Рішення № 96299174, 08.04.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/14432/20

Провадження №2/592/210/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

08 квітня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого: судді Бичкова І.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Танасюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, і в обґрунтування своїх вимог вказала про те, що 29.11.2020 року їй стало відомо про те, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. від 27.11.2020 року відкрито виконавче провадження № 63713784 по примусовому виконанню виконавчого напису, виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, реєстровий № 31868. Крім того, позивачка зазначила про те, що більш ніж шість років тому між нею та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір, на підставі якого їй було видано кредитні кошти. У зв`язку зі спливом тривалого проміжку часу, укладені з банком договори були втрачені, але поточна заборгованість була погашена позивачкою в повному обсязі. Впродовж останніх шести років від банку не надходило жодних вимог та повідомлень про наявність простроченої заборгованості. Таким чином, будь-яка заборгованість перед банком відсутня, як за тілом виданого кредиту, так і по сплаті відсотків та штрафних санкцій, на підставі якого було вчинено виконавчий напис. Крім того, вчинення виконавчого напису суперечить приписам ст. 88 Закону України "Про нотаріат", так як з дня виникнення права вимоги минуло більш ніж 3 роки , а також законом не передбачено можливості вчинення виконавчого напису нотаріусом на кредитному договорі, укладеному в простій письмовій, не нотаріальній формі. Позивачка просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича таким, що не підлягає виконанню.

23.03.2021 року представник позивачки - адвокат Муха С.С. надав суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивачки, позов підтримав у повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив.

У судове засідання третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових пояснень щодо позову не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. був вчинений виконавчий напис за № 31868 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 14992,54 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. від 27.11.2020 року було відкрито виконавче провадження № 63713784 з примусового виконання вказаного виконавчого напису.

Позивачка вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки не має заборгованості за кредитним договором, також вона не отримувала повідомлень про заміну кредитора та про наявність заборгованості та початок процедури позасудового стягнення за виконавчим написом нотаріуса, стягнута за виконавчим написом заборгованість не є безспірною, а також законом не передбачено можливості вчинення виконавчого напису нотаріусом на кредитному договорі, укладеному в простій письмовій формі.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі N 826/20084/14 визнана нечинною постанова КМУ від 26.11.2014 року N 662, якою внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, щодо можливості стягнення за кредитними договорами.

Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України "Про нотаріат", Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.1 пункту 3 Глави 16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172, передбачена можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, та для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, встановлені такі документи: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Натомість відповідно до постанови Верховного Суду від 29.01.2019 року по справі N 910/13233/17 Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі N 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України N 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України N 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662від 26.11.2014 " Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" N 1172 в редакції від 29.11.2001року.

При цьому, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172 в редакції від 29.11.2001 року не передбачає стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів за кредитними договорами, крім договорів, які були нотаріально посвідченні, що передбачає п. 1 Переліку.

Натомість, в даному випадку, нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був наданий оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору, так як він укладався не в нотаріальній формі, а складений в простій письмовій формі, шляхом подачі заяви на приєднання до кредитного договору, відповідно цей договір не є тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, про що вказано в постанові Верховного Суду від 12.03.2020р. N 757/24703/18-ц.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 31.10.2018 року по справі N 308/11193/16-ц вказав, шо вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених цивільним законодавством , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до діючого законодавства нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.

Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5.

Так, згідно зі ст. 87 закону «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Як вже було зазначено, статтею 88 закону «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус учиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше ніж 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше ніж рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Більше того, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Частиною 12 ст. 28 ЦПК України визначено право позивача звернутися до суду за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.

Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено що є місцем виконання виконавчого документу, а саме, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Таким чином, в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст .ст. 141, 280-284, 289 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 31868 від 08.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 14992,54 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков