Рішення № 96287634, 14.04.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/373/21

Номер провадження 2/341/516/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув без учасників сторін в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

встановив:

02.03.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить:

- збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рішення Галицького районного суду від 31.03.2009 у справі № 2-380/2009;

-стягувати з відповідача на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі по 3000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . У цьому шлюбі народилося двоє синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають з нею. На підставі рішення Галицького районного суду від 31.03.2009 з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання молодшого сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі по 350,0 грн щомісячно, до досягнення сином повноліття. Відповідач щодо сплати аліментів ухиляється, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 112846,29 грн. На цей час старший син ОСОБА_5 досяг повноліття.

Вона є особою обмежено працездатною, інвалідом II групи. Тому стягнення аліментів з відповідача у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку є недостатнім. У свою чергу відповідач є працездатним та має змогу сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 3000,0 грн щомісячно.

Відповідач ОСОБА_2 копію позовної заяви з додатками отримав, подав відзив на позов, у якому зазначає, що обставини викладені позивачкою у позові не відповідають дійсності, оскільки в силу своїх можливостей допомагав дітям матеріально. Однак, через неприязні до нього відносини позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей, де позов задоволено та вирішено стягувати з нього щомісячно аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 350,0 грн до досягнення старшим сином повноліття. Присуджені аліменти сплачував щомісяця, оскільки ці кошти надавав позивачці особисто у руки. Крім цього, допомагав дітям додатковими коштами, приймав та приймає активну участь у матеріальному забезпеченні дітей та створює усі необхідні умови для їх нормального розвитку. На цей час працює на сезонних роботах та отримує невелику заробітну плату, тому не має можливості сплачувати указаний позивачем розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Також перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 , з якою планує створити сім`ю. Погоджується та може сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі по 2000,0 грн щомісяця до досягнення сином повноліття.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, взявши до уваги відзив відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статтей 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до змісту наявних у матеріалах справи копії свідоцтва про народження сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_2 , відповідач у справі.

Копією виконавчого листа у справі № 2-380/2009 підтверджується факт стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 350,0 грн щомісячно, до досягнення сином повноліття (а. с. 9). Позивачка самостійно утримує дитину, забезпечує усім необхідним, а це продукти харчування, одяг, витрачає кошти на дозвілля дитини, тобто витрачає значні кошти, що установлено в судовому засіданні. Після ухвалення рішення про стягнення аліментів пройшов значний проміжок часу, на теперешній час розмір раніше стягнутих аліментів є недостатнім, оскільки в силу свого віку дитина значно виросла природньо, потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері, з якою проживає дитина.

Окрім того, з часу ухвалення аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. А визначений судом розмір аліментів у сумі по 350,0 грн щомісячно на утримання неповнолітнього сина є недостатнім для задоволення усіх потреб дитини: калорійного харчування та забезпеченням одягу відповідно до його віку, тобто не забезпечує навіть мінімальні потреби дитини, і є не достатнім для повноцінного його розвитку.

Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд ураховує й те, що відповідач працює на сезонних роботах та має не стабільний мінливий дохід, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 .

Згідно з частиною 2 статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У частині 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2395 гривень, з 1 липня -2510 гривень.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність фактів, які надають право збільшити розмір стягуваних аліментів на утримання неповнолітнього сина.

Позивач не надала жодних доказів на підтвердження того, що матеріальне становище і рівень доходу відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти щомісячно у розмірі по 3000,0 грн.

Також суд враховує наявність у відповідача заборгованості станом на 01.01.2021 та 13.01.2021 зі сплати аліментів на суму 112845,29 грн (а. с. 7-8).

З огляду на встановлені обставини справи, а саме те, що у позивачки не достатньо коштів для належного забезпечення неповнолітньої дитини, яка проживає разом з нею, і так чи інакше, обов`язок щодо утримання та виховання дитини переважно лежить на позивачці, відповідач працює на сезонних роботах і позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина визнав частково, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина аліментів у розмірі, який визнає відповідач, тобто 2000,0 грн щомісяця, до досягнення сином повноліття.

Позивач звільнена від сплати судового збору, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує судовий збір з відповідача.

На підставі ст. ст. 150, 180, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

З часу набрання законної сили судовим рішенням у цій справі стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти у розмірі 2000,0 гривень щомісячно і до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

З часу набрання законної сили судовим рішенням у цій справі припинити стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліментів за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 908, 0 гривень судового збору, які перерахувати на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасники:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

СуддяМ. Р. Мергель