Рішення № 96285086, 12.04.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/410/20

Провадження № 2/177/51/21

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

12 квітня 2021 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі:

секретаря судового засідання Короновської Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування пред`явлених вимог вказує, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке перейменоване на АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 26.09.2010 укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Своїм підписом у Заяві ОСОБА_3 підтвердив, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. З умовами кредитування він ознайомлений та погодився на них, що підтвердив своїм підписом у заяві. Вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер.

ОСОБА_3 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на дату смерті, утворилася заборгованість у розмірі 8380,91 грн.

18.06.2014 позивач звернувся до Другої одеської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців ОСОБА_3 , на що отримано відповідь, згідно якої претензію кредитора переслано до Криворізької філії державного нотаріального архіву у Дніпропетровській області, за місцем заведення спадкової справи.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, що відкрилася після його смерті, зобов`язані сплатити банку заборгованість за кредитним договором, яка сформувалася на дату смерті ОСОБА_3 , представник позивача просив стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.09.2010 року у розмірі 8380,91 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн., як спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою судді від 27 квітня 2020 року позовна заява прийнята судом до розгляду та за заявою позивача в порядку підготовки справи до судового розгляду з Софіївської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та з Шостої криворізької державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), витребувані докази на підтвердження викладених в позові обставин (а.с. 65).

03 грудня 2020 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 179).

Представник позивача – АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, але надав клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 58).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилися, причини неявки суду не повідомили про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку (а.с. 73,75, 176,177,186,187, 191). Заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2010 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке змінило найменування на АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 7-8) та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Своїм підписом у заяві ОСОБА_3 підтвердив, що підписана ним заява (а.с.14) разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» (а.с. 15-38) та «Тарифами Банку», складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

З умовами кредитування він ознайомлений та погодився на них, що підтвердив своїм підписом у заяві (а.с. 14). Вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 39).

Згідно з розрахунком заборгованості за ОСОБА_3 наявна заборгованість, яка станом на 27.09.2019, становить 8380,91 грн., з яких 8129,75 грн. заборгованість за кредитом, 251,16 грн. – заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 40).

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних відносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у певному правовідношенні, тобто цивільні відносини існують безперервно, не припиняючись, у них відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Обов`язки боржника за кредитним договором, відповідно до ст. 1219 ЦК України, не відносяться до кола обов`язків, які не входять до складу спадщини.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч.2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, той з подружжя хто пережив, має право на спадкування за законом в першу чергу.

Відповідно до змісту ч.3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до довідки Софіївської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 225/2-13/15 від 07.055.2020, ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , до дня своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним були зареєстровані його мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 – відповідачі по справі (а.с. 71).

З копії спадкової справи № 852/2014 заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (ас. НОМЕР_2 ), вбачається, що 17 грудня 2014 до Криворізької держаної нотаріальної контори з заявами про прийняття після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також, з претензією кредитора до спадкоємців боржника до Другої одеської державної нотаріальної контори 01.07.2014 року звернувся АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка була направлена за місцем заведення спадкової справи та долучена до матеріалів вказаної спадкової справи (а.с. 133).

Оскільки відповідачі, будучи батьками померлого ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини проживали з ним, то суд, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що саме вони, як спадкоємці першої черги спадкування за законом, які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі обов`язок по сплаті заборгованості за вище вказаним кредитним договором, мають сплатити заборгованість за кредитом, яка сформувалася на дату смерті ОСОБА_3 .

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Отже, факт неотримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадкове майно, не позбавляє банк права стягувати заборгованість, яка сформувалася на дату відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої та другої статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Як вказував позивач та не спростовано відповідачами, АТ КБ «ПриватБанк» дізнавшись про смерть ОСОБА_3 18.06.2014 звернувся до нотаріуса з вимогою до спадкоємців боржника (а.с. 45-46).

05.09.2019 року до спадкоємців ОСОБА_3 було направлено листи-претензії, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій відповідачами не було виконано (а.с. 49,50).

У зв`язку з вище викладеним, суд приходить до висновку, що кредитор не позбавлений права вимоги до спадкоємця боржника.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідачів солідарно 8380,91 грн., з яких 8129,75 грн. заборгованість за кредитом, 251,16 грн. – заборгованість за відсотками, на підтвердження вказаної суми заборгованості надає розрахунок заборгованості, в якому вказана сума боргу зазначена станом на 27.09.2019 року. В той час, як з того ж самого розрахунку вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 , тобто станом на 29.01.2014 за ОСОБА_3 наявна заборгованість в загальному розмірі 5164,90 грн, з яких 4944,41 грн. заборгованість за кредитом, 220,49 грн. – заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 40).

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємців боржника, на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 26.09.2010, укладеним між банком та спадкодавцем ОСОБА_3 , яка на день смерті, тобто станом на 29.01.2014 склала 5164,90 грн., з яких 4944,41 грн. - заборгованість за кредитом, 220,49 грн. – заборгованість за відсотками

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, тому згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача в рівних частинах понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.4) пропорційно розміру задоволених вимог 61,63 %, що становить відповідно 1295,46 грн. (5164,90 грн. – розмір задоволених вимог х 100% /8380,91 грн. загальний розмір вимог = 61,63 %; 2102,00 грн. – загальна сума судових витрат х 61,63 % / 100% = 1295,46 грн.), тобто по 647,73 грн.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК”, місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО 305299, заборгованість за Договором про надання банківських послуг без номеру від 26.09.2010 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 29.01.2014 року, в загальному розмірі 5164 (п`ять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 90 копійок, з яких:

- заборгованість за кредитом - 4944 (чотири тисячі дев`ятсот сорок чотири) гривні 41 копійка;

- заборгованість за відсотками – 220 (двісті двадцять) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК”, місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО 305299, 647 (шістсот сорок сім) гривень 73 копійки. в рахунок сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК”, місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО 305299, 647 (шістсот сорок сім) гривень 73 копійки. в рахунок сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя