Постанова № 96284373, 15.04.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2873/21

3/212/993/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Власенко М.Д. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з ППП в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Сторони у справі про адміністративне правопорушення: представник правопорушника ОСОБА_1 – адвокат Третьяченко О.В., -

встановив:

Згідно протоколу серії ДПР18 №338179 від 29.01.2021 року, 29.03.2021 року о 03-31 годині в м. Кривий Ріг по вул. Січеславська, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 210700-20», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, координації рухів). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку наркотичного сп`яніння відмовся в присутності двох свідків, чим порушив п.п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Присутній в судовому засіданні представник правопорушника ОСОБА_1 – адвокат Третьяченко О.В. провину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав у повному обсязі.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Частина 1 ст. 130 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини (далі - ЄКПЛ) та основних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Європейський суд з прав людини приділяє особливу увагу дотриманню аналізованих принципів як невід`ємної складової права на справедливий суд, практичне застосування яких відбувається при досліджені доказів та оскарженні невмотивованих рішень суду, коли влучні аргументи сторін судом просто проігноровані.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справах: “OZTURK v. GERMANY” від 21 лютого 1984 року, пункт 53 та “Швидка проти України” від 30.10.2014 року), справи про адміністративні правопорушення даної категорії, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відтак, на всі стадії оскарження у судах постанов у справах даної категорії на позивачів (осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності) поширюються всі гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Рішенням у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії» від 23.05.1993 р. ЄСПЛ вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них.

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1.07.2003 р. (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), від 27.09.2001 р.). А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

ЄСПЛ завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 24; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §231). Ця гарантія є «одним з основних принципів будь - якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Pretto and Others v. Italy (Претто та інші проти Італії), § 21).

Оскільки за змістом ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція їх поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, ключову роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод громадян на національному рівні відведено саме судам.

Детально вивчивши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у судовому засіданні встановлена та підтверджується наданими до справи доказами, а саме:

- протоколом серії ДПР18 338179 від 29.03.2021 року про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що 29.03.2021 року о 03-31 годині в м. Кривий Ріг по вул. Січеславська, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 210700-20», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, координації рухів). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку наркотичного сп`яніння відмовся в присутності двох свідків, чим порушив п.п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У протоколі також зазначено про фіксацію правопорушення за допомогою бодікамери АЕ00130, 00101. (а.с. 1);

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3988117 від 29.03.2021 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у зв`язку з тим, що 29.03.2021 о 04.23 год. у м. Кривому Розі по вул. Січеславська, буд. 12 водій керував ТЗ у крайній лівій смузі без наміру здійснити поворот ліворуч або розворот, чим порушив п.п.1.1.5, а також не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії чим, порушив п. 2.1а ПДР (а.с. 3);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які кожен окремо вказали, що 29.03.2021 року в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку для встановлення стану наркотичного сп`яніння, виявленого у водія (а.с. 2);

- рапортом інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Горбачова А.В., відповідно до якого, під час несення служби 29.03.2021 року в Покровському районі вул. Січеславська, 12 було зупинено транспортний засіб «ВАЗ 210700-20», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , в останнього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, координації рухів. На вимогу поліцейського пройти повний медичний огляд у встановленому порядку на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків (а.с. 4);

- CD - диском, зміст якого безпосередньо досліджено суддею, у якому чітко зафіксовано керування громадянином ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 210700-20», д.н.з. НОМЕР_1 , після чого його було зупинено працівниками поліції, які виявивши ознаки наркотичного сп`яніння запропонували водію пройти медичний огляд, на що ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КупАП, а також зі змістом протоколу, повідомлено про час та місце розгляду справи (а.с. 6);

- довідкою ст. інспектора ВАП ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Агаєєвої Т. від 29.03.2021 року, з якої вбачається, що громадянин ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 5);

Таким чином, ОСОБА_1 не є водієм транспортного засобу в розумінні п. 1.10 ПДР України, оскільки не має водійського посвідчення, але є суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП України, оскільки керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Судом встановлено узгодження показів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , рапорту інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Горбачова А.В. зі змістом запису з бодікамери долученої до матеріалів справи.

Виходячи із вищевикладеного, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у суді встановлена та доведена беззаперечними доказами, тому вважає достатнім та необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП без позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 24, 130, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя –

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривень (чотириста п`ятдесят чотири гривні) на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: М. Д. Власенко