Постанова № 9628862, 06.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 квітня 2010 року 09:27 № 2а-16785/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватне підприємство "МС-україна"

до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва

проскасування рішення про результати розгляду скарги від 09.12.2009р., акту від 15.06.2009р. та податкового повідомлення-рішення від 19.06.2009р.

За участю представників сторін:

позивача : Александренко В.В. (довіреність від 27.05.2009р.)

відповідача: Горбенко І.М., Бурківська Н.О. (довіреність №4/9/10 від 30.12.2008р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.04.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «МС-України»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення №0061831502/0 від 19.06.2009р., першої податкової вимоги №1/1889 від 27.09.2009р. та другої податкової вимоги №2/2415 від 16.11.2009р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2010р. відмовлено в задоволенні клопотання ПП. «МС-Україна»про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії податкового повідомлення рішення №0061831502/0 від 19.06.2009р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

13.10.2009 року позивачем подано клопотання про уточнення до позовної заяви та просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва №0000152210/1 від 10.07.2009р. в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 150838,50 грн. (в т.ч. штрафні санкції 50279,50 грн.).

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що відповідач без врахування істотних обставин справи нарахував підприємству суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 52065,18 грн. та надіслав першу та другу податкові вимоги. При цьому, відповідач порушив вимоги Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому просить скасувати податкове повідомлення рішення №0061831502/0 від 19.06.2009р., першу податкову вимогу №1/1889 від 27.09.2009р. та другу податкову вимогу №2/2415 від 16.11.2009р. як безпідставні.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року та складено акт №62/1502/34839496 від 15.06.2009р. та винесене податкове повідомлення рішення №0061831502/0/27843 від 19.06.09р. В звязку з несплатою позивачем узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 52065,18 грн. після закінчення граничного строку, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва були надіслані перша податкова вимога №1/1889 від 27.08.09р. та друга податкова вимога №2/2415 від 16.11.2009р., які вважає правомірними та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «МС-Україна»як юридична особа зареєстроване 18.12.2006р. та знаходиться на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва. Як платник податку на додану вартість ПП. «МС-Україна»зареєстровано з 10.04.2007р., про що видане свідоцтво №100200362 від 27.02.2009р.

19.02.2009 року ПП «МС-Україна»було самостійно визначено суму податкового зобовязання та подано до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року з додатком №5 (розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

На підставі п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 4.4 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ - позивачем було самостійно виявлено помилку в поданій декларації з податку на додану вартість за січень 2009року, а саме: в розшифровці податкового кредиту до даної декларації невірно вказано період виписки податкової накладної по контрагенту ТОВ «Трактон Промсервіс»- 01.2001р. замість 01.2009р. на суму ПДВ 34504,99 грн.

Даний уточнюючий розрахунок був складений позивачем 11.06.2009р. та надісланий на адресу податкового органу 18.06.2009р. з повідомленням про вручення та отриманий відповідачем 22.06.2009р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомлені.

Відповідно до листа ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 26.06.2009р. №28745/10/28-005 «Про подання податкової звітності»уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2009 року був зареєстрований, але не визнаний як податкова звітність, оскільки згідно Наказу ДПА України від 30.05.19997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»не відповідає порядку його подання. Вказаний лист надісланий ПП «МС-Україна»07.07.2008р. рекомендованим листом та був повернутий поштою без вручення.

13 червня 2009р. (день тижня - субота) податковим органом через курєрську доставку на адресу ПП. «МС-Україна»було направлено повідомлення від 12.06.2009р. №21539/10/15-205 про запрошення до 15 червня 2009р.(понеділок) з 09-00 до 18-00 год. для узгодження акту невиїзної документальної перевірки з питання нарахування та сплати податку на додану вартість за січень 2009 року. Вказане повідомлення не було вручено адресату.

15.06.2009 р. ГДПРІ Управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_4 була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ПП. «МС-Україна», поданої за січень 2009 року (вх. №9212 від 19.02.2009р.) та складено Акт №62/1502/34839496 від 15.06.2009р.

Перевіркою встановлено, що згідно Додатку 5 до декларації за січень 2009 року, у Розділі ІІ податковий кредит, до операцій з придбання з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту включено податкову накладну на загальну суму 207029,94 грн., в т.ч. ПДВ 34504,99 грн., виписану у січні 2001 року контрагентом ТОВ «Трактон Промсервіс».

Податковим органом зроблено висновок, що з урахуванням строку позовної давності у три роки, податкова накладна, виписана у січні 2001 року не може бути включена до податкового кредиту у січні 2009 року, а тому податковий кредит по декларації з ПДВ за січень 2009 року підлягає зменшенню на суму 34505,00 грн. А тому, на підставі п. 15.1 ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон №2181-ІІІ), п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету збільшується в сумі 34711 грн.

Примірник акту перевірки від 15.06.2009р. з супровідним листом від 16.06.2009р. був надісланий 24.04.2009р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача та був повернутий 27.07.2009р. з підстав «по закінченню терміну зберігання».

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, на підставі акту перевірки від 15.06.2009р., згідно з пп. «в»п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 5.3.1, п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ за порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»винесено податкове повідомлення рішення №0061831502/0/27843 від 19.06.2009р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 52066,50 грн., в. т.ч. 34711 грн. основний платіж, 17355,5 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення рішення разом із супровідним листом від 19.06.2009р було направлене ПП «МС-Україна»27.06.2009р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто без вручення 04.08.2009р. з підстав «закінчення терміну зберігання».

В звязку з неможливістю вручення поштового відправлення, податкове повідомлення рішення від 19.06.2009р. №0061831502/0/27843 було розміщено на дошці податкових оголошень, про що складено акт №45 від 10.08.2009р.

У звязку з несплатою суми податкового зобовязання, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва була надіслана ПП. «МС-Україна»перша податкова вимога №1/1889 від 27.08.2009р., яка була направлена на адресу позивача 25.09.2009р. та була отримана позивачем 06.10.2009р., про що свідчить повідомленням про вручення поштового відправлення №2594485.

На підставі п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, ПП. «МС-Україна»оскаржено вказану першу податкову вимогу в адміністративному порядку шляхом подання скарги №03/10 від 12.10.2009р.

Рішенням ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 29.10.2009р. №47065/10/25-012 продовжено строк розгляду скарги по 11.12.2009р. включно.

09.12.2009р. відповідачем винесено Рішення №53155/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін першу податкову вимогу від 27.08.2009р., а скаргу директора ПП. «МС-Україна»- без задоволення. Зазначене рішення направлене позивачу 04.12.2009р. рекомендованим листом, 05.12.2009р. працівником пошти залишено повідомлення про необхідність отримання поштового відправлення та 11.12.2009р. отримано представником позивача.

При цьому, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було направлено на адресу позивача другу податкову вимогу №2/2415 від 16.11.2009р. з вимогою сплати податкового боргу в сумі 52066,48 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення рішенням №0061831502/0/27843 від 19.06.2009р. та надісланими першою податковою вимогою №1/1889 від 27.08.2009р. та другою податковою вимогою №2/2415 від 16.11.2009р., ПП «МС - Україна»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 7.5.1 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень пп. 7.2.3 та 7.2.6 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і видається покупцю на його вимогу та є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ (пп. 7.4.5 ст. 7 Закону).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах платником самостійно виявлені помилки в податковому обліку (в тому числі суми ПДВ, не включені до податкового кредиту), такий платник відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" має право подати уточнюючий розрахунок.

Порядок подання уточнюючого розрахунку з ПДВ визначено Порядком заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженим наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованим у Мін'юсті України 09.07.97 р. за N 250/2054 (у редакції наказу ДПАУ від 15.06.2005 р. N 213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за N 702/10982), відповідно до п. 4.4 якого якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, встановленому для подання декларацій з ПДВ (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст. 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Уточнюючий розрахунок та уточнюючий розрахунок (скорочений) можуть бути подані або надіслані на адресу податкового органу в будь-який момент, а також можуть бути надіслані на адресу податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з описом укладеного та повідомленням про вручення в разі, якщо службова (посадова) особа такого податкового органу не виконує свій обовязок щодо прийняття податкової декларації (відмовляється прийняти таку податкову декларацію з будь-яких причин або висуває будь-які передумови щодо її прийняття). При цьому платник зобовязаний долучити до декларації складену в довільній формі заяву на імя керівника цієї інспекції (адміністрації) із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти таку декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. У цьому разі декларація вважається поданою в момент її вручення пошті (дата відправлення на поштовому штемпелі).

До податкових декларацій (розрахунків) відносяться документи, що подаються платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Прийняття податкових декларацій є обов'язком контролюючого органу (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III). Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію.

Відповідно до пп. «ї» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 цього Закону форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У такому самому порядку встановлюються форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III визначено випадки, в яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків. Серед них, зокрема, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III).

Як свідчать матеріали справи, податковим органом 15.06.2009р. складено акт за №62/1502/34839496 документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року поданої позивачем 19.02.2009 року та винесене податкове повідомлення рішення №0061831502/0 від 19.06.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 52066,50 грн.

При цьому податковим органом було порушено ряд норм податкового законодавства, що регулює порядок розгляду, складання та направлення актів перевірок та податкових повідомлень рішень.

Так, відповідно до статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.90 р. N 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;

запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків);

вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;

при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 10.08.2005 N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205, Невиїзна документальна перевірка це перевірка, що проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подання.

За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення даної перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3).

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість" та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 р. N 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" Державною податковою адміністрацією винесений Наказ від 18.04.2008р. №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (далі Наказ №266).

Наказ N 266 виданий як внутрішній документ, який затверджує примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, яким і в тому числі керувався відповідач.

Відповідно до пункту 3.1 Наказ № 266 всі податкові декларації і розрахунки з ПДВ, що подаються платником податку на додану вартість до податкового органу, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до податкової служби або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку. Камеральна перевірка податкових декларацій і розрахунків здійснюється безпосередньо у ДПІ. Основними задачами (напрямами) камеральної перевірки є

перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податку, що підлягають сплаті до бюджету, бюджетному відшкодуванню;

перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок);

перевірка своєчасності подання звітності до органу ДПС;

логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);

перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;

співставлення даних податкової звітності з ПДВ з даними податкової звітності інших податків, інформації, отриманої від митних органів та інших джерел;

попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.

У разі виявлення за результатами автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів (незалежно від відсутності чи наявності арифметичних або методологічних помилок у поданій податковій звітності з ПДВ) платників ПДВ, віднесених до другої категорії, податківці згідно з пунктом 4.1 Порядку № 266 мають проводити документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності. Вона проводиться на підставі пункту 1 статті 11 Закону № 509 і триває протягом 30 днів, наступних за граничним днем подання звітної податкової декларації або фактичного подання уточнюючого розрахунку. Перевірці підлягають такі документи (п. 4.2 Порядку № 266):

декларація з ПДВ (у т. ч. скорочена), уточнюючий розрахунок ПЗ з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у т. ч. до скороченої);

реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, тобто платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, тобто товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

платіжні доручення на перерахування суми ПДВ до бюджету.

Таким чином, при перевірці податкової декларації податковим органом не був проведений логічний контроль та не враховано фактичні дані, зокрема те, що ПП «МС-Україна»як юридична особа зареєстроване 18.12.2006р., та взяте на облік як платник податків та зборів в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 21.12.2006р. Як платник податку на додану вартість ПП. «МС-Україна»зареєстровано з 10.04.2007р., про що видане свідоцтво №100200362 від 27.02.2009р.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 щодо визначення терміна «арифметична помилка або описка»під терміном «арифметична помилка»слід розуміти помилки або описки, яких припустився платник податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, яких припущено при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру або перенесено підсумок з додатка тощо).

Під терміном «методологічна помилка»слід розуміти помилку, якої припустився платник податків при складанні декларації, що полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

А тому, невірно вказаний період виписки податкових накладних по контрагенту ТОВ «Трактон Промсервіс»- 01.2001р. замість 01.2009р. не тягне за собою заниження або завищення податкового зобовязання та не може вважатися арифметичною або методологічною помилкою.

Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що податковий орган порушив терміни проведення документальної невиїзної перевірки (більше як 30 днів, наступних за граничним днем подання декларації); не витребував від підприємства пояснення та їх документальне підтвердження для перевірки відомостей, отриманих від особи (контрагента)- ТОВ «Трактон Промсервіс», з якою позивач мав правові відносини; також порушив терміни надіслання запрошення на перевірку.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в розрахунків з використанням кредитних дебетних карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Первинним документом, який підтверджує факт здійснення першої події є податкова накладна, яка згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Таким чином, датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, позивачем правомірно було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних виданих ТОВ «Трактон Промсервіс»(ід. податковий номер 359176126559) №1-020109 від 02.01.2009р.р. (сума ПДВ 8608,31 грн.), №2-020109 від 02.01.2009р. (сума ПДВ 9919,32 грн.), №4-020109 від 02.01.2009р. (сума ПДВ 15977,36 грн.) Наявність зазначених податкових накладних підтверджено позивачем, копії яких долучена до матеріалів справи.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва порушила Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 (далі Наказ №253).

Так, податкове повідомлення-рішення від 19.06.2009р. було направлене позивачу поштою лише 27.06.2009р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто без вручення 04.08.2009р. з підстав «закінчення терміну зберігання».

В звязку з неможливістю вручення поштового відправлення, податкове повідомлення рішення від 19.06.2009р. №0061831502/0/27843 було розміщено на дошці податкових оголошень, про що складено акт №45 від 10.08.2009р.

Згідно підпунктів 4.4 та 4.5 пункту 4 вищевказаного Наказу №253 після складання в той самий день податкове повідомлення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) платнику податків. Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

Пунктом 4.8 Наказу №253 чітко визначено встановлений Законом механізм доведення до платників податків податкових повідомлень у випадках, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків. У такому разі працівник податкового органу в день надходження відповідної інформації до податкового органу оформлює відповідний акт, у якому зазначає причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. У той самий день таке податкове повідомлення розміщується на дошці податкових оголошень (повідомлень), встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про причини неможливості його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає безпідставним прийняття рішення, оскільки порушення процедури його прийняття не дає змоги погодитись з обґрунтованістю, правомірністю та правильністю здійсненого податковою інспекцією нарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на зазначене, визначення суми податкового зобовязання на підставі п.»в2, п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 5.3.1, п. 5.3, ст.5 Закону №2181-ІІІ та застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним, у звязку з чим, податкове повідомлення рішення №0061831502/0/27843 від 19.06.2009р. підлягає скасуванню.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, на підставі ст. 6 Закону №2181-ІІІ, надіслано на адресу ПП. «МС-Україна»першу податкову вимогу №1/1889 від 27.09.2009р. та другу податкову вимогу №2/2415 від 16.11.2009р. на загальну суму податкового боргу у розмірі 52065,18 грн.

Враховуючи те, що судом встановлена неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення №0061831502/0 від 19.06.2009р., то і надіслані на підставі такого податкового повідомлення-рішення перша податкова вимога №1/1889 від 27.09.2009р. та друга податкова вимога №2/2415 від 16.11.2009р. також є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «МС-Україна»про скасування податкового повідомлення рішення №№0061831502/0/27843 від 19.06.2009р., першої податкової вимоги №1/1889 від 27.09.2009р. та другої податкової вимоги №2/2415 від 16.11.52009р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення рішення від 19.06.2009р. №0061831502/0/27843 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

3.Скасувати першу податкову вимогу №1/1889 від 27.09.2009р. та другу податкову вимогу №2/2415 від 16.11.2009р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

4.Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Приватного підприємства «МС-Україна»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Григорович