Рішення № 96296283, 12.04.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/11459/20

Провадження №2-а/523/24/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Аліна С.С.

за участю секретаря -Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора р.№3 б.№1 лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Хомко І.М., інспектора відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась Станіслава Анатолійовича, Департамеру патрульної поліції в особі головного Упраління патрульної поліції в Одеській області Департамеру патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання дій противправними, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та про закриття провадження по справі, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора р.№3 б.№1 лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Хомко І.М., інспектора відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась Станіслава Анатолійовича, Департамеру патрульної поліції в особі головного Упраління патрульної поліції в Одеській області Департамеру патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області в якому просив:

-Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 77092 від 17.07.2020 року, винесену Інспектором відділу розшуку та дізнання Управління патрульної поліції в Одеській області Карасем Станіславом Анатолійовичем відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

-Визнати протиправними дії Інспектора роти № 3 батальйону № 1 лейтенанту поліції правління патрульної поліції в Одеській області, Хомко І. М. щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки Hyunday Tucson державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року запуску шляхом доставлення його евакуатором для зберігання на спеціальний майданчик тимчасового зберігання.

-Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) 1 615 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

-Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) 1 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 обґрунтував позов тим, що він є власником транспортного засобу Hyunday Tucson д/н НОМЕР_1 , 2016 року випуску.

16.07.2020 року дружина позивача - ОСОБА_3 , керуючи автомобілем, припаркувалася на вул. Катерининській, м. Одеса і пішла по справам, коли вона повернулась на місце де вона залишила автомобіль, то виявила що його там немає. За телефоном 102 вона дізналась, що автомобіль було евакуйований на штрафний майданчик № 6 у м. Одесі.

На наступний день, 17.07.2020 року, позивач з`явився до інспектора відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась С.А., де йому було вручено Постанову серії ДП18 № 797092 від 17.07.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Як зазначає позивач, відповідач інспектора відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась С.А. відмовив йому у наданні копії Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 15.04.2018 року, однак дозволив зробити фотокопію.

Зі змісту Постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 залишив автомобіль у місці де буде неможливий зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортних засобів, що зупинився, чим порушив п. 15.9 ПДР (ж).

Позивач ОСОБА_1 вважає, що дії інспектора р.№3 б.№1 лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Хомко І.М., інспектора відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась С.А. по винесенню Постанови і тимчасовому затриманню автомобіля є протиправними і такими, що завдали позивачу шкоду з огляду на наступне.

По-перше, як зазначає позивач, відповідач інспектора відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась С.А. незаконно притягнув його до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки санкція ч. 3 ст. 122 КУпАП застосовується тільки коли зупинка/стоянка створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Однак, його дружина припаркувала автомобіль таким чином, що він не створював перешкоду дорожньому руху, оскільки знаходився на правий частині проїзної частині якнайближче до бордюру і зліва від нього залишився значний простір для руху іншого транспорту.

По-друге, відповідач інспектора відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась С.А., на думку позивач, незаконно прийняв рішення про тимчасове затримання автомобіля позивача та доставки його для зберігання на спеціальний майданчик, Відповідно до ч. 1 ст. 256-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачено, зокрема, частинами третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху) цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Однак, позивач вважає про те, що його автомобіль суттєво не перешкоджав дорожньому руху, то дії інспектора р.№3 б.№1 лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Хомко І.М. по його тимчасовому затриманню і доставки для зберігання на спеціальний майданчик є протиправними.

Як зазначає позивач ОСОБА_1 , лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Хомко І.М. прийняв незаконне рішення щодо тимчасового вилучення його автомобіля, який був доставлений на штрафний майданчик № 6.

Відповідно до п. 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних асобів на спеціальних майданчиках і стоянках (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1102) (далі - Порядок) повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов`язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред`явлення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення у разі їх складення.

На штрафному майданчику позивачу ОСОБА_1 надали рахунок на сплату витрат пов`язаних з транспортуванням його автомобіля та банківські реквізити для сплати витрат пов`язаних з його зберіганням, а також повідомили що без сплати цих сум автомобіль не повернуть.

Таким чином, для того щоб забрати свій автомобіль позивач ОСОБА_1 вимушений був сплатити витрати пов`язані з його евакуацію та зберіганням.

За транспортування автомобіля на штрафному майданчику № 6 позивач ОСОБА_1 сплатив 2 250 грн., з яких 25 грн. комісія банківської установи за перерахування 2180 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_5 .

За зберігання автомобіля на штрафному майданчику № 6 позивач ОСОБА_1 сплатив 265 грн., з яких 25 грн. комісія банківської установи за перерахування 240 грн. на рахунок ГУНП в Одеській області.

Разом, через неправомірні дії лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Хомко І.М., позивач вимушений був оплатити 2 615 грн. для того щоб забрати автомобіль з штрафного майданчику № 6, і таким чином відновити своє право на володіння і користування автомобілем.

Позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що протиправні дії відповідача щодо тимчасового вилучення його автомобіля завдали йому сильних душевних страждань.

Відповідно до п. 14 Порядку у разі відсутності водія, транспортний засіб якого затримано, поліцейський залишає на місці, де був автомобіль повідомлення про тимчасове втримання транспортного засобу.

Як вказує позивач ОСОБА_1 , після того як його дружина повернулася до місця, де вона припаркувала автомобіль вона не знайшла його та зателефонувала позивачу. Оскільки жодного повідомлення про тимчасове затримання автомобіля, лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Хомко І.М. не залишив, то першою думкою позивача ОСОБА_1 було те, що автомобіль було викрадено, у зв`язку з цим він зазнав значне емоційне хвилювання.

Майже увесь наступний робочий день (17.07.2020 року) позивач ОСОБА_1 був вимушений витратити на те, щоб забрати свій автомобіль зі штрафного майданчику № 6. З самого ранку, замість того щоб приділити увагу роботі, позивач ОСОБА_1 був вимушений спочатку подолати значну відстань від місця його проживання до місцезнаходження відповідача ( вул. Ак. Корольова, 5, м. Одеса ) громадським транспортом для того щоб отримати Постанову без якої, відповідно до п. 12 Порядку, позивачу ОСОБА_1 не повернули б його автомобіль. Там позивач ОСОБА_1 був вимушений чекати на зустріч з інспектором відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась С.А., який розглядав справу відносно позивача з грубими порушеннями законодавства України.

Після отримання Постанови позивач ОСОБА_1 вимушений був подолати значну відстань від місця місцезнаходження відповідача до місцезнаходження штрафного майданчику № 6 (вул. Аеропортівська, 27). Там позивачу ОСОБА_1 видали рахунок і квитанцію для сплати витрат пов`язаних з зберіганням і евакуацією автомобіля і сказали, що він повинен привезти їм банківську квитанцію на підтвердження сплати відповідних сум.

Як зазначає позивач ОСОБА_1 , найближче відділення банку знаходилось на відстані приблизно 5-6 км, тому він вимушений був подорожувати до банку міським транспортом і назад до штрафного майданчику.

Загалом позивач ОСОБА_1 витратив близько 5 годин для того, щоб повернути свій автомобіль.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В матеріалах справи міститься відзив представника УПП в Одеській області ДПП Єфіменко С.С. на позовну заяву ОСОБА_1 в якому зазначив про те, що інспектор не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, виходячи з наступного.

16.07.2020 року о 18 год. 20 хв. в ході виконання службових обов`язків інспектор роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Хомко І.М., за адресою: м. Одеса, вул. Катеринська, 1 виявив автомобіль «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, гр. ОСОБА_1 , який здійснив стоянку у місці де було неможливим зустрічний об`їзд або роз`їзд транспортного засобу, що зупинився, чим порушив пункт 15.9.д) Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Факт порушення правил зупинки та стоянки, що суттєво перешкоджало дорожньому руху спричинене автомобілем «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 підтверджується відеозаписом з нагрудної камери інспектора Хомко І.М.

Враховуючи виявлене правопорушення, а також те, що з власником транспортного засобу не можливо було зв`язатися для усунення суттєвого перешкоджання дорожньому руху, 16.07.2020 року о 18 год. 20 хв. інспектор роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Хомко І.М. у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

17.07.2020 року до УПП в Одеській області ДПП звернувся Бобрик О.А., який надав інспектору відділу розшуку та дізнання УПП в Одеській області ДПП Карась С. А., пояснення з приводу того, що 16.07.2020 року о 18 год. 20 хв, здійснив зупинку та стоянку транспортного «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Катеринській, 1.

На підставі акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16.07.2020 року, відеозапису правопорушення, інспектором відділу розшуку та дізнання УПП в Одеській області ДПП Карась С. А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 № 797092 від 17.07.2020 року, з фабули якої вбачається, що 16.07.2020 року о 18 год. 20 хв в м. Одесі по вул. Катеринській, 1 позивач здійснив зупинку та стоянку транспортного засобу «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 у місці де було неможливим зустрічний об`їзд або роз`їзд транспортного засобу, чим порушив пункт 15.9.д) Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою на особу накладено штраф у розмірі 510, 00 грн.

Факт порушення ПДР позивачем підтверджується відеозаписом з місця розташування транспортного засобу «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Представник УПП в Одеській області ДПП Єфіменко С.С. вважає про те, що позивач не надав жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Також, представник УПП в Одеській області ДПП зазначив про те, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди не зазначено, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, не надав ніяких доказів причино- наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та його моральними стражданнями.

Стосовно стягнення матеріальної шкоди, представник УПП в Одеській області ДПП зазначив про те, що саме дії позивача, щодо порушення правил зупинки та стоянки призвели до подальших наслідків, а саме тимчасового затримання транспортного засобу, тому дана вимога також не підлягає задоволенню.

Також, в матеріалах справи міститься відповідь ОСОБА_1 на відзив представника УПП в Одеській області ДПП.

Представника УПП в Одеській області ДПП стверджує, що розташування Hyunday Tucson державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску з порушенням пп. "ж" п. 15.9 ПДР України, що підтверджується Актом, який був складений 16.07.2020 року о 18:20 інспектором патрульної поліції Хомко І.М.

Зі змісту Відзиву вбачається, що 16.07.2020 року о 18:20 інспектор патрульної поліції Хомко І.М. виявив порушення правил стоянки ТЗ і у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснив огляд та тимчасове затримання ТЗ, про що він склав Акт.

У той же час з наданого відеозапису вбачається, що з моменту виявлення правопорушення о 18:20 до моменту завантаження ТЗ на евакуатор о 18:29 жодні свідки не залучались під час огляду і затримання ТЗ.

За таких обставит позивач ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 фактично не є свідками правопорушення, які вказані у Акті, тому незалучення свідків (понятих) до процедури тимчасового затримання ТЗ є грубим порушенням вимог п. 4 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання (далі - Порядок), який передбачає, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складається у присутності двох понятих і після цього ними підписується.

Також, позивач вказує на те, що хоч у Акті і міститься підпис ФОП ОСОБА_8 , як особи яка прийняла ТЗ для його примусового переміщення, однак з Відеозапису не вбачається, що він складався за участю такої особи.

За наведених обставин, Акт немає доказового значення, оскільки наведені у ньому обставини не підтверджені свідками/понятими, які відповідно до Закону мали приймати участь у складенні Акту і процедурі огляду і тимчасового затримання ТЗ.

На думку позивача, що відеозапис не відповідає вказаним вимогам, оскільки з нього не вбачається розташування ТЗ по відношенню до географічних координат, а саме, з відеозапису неможливо встановити конкретну адресу, за якою був розташований ТЗ під час його тимчасового затримання, з нього неможливо встановити, що ТЗ був розташований за адресою вул. Катерининська, 1.

Також зазначає, про те, що у Акті та у Постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 № 77092 від 17.07.2020 року (далі - Постанова) вказано, що позивач порушив пп. "ж" п. 15.9 ПДР України (здійснення зупинки у місці де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився), однак у Відзиві є посилання на порушення ним пп. "д" п. 15.9 ПДР України (здійснення зупинки у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м), що є неприпустимим.

Також, позивач посилається на те, що з відеозапису видно, що рух інших учасників не зупинився через стоянку ТЗ, а тому звинувачення про неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду ТЗ не відповідає дійсності.

Крайній захід як тимчасове затримання транспортного засобу (який пов`язаний з втручанням у володіння майном) не застосовується, якщо порушення правил зупинки може бути усунуто водієм у максимально короткий строк.

На думку позивача, відповідачами не здійснено жодної спроби зв`язатися з позивачем, для того щоб усунути перешкоду, тому вважає, що оскаржувана Постанова є незаконною, а дії інспектора УПП Хомко І.М. є протиправними.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає про те, що позов є не доказаним, є не обґрунтованим, тому задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що 16.07.2020 року о 18 год. 20 хв. автомобіль «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням, який здійснив стоянку у місці де було неможливим зустрічний об`їзд або роз`їзд транспортного засобу, що зупинився, чим порушив пункт 15.9.д) Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Судом встановлено про те, що факт порушення правил зупинки та стоянки, що суттєво перешкоджало дорожньому руху спричинено автомобілем «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери інспектора Хомко І.М.

16.07.2020 року о 18 год. 20 хв. інспектор роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Хомко І.М. у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

На підставі акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16.07.2020 року, відеозапису правопорушення, інспектором відділу розшуку та дізнання УПП в Одеській області ДПП Карась С. А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 797092 від 17.07.2020 року, з фабули якої вбачається, що 16.07.2020 року о 18 год. 20 хв в м. Одесі по вул. Катеринській, 1 водій ОСОБА_1 здійснив зупинку та стоянку транспортного засобу «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 у місці де було неможливим зустрічний об`їзд або роз`їзд транспортного засобу, чим порушив пункт 15.9.д) Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.З ст.122 КУпАП. Вказаною постановою на особу накладено штраф у розмірі 510, 00 грн.

17.07.2020 року до УПП в Одеській області ДПП звернувся позивач ОСОБА_1 , який надав інспектору відділу розшуку та дізнання УПП в Одеській області ДПП Карась С.А., пояснення з приводу того, що 16.07.2020 року о 18 год. 20 хв, здійснив зупинку та стоянку транспортного «Hyunday Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Катеринській, 1.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Так, відповідно до ч. 3 ст.122 КпАП України передбачена відповідальність за Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно- рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У відповідності до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до ст. Кодексу України про адміністративні правопорушення розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: розташовано у заборонених Правилами дорожнього РУХУ МІСЦЯХ зупинки або стоянки.

Відповідно до п.15.9.ж) ПДР здійснення зупинки у місці де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився

Крім того, ст. 2654 КУпАП передбачено, що для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме:

д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м;

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону. України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних Засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. І

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено про те, що факт порушення ПДР підтверджується відеозаписом з місця розташування транспортного засобу «Hyunday Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Об`єктивна сторона даного правопорушення, визначена в ч.3 ст.122 КУпАП, як порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України 12.11.2003 N 877 «Про затвердження Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті»:

«Дорожній рух» - процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги (при цьому тротуар є елементом дороги).

А відповідно до ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Згідно з частиною 4 статті 27 Закону України «Про дорожній рух», у разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, на виконання цієї вимоги законодавства представникам Управління надано до суду відзив щодо позову разом відеозаписом з місця стоянки транспортного на якому зафіксовано, що даний автомобіль суттєво перешкоджав учасникам дорожньому руху та наражав їх на небезпеку.

Разом з тим, відповідно до ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частиною третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

У відповідності до п. 1 Розділу XII «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та п. 2 «Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 рудня 2008 року № 1102, тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.

Обов`язок щодо усунення перешкоди дорожньому руху та його безпеці лежить безпосередньо на водієві.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.З ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно п.11 ч.І ст.23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Тимчасове затримання транспортного засобу, як захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

Суд приходить до висновку про те, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 77092 від 17.07.2020 року, інспектор відділу розшуку та дізнання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась С.А. діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, та правомірно притягнув правопорушника ОСОБА_1 до передбаченої законом адміністративної відповідальності.

З огляду на вищевказане суд також вважає про те, що дії Інспектора роти № 3 батальйону № 1 лейтенанту поліції правління патрульної поліції в Одеській області, Хомко І. М. щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки Hyunday Tucson державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року запуску шляхом доставлення його евакуатором для зберігання на спеціальний майданчик тимчасового зберігання є правомірними та законними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними тішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в певному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу пержавної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини тієї особи.

Оскільки, судом встановлено про те, що відповідачі при винесені постанови про притягнення до відповідальності так і щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки Hyunday Tucson державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року запуску шляхом доставлення його евакуатором для зберігання на спеціальний майданчик тимчасового зберігання є правомірними та законними, тому вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 Постанови від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, під моуальною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювана шкоди, встановлення причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювана.

Як зазначено в п. 9 Постанови від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат(їх тривалості,можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння йому відповідачами моральних чи фізичних страждань, тому позовні вимоги про стягнення моральної шкоди - задоволенню не підлягають.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора р.№3 б.№1 лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Хомко І.М., інспектора відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась Станіслава Анатолійовича, Департамеру патрульної поліції в особі головного Упраління патрульної поліції в Одеській області Департамеру патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання дій противправними, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та про закриття провадження по справі, стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,5,9,77,90,139,241,243-246,250,255,268,286,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора р.№3 б.№1 лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Хомко І.М., інспектора відділу розшуку та дізнавання Управління патрульної поліції в Одеській області Карась Станіслава Анатолійовича, Департамеру патрульної поліції в особі головного Упраління патрульної поліції в Одеській області Департамеру патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання дій противправними, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та про закриття провадження по справі, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано суддею 14.04.2021р.

Суддя: Аліна С.С.