Рішення № 96303390, 15.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3841/18

2/219/257/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі судді Хомченко Л.І.,

секретар Халаджи А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Бахмут цивільну справу за позовом АТ Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

19.04.2018 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом, та просив стягнути з відповідача борг за кредитним договором від 07.09.2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, у сумі 76 337,68 гривень, так як відповідач добровільно сплатити борг відмовився.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу у його відсутність ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відозві на позов зазначив ,що просить застосувати строк позовної давності за даним позовом та позов не визнає.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність .

Дослідив письмові матеріали справи суд встановив наступні обставини.

07.09.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, та відповідач отримав кредит у розмірі 4 800,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до договору відповідач зобов`язався повернути кредит на умовах передбачених договором. На твердження позивача, у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконував ніяким чином. Представник позивача стверджує, що відповідач не виконує своїх зобов`язань за договором зі своєчасного повернення коштів, внаслідок чого в нього станом на станом на 31.03.2018 року склався борг перед банком у розмірі 76 337,68 гривень, а саме борг за тілом кредиту 4 335,79 гривень, заборгованість за відсотками користування кредитом 63 927,28 гривень, заборгованість за пенею та комісією 3 943,29 гривень, штраф (фіксована частина) 500,00 гривень, штраф (процентна складова) 3 611,32 гривень.

У судовому засіданні також було встановлено, що позивачем заявлені вимоги щодо зобов`язань, які виникли більше ніж три роки, про що свідчить наданий до суду розрахунок заборгованості, та як вбачається із розрахунку , наданого позивачем , останній раз відповідач користувався картою з 12.12. 2014 року. Починаючи з грудня 2014 року, точну дату не можливо встановити, бо банком не подано доказів строку дії зазначеної картки, згідно якого позивачу стало відомо про порушення його права на отримання кредитних коштів і відсотків, а звернувся позивач з позовом лише – 04.04..2018 року, тобто через 4 роки з дня закінчення дії договору, відповідно до п.1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено також спеціальна позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). У відповідності до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові за наявності про це заяви відповідача, яка, в даному випадку, міститься в матеріалах справи. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги .Відповідно до вимог ст.209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі сплином останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору (узагальнена практика Верховного суду України з цього приводу, що відображено у Постановах від 19.03.2014 року N 6-14цс14, 03.06.2015 року N 6-31цс1 та від 14.12.2016 року № 6-2462цс16).

Оскільки під час ухвалення даного рішення судом було встановлено пропущення строків позовної давності щодо тіла кредиту, а також - щодо пені та штрафу, що вбачається з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що пропущення позивачем строку звернення до суду щодо стягнення заборгованості з відповідача у строк, більш, ніж у передбачений ст.257 ЦК України строк, - є підставою для відмови у задоволенні вимог у зв`язку зі сплином строку позовної давності.

Керуючись ст.ст.256-258,266 ЦК України, 12,13,81,82,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову АТ Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі у зв`язку зі сплином строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького Апеляційного суд і протягом 30 днів з часу його проголошення через Артемівський міськрайонний суд Донецької області

Суддя Л.І. Хомченко