Рішення № 96293700, 07.04.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14288/20

Провадження № 2/127/2232/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Яковенко Д.Д.,

представника позивача Ковальчук Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини доходів та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини доходів та моральної шкоди, мотивуючи свій позов тим, що 01.11.2016 року її було прийнято на роботу учнем оператора поштового зв`язку у відділення поштового зв`язку Львів-21 Львівської дирекції «Укрпошта». В грудні 2016 року останній присвоєно кваліфікацію оператора поштового зв`язку 3 класу та переведено оператором поштового зв`язку 3 класу у відділення поштового зв`язку Львів-21. Однак, згодом в 2016 році позивача зараховано до складу Збройних Сил України та призначено черговим офіцером зі зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини А 2166. Тому, з 30.12.2016 року у зв`язку із укладенням контракту на проходження військової служби ОСОБА_1 було увільнено від виконання роботи на період військової служби в особливий період із збереженням посади та середньомісячного заробітку. З моменту проходження нею військової служби її оклад неодноразово підвищувався, проте, як зазначає позивач, заробітна плата роботодавцем не була відкоригована. Позивач зазначає, що вона зверталася до роботодавця з вимогою про перерахунок та належну виплату заробітної плати. Такі звернення і очікування, завдали додаткові хвилювання та порушили нормальну життєдіяльність позивача. З огляду на це, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила:

-визнати протиправними дії Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» щодо здійснення нарахування та виплати середньомісячної заробітної плати з січня 2017 року по червень 2020 року в розмірі 98,18 грн.;

-стягнути з Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» на її користь суму невиплаченої середньої заробітної плати з урахуванням застосування коефіцієнту користування з січня 2017 року по червень 2020 року в розмірі 43449,51 грн.;

-стягнути з Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» на її користь компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 3827,59 грн.;

-стягнути з Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» на її користь моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.;

-вирішити питання розподілу судових витрат.

В підготовчому судовому засіданні представником позивача була подана заява про збільшення розміру позовних вимог від 25.09.2020 року, яка мотивована тим, що відповідачем було розраховано заборгованість із заробітної плати та взято коефіцієнт коригування заробітної плати позивача з розрахункових листів, наданих відповідачем на заяви позивача, у яких зазначено відомості про кількість робочих днів позивача, але не за весь період, за який виникла заборгованість, а лише за період з 01.01.2017 року по 01.02.2018 року. Тому, на думку представника позивача, є підстави для збільшення розміру позовних вимог, зокрема, з урахуванням загальнодержавного календарного плану кількості робочих днів на наступний період заборгованості – з 03.2018 року по 06.2020 року. З врахуванням наведеного представник позивача просила:

-стягнути з Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої середньої заробітної плати з урахуванням застосування коефіцієнту коригування з січня 2017 року по червень 2020 року в розмірі 56111,50 грн.;

- стягнути з Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у в`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 5611,50 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2020 року заяву представника позивача було задоволено та прийнято до провадження заяву від 25.09.2020 року про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог, підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву в якій зазначив, що проти позовних вимог заперечує повністю та просив провести судове засідання без його участі за наявними в матеріалах справи документами. Також представником відповідача було подано суду відзив, зі змісту якого вбачається, що позов відповідачем не визнається у повному обсязі, оскільки оплата праці позивачу під час мобілізації (відрядження) нараховувась по середньому заробітку за два попередні повні відпрацьовані місяці, оскільки перед настанням дати мобілізації було відпрацьовано лише 25 днів із заробітком 1526,03 грн., середній заробіток за день склав 61,04 грн. Проте, в лютому 2020 року було перераховано середній заробіток від фактичного відпрацьованого часу. Відповідно заробітна плата для розрахунку склала: у листопаді 2016 року – 1526,03 грн., 25 днів; у грудні 2016 року – 2080,45грн., 16 днів. Таким чином, середній заробіток склав 87,96 грн. У випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не проводиться на підставі актів законодавства або рішень, передбачених у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться. На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто зазначена норма передбачає можливість госпрозрахункового підприємства в залежності від фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування. Згідно угод між адміністрацією Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» та обласною організацією профспілки працівників зв`язку Львівської дирекції, з урахуванням фінансових можливостей, встановлено коефіцієнт коригування 1,00 з 01.07.2016 року, 1,01 з 01.06.2018 року, 1,00 з 01.01.2019 року, 1,01 з 01.07.2019 року по теперішній час. Таким чином, керуючись нормами п. 10 постанови КМУ від 08.02.1995 року за №100, заробітна плата позивача під час мобілізації (відрядження) за період з січня 2017 року по теперішній час нарахована з врахуванням відповідних коефіцієнтів. З січня 2017 року по теперішній час утримання податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати під час мобілізації (відрядження) проводились із застосуванням відповідної податкової соціальної пільги, а середня заробітна плата нараховувалась згідно чинного законодавства. Позовні вимоги позивача базуються на неправильному обчисленні середнього заробітку. Тому, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічною за змістом є частина перша статті 4 ЦПК України.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Зі змісту наказу (Розпорядження) ЛД УДППЗ «Укрпошта» № 830/К від 01.11.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 була прийнята на роботу з 02.11.2016 року у Відділення поштового зв`язку Львів-21 на посаду учня оператора поштового зв`язку з окладом 2120,00 грн., тривалість робочого дня 40,00 год. (а.с. 19).

Із записів у трудовій книжці позивача вбачається, що 01.12.2016 року їй було присвоєно кваліфікацію оператора поштового зв`язку 3 класу та переведено оператором поштового зв`язку 3 класу у відділення поштового зв`язку Львів-21, на підставі наказу №912/К від 01.12.2016 року (а.с. 20-22).

Згідно з наказом Міністерства оборони України від 23.12.2016 року №1227 ОСОБА_2 було зараховано до складу Збройних Сил України та призначено черговим офіцером зі зв`язку інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини А2166, що підтверджується приписом №28 від 29.12.2016 року та витягом з наказу №274 від 30.12.2016 року (а.с. 23, 24).

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2016 року між Міністерством оборони України та ОСОБА_2 укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу, за умовами якого остання зобов`язалась проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту – 5 років, а в разі настання особливого періоду – понад установлений строк контракту (а.с. 25-26).

Згідно із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 11.09.2019 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 3051. Після укладення шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 17).

З відповіді Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта», наданої на запит позивача 04.02.2020 року, вбачається, що оплата праці під час мобілізації (відрядження) нараховувалась по середньому заробітку за два попередні повні відпрацьовані місяці, оскільки перед настанням дати мобілізації було відпрацьовано лише 25 днів (один не повний місяць) із заробітком 1526,03 грн., середній заробіток за день склав: 61,04 грн. Проте у лютому 2020 року перераховано середній заробіток від фактично відпрацьованого часу. Відповідно заробітна плата для розрахунку склала: у листопаді 2016 року – 1526,03 грн. 25 днів, у грудні 2016 року – 2080,45 грн. 16 днів. Отже, середній заробіток склав 87,96 грн. (а.с. 29-31).

В листі відповідача від 02.04.2020 року, адресованого позивачу зазначено, що оплата праці під час мобілізації (відрядження) нараховується по середньому заробітку згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати №100 від 08.02.1995 року. Тобто у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться. На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Згідно угод між адміністрацією Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» та обласною організацією профспілки працівників зв`язку Львівської дирекції, з урахуванням фінансових можливостей, встановлено коефіцієнт коригування 1,00 з 01.07.2016 року, 1,01 з 01.06.2018 року, 1,00 з 01.01.2019 року, 1,01 з 01.07.2019 року по теперішній час. Заробітна плата позивача під час мобілізації (відрядження) за період з січня 2017 року по теперішній час нарахована з врахуванням відповідних коефіцієнтів. Протягом періоду з січня 2017 року по теперішній час утримання ПДФО із заробітної плати під час мобілізації (відрядження) проводились із застосуванням відповідної податкової соціальної пільги, а середня заробітна плата нараховувалась згідно чинного законодавства (а.с. 32).

На підтвердження здійснення відповідачем корегування коефіцієнтів в матеріалах справи містяться Угоди між адміністрацією Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» та обласною організацією профспілки працівників зв`язку Львівської дирекції АТ «Укрпошта» від 28.12.2017 року, від 29.05.2018 року, від 31.12.2018 року, від 25.06.2019 року, (а.с. 34-37). Слід відзначити, що підставами укладення цих угод було підвищення посадових окладів.

Факт нарахування позивачу оплати часу виконання громадських обов`язків, під час проходження нею військової служби, підтверджується розрахунковими листами за період з січня 2017 року по травень 2020 року (а.с. 38-51, 56-58). З розрахункового листа за лютий 2020 року вбачається, що позивачу дійсно було здійснено перерахунок середнього заробітку від фактично відпрацьованого часу, що не заперечується сторонами. Крім того, з розрахункових листів вбачається, що посадовий оклад позивача збільшувався наступним чином: з січня по березень 2017 року – 2190,00 грн.; з квітня 2017 року – 2200,00 грн.; з травня по червень 2017 року – 2320,00 грн.; з липня по жовтень 2017 року – 4300,00 грн.; з листопада по грудень 2017 року – 4380,00 грн.; з січня по березень 2018 року – 5000,00 грн.; з квітня по травень 2018 року – 5060,00 грн.; з червня 2018 року по червень 2019 року – 5065,00 грн.; з липня 2019 року по травень 2020 року – 7063,00 грн. Слід відзначити, що в усіх розрахункових листах містяться відомості про утримання із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, а також профвнеску з ФОП членів профспілки.

Також в матеріалах справи містяться відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з ІІ квартала 2016 року по ІІ квартал 2020 року (а.с. 52-55, 59-61), в яких містяться відомості про нарахування і виплату відповідачем позивачу заробітної плати.

Отже, судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 30.12.2016 року у зв`язку із укладенням контракту на проходження військової служби позивача увільнено від виконання роботи на період військової служби в особливий період із збереженням посади та середньомісячного заробітку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першою статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків встановлені статтею 119 КЗпП України, відповідно до частини третьої якої, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зазначені обставини свідчать про те, що з часу призову на військову службу на позивача поширюються гарантії, передбачені статтею 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (№2232-XII) та статтею 119 КЗпП України, зокрема щодо збереження за нею середнього заробітку в установі.

Суд звертає увагу, що відповідач не ухилявся та не заперечує право ОСОБА_1 на забезпечення працівника встановлених Законом гарантій, зокрема виплати середнього заробітку, разом з тим між сторонами виник спір з приводу механізму нарахування цих коштів.

Механізм обчислення середньої заробітної плати визначений Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.

Так, підпунктом «л» пункту 1 Порядком №100 встановлено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку №100 встановлено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно із бзацом 10 пункту 3 Порядку №100 працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 11 серпня 2014 року №1146/13/84-14 «Щодо нарахування середнього заробітку мобілізованим працівникам» середньоденна заробітна плата, яка зберігається за мобілізованим працівником, який був мобілізований у перший день своєї роботи на підприємстві, обчислюється шляхом ділення посадового окладу, встановленому йому в штатному розписі, на число робочих днів місяця, в якому він мав приступити до роботи та в якому його було мобілізовано.

Разом з тим, в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 04.04.2006 №260/13/84-06 зазначено, що при розрахунку середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, який провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (із змінами), у разі підвищення тарифних ставок і окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими у колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення (п. 10 Порядку). Отже, у випадку, якщо на підприємстві з 1 лютого п.р. відбулося підвищення окладів за рішеннями, передбаченими у колективному договорі (угоді), для всіх працівників підприємства, заробітна плата за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення. У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівника у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться. Тобто у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться.

Отже, проаналізувавши викладене вище та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що дійсно у період проходження військової служби ОСОБА_1 , посадовий оклад на підприємстві підвищувався неодноразово та в зв`язку з цим змінювались коефіцієнти коригування заробітної плати працівників.

Проте, п. 10 вказаного вище Порядку (в редакції чинній на час увільнення позивача від виконання роботи на період військової служби) визначено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації, відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадження з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Тобто у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться (Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06).

Отже, обов`язковими умовами для проведення коригування відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, є:

-підвищення тарифних ставок й окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах);

-проведення підвищення для всіх категорій працівників, а не лише для окремих категорій (Лист Міністерства праці і соціальної політики України 05.12.2005 р. № 06-4/165).

На те, що має бути дотримано обох цих умов, Міністерство праці і соціальної політики України вказує в листі від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06.

На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто зазначена норма передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування. Але це не означає, що коригування можна не проводити зовсім. (Лист Міністерства праці і соціальної політики України 05.12.2005 р. № 06-4/165; Лист Міністерства праці і соціальної політики України від от 15.10.2007 р. № 250/06/186-07).

Таким чином, відповідно до п.10 Порядку на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Таке рішення приймається виконавчим органом підприємства відповідно до повноважень, встановлених статутом. Зазначена норма передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє підприємство обов`язку проводити таке коригування.

Суду не надано доказів встановлення у Львівській дирекції АТ «Укрпошта» за період з 2017 по червень 2020 роки коефіцієнта коригування заробітної плати меншого, ніж передбачений Порядком, чи рішення виконавчого органу підприємства про неможливість проведення коригування через фінансовий стан.

З матеріалів справи вбачається, що заробітна плата позивача під час мобілізації (відрядження) за період з січня 2017 року по теперішній час нараховувалась з врахуванням відповідних коефіцієнтів.

Суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що з моменту проходження нею військової служби її оклад неодноразово підвищувався, проте заробітна плата роботодавцем не була відкоригована, оскільки належних та допустимих доказів того, суду надано не було.

Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Позивачем у справі відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Таким чином, позивачем не доведено обставину щодо не корегування середньої заробітної плати позивача під час підвищення посадових окладів.

Щодо посилання позивача на розбіжність в поясненні відповідача, відносно того, що сума 2080,45 грн. за грудень 2016 року (а.с. 29) та сума 2499,73 грн. у розрахунковій квитанції (а.с. 31) – не співпадають, слід зазначити наступне. Під час дослідження цих документів, судом встановлено, що від суми 2499,73 грн. слід відняти 148,60 грн. лікарняних та 148,60 грн. лікарняних та 122,08 грн. оплати при мобілізації, що дорівнює сумі 2080,45 грн. Отже, сума зазначена відповідачем в листі є правильна - 2080,45 грн. заробітна плата за 16 відпрацьованих днів у грудні 2016 року. Слід відзначити, що оплата тимчасової непрацездатності та оплата при мобілізації, не належить до складу заробітної плати, тому не враховується під час обчислення середньої заробітної плати працівника.

Таким чином, суду не надано та судом не встановлдено жодного доказу на спростування факту нездійснення відповідачем відрахувань за лікарняні та оплату при мобілізації.

Також, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що ОСОБА_1 є членом профспілки, оскільки з її заробітної плати здійснюється відрахування профнесків.

Пунктами 13.9, 13.10 Розділу 13 Статуту АТ «Укрпошта» визначено, що захист і представництво інтересів трудового колективу Товариства здійснює профспілковий орган, який уповноважений представляти його інтереси. Профспілкові організації як суб`єкти соціального діалогу реалізують правовий статус через свої виборні органи, відповідно до статуту профспілки (а.с. 85-103).

Права трудового колективу Філії реалізуються загальними зборами (конференцією) через його виборний орган – комітет профспілки (п. 4.7. Положення Львівської дирекції АТ «Укрпошта») (а.с. 104-123).

Частиною 2 ст. 97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Таким чином, профспілка здійснює захист трудових прав працівників, зокрема і позивача. Тобто, під час укладення ряду угод міжадміністрацією Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» та обласною організацією профспілки працівників зв`язку Львівської дирекції АТ «Укрпошта» було враховано інтереси трудового колективу Товариства, зокрема і позивача. Слід відзначити, що вказані угоди є чинними, оскільки доказів протилежного суду не надано та судом не встановлено. Тому, відповідачем правомірно здійснюється нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту, який визначений зазначеними угодами.

Суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що її не було повідомлено про зміну істотних умов праці, зокрема, щодо зменшення коефіцієнту коригування, з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 32 КЗпП України, про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Матеріалами справи не підтверджено, що у позивача відбулася зміна істотних умов праці в бік погіршення, а саме зменшення розміру оплати праці. Таким чином, твердження позивача про зміну істотних умов праці - є хибним.

Суд критично ставиться до розрахунку заборгованості заробітної плати, виконаного позивачем, оскільки він не містить алгоритму нарахування заборгованості та посилання на норму права, яка регулює порядок нарахування, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити достовірність нарахування ОСОБА_1 розміру заборгованості з виплати заробітної плати.

Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, щонарахування та виплата ОСОБА_1 відповідачем середньоденної заробітної плати з січня 2017 року по червень 2020 року в розмірі 87,96 грн., проведено відповідно до закону. Тому, нарахування позивачу заробітної плати, під час увільнення від виконання посадових обов`язків, проводиться відповідно до вимог трудового законодавства, зокрема з урахуванням підвищення посадових окладів, що відображено в коефіцієнтах коригування.

Оскільки дії відповідача щодо здійснення нарахування та виплати середньоденної заробітної плати з січня 2017 року по червнь 2020 року не визнані протиправними, тому, відповідно і підстав для стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів та моральної шкоди суд не має, оскільки ці вимоги є похідними.

Необхідно звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09.10.1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 13.05.1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05.2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 15 ЦК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 94, 119 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 4, 10 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини доходів та моральної шкоди – відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 15.04.2021 року.

Суддя: