Постанова № 9628921, 30.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2010 року 10 год. 59 хв. № 2а-85/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Хливнюк А.М. вирішив адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»

до

третя особаДержавного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області

Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція

прозобов'язання вчинити дії,

представники: від позивача:Авраменко Ю.Я., довіреність №б/н від 11.01.2010 р., від відповідача:

від третьої особи:

від прокуратури:Адамова А.В., довіреність №07-09/550 від 26.04.2010р.,

не зявились,

Галезник О.І. На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 30.04.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 11.05.2010 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відкрите акціонерне товариство «Київспецтранс»(далі Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області (далі Відповідач) про зобовязання вчинити певні дії (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-85/10/2670 та призначено попереднє судове засідання.

22.02.2010 року в попередньому засіданні подано повідомлення Прокуратури Київської області від 22.02.2010 року №05/1-414вих. про вступ у справу №2а-85/10/2670 з метою представництва інтересів держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2010р. Київську обласну санітарно-епідеміологічну станцію залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2010р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 30.04.2010р. представники Позивача, Відповідача та прокуратури прибули. Третя особа не прибула, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем грубо порушено вимоги ст. 19 Конституції України, Постанови Кабінету Міністрів України щодо надання дозволу та лімітів на розміщення відходів у 2010 році, що може призвести до зупинки діяльності Полігону ТПВ №5 і завдати істотної шкоди інтересам суспільства.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях від 16.02.2010 року та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Представник третьої особи у судовому засіданні 15.03.2010р. надав пояснення по суті позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Київспецтранс»створене шляхом перетворення державного комунального підприємства (фірми) по санітарній очистці м. Києва «Київспецтранс» у відкрите акціонерне товариство відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 30.06.1999 р. №581.

Відкрите акціонерне товариство «Київспецтранс»відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстровано Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією 21.05.1997 року в місті Києві, просп. Правди, 85, ідентифікаційний код 02772037.

Відповідно до Довідки АА №212381 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України видами діяльності за КВЕД є прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності, оброблення неметалевих відходів та брухту тощо. Діє на підставі Статуту, затвердженого Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів 06-11.04.2005 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією 16.04.2005 року.

15.01.2008р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Позивачу видано Ліцензію Серія АВ №361499 строком дії з 14.12.2007р. по 14.12.2010р. на право займатись господарською діяльністю збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини.

Позивачу відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №160, рішенням Підгірцівської сільської Ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 25.02.1998 року №1 надано в постійне користування 63,7 гектарів землі під полігон твердих побутових відходів.

Листом від 31.03.2009 року №475/11 Позивачем надіслано на адресу Відповідача документи (12 додатків до листа) для отримання дозволу і погодження лімітів на розміщення відходів на полігоні №5 Позивача на 2010 рік, який розташований за адресою с. Підгірці Обухівського району Київської області.

Листом від 07.07.2009 року №943/11 Позивач проінформував Відповідача про невидачу дозволу на розміщення твердих побутових відходів та просив прискорити видачу такого дозволу з метою підготовки скоригованих проектів лімітів.

Позивачем на вимогу Відповідача від 02.07.2009 року №09-09/1045 надано інформацію листом від 10.07.2009 року №964/11 про проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище.

Відповідач листом від 08.07.2009 року №05-09/1078 витребував інформацію у Позивача щодо проектної потужності місця видалення відходів (МВВ), процент наповненості МВВ, матеріали перевірки Державної екологічної інспекції в Київській області 2009 року та перелік підприємств, з якими укладено угоди на приймання відходів за запропонованою формою.

Листом від 29.07.2009 року №1064/11 Позивачем на адресу Відповідача, в копії Міністру охорони навколишнього природного середовища України, надано відповідь на лист від 08.07.2009 року №05-09/1078, а саме вказано, що таку інформацію з документами Відповідачу надано листами 06.02.2009 року №163/11 та 10.02.2009 року №179/11, та ще раз звернувся з проханням надання дозволу.

11.09.2009 року Позивач листами №1338/11, №1339/11 звернувся відповідно до Голови Київської міської державної адміністрації, Генерального прокурора України, в копії Голови Служби безпеки України, з приводу ситуації, яка склалася щодо ненадання дозволу та лімітів на розміщення твердих побутових відходів на полігоні №5 на 2010 рік.

Листом від 19.11.2009 року №1688/11 Позивач проінформував Відповідача про скасування судом рішення Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 16.05.2008 року №30 про тимчасову заборону виробничої діяльності на полігоні №5 та просив надати дозвіл та погодити ліміти на розміщення твердих побутових відходів на полігоні №5 на 2010 рік.

23.11.2009 року листом №1701/11 Позивач повідомив першого заступника Голови Київської міської державної адміністрації з приводу ситуації, яка склалася щодо ненадання дозволу та лімітів на розміщення твердих побутових відходів на полігоні №5 на 2010 рік.

07.12.2009 року листом №1778/11 Позивач повідомив Голову Комітету з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з приводу ситуації, яка склалася щодо ненадання дозволу та лімітів на розміщення твердих побутових відходів на полігоні №5 на 2010 рік.

23-24.12.2009 року Державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства на полігоні ТПВ №5 Позивача, за результатами якої складено акт.

Відповідачем листом від 30.12.2009 року №05-09/112794 на адресу Позивача, в копії Державній екологічній інспекції в Київській області, надіслано інформацію про надання дозволу та погодження лімітів на розміщення відходів у 2010 році на полігоні ТВП №5 терміном на один місяць з 01.01. по 01.02.2010 року.

Аналізуючи вище викладені обставини в їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. №1218 затверджено Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів (із змінами і доповненнями) (далі - Порядок №1218), яким визначено правила розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1218 власники відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власники відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подають до органів Мінекоресурсів на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році. До заяви додаються:

-проект ліміту на утворення та розміщення відходів;

-довідка про наявність спеціально відведених в установленому законодавством порядку місць чи об'єктів розміщення відходів;

-відомості про склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;

-довідка про нормативно допустимі обсяги утворення відходів;

-довідка про питомі показники утворення відходів;

-довідка про наявність установок (потужностей) з видалення відходів;

-довідка про наявність потужностей з утилізації відходів;

-копія договору (контракту) на передачу відходів іншим власникам;

-довідка про обсяги токсичних відходів та обсяги утворення, використання і поставку відходів як вторинної сировини і відходів виробництва за поточний рік;

-висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами;

-інформація стосовно розміщення відходів, накопичених за попередні роки;

-наказ про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

-звіт про виконання планових заходів у сфері поводження з відходами за попередній рік;

-перспективний план заходів у сфері поводження з відходами, спрямований на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини;

-ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (у разі одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, включених до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. N 1120 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 29, ст. 1217);

- дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території, виданий органом місцевого самоврядування.

Пунктом 13 Порядку №1218 визначено, що органи Мінекоресурсів на місцях розглядають заяви і до 1 липня видають дозволи на розміщення відходів (додаток 1 цього Порядку) або надсилають власникам відходів повідомлення з викладенням причин відмови у видачі дозволів, встановлюючи термін повторного подання необхідних документів.

Згідно з 14 Порядку №1218 на підставі одержаних дозволів власники відходів готують скориговані проекти лімітів на утворення та розміщення відходів і до 1 вересня поточного року подають їх на погодження органам Мінекоресурсів на місцях (додаток 2 цього Порядку).

Дозвіл відповідно до пункту 15 Порядку №1218 набирає чинності після затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів. Він може бути скоригований за клопотанням власника відходів щодо перегляду ліміту на утворення та розміщення відходів.

Пунктом 16 Порядку №1218 передбачено, що проекти лімітів на утворення та розміщення відходів розглядаються органами Мінекоресурсів на місцях, які погоджують або відхиляють їх протягом двох тижнів.

У разі відхилення проекту ліміту власникові відходів надсилається лист з викладенням причин відхилення та встановлюється термін повторного розгляду.

Частиною першою пункту 18 Порядку №1218 встановлено, що ліміти на утворення та розміщення відходів встановлюються терміном на один рік і доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, затвердженого наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.02.2007 року №55 (далі Положення), Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області (далі - Держуправління) є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і входить до сфери його управління. Держуправління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорон природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Згідно з підпунктом 4.6. пункту 4 Положення Держуправління видає в установленому порядку дозволи на спеціальне використання природних ресурсів, дозволи на спеціальне використання в разі використання води з водних обєктів загальнодержавного значення, дозволи на викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, дозволи на розміщення та здійснення інших опре цій у сфері поводження з відходами, приймає відповідні рішення щодо зупинення їх дії або анулювання.

В судовому засіданні представник Позивача пояснив, що полігон твердих побутових відходів (далі - ТПВ) це невідємна частина інфраструктури міста Києва, на якому захоронюються більше 60% твердих побутових відходів міста Києва. Приймання ТПВ на полігоні процес безперервний і специфічний, оскільки відходи утворюються постійно, кожного дня. В разі зупинення процесу захоронення на полігоні, відходи взагалі перестануть вивозитися, накопичення їх відбуватиметься біля житлових будинків, що призведе до екологічної катастрофи в місті Києві. Ймовірність виникнення надзвичайної ситуації в місті Києві існує у випадку припинення діяльності полігону ТПВ №5 навіть протягом одного тижня, як зазначалося в листі від 21.08.2008 р. №02-11411/294 Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Крім того, відповідно до пункту 7 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і обєктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року №2751-XII, не допускається тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємства, якщо це може призвести до виникнення аварійної ситуації.

Позивачем відповідно до пункту 12 Порядку №1218 надіслано Відповідачу 31.03.2009 року лист з додатками документів для отримання дозволу і погодження лімітів на розміщення відходів на полігоні №5 на 2010 рік. Відповідно до реєстраційного штампу Відповідача лист з документами Позивача отримано 01.04.2009 року та зареєстровано за №2722, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується Відповідачем.

Однак, в термін, встановлений пунктом 13 Порядку №1218, Відповідачем дозволу не видано, повідомлення з викладенням причин відмови у видачі дозволу не надіслано, термін повторного подання необхідних документів не встановлено.

На численні звернення Позивача до Відповідача та інших органів з приводу ситуації, яка склалася щодо ненадання дозволу та лімітів на розміщення ТПВ на полігоні №5 на 2010 рік, належного реагування не відбулося.

До матеріалів справи долучено лист Відповідача від 08.07.2009 року №05-09/1078, яким витребувались додаткові документи, але про надання чи відмову у наданні дозволу не інформувалося. Проте, як вбачається з матеріалів справи і не спростовано Відповідачем, документи, які вимагались Відповідачем, були йому надані ще у лютому місяці, про що зазначено в листах від 06.02.2009 року №163/11 та 10.02.2009 року №179/11.

В своїх запереченнях Відповідач вказує на виконання ним вимог Порядку №1218, оскільки останнім передбачено що для отримання дозволу на розміщення відходів власники відходів подають до органів Мінекоресурсів на місцях заяви для одержання дозволу з переліком додатків, зокрема: довідку про наявність спеціально відведених в установленому законодавством порядку місць чи об'єктів розміщення відходів та висновок санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами. Позивачем дійсно було надано на погодження документи, в яких міститься висновок санітарно-епідеміологічної станції, необхідною умовою у вказаному висновку зазначено, виділення ділянки для складування ущільнення ТПВ після сортувальних станцій, забезпечення роботи установки переробки фільтрату »та укріплення захисної дамби I та II черги полігону.

Однак, Відповідачем не доведено в судовому засіданні та не надано жодних доказів щодо розгляду документів Позивача, на виконання пункту 13 Порядку №1218, в термін до 1 липня та прийняття відповідного рішення, чи відмови в наданні дозволу Позивачу з викладенням причин або встановлені терміну повторного подання необхідних документів з огляду на викладене в запереченнях.

Суд не бере до уваги посилання Відповідача, що на сьогодні Позивачем не виконані вимоги рішень про тимчасову заборону завезення та розміщення відходів на полігоні ТПВ №5 та не виконані умови висновку санітарно-епідеміологічної експертизи від 26.03.2009 року №95.03.02-07/16865 щодо виділення ділянки для ущільнення ТПВ після сортувальних станцій; розробки і впровадження технології рекультивації карт, засипаних більше 20 років назад; забезпечення роботи установки переробки фільтрату »та укріплення захисної дамби I та II черги полігону, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи і не спростовано Відповідачем в судовому засіданні, ВАТ «Укрводпроект»за дорученням Позивача проведено роботу з підготовки документації стосовно розробки проекту технології рекультивації карт, засипаних більше 20 років назад, укріплення захисних дамб I та II черги полігону. Проектно-кошторисна документація коштує близько 1 млн. грн. За повідомленням Головного управління комунального господарства Київської міської державної адміністрації (лист від 30.07.2009 р. №059/1-2-3030) кошти на фінансування робіт зарезервовано в розподілі асигнувань на фінансування капітальних вкладень.

З метою виконання Плану заходів по поліпшенню екологічного стану полігону ТПВ №5 на 2006-2010 роки, Позивач неодноразово звертався до Київської міської державної адміністрації про виділення коштів для забезпечення безперебійної роботи установки термічного оброблення фільтрату італійської фірми ОM»та для введення в дію лабораторії.

Крім того, 22.08.2008 року за результатами виконаних робіт щодо реконструкції полігону складено «Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва обєкта «Реконструкція та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 с. Підгірці».

З метою знешкодження фільтрату Позивачем проведено капітальний ремонт установки L ROCHEM».

Таким чином, Позивачем вживаються максимально можливі заходи щодо виконання вимог природоохоронного законодавства України.

Не заслуговує на увагу вчинені дії Відповідача шляхом листування з різними органами, яке долучено до матеріалів справи, оскільки такі дії вчинено в грудні місяці 2009 року та у січні-квітні 2010 року, а саме: лист від 10.12.2009 року №05-09/1850 Головному державному санітарному лікарю Київської області щодо санітарно-епідеміологічного стану полігону ТПВ №5; від 15.12.2009 року №05-11/1878 Прокурору Київської області про екологічну ситуацію, що склалася на полігоні ТПВ №5; від 13.01.2010 року №05-05/23 Міністерству охорони навколишнього природного середовища України щодо виконання рішення наради в Кризовому центрі Мінприроди України від 12.01.2010 року; від 03.02.2010 року №05-09/169/1 Головному державному санітарному лікарю України з проханням повідомити, чи виконані ВАТ «Київспецтранс»умови висновку, за яких можлива подальша експлуатація полігону ТПВ №5.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що Відповідачем допущено бездіяльність в частині недотримання вимог Порядку №1218 стосовно належного розгляду документів Позивача, дотримання термінів та прийняття відповідного рішення до 1 липня, а саме: надання дозволу, відмова в наданні дозволу, встановлення терміну повторного подання документів.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем розглянуто клопотання Позивача і супроводжуючі документи, за результатами розгляду яких Відповідачем 30.12.2009 року Позивачу видано дозвіл та погоджено ліміти на розміщення відходів у 2010 році, за умови виконання вимог висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 26.03.2009 року №95.03.02-07/16865.

Однак, листом від 13.01.2010 року №07-09/39 Відповідачем повідомлено Київську обласну державну адміністрацію, Головного державного санітарного лікаря Київської області, начальника Державної екологічної інспекції в Київській області, в. о. Голови правління ВАТ «Київспецтранс»про анулювання дозволу на розміщення відходів у 2010 році від 30.12.2009 р. №772/14, терміном дії до 01.02.2010 р, оскільки вказаний дозвіл не відповідає вимогам Порядку №1218. Як зауважує Позивач, такого листа на його адресу не надходило і про анулювання дозволу він дізнався у судовому засіданні 15.03.2010 року. Відповідачем не надано доказів і не доведено в судовому засіданні про належне надіслання Позивачу листа про анулювання дозволу.

Оскільки частиною першою пункту 18 Порядку №1218 встановлено, що ліміти на утворення та розміщення відходів встановлюються терміном на один рік і доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року, а анульований дозвіл було видано 30.12.2009 року терміном на один місяць з 01.01.по 01.02.2010 року, суду не надано рішення Відповідача, яким вимогам Порядку №1218, крім зазначених судом, не відповідає анульований дозвіл і що саме потягло прийняття рішення про його анулювання, суд приходить до висновку, що дії Відповідача щодо надання дозволу з заздалегідь встановленим терміном в один місяць є протиправними.

Щодо вимоги Позивача про зобовязання Відповідача видати дозвіл та ліміти на розміщення відходів на полігоні ТПВ №5, суд зазначає таке.

Порядком №1218 визначено правила розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1218 місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).

Органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року, відповідно до пункту 11 Порядку №1218, надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

Власники відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власники відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подають, відповідно до пункту 12 Порядку №1218, до органів Мінекоресурсів на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році з відповідними документами.

Отже, Порядком №1218 встановлено певні умови для здійснення діяльності щодо розміщення та утворення відходів, визначено органи, які уповноважені розглядати документи щодо надання дозволу на розміщення відходів, встановлено перелік документів, які є підставою для надання дозволу та погоджено лімітів та визначено порядок звернення до таких органів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наданню дозволу та погодженню лімітів передує розгляд відповідних документів визначеним органом з прийняттям рішення про надання дозволу, відмову в наданні дозволу з викладенням причин, встановлення терміну повторного подання документів, яку віднесено законодавцем до виключної компетенції органів, визначених Порядком №1218. Зобовязуючи Відповідача надати Позивачу дозвіл і ліміти, суд, в цьому випадку, перебирає на себе повноваження органів, визначених Порядком №1218, в частині здійснення перевірки відповідності наданих документів вимогам, встановленим законом, що неприпустимо і суперечить діючому законодавству. З огляду на таке, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги Позивача щодо зобовязання Відповідача надати дозвіл і ліміти.

Однак, відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, може вийти за межі позовних вимог.

Оскільки судом встановлено бездіяльність Відповідача в частині неналежного розгляду документів Позивача щодо надання дозволу та погодження лімітів на розміщення ТПВ на полігоні №5 на 2010 рік та вчинення дій Відповідачем стосовно надання дозволу з порушенням встановленого терміну дії дозволу з порушенням вимог Порядку №1218, та визнано судом її протиправною, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог і захистити права та інтереси Позивача шляхом зобовязання Відповідача розглянути документи Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»від 31.03.2009р. №475/11 щодо надання дозволу та лімітів на розміщення відходів на Полігоні ТПВ №5 на 2010р. відповідно до вимог Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів з прийняттям відповідного рішення.

Відповідно до вимог статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту або у разі його ненадходження у встановлений строк суд може постановити окрему ухвалу.

З огляду на таке, суд дійшов висновку щодо зобовязання Відповідача подати звіт в термін до 17.05.2010р. про виконання судового рішення з наданням копій документів, які підтверджують його виконання.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки судом встановлено, що Відповідач допустив бездіяльність та вчинив дії в порушення вимог діючого законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Частинами першою та третьою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 69-71, 94, 159-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати бездіяльність та дії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області протиправними стосовно недотримання вимог Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1218 (із змінами і доповненнями) щодо розгляду документів Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс» від 31.03.2009р. №475/11.

3.Зобовязати Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області розглянути документи Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс» від 31.03.2009р. №475/11 щодо надання дозволу та лімітів на розміщення відходів на Полігоні ТПВ №5 на 2010р. відповідно до вимог Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів з прийняттям відповідного рішення.

4.Відповідно до вимог статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобовязати Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області в термін до 17.05.2010р. подати звіт про виконання судового рішення з наданням копій документів, які підтверджують його виконання. Попередити Відповідача про наслідки частини другої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.В решті позовних вимог - відмовити.

6.Відшкодувати на користь Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс»витрати зі сплати судового збору за рахунок Державного бюджету України у розмірі 01,70 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Л.О. Маруліна