Рішення № 96301074, 15.04.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2309/21

Провадження № 2/750/966/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О.,

з участю: секретаря судового засідання - Дорошенко О. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

04.03.2021 акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - відповідачі) заборгованості за договором від 31.03.2011 в сумі 18197 грн 49 коп. і понесених судових витрат у сумі 2270 грн.

Сторони судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

Представник позивача просила розглянути справу за її відсутності; відповідачі про причини своєї неявки суд не повідомили.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був чоловіком ОСОБА_2 і батьком ОСОБА_1 ; наразі відповідачі є спадкоємцями ОСОБА_3 першої черги за законом.

На підставі поданої ОСОБА_3 Анкети-заяви від 31.03.2011 позивач надав йому в користування грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (далі по тексту - Заява, а.с. 32-57).

Посилаючись на те, що Заява, разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що діяли станом на день підписання Заяви, в сукупності складають умови кредитного договору, який ОСОБА_3 не виконував, позивач просить суд стягнути з відповідачів як спадкоємців боржника заборгованість, що виникла станом на 15.09.2019, в сумі 18197 грн 49 коп. і складається виклбючно із заборгованості по тілу кредиту.

Вирішуючи спір суд виходить з такого.

1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 Кодексу передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 Кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Кодексу).

Згідно із частиною першою статті 633 Кодексу публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 10561 Кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.

2. У Заяві ОСОБА_3 від 31.03.2011 процентна ставка за користування коштами не зазначена, а матеріали справи не містять підтверджень того, що з Умовами і Тарифами було ознайомлено ОСОБА_3 , який при цьому погодився з ними, підписуючи Заяву.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_3 умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату процентів, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи банку не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, відсутні правові підстави для нарахування позивачем ОСОБА_3 суми процентів.

3. Перевіряючи правильність розрахунку суми заборгованості судом встановлено, що, як випливає з наданої позивачем виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_3 (а.с. 18-21 зв.), на день його смерті загальна сума заборгованості становила 21219 грн 55 коп., при цьому до цієї суми заборгованості позивачем включно відсотки в розмірі 22108 грн 42 коп., які нараховано ним за період з 01.02.2017 по 01.10.2019 (суми відсотків позначено у випісці жовтим кольором).

Отже, заборгованість у сумі 18197 грн 49 коп., яка в позовній заяві позначена як заборгованість по тілу кредиту (а.с. 7), виникла не через фактичне отримання ОСОБА_3 цих коштів, а в зв`язку з безпідставним нарахуванням відповідачем процентів та подальшою зміною статусу нарахованих сум шляхом переведення їх до тіла кредиту.

Таким чином, надані позивачем документи не підтверджують наявність у ОСОБА_3 заборгованості по тілу позики на день його смерті, що є підставою для відмови позову.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів, через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя В. О. Коверзнев