Рішення № 96295111, 14.04.2021, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1367/20

Провадження № 2/486/109/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 квітня 2021 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматовій Г.А.,

при секретарі Деменко К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Южноукраїнська міська рада Миколаївської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Южноукраїнська міська рада Миколаївської області

В С Т А Н О В И В :

08 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа відділ державної реєстрації виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Окрім нього в даній квартирі зареєстровані колишні власники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які фактично в ній не проживають. Вважає, що відповідачі, не являючись власниками вказаного житла та не членами його сім`ї, не мають права користуватись ним.

Ухвалою суду від 05 листопада 2020 року замінено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відділ державної реєстрації виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області на Южноукраїнську міську раду Миколаївської області.

В судове засідання позивач не з`явився, надіслав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явились з невідомої суду причини, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені у порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. Заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали, про причини неявки не інформували.

Представник третьої особи Южноукраїнської міської ради Миколаївської області не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому зазначив, що проти задоволення позову не заперечує та просить розглядати справу без його участі.

За таких обставин відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та постановити заочне рішення, про що постановлено ухвалу.

Вислухавши свідка в режимі відеоконференції, дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Вимогами статті 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Також статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правовідносини з приводу користування приватними жилими приміщеннями регулюються главою 6 ЖК України та відповідними нормами ЦК України.

Зокрема, за правила ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 383 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 12 лютого 2019 року ТОВ "ДЕБТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП", яке є кредитором та іпотекодержателем за договором № 661/К купівлі-продажу майнових прав від 04 липня 2018 року та Договором відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. 04 липня 2018 року за реєстровим номером № 644 передав у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру, що є предметом договору належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. та зареєстрований в реєстрі за № 220 /а.с. 5/.

Своє право власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с. 6/.

Як вбачається з довідки (виписки з домової книги про стан сім`ї та реєстрацію) станом на 12 квітня 2019 року, в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не зареєстрований, однак вказаний як квартиронаймач. В квартирі зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в графі "Родинні відносини з особою, на ім`я якої відкрито особовий рахунок", відомості відсутні /а.с. 7/.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з 2010 року по 2013 рік працював державним виконавцем у Державній виконавчій службі Южноукраїнського міського управління юстиції. У нього на виконанні перебувало декілька проваджень про стягнення з ОСОБА_6 коштів на користь банку. При виконанні виконавчого провадження ним, як державним виконавцем, було здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_6 - АДРЕСА_1 , для вчинення виконавчих дій. Крім того, була ухвала суду про примусове проникнення до житла, постановлена судом, також залучались працівники поліції. В 2010 році ОСОБА_6 добровільно звільнили квартиру і віддали йому ключі на відповідальне зберігання, як державному виконавцю. Декілька разів він виставляв цю квартиру на реалізацію, але з торгів вона придбана не була. Приблизно у 2019 році до нього звернувся позивач ОСОБА_1 з проханням передати ключі від цієї квартири, надав правовстановлюючі документи, і, впевнившись, що той є власником квартири, віддав ключі ОСОБА_1 . Вони разом зайшли до квартири. Квартира була порожня, в тому ж стані, як на час звільнення в 2010 році. Речей ОСОБА_6 там не було, в квартирі ніхто не проживав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Верховний Суд України, у своїй постанові від 16 січня 2012 року висловив правову позицію, відповідно до якої у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно з п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника втрачає право користування жилим приміщенням, в разі відсутності члена сім`ї без поважної причини понад один рік.

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що правовідносини виникли між власником ОСОБА_1 та попередніми власниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідачі з 2010 року у квартирі АДРЕСА_1 не проживають.

Постановою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 595/1271/16-ц ( провадження № 61-18966св18) підтверджено правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14, що право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.

В зв`язку з реєстрацією попередніх власників у спірній квартирі позивач позбавлений права користуватись належним йому на праві власності жилим приміщенням, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп., в рівних частках, тобто по 280,26 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Южноукраїнська міська рада Миколаївської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в рівних частках, судовий збір на користь ОСОБА_1 , в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, тобто по 280 (двісті вісімдесят) гривень 26 копійок з кожного.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Константинівка Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне найменування третьої особи: Южноукраїнська міська рада Миклаївської області, ЄДРПОУ 33850880, місцезнаходження: вул. Дружби народів, 48 м. Южноукраїнськ Миколаївської області, 55002.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова