психопатія, збудлива форма, нестійка компенсація в ред.МКБ-9.). В момент скоєння правопорушення мав можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними. В момент вчинення інкримінованого правопорушення не знаходився в тимчасово-хворобливому розладі психічної діяльності. На даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує(а.с.10-14 т.2).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 223 від 02.03.2016 року ОСОБА_3 , 1990 року народження, є психічно здоровим. В період часу, що відповідає інкримінованому діянню, не знаходився в тимчасово-хворобливому розладі психічної діяльності, мав можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує(а.с.17-20 т.2).

Як вбачається з листа командира ППСПОП «Дніпро-1» ГУНП України в Дніпропетровської області ОСОБА_61 № 25/782 від 25.04.2016 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не є штатними працівниками полку «Дніпро-1» і зброя за даними особами не закріплена. Щодо ОСОБА_1 – він призначений на посаду капрал поліції «міліції-2015», був відряджений до м.Авдіївки Донецької області і за наказом № 11 ДСК ГУ НП України в Дніпропетровської області від 15.01.2016 року був озброєний полковою зброєю та набоями, які в нього були в подальшому вилучені: НОМЕР_7 , 2 магазини до АКМС, патрони калібру 7,62 у кількості 60шт., ФОРТ-14, 1 магазин до ФОРТ-14, патрони калібру 9х18 у кількості 14шт.(а.с.34-39 т.2).

Постановою слідчого від 22.04.2016 року речовими доказами в кримінальному провадженні визнані: 12 гільз калібру 7,62х39мм, 3 гільзи калібру 9х18мм, 1 куля, автомат системи «АКМС»№ НОМЕР_1 , пістолет «Форт-14» № НОМЕР_2 , боєприпаси 110 патронів калібру 7,62х39мм, 9 патронів калібру 9х18мм, предмет схожий на гранату РГД-5,предмет, схожий на запал від гранати(а.с.61-62 т.2).

Вилучені під час затримання у ОСОБА_1 автомат системи «АКМС» № НОМЕР_1 , пістолет «Форт-14 ТП» № НОМЕР_2 з 9 патронами калібру 9х18 мм, боєприпаси 110 патронів калібру 7,62х39мм, предмет схожий на гранату ГРД-5 та предмет зовні схожий на запал від гранати були передані на тимчасове зберігання до кімнати зберігання зброї ППСПОП «Дніпро-1» ГУ НП в Дніпропетровській області згідно квитанції від 26.04.2016 року.(а.с.58-59 т.2); 12 гільз калібру 7,62х39мм, 3 гільзи калібру 9х18мм, 1 куля були направлені експерту балістику для проведення експертизи(а.с.59-60 т.2).

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Донецької області Павлова І.В. від 22.04.2016 року кримінальне провадження №12016050140000031 від 21.01.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України закрите у зв`язку з відсутністю складу злочину в діях ОСОБА_1 ( т. 1 а.с.20-22).

Під час судових дебатів захисником обвинувачених ОСОБА_62 заявлено клопотання про визнання недопустимими всіх доказів у кримінальному провадженні з тих підстав, що досудове слідство проводилось неуповноваженим на те органом, неуповноваженими особами і з грубим порушенням норм КПК України.

Суд вважає дане клопотання обгрунтованим і таким що підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 216 Кримінального Процесуального Кодексу України визначено предметну підслідність органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділів детективів, підрозділів внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

При цьому стаття 1 розділу XI Перехідних Положень Кримінального Процесуального Кодексу України передбачає, що повноваження щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що віднесені до підслідності органів державного бюро розслідувань мали здійснювати слідчі органів прокуратури.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 216 КПК України (в редакції, яка діяла на момент скоєння кримінального правопорушення) слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів: вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державних службовців, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті.

Інші приписи статті 216 КПК України/в редакції, що діяла станом на момент вчинення стверджуваного злочину/, стосовно обставин цієї справи, регулювали компетенцію органів досудового розслідування щодо розслідування певних категорій злочинів таким чином:

"1.Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування".

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про прокуратуру" /у редакції, що діяла на час вчинення стверджуваного злочину/ відділи регіональної прокуратури є її структурними підрозділами.

Застосування цих законодавчих приписів до фактичних обставин розслідування цього кримінального провадження призводить до наступного.

Відповідно до наведених вище приписів статті 216 КПК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрювались на даний час обвинувачені повинно було віднесено до підслідності слідчих органів державного бюро розслідувань.

Згідно ч.З розділу 1 Закону України Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування, який набрав чинності 26.11.2015 р. - Пункт 1 розділу XI "Перехідні положення" викласти в такій редакції: "1. До дня введення в лію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу.

Відповідно до ч.б ст. 214 КПК України слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

Особи, які підозрювались в даному кримінальному проваджені № 12016050140000023 від 20.01.2016 р. були встановлені та фактично затримані в той же день, а саме 20.01.2016, та одразу встановлено те що один з них є поліцейським полку (працівник правоохоронних органів), про що також повідомляли потерпілі, проте всупереч приписам процесуального закону, слідчі органи Національної поліції з 20 січня до 26 січня 2016 року, здійснювали досудове розслідування з порушенням визначеної ст. 216 КПК підслідності, в ході чого провели ряд слідчих дій, спрямованих на отримання доказів, та кримінальне провадження передано до слідчого управління прокуратури Донецької області за підслідністю лише 26.01.2016 р.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у Постанові від 14 квітня 2020 року у справі № 761/34909/17 сформулював правову позицію, відповідно до якої підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме статтею 216 Кримінального процесуального Кодексу України.

Згідно з вимогами статті 91 Кримінального процесуального Кодексу доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, зазначені обставини встановлюються на підставі доказів, які повинні відповідати критеріям належності, допустимості та у своїй сукупності - достатності для постановлення обвинувального вироку.

Відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом.

Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.

Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно приписів статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених Кримінальним Процесуальним Кодексом України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

З огляду на таке Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у Постанові від 14 квітня 2020 року у справі № 761/34909/17 сформулював правову позицію, відповідно до якої здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те органами є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

Отже, усі докази, отримані під час досудового розслідування цього кримінального провадження до моменту передачі кримінального провадження за підслідністю до слідчого управління прокуратури Донецької області, а саме за період з 20.01.2016 року по 26.01.2016 року, як отримані не уповноваженим органом суд визнає недопустимими.

При цьому колегія суддів зазначає, що окрім цього грубого порушення норм Закону органом досудового розслідування, а саме СВ Авдіївського відділку поліції було допущено ряд інших порушень, що є підставою для визнання доказів недопустимими, зокрема.

Із протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.01.2016 р. (т. 1 а.с. 38) вбачається, що при зверненні до Авдіївського ВП потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що чотири чоловіки у військовій формі увірвалися в будинок в 0-30 год, стріляли, погрожували, забрали техніку та документи. Разом з тим до кримінальної відповідальності притягуються 3 особи, четверта особа ОСОБА_27 є свідком в даному кримінальному провадженні.

Щодо протоколу огляду місця події проведеного слідчим Жосиним Г.В. від 20.01.2016року період часу з 14-20 до 14-50 год. (т.1 а.с. 40)- не зазначено підстави проведення огляду місця події та в порушення ч.З ст. 104 КПК України не зазначено дати народження понятих.

Щодо протоколу огляду місця події проведений слідчим Жосіним Г.В. від 20.01.2016 року . в період часу з 04-30 до 05-20 год (т.1 а.с. 42-43) – 1) в протоколі слідчої дії не відображена згода власника будинку (або особи, яка наймає цей будинок для мешкання) на проведення слідчої дії у домоволодінні щодо надання дозволу на огляд; не зазначено кому на праві власності належить домоволодіння де проводиться слідча дія; 2) в протоколі не містяться відомості про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (відповідно до п. 1 ч. З ст. 104 КПК України). Так, в кінці протоколу стоїть підпис потерпілого ОСОБА_4 , але також йому не були роз`яснені його права та обов`язки передбачені чиним законодавством.Не роз`яснені права та обов`язки понятих, про що свідчить відсутність підписів понятих; 3) Всупереч встановленого порядку КПК України п.1 ч.З ст.104 в протоколі не зазначені характеристики технічних засобів фіксації, та носій інформації, який застосовувався при проведенні процесуальної дії. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні оригінальні примірки технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, в протоколі не зазначені додатки; 4) додані до протоколу фотокартки не оформлені згідно вимог ч.З ст.105 КПК України, а саме: не засвідчені підписами спеціаліста чи понятих, які брали участь у виготовленні таких додатків.

Зазначений протокол є недопустимим доказом на підставі ст.86 КПК України, так як такий доказ отриманий з порушенням норм КПК України, зокрема, ч.З ст.223 КПКУкраїни, якою передбачено, що перед проведенням слідчої (розшукової дії), особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

При складенні додаткового протоколу огляду місця події від 20.01.2016 р. слідчим ОСОБА_63 в період часу з 12-20 до 13-00 год (т.1 а.с.46) допущені аналогічні порушення норм КПК України, Крім того, в протоколі немає відомостей в який саме пакет опечатано гільзи та чи скріплявся пакет підписами присутніх осіб.

Всупереч встановленого порядку КПК України п.1 ч.З ст.104 в протоколі не зазначені характеристики технічних засобів фіксації, та носій інформації, який застосовувався при проведенні процесуальної дії. В матеріалах кримінального провадження відсутні оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії.

В протоколі не містяться відомості про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (відповідно до п. 1 ч. З ст. 104 КПК України). Так в кінці протоколу стоїть підпис потерпілого ОСОБА_4 , але також йому не були роз`яснені його права та обов`язки передбачені чиним законодавством. В протоколі не зазначені додатки.

Додані до протоколу фотокартки не оформлені згідно вимог ч.З ст. 105 КПК України, а саме: не засвідчені підписами слідчого, спеціаліста чи понятих, які брали участь у виготовленні таких додатків.

Щодо протоколу пред`явлення особи ( ОСОБА_64 ) для впізнання проведений слідчим Устименко О.М. 20.01.2016 р. в період часу з 22-30 до 22-55 за участю потерпілої ОСОБА_5 (т.1 а.с. 61-62)- всупереч встановленого порядку КПК України п.1 ч.З ст.104 в протоколі не зазначені характеристики технічних засобів фіксації, та носій інформації, який застосовувався при проведенні процесуальної дії, крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні оригінальні примірки технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_65 був затриманий 20.01.2016 року, разом з тим протокол затримання не було оформлено в порядку ст. 208 КПК України та не було своєчасно залучено захисника затриманій особі, який повинен був також приймати участь у всіх слідчих діях разом із затриманою особою, оскільки ч. 3 ст. 187 КК України передбачає обов`язкову участь захисника з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

В порушення ч.2 ст. 228 КПК України особи, які підлягають впізнанню, мають різкі відмінності у зовнішності, та одязі, а саме як вбачається з фототаблиці до протоколу впізнання, троє статистів були одягнути в камуфляжний одяг із світлими плямами, а ОСОБА_64 одягнутий у темний одяг, крім того тільки у ОСОБА_66 наявна на обличчі щетина, а інші статисти з поголеним обличчям, також тільки ОСОБА_51 з присутніх був з поголеною головою, а у інших статистів є волосся на голові.

Протокол пред`явлення особи ( ОСОБА_2 ) для впізнання, проведеного слідчим Устименко О.М. 20.01.2016 р. в період часу з 22-57 до 23-25 за участю потерпілого ОСОБА_4 (т.1 а.с. 63-64) має аналогічні порушення вимог КПК України.

Аналогічно складились протоколи пред`явлення потерпілій ОСОБА_5 та потерпілому ОСОБА_4 особи ( ОСОБА_11 ) для впізнання слідчим ОСОБА_67 21.01.2016 р. в період часу з 00-32 до 00-40 (т.1 а.с. 65, 67). Хоча дана особа зазначена в матеріалах справи як свідок.

Щодо протоколу пред`явлення особи ( ОСОБА_68 ) для впізнання проведеного слідчим Процик Н.М. 21.01.2016 р. в період часу з 00-20 до 00-45за участю потерпілої ОСОБА_5 (т.1 а.с. 69-72) суд зазначає, що в цей час потерпіла ОСОБА_5 фактично перебувала на впізнанні ОСОБА_11 (т.1 а.с. 65).

Всупереч встановленого порядку КПК України п.1 ч.З ст.104 в протоколі не зазначені характеристики технічних засобів фіксації, та носій інформації, який застосовувався при проведенні процесуальної дії. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні оригінальні примірки технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії.Суттєвим порушенням норм КПК України є те, що впізнання ОСОБА_3 і ОСОБА_1 проводилось без балаклав, в той час коли з показань потерпілих вбачається, що в їх будинку обвинувачені особи були всі в балаклавах, окрім ОСОБА_2 .

Щодо протоколу пред`явлення речей для впізнання складеного слідчим Полянським С.Ю. 20.01.2016 в період часу з 22-40 до 22-55 год за участю потерпілого ОСОБА_4 (т.1 а.с. 73-75).

Згідно ст.214 ч.І КПК України, слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Відомості про слідчих, які уповноважені здійснювати розслідування в конкретному провадженні, вносяться до ЄРДР.

Відповідно до ч.2 ст. 39 КПК України слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування визначається керівником органу досудового розслідування.

Як вбачається з доручення начальника СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області Шевченко С.В. про проведення досудового розслідування від 20.01.2016 р. (т.1 а.с. 5-9) та постанови від 20.01.2016 р. про створення групи слідчих по кримінальному провадженню № 12016050140000023 від 20.01.2016 р. за підписом ОСОБА_69 (т.1 а.с. 10) керівником органу досудового розслідування не призначався слідчий Полянський С.Ю. для здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження. Вищезазначене вказує на те, що у кримінальному провадженні не був визначений слідчий Полянський С.Ю. Тобто в порушення норм КПК України, розслідування кримінального провадження здійснювалось неуповноваженою особою, слідчий Полянський С.Ю. не мав повноважень для проведення слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні.

Протокол огляду автомобіля , вилученого у ОСОБА_11 та протокол огляду місця події від 20.01.2016 року складались також слідчим ОСОБА_70 , який не входить до групи слідчих, тобто є неуповноваженою особою, неуповноваженого органа, що є підставою для визнання доказу недопустимим (т.1 а.с. 76-78, 81-83).

Колегія суддів також зазначає, що при затриманні ОСОБА_11 і огляді його автомобіля, який проводився 20.01. 2016 року, тобто в день вчинення інкримінованого діяння, жодного речового доказу ( компютерна техніка та документи потерпілих) в автомобілі не було виявлено і не було вилучено. Органом досудового розслідування не приймались заходи щодо встановлення місця знаходження даних речей та документів, не проводилась жодна оцінка спричиненої шкоди, якщо така мала місце, а матеріалах справи відсутні будь-які докази з цього приводу.

Щодо протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 , проведеного слідчим Процик Н.М. 21.01.2016 р. в період часу з 17-50 до 18-50 год. (т.1 а.с. 114-116)

Всупереч п.1 ч.3 ст.104 КПК України в протоколі не зазначені характеристики технічних засобів фіксації, та носій інформації, який застосовувався при проведенні процесуальної дії, в матеріалах кримінального провадження відсутні оригінальні примірки технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії та не долучені додатки до протоколу, які в ньому зазначені, а саме фототаблиця.

Крім того, підозрюваному ОСОБА_3 , який вже перебував у статусі підозрюваного, так як підозра пред`явлена о 16-00 21.01.2016 року взагалі не роз`яснені його права ,передбачені ст. 18, 42 КПК України, ст. 63 Конституції України. Роз`яснені тільки права свідка- ст 66 КПК України, що є порушенням прав ОСОБА_3 на захист та підставою для визнання доказу недопустимим.

Стосовно висновку експерта № 144 від 03.03.2016 року (т.1 а.с. 160-180) суд зазначає, що його підставою стала постанова слідчого СВ Авдіївського ВП Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області Жосіна Г.В. в межах кримінального провадження № 12016050140000023 від 21.01.2016 року, а предметом її дослідження є пістолет та магазин з патронами, тобто - речі, вилучені всупереч встановленого законом порядку.

Тому цей висновок експерта, як отриманий на підставі звернення неуповноваженої особи та такий, що містить результати дослідження недопустимих доказів, в свою чергу є недопустимим доказом.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» , розбій - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Відповідно до п. 12 зазначеної постанови, погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров`я чи незначною втратою працездатності, або вчинити певні дії, що у конкретній ситуації можуть спричинити такі наслідки), а при грабежі - насильства, що не є небезпечним для його життя чи здоров`я.

Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров`я.

Із навданих суду стороною обвинувачення доказів, пояснень обвинувачених в судовому засіданні вбачається, що будучи загоном особливого призначення «Дніпро-1» обвинувачені приїхали до потерпілих з метою виявлення сепаратиста на прізвисько « ОСОБА_60 », умисла на заволодіння чужим майном у них не було. Той факт, що вони дійсно возили ОСОБА_4 до приміщення тубдиспансера, де шукали зазначеного сепаратиста, підтвердили в судовому засіданні і самі потерпілі.

Таким чином, стороною обвинувачення не надано суду належних та достатніх доказів, які могли б об`єктивно підтвердити здійснення обвинуваченими розбійного нападу по відношенню до потерпілих, передбачених ч.3 ст.187 КК України та заволодіння їх паспортами- ч.3 ст. 357 КК України.

Самі лише показання потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і їх сина ОСОБА_71 , який не був очевидцем вищевказаних подій, не підтверджують поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їм злочину, є недостатніми для спростування доводів сторони захисту про непричетність обвинувачених до вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 та ч. 3 ст.357 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється судом, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність виправдання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих кожному з них кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 3 ст. 187 та ч. 3 ст.357 КК України, у зв`язку з недоведеністю в судовому засіданні належними і допустимими доказами їх вини у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Заявлений потерпілими ОСОБА_30 та ОСОБА_29 цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення матеріальної шкоди, спричиненої злочином, в сумі 42403,38грн. та моральної шкоди в розмірі по 50000грн. кожному, завданої внаслідок злочину(а.с.227-229 т.3), суд вважає за необхідне залишити без розгляду на підставі ч.3 ст. 129 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.

Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обрано у вигляді особистої поруки народного депутата України ОСОБА_72 , депутатів Дніпропетровської обласної ради У11 скликання Водолазького Олександра Миколайовича та ОСОБА_73 , начальника штабу Громадського Формування з охорони громадського порядку «Спис» ОСОБА_74 .

В даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді від 25 квітня 2016 року було накладено арешт на 23/100 частини квартири АДРЕСА_7 , що на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові..

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 підлягає виправданню, суд вважає за необхідне скасувати накладений на 23/100 частини квартири АДРЕСА_7 арешт. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арештів накладених ухвалами суду - підлягають скасуванню.

Судові витрати на проведення судової балістичної експертизи в розмірі 5292,40грн.(довідка а.с.159 т.1) через виправдання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,слід віднести на рахунок держави.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376, 395 КПК України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 виправдати в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст. 357 КК України у зв`язку з недоведеністю в судовому засіданні належними і допустимими доказами його вини у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_2 виправдати в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст. 357 КК України у зв`язку з недоведеністю в судовому засіданні належними і допустимими доказами його вини у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 виправдати в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст. 357 КК України у зв`язку з недоведеністю в судовому засіданні належними і допустимими доказами його вини у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді особистої поруки народного депутата України ОСОБА_72 , депутатів Дніпропетровської обласної ради У11 скликання Водолазького Олександра Миколайовича та ОСОБА_73 , начальника штабу Громадського Формування з охорони громадського порядку «Спис» ОСОБА_74 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення матеріальної шкоди, спричиненої злочином, в сумі 42403,38грн. та моральної шкоди в розмірі по 50000грн. кожному, завданої внаслідок злочину(а.с.227-229 т.3), залишити без розгляду.

Речові докази в кримінальному провадженні: автомат системи «АКМС» № НОМЕР_1 , пістолет «Форт-14 ТП» № НОМЕР_2 з 9 патронами калібру 9х18 мм, боєприпаси 110 патронів калібру 7,62х39мм, предмет схожий на гранату ГРД-5 та предмет зовні схожий на запал від гранати були передані на тимчасове зберігання до кімнати зберігання зброї ППСПОП «Дніпро-1» ГУ НП в Дніпропетровській області згідно квитанції від 26.04.2016 року, вважати повернутими їх володільцю ППСПОП «Дніпро-1» ГУ НП в Дніпропетровській області;

12 гільз калібру 7,62х39мм, 3 гільзи калібру 9х18мм, 1 куля, після набрання вироком законної сили, знищити..

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуюча суддя

Судді