Рішення № 96288691, 12.04.2021, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/200/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю.

за участю секретаря: Кочмар Н.-Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Жовківське лісове господарство" про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка від 10.04.2020 року,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка від 10.04.2020 року в якому просить поновити строк на оскарження постанови в справі про накладення адміністративного стягнення у справі про незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка, скасувати дану постанову та провадження по даній справі закрити.

Свої вимоги мотивує наступним.

10.04.2020р. лісничим Любельського лісництва ДП «Жовківське лісове господарство» Осташевським А.В. на підставі протоколу 5/6 від 14.03.2020р. про незаконну порубку лісу вчинену у кварталі 32 Любельського лісництва прийняв рішення про накладення штрафу на суму 510грн. на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поживаючого в с.Бутини Сокальського району.

Про існування вказані постанову та протокол він дізнався 14.01.2021р., коли виявив їх в поштовому ящику.

Вважає, що дана постанова винесена безпідставно і не об`єктивно, оскільки він взагалі не вичиняв жодної незаконної порубки лісу та не був в лісі 14.03.020р., йому не відомо, що на нього складався протокол та виносилась постанова, також, його не повідомляли про час та місце розгляду справи і він не зміг надати відповідні пояснення про свою непричетність до вчинення правопорушення.

Працівниками ДП «Жовківське лісове господарство» був складений протокол на іншу особу.

Зазначає, що є людиною похилого віку (71 рік). Навіть при бажанні, враховуючи вік та стан здоров`я він не зміг вчинити такий проступок, за який на нього накладено стягнення.

24.03.2021р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свої заперечення мотивує наступним.

під час патрулювання 32 кварталу Любельського лісництва 14.03.2020р. близько 21.15год. лісничим ОСОБА_2 було виявлено гужовий транспорт з погоничем. У гужовому транспорті було дерево породи сосна, діаметр ствола 44 см.

На місце події зі слів було встановлено особу погонича гужового транспорту, Також з його слів було з`ясовано дату та місце народження, адресу проживання та рід занять.

Після опитування та за наявності в діях ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст.65 КУпАП було складено протокол №5/6 від 14.03.2020р. та рахунок розмірів шкоди та нанесених збитків Любельському лісництву. Від пояснень та підпису відмовився в присутності свідків.

Також, позивач не прибув в ДП «Жовківське лісове господарство», хоча належним чином повідомлявся про розгляд протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності.

Тому твердження позивача про те, що йому не був відомий факт про те, що на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова не відповідає дійсності.

09.04.2021р. позивач надав відповідь на відзив, в якому вказав, що затримана особа надала особисті дані про особу позивача і в подальшому працівники лісгоспу не переконалися, в тому, що це дійсно правдива інформація. Зокрема, не викликали когось із представників сільської ради або сусідів, чи не прийшли до місця проживання, щоб оглянути документи. Тому, всі подальші похідні документи складені стосовно позивача є хибними.

Також, зазначає, що підпис на поштовому відправленні про вручення виклику на розгляд справи про лісопорушення на 09.04.2020р. не його та запис який там є написано не його рукою.

Представник позивача - адвокат Лаврович О.В. надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Раніше подане клопотання від 05.04.2021р. відкликає та просить не розглядати.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України ), на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Конституцією України закріплено норму щодо обовязку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

Згідно п. 2 ч. 1ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. В адміністративному позові позивач посилається на ст. 289 КУпАП та просить поновити строк для оскарження у зв`язку з поважною причиною.

Відповідно до ст.123 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу відповідачем надсилалася на адресу позивача копія постанови про накладення адміністративного стягнення № 7 від 10.04.2020 року, яку позивач отримав 19.01.2021 року, а до суду звернувся 22.01.2021 року.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992р.).

В рішеннях у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це слід вважати як порушення п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк для подачі адміністративного позову, так як про оскаржувану постанову він дізнався 19.01.2021 року, а тому адміністративний позов підлягає розгляду на загальних підставах.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом .

Згідно з ст. 280 КУпАП України (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Разом з цим, частиною 2 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Стаття 65 КУпАП, яка передбачає відповідальність за незаконну порубку і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення містить дві частини.

В той же час, в ні протоколі про адміністративне правопорушення №5/6 від 14.03.2020р. ні в постанові про накладення адміністративного стягнення №7 від 10.04.2021р. не зазначено, частини ст.65 КУпАП за якою слід притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.

Разом з цим, представник відповідача зазначив, що під час складання протоколу №5/6 від 14.03.2020р. лісничий ОСОБА_2 встановив особу порушника зі слів.

Згідно Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення (далі Інструкція), затвердженої Наказом від 31.08.2010 № 262 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.09.2010 р. за № 863/18158 визначено порядок оформлення протоколу про адміністративні правопорушення.

Зокрема в п.п.2.4. та 2.5. вказаної Інструкції встановлено, що при складанні протоколу вказується стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У протоколі обов`язково зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У разі якщо виявлено факт порушення лісового законодавства, однак особу порушника встановити неможливо (порушник вчинив правопорушення і зник з місця події), посадовою особою органу лісового господарства складається акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства.

Крім цього, в протоколі №5/6 від 14.03.2020р. є графа «порушником пред`явлені такі документи, що засвідчують особу», яка є обов`язковою для заповнення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що при винесені вищевказаних протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення посадові особи ДП «Жовківське лісове господарство» повинні була дотримуватись вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції.

Відповідно до ст.ст. 73,76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд даючи правову оцінку оскаржуваній постанові дійшов висновку, що таке рішення відповідача є неправомірним, оскільки прийняте ним без додержанням положень принципів визначених ст. 2 КАС України, зокрема: не місить частини статті за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності та є необґрунтованим, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення; упередженим, не пропорційним, зокрема з не дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За таких обставин суд дійшов до переконання, що відповідач здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого та законного рішення.

Разом з тим, суд вважає, що докази на безпідставність даного позову позивача, які надані представником відповідача в їх контексті не спростовують доводів позивача, які викладені в позовній заяві, хоча як зазначено вище, що відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі, невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення, а тому такі докази не можуть бути взяті судом до уваги.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 33 ч. 2 КУпАП України, визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

В оспорюваній постанові всупереч вимогам вказаної норми не наведено обставини, які враховувалися при обранні позивачу стягнення у вигляді штрафу, окрім того після слів "постановив" не зазначено за якою статтею ОСОБА_1 визнано винуватим. За наведених вище обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП є не доведеною та необгрунтованою, а тому суд дійшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати.

Окрім того, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд дійшов до переконання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 5, 19, 241-245, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задоволити.

Скасувати поставнову про накладення адміністративного стягнення за № 7 від 10.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 65 КУпАП, провадження по даній справі закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Л. Ю. Фарина