Ухвала суду № 96295667, 15.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/30215/20

Провадження № 2-з/947/334/21

УХВАЛА

15.04.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі - Матвієвої А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває вищевказана цивільна справа, в якій позивач просить суд визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з господарчими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається в цілому з житлового будинку під літ. «А», загальною площею 70 кв.м., житловою площею 35,4 кв.м., літня кухня під літ. «Б», сарай під літ. «В», літ. «Г», літ. «Д», вбиральні під літ. «Е», мощення І, огорож №1-3.

09.02.2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів, в якому представник просить суд витребувати:

- з Першої Одеської державної нотаріальної контори відомості щодо відкриття спадкових справ до майна померлого ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та до майна ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- з Архіву реєстрації актів цивільного стану в Одеській області копію актового запису стосовно: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У підготовче судове засідання призначене на 15.04.2021 року сторона позивача не з`явилась, однак представниця позивачки надала до суду клопотання про розгляд клопотання про витребування доказів за відсутності позивачки та її представника.

Інші учасники процесу у підготовче судове засідання також не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши подане до суду клопотання та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.1-4 ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Так, з позовом позивачка звернулась до суду 21.10.2020 року, на підставі якого відкрито провадження по справі ухвалою судді від 22.10.2020 року.

З вказаним клопотанням представник звернулась до суду 09.02.2021 року, без зазначення причин, з яких заявлені до витребування докази не могли бути подані разом з позовом, як і не обґрунтовано причини не зазначення у позові наміру витребувати такі докази під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк на подання клопотання про витребування доказів.

Суд звертає увагу, що представником до клопотання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку до суду не надано.

Одночасно представником не подано до суду доказів на підтвердження, що нею здійснені всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання заявлених до витребування доказів.

Суд зазначає, що мета процесуального механізму витребування доказів є допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.

При цьому Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Одночасно судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подане представником позивача клопотання про витребування доказів підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про витребування доказів від 09.02.2021 року подане в рамках цивільної справи №947/30215/20 – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено – 15.04.2021 року.

Головуючий Калініченко Л. В.