
Справа № 944/168/20
Провадження №1-кп/944/471/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.04.2021 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Козака О.П.
прокурора - Лойка В.В.
обвинуваченої- ОСОБА_1
захисника - Федака Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140350000813 від 28 серпня 2019 року про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Кожичі Яворівського району Львівської області,українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачена ОСОБА_1 28 серпня 2019 року, о 14 годині 25 хвилин, керуючи технічно-справним транспортним засобом марки «Mercedes-Benz S320» номерний знак НОМЕР_1 та здійснюючи перевезення пасажирів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , рухаючись автодорогою М-10 «Львів-Краковець» в напрямку смт.Краковець, на ділянці дороги 10км + 500м в с.Підрясне Яворівського району Львівської області, порушила чинні вимоги «Правил дорожнього руху» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями, а саме: п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині термінів «перевага» та «небезпека для руху»), 2.3 (б, д) та 10.1, 12.1, 1.1 розділу 34, які виразилися в тому, що вона керуючи транспортним засобом не врахувала дорожньої обстановки та зміни напрямку руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не враховувала стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого втратила контроль над своїм автомобілем та здійснила виїзд на смугу зустрічного руху, по якій в цей час рухався автомобіль марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , який перевозив на задньому сидінні пасажирів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та на передньому сидінні ОСОБА_9 , що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, а саме, зустрічного зіткнення її автомобіля з автомобілем марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , що в подальшому призвело до попутнього зіткнення останнього автомобіля з автомобілем «КІА Karnival» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_10 , який рухався позаду нього.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, а саме, закритий перелом основної та нігтьової фаланги першого пальця правої стопи, садна в ділянці правої гомілки спереду, який відповідно до висновку судово-медичного експерта №132/2019 від 30 серпня 2019року відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла четвертого поперекового хребця першого ступеня, який виник внаслідок тупого твердого предмету, в результаті травми в салоні автомобіля, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №136/2019 від 30.08.2019року відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Потерпіла ОСОБА_5 отримала закритий уламковий перелом проксимального метаепіфізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, який згідно висновку судово-медичного експерта №205/19від30.08.2019року відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнала повністю покликаючись на обставини викладені у обвинувальному акті.
Крім цього, пояснила, що дійсно 28 серпня 2019 року, об 14 годині 25 хвилин вона керуючи технічно-справним транспортним засобом марки «Mercedes-Benz S320» номерний знак НОМЕР_1 , здійснювала перевезення пасажирів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в напрямку смт.Краковець, в с.Підрясне Яворівського району Львівської області. Однак не врахувала дорожньої обстановки та зміни напрямку руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості, внаслідок чого здійснила виїзд на зустрічну смугу руху, по якій в цей час рухався автомобіль марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , який перевозив на задньому сидінні пасажирів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та на передньому сидінні ОСОБА_8 , що призвело до зустрічного зіткнення її автомобіля з автомобілем марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , а в подальшому до попутнього зіткнення автомобіля марки «Fiat Doblo» з автомобілем «КІА Karnival» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_10 , який рухався позаду.Внаслідок її дій автомобілі отримали технічні пошкодження, а пасажири ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаялася. Просить суворо не карати .Не позбавляти її права керування транспортними засобами, оскільки в неї на утриманні двоє неповнолітніх дітей інвалідів, яких потрібно щодня возити в медичний заклад для проходження лікування та в подальшому реабілітації.
В разі позбавлення права керування автомобілем, вона не взмозі буде забезпечити дітям належне лікування, оскільки наймати автомобіль для транспортування дітей щодня в медичний заклад для неї не посильно.
Крім цього, покликалась на те, що значні кошти вона мусить відшкодовувати потерпілим.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 в частині стягнення матеріальної шкоди визнала повністю, в частині стягнення моральної шкоди частково в розмірі -40000грн. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 та уточнений цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 визнала повністю.
Потерпіла ОСОБА_8 , в судовому засіданні, обставини викладені в обвинувальному акті підтвердила повністю. Просить цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити. Стягнути з обвинуваченої на її користь 7745грн. матеріальної шкоди та 120000грн. моральної шкоди. Із запропонованим обвинуваченою відшкодуванням моральної шкоди в сумі 40000грн. не погодилась
. В обгрунтуванні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди покликалася, на те, що вона являється особою молодого віку, на даний час вона не може вести повноцінного життя, через отриману травму, потребує весь час сторонньої допомоги та амбулаторного лікування, тому змушена постійно перебувати вдома. Внаслідок протиправних дій обвинуваченої вона отримала душевні страждання, фізичний біль, порушенння звичного ритму життя, втратила сон та спокій, отримала переживання щоб в майбутньому не залишитись особою з інвалідністю. Щодо призначення покарання обвинуваченій просить призначити таке з врахуванням найнижчої межі покарання.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні обставини викладені в обвинувальному акті підтвердила повністю. Просить цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити за обставин викладених у позовній заяві. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь 638 грн 60 коп матеріальної шкоди та 40000 грн моральної шкоди. Просить призначити обвинуваченій більш мяке покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні обставини викладені в обвинувальному акті підтримав повністю. Просить поданий ним цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на його користь 64665грн 53 коп матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди. Щодо призначення покарання обвинуваченій просить призначити таке з врахуванням найнижчої межі покарання.
Крім цього, просить цивільний позов поданий до ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» задовольнити. Стягнути в його користь з ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» - 99000 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП яка мала місце 28 серпня 2019 року.
В обгрунтуванні цивільного позову покликався на те, що договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8049260 на забезпечення транспортного засобу «Mercedes-Benz S320» номерний знак НОМЕР_1 яким керувала ОСОБА_1 під час вчинення ДТП було укладено 28.09.2018року ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» на строк один рік.
Повідомлення про дорожньо транспортну пригоду в ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ»ним було подано 03.09.2019року.
17.09.2019 року він надав свій пошкоджений в даному ДТП автомобіль для огляду страховику.
30.09.2019року він звернувся до ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» про надання йому інформації про результати огляду автомобіля та розміру страхового відшкодування, однак відповіді не отримав.
Крім цього, він неодноразово звертався за місцем проживання до офісу ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» за допомогою у здійсненні виплати страхового відшкодування, однак документів у нього не прийняли, письмової відповіді на заяву від 30.09.2019року не надали, лише запропонували надати рішення суду. У зв`язку з цим він вирішив звернутися до відповідача про виплату страхового відшкодування із цивільним позовом.
Цивільний позов був прийнятий судом до розгляду разом із обвинувальним актом в підготовчому судовому засіданні 07.07.2020року, а 22.09.2020року на його адресу страховиком було скеровано відзив на позовну заяву.
З наведеного слідує що він звернувся до ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» із позовною заявою про виплату страхового відшкодування у встановлений законом річний строк.
Представник ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» в судове засідання не з`явився скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, в якій покликався на те, що 28.09.2018року між ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» та ОСОБА_11 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8049260 на забезпечення транспортного засобу «Mercedes-Benz S320» номерний знак НОМЕР_1 за шкоду заподіяну життю та здоров`ю в розмірі 200000грн., за шкоду заподіяну майну 100000грн., франшиза за полісом 1000грн. термін дії полісу до 27.09.2019року.
28.08.2019року відбулася ДТП за участю застрахованого транспортного засобу марки «Mercedes-Benz S320» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 ..
Повідомлення про дорожньо транспортну пригоду було подано страховику 03.09.2019року.
Однак, після подання повідомлення ні потерпілий ні інша особа протягом тридцяти днів не подали заяви про виплату страхового відшкодування. Вважає що річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування пропущений. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник потерпілих в судовому засіданні думку потерпілих, підтримав. Просить цивільні позови задовольнити в повному обсязі.
Як встановлено у судовому засіданні, покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор не оспорює фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
З врахуванням наведеного, суд, допитавши потерпілих, представника потерпілих обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у тому, що вона будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження доведена повністю а її дії за ч.1 ст.286 КК України кваліфіковано вірно.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.12 КК України, вчинене обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Згідно ч.1, 2 ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння органам досудового розслідування та суду у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій згідно ст.67 КК України, не встановлено.
П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить з класифікації злочину згідно Кримінального Кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.
Призначаючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те що таке вчинено з необережності, обставини і особливості його вчинення та особу обвинуваченої, яка у вчиненому щиро розкаялася, активно сприяла у розкритті злочину, позитивну характеристику з місця проживання обвинуваченої, те що обвинувачена на обліку в наркодиспансері та психодиспансері не числиться має на утриманні двох дітей-інвалідів, її матеріальне становище, те що єдином доходом сім`ї є соціальні виплати на утримання дітей та заробітна плата чоловіка а також досудову доповідь органу пробації який вважає що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення волі, оскільки така не становить небезпеки для суспільства, та приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Приймаючи таке рішення суд бере до уваги те, що обвинувачена має на утриманні двох неповнолітніх дітей-інвалідів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які потребують лікування та реабілітації, для перевезення яких обвинуваченій щоденно потрібен автомобіль. Така міра покарання на переконання суду буде достатньою для виправлення обвинуваченої.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до положень ч.1, 5 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до роз`яснень даних у п.3, 9, 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 цивільні позиви ОСОБА_6 ОСОБА_7 в частині матеріальної та моральної шкоди визнала повністю, такі з урахуванням вимог ч.4 ст.206ЦПК України підлягають задоволенню.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_8 , який обвинувачена в частині стягнення матеріальної шкоди визнала повністю а в частині моральної шкоди частково, то суд, виходячи з засад справедливості та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, тяжкість моральних страждань потерпілої, яка внаслідок дій обвинуваченої отримала душевні страждання, втратила сон, душевний спокій, отримала біль, через що в неї порушився звиклий ритм життя та появились хвилювання щоб не залишитись інвалідом, враховуючи майновий стан обвинуваченої, яка ніде не працює, оскільки являється опікуном своїх двох неповнолітніх дітей - інвалідів, стягнення коштів з обвинуваченої на користь потерпілих за іншими цивільними позовами, вважає за необхідне в межах розумності, справедливості та співмірності цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково в розмірі 75000грн., в решті позовні вимоги залишити без задоволення.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_6 до ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» то такий слід задовольнити з наступних підстав.
28.09.2018року між ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» та ОСОБА_11 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8049260 на забезпечення транспортного засобу «Mercedes-Benz S320» номерний знак НОМЕР_1 за шкоду заподіяну життю та здоров`ю в розмірі 200000грн., за шкоду заподіяну майну 100000грн., франшиза за полісом 1000грн. термін дії полісу до 27.09.2019року.
28.08.2019року, об 14 годині 25 хвилин на автодорозі «Львів-Краковець» в напрямку смт.Краковець, в с.Підрясне Яворівського району Львівської області відбулася ДТП за участю транспортних засобів марки «Mercedes-Benz S320» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 ..
Повідомлення про настання дорожньо транспортної пригоди було подано ОСОБА_6 в ТзДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.»03.09.2019року.
17 вересня 2019року ОСОБА_6 надав для огляду та здійснення оцінки пошкоджень страховику ТзДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» свій пошкоджений автомобіль марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 .
Вартість матеріального збитку спричиненого в ДТП автомобіля марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 яка мала місце 28.08.2019року, згідно висновку №9/774 від 18.12.2019року судового експерта Львівського науково- дослідного-експертно-криміналістичного центру МВС України становить 162215,53грн. Крім цього, ОСОБА_6 було понесено витрати на евакуацію пошкодженого автомобіля в розмірі 1414грн. що підтверджується квитанцією СПД ФО ОСОБА_12 від 31.08.2019року.
30 вересня 2019року ОСОБА_6 звернувся до страховика із заявою про надання йому інформації щодо результатів огляду автомобіля та розміру страхового відшкодування, що підтверджується квитанцією про поштове відправлення. Проте відповідь на заяву від страховика він не отримав.
Враховуючи поведінку страховика у справі про страхове відшкодування, та відсутність у Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» положення щодо обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, він звернувся безпосередньо до суду.
Цивільний позов до ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» був прийнятий судом до розгляду разом із обвинувальним актом в підготовчому судовому засіданні 07.07.2020року.
22.09.2020року ОСОБА_6 отримав відзив на цивільний позов.
З наведеного слідує, що ОСОБА_6 із заявою до ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» щодо стягнення майнової шкоди звернувся у межах встановленого річного строку, який слід рахувати з часу ДТП, тобто з 28.08.2019 по 28.08.2020року.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019року в справі№465/4287/15, провадження14-406цс19 значиться, що попереднє звернення потерпілого у випадках передбачених законом до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку визначеному ст.35 Закону№1961IV загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування.
У вищевказаній постанові зазначено що у разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до ст.36 Закону, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, визнати його та сплатити страхове відшкодування.
Отже, покликання представника ТзДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» у своєму відзиві на вимоги п.37.1.4 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", як на відмову ОСОБА_6 у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з пропуском річного строку звернення із заявою до страховика є безпідставними.
Згідно з вимогами ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
Враховуючи наведене, заходи забезпечення у виді арешту, який накладений на підставі ухвал слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 29.08.2019 року та від 30.08.2019року підлягають скасуванню.
Витрати, пов`язані із залученням експертів слід стягнути з обвинуваченої в порядку, передбаченому ч.2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 200( двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить три тисячі чотириста гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 29.08.2019 року на автомобіль марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , жителю с.Радісне Красилівського району Хмельницької області, після вступу вироку в законну силу - вважати скасованим.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчої судді Яворівського районного суду Львівської області від 30.08.2019 року на автомобіль марки «KIA Karnival», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який відповідно до ухвали слідчої судді Яворівського районного суду Львівської області від 02.12.2019року переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - після вступу вироку в законну силу - вважати скасованим.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчої судді Яворівського районного суду Львівської області від 30.08.2019 року на автомобіль марки «MERCEDES S320», номерний знак НОМЕР_4 (реєстрація Республіки Латвія), який належить ОСОБА_1 , жительці с.Кожичі Яворівського району Львівської області після вступу вироку в законну силу - вважати скасованим.
Судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи №9/774 від 18.12.2019 в сумі-3140грн 20коп, інженерно-транспортної експертизи №1/1264 від 19.11.2019 в розмірі -1570грн 10коп, інженерно-транспортної експертизи №1/1017 від 15.10.2019 в розмірі -1570грн 10коп, судової інженерно-транспортної експертизи №1/1016 від 24.09.2019 в розмірі- 1570грн 10коп, судової інженерно-транспортної експертизи №1/1015 від 24.09.2019 в розмірі- 1570грн 10коп, судової інженерно-транспортної експертизи №1/1014 від 23.09.2019 в розмірі -1570грн 10коп, всього 10990 (десять тисяч дев"ятсот дев"яносто) грн. 70коп стягнути з ОСОБА_1 - в дохід держави.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_6 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_2 638 (шісот тридцять вісім) грн 60 коп матеріальної шкоди та 40000 (сорок тисяч) грн моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ІПН НОМЕР_7 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_3 64665 (шістдесят чотири тисячі шісот шістдесят п`ять) грн 53 коп матеріальної шкоди та 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_6 до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ»- задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» ( код ЄДРПОУ 32404600, 04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 4 корпус, 6-а) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ІПН НОМЕР_7 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_3 99000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (ІПН НОМЕР_8 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_2 7745 (сім тисяч сімсот сорок п`ять) грн матеріальної шкоди та 75000 (сімдесят п"ять тисяч) грн. моральної шкоди.
В решті цивільний позов залишити без задоволення.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СУДДЯ: Швед Н.П.
Судове рішення № 96289153, Яворівський районний суд Львівської області було прийнято 15.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 944/168/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: