Ухвала суду № 96296040, 14.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

та застосування запобіжного заходу

14 квітня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Романюка П.С.,

прокурора – Атаманенко І.В.

захисника – Регульського Д.В.

обвинуваченої – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях від 24.01.2021 року за №12021164500000019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та від 09.03.2021 року за № 12021163510000133 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, -

встановив:

Ухвалами суду були призначені підготовчі судові засідання за обвинувальними акти у кримінальних провадженнях від 24.01.2021 року за №12021164500000019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та від 09.03.2021 року за № 12021163510000133 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 14.04.2021 року кримінальні провадження від 24.01.2021 року за №12021164500000019 та від 09.03.2021 року за № 12021163510000133 об`єднано в одне провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор, обвинувачений та захисник вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Крім того, прокурором подано клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого прокурор зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 під час досудового розслідування не зникли та існувати не перестали.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили обрати відносно неї запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Представники потерпілих будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. При цьому представники потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, з урахуванням думки учасників судового провадження, вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілих.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Розглядаючи питання про призначення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні до судового розгляду, суд виходить з наступного.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та якими не було заявлено клопотань про витребування певних речей чи документів, виклику свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе закінчити підготовче судове провадження та призначити судовий розгляд.

Розглядаючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Питання, які суд повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у злочинах, у вчиненні яких вона обвинувачується передбачено покарання у тому числі у виді позбавлення волі на строк до п`яти років; вік та стан здоров`я обвинуваченої, щодо якої відсутні відомості, які б перешкоджали триманню її під вартою; офіційно не працевлаштована, постійних джерел та доходів не має, те, що обвинувачена ОСОБА_1 згідно даних обвинувального акту раніше судима за вчинення корисливого кримінального правопорушення та злочини, які ставляться їй у вину вчинені у період іспитового строку, призначеного їй за вироком Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 року, що в свою чергу, на даній стадії кримінального провадження, може свідчити про її схильність до вчинення злочинів, вчинення спроб ухилитись від суду та продовжити злочинну діяльність.

Зазначені обставини свідчать про існування ризиків можливого переховування обвинуваченої від суду та продовження нею злочинної діяльності, та які є доведеними прокурором.

Крім того, судом враховується, що судовий розгляд у даному кримінальному проваджені ще не розпочатий, у зв`язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст.23 КПК України, не допитаний обвинувачена, потерпілі та свідки.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що на даний час обвинувачена ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховатися від суду та продовжити свою злочинну діяльність, що було доведено прокурором в судовому засіданні та не спростовано стороною захисту.

Вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що на даній стадії кримінального провадження справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права обвинуваченої ОСОБА_1 на свободу.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_1 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були доведені прокурором, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_1 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

При цьому, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.

Вирішуючи у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України питання про можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує наступне.

У відповідності до вимог ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор ні в поданому суду клопотанні, ні в судовому засіданні не зазначив про розмір застави, який може бути застосований до обвинуваченої.

Суд враховує, що обвинуваченій ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за № 12021163510000133 від 09.03.2021 року обирався такий альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі, визначеному п.1 ч.5 ст.182 КПК України.

При визначенні розміру застави, суд керується вимогами ч.4, п.1 ч.5 ст.182 КПК України.

Суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченої, яка за твердженням сторони обвинувачення вчинила низку умисних корисливих злочинів.

З урахуванням наведеного, враховуючи майновий стан обвинуваченої, яка офіційно не працює, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, у розмірі, визначеному п.1 ч.5 ст.182 КПК України, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст.314, 370, 376 КПК України, суд -

постановив:

Призначити судовий розгляд обвинувальних актів у кримінальних провадженнях від 24.01.2021 року за №12021164500000019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та від 09.03.2021 року за № 12021163510000133 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання №106 Приморського районного суду м. Одеси за адресою : м. Одеса, вул. Балківська, 33 на 12:00 год. 15 квітня 2021 року. Судовий розгляд здійснювати одноособово. В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси Атаманенко І.В., – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 червня 2021 року.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_1 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі – 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачена ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинувачену ОСОБА_1 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та/або проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на обвинувачену обов`язків, в разі внесення застави, становить до 12 червня 2021 року, включно.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою, – в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 15 квітня 2021 року о 09 годині 15 хвилин в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

14.04.2021

Єдиний унікальний номер справи: №522/3298/21

Номер провадження № 1-кп/ 522/1143/21

Головуючий суддя – Русєва А.С.