Ухвала суду № 96285077, 15.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Дата ухвалення
15.04.2021
Номер справи
308/2253/21
Номер документу
96285077
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 308/2253/21

1-кс/308/1624/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., прокурора Толочко А.О., слідчого Куруц В.В.., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Шкорка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, клопотанняя слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Куруц В.В., у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202171030000023 від 16.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, погоджене прокурором про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції Куруц В.В., звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202171030000023 від 16.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, погоджене прокурором про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання вказував на те, що як встановлено досудовим розслідуванням 16 годині 55 хвилин у відділенні «Нової пошти» №1 ОСОБА_1 , умисно, незаконно з метою збуту, придбав у невстановлений спосіб прозорий зіп - пакет з речовиною кристалічного походження, схожу на наркотичну. В подальшому ОСОБА_1 дану речовину кристалічного походження, схожу на наркотичну, помістив до поліетиленового пакету з написом «Zina», у якому перевозив дану речовину кристалічного походження, схожу на наркотичну, до моменту виявлення її працівниками поліції.

Так, 18.02.2021 року близько 17 години 10 хвилини громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , керуючи велосипедом моделі «TITAN» чорного кольору, був зупинений працівниками ВКП Ужгородського районного управління поліції в Закарпатській області за адресою: м. Ужгород, вул. Лобачевського, 22, але встиг скинути поліетиленовий пакет з написом «Zina» на землю, після чого на землі було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з написом «Zina», в якому знаходився безбарвний, прозорий, полімерний пакет, з речовиною кристалічного походження, схожу на наркотичну, яка згідно висновку експертизи № СТ-19/107-211695-ІІЗПРАП від 19.02.2021 надана на експертизу речовина кристалічна речовина світло-жовтого кольору, яка містилась в 1 (одному) безбарвному, прозорому, полімерному пакеті, котрий був упакований в спеціальний пакет з логотипом «»НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «ЕХРТ0210997», в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 1-феніл- 2-піролідин-1 -іл-пентан-1 -он (РVP).

Маса - 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP) (у перерахунку на - 1-феніл- 2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP) основу), в наданій на експертизу кристалічній речовині світло-жовтого кольору, становить 63,5622 г, відсотковий вміст становить - 63,86%.

Кристалічну речовину білого кольору (PVP) масою 63,5622 грам, відповідно до пленуму до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (таблиця І сп. №2) віднесено до особливо небезпечних речовин, обіг яких заборонено, що відповідно Наказу МОЗ України 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є особливо великим розміром.

Слідчий зазначає, що тим самим, встановлена наявність достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого - ч. 3 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту, психотропних речовин у особливо великих розмірах.

Згідно клопотання, 19.02.2021 о 00 год. 10 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України.

Окрім того, 19.02.2021 о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Запобіжний засіб до підозрюваного не застосовувався.

Слідчий вказує, що у ході досудового розслідування кримінального провадження зібрано достатньо доказів, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Як вказано у клопотанні підозра ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 18.02.2021; протоколом огляду місця події від 18.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 18.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 18.02.2021; протоколом затримання ОСОБА_1 від 18.02.2021; висновком експертизи № СЕ-19/107-21/1695-НЗПРАП від 19.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 19.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 19.02.2021; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 19.02.2021.

Окрім того, у клопотанні вказано, що 20.02.2021 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі ухвали суду (справа № 308/2253/21) відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю, із забороною лишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці до 15.04.2021 року.

При обґрунтуванні клопотання слідчий посилається на положення ч. 1 ст. 177, ст. 178, п.4 ч.1. ст. 184 КПК України.

Слідчий в клопотанні вказує і на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п.2 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватися від органу досудового слідства, слідства, зокрема це підтверджується тим, що він вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до дванадцяти років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_1 має реальну можливість спілкуватися з свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального провадження; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжить незаконно придбати, зберігати наркотичні засоби та психотропні речовини, існує ризик його протиправної поведінки

Разом із тим в клопотанні вказано на те, що оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю завершується 15 квітня 2021 року, завершити досудове розслідування до вказаних строків неможливо, та разом з тим ризики, які встановленні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу не перестали існувати, у зв`язку з чим особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із цілодобовим домашнім арештом з застосуванням електронного засобу контролю. У зв`язку з цим є необхідність у продовженні даного запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування. Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 183, 184, 194, 199 КПК України, слідчий просить слідчого суддю: продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, українця за національністю, тимчасово не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю у межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотанні, просили продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному. При цьому просили врахувати, що на даний час призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, висновки по якій не надійшли, та залишились невиконаними частина ухвал про тимчасовий доступ, які повинні буди виконанні до кінця квітня 2021 року. Просять врахувати, що ризики які були встановленні слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного на даний час не зменшились, а досудове розслідування було продовжено до 18.05.2021 року.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання не заперечував, вказав що залишає вирішення вказаного питання на розсуд слідчого судді, на даний час підозрюваний сприяє досудовому розслідуванню та виконує всі вказівки слідчого та прокурора.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріал клопотання слідчий суддя приходить до наступних висновків:

Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 1202171030000023 від 16.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_1 , о 16 годині 55 хвилин у відділенні «Нової пошти» №1, умисно, незаконно з метою збуту, придбав у невстановлений спосіб прозорий зіп – пакет з речовиною кристалічного походження, схожу на наркотичну. В подальшому ОСОБА_1 дану речовину кристалічного походження, схожу на наркотичну, помістив до поліетиленового пакету з написом «Zina», у якому перевозив дану речовину кристалічного походження, схожу на наркотичну, до моменту виявлення її працівниками поліції. Так, 18.02.2021 року близько 17 години 10 хвилини громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , керуючи велосипедом моделі «TITAN» чорного кольору, був зупинений працівниками ВКП Ужгородського районного управління поліції в Закарпатській області за адресою: м. Ужгород, вул. Лобачевського, 22, але встиг скинути поліетиленовий пакет з написом «Zina» на землю, після чого на землі було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з написом «Zina», в якому знаходився безбарвний, прозорий, полімерний пакет, з речовиною кристалічного походження, схожу на наркотичну, яка згідно висновку експертизи № СТ-19/107-211695-ІІЗПРАП від 19.02.2021 надана на експертизу речовина кристалічна речовина світло-жовтого кольору, яка містилась в 1 (одному) безбарвному, прозорому, полімерному пакеті, котрий був упакований в спеціальний пакет з логотипом «»НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «ЕХРТ0210997», в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 1-феніл- 2-піролідин-1 -іл-пентан-1 -он (РVP).

Згідно висновку експертизи, що міститься у матеріалах клопотання: Маса – 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP) (у перерахунку на – 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP) основу), в наданій на експертизу кристалічній речовині світло-жовтого кольору, становить 63,5622 г, відсотковий вміст становить – 63,86%.

Кристалічну речовину білого кольору (PVP) масою 63,5622 грам, відповідно до пленуму до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (таблиця І сп. №2) віднесено до особливо небезпечних речовин, обіг яких заборонено, що відповідно Наказу МОЗ України 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є особливо великим розміром.

19.02.2021 о 00 год. 10 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України.

19.02.2021 о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 18.02.2021; протоколом огляду місця події від 18.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 18.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 18.02.2021; протоколом затримання ОСОБА_1 від 18.02.2021; висновком експертизи № СЕ-19/107-21/1695-НЗПРАП від 19.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 19.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 19.02.2021; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 19.02.2021; висновком експертизи від 19.02.2021 №СЕ-19/107-21/1695-ІІЗПРАП.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.02.2021 в задоволенні клопотання слідчого, слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області рядового поліції Кравченко Оксани Василівни, погоджене прокурором в кримінальному провадженні №12021071030000023 від 16.01.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовлено. Відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, українця за національністю, тимчасово непрацюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимого, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з застосуванням електронних заходів контролю, із забороною залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою керівника Ужгородської окружної прокуратури від 15 квітня 2021 року в даному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до 18 травня 2021 року.

Згідно ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є спосіб забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього зобов`язань, не впливати на свідків та потерпілого. Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби (ч.1 ст.181 КПК України).

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог пункту (с) ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Статтею 199 КПК України, передбачено порядок продовження строку тримання під вартою , зокрема: клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. 3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. 4. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України лише 19.02.2021, тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину. Згідно ст.12 КК України вказаний злочин належить до особливо тяжкого злочину, санкція ч.3 ст.307 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

При розгляді клопотання, слідчий суддя враховує, що у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 26.03.2021 призначено судову молекулярно-генетичної експертизи, висновок по якій на час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, органом досудового розслідування не отримано.

Слідчий суддя, вважає що існує достатньо доказів можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, та про наявність обґрунтованої підозри, не вирішуючи при цьому питання про доведеність його вини та остаточність кваліфікації його дій, що є предметом наступних стадій кримінального процесу.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя при розгляді клопотання враховує, що продовжують існувати ризики, які слугували підставами для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Так, 19.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, на переконання слідчого судді наявні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину.

Слідчий суддя вважає, що враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 307 КК України, останній перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тобто існує ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.

Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, може в подальшому перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності такої поведінки підозрюваного.

Разом із тим слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання не доведено наявність ризику щодо можливого вчинення підозрюваним, іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Окрім того, слідчий суддя вважає недоведеним і наявність ризику впливу підозрюваного на свідків, такий ризик слідчим суддею не було встановлено під час обрання запобіжного заходу підозрюваному.

При цьому, слідчому судді не надано доказів того, що ОСОБА_1 продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, чи може знищити або спотворити речі, які мають значення для досудового розслідування та не вилучені на даний час, чи може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.

Таким чином, зважаючи на викладене, беручи до уваги що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України на які було вказано в ухвалі про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає що наявні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу. Окрім того, слідчий суддя вважає, що відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, слід продовжити покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , процесуальні обов`язки у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тимчасово не працює, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимий.

Вказане було встановлено при розгляді клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу в ухвалі слідчого судді.

Ризики, встановленні слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, продовжують існувати на даний час, вони не зменшилися і можуть перешкоджати завершенню досудового розслідування. Так, в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 , більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт.

З врахуванням вищенаведених ризиків та обставин вважаю, що застосований відносно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, в якому він підозрюється, а тому приходжу до висновку про обґрунтованість продовження існування, як ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України так і об`єктивних причин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії визначеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 20.02.2021 року строку дії запобіжного заходу, а тому приходжу до висновку, що слід продовжити строк застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Також, слідчий суддя враховує, що при розгляді клопотання не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, які виникли внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного слід покласти обов`язки, які можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Так, відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Суд вважає, що за допомогою продовження відносно ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження – запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

З врахуванням вищевикладеного клопотання підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176, 177, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,–

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Куруц В.В., у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202171030000023 від 16.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, погоджене прокурором про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 ,– задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, тимчасово не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю у межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження, а саме до 17.05.2021 року – включно.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; заборонити йому покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця роботи та/або проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців, а саме до 17.05.2021 р.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош

Часті запитання

Який тип судового документу № 96285077 ?

Документ № 96285077 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 96285077 ?

Дата ухвалення - 15.04.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 96285077 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 96285077 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 96285077, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Судове рішення № 96285077, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 15.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 96285077 відноситься до справи № 308/2253/21

Це рішення відноситься до справи № 308/2253/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 96285074
Наступний документ : 96285079