Вирок № 96289135, 15.04.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1570/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«13» квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Луців -Шумської Н.Л.

секретар Степанюк Н.В.

з участю: прокурора Ліховина І.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Сибаля О.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення № 12021145090000046

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, працездатного, неодруженого, учасника АТО, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 07 січня 2021 року приблизно о 15.30 год., перебуваючи у торговому залі магазину АЗС «ОККО» №31 за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 14, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, з прилавку торгового залу магазину АЗС «ОККО» №31 таємно викрав Bluetooth навушники торгової марки «Aspor -605» вартістю 480 грн. без ПДВ, пройшов повз каси, не розрахувавшись за вказаний товар, залишив приміщення магазину АЗС «ОККО» №31 Викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ОККО -ДРАЙВ» матеріальну шкоду на суму 480 грн. без ПДВ.

Крім того, ОСОБА_1 16 січня 2021 року приблизно о 15.30 год., перебуваючи у торговому залі магазину АЗС «ОККО» №31 за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 14, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, з прилавку торгового залу магазину АЗС «ОККО» №31 таємно викрав Bluetooth навушники торгової марки «AsporAir Dods S3003i» вартістю 321 грн. без ПДВ, пройшов повз каси, не розрахувавшись за вказаний товар, залишив приміщення магазину АЗС «ОККО» №31. Розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ОККО -ДРАЙВ» матеріальну шкоду на суму 321 грн. без ПДВ.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю та пояснив, що 07 січня 2021 року, а також 16 січня 2021 викрадав з магазину АЗС «ОККО» №31 Bluetooth навушники. 16.01.2021р. його після виходу з магазину затримали, викрадені навушники вилучили. У вчиненому щиро кається та просить його суворо не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1 . Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні злочину повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12021145090000046.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів повністю і об`єктивно доведена, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно з ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.

При обранні виду та строку покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст.65 КК України, бере до уваги тяжкість вчиненого злочину, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, відсутність обставин, що обтяжує покарання, особу винуватого, який є учасником АТО, щире каяття, що є обставиною, яка пом`якшує покарання, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У цій ситуації, про можливість належної соціалізації обвинуваченого та допустиму репутацію свідчить характер вчиненого кримінального правопорушення, поведінка під час та після вчинення кримінального правопорушення, а саме сприяння слідству та суду в установленні об`єктивної істини, розкаяння у вчиненому, відсутність за його результатами будь-яких непомірних наслідків для інтересів суспільства, які б безумовно превалювали над принципом поваги до свободи особистості і дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення більш суворого покарання.

Тим паче, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №43759/10 та №43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи наведені обставини, тяжкість вчиненого злочину, відсутність непомірних негативних наслідків та особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і до нього слід застосувати ст.ст.75,76 КК України.

Речові докази: Bluetooth навушники торгової марки «AsporAir Dods S3003i», які були передані на зберігання представнику ТОВ «ОККО -ДРАЙВ» Коваль М.І. , слід повернути потерпілому ТОВ «ОККО -ДРАЙВ»; DVD-R диски слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 по справі не обирався, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: Bluetooth навушники торгової марки «AsporAir Dods S3003i», які були передані на зберігання представнику ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» Коваль М.І. , - повернути потерпілому ТОВ «ОККО-ДРАЙВ»; DVD-R диски - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Копію вироку негайно вручити прокуророві та засудженому.

Вирок складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська