Ухвала суду № 96283941, 15.04.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2330/20

Провадження № 1-кп/175/158/20

Ухвала

Іменем України

15 квітня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Черненко Ю.В.,

захисника Алієва Н.Д. (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020040440000670 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви для повторного виклику одного та приводу другого свідків сторони обвинувачення, прокурор заявила письмове клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів. Клопотання, з посиланням на практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справах «Марченко проти України», «Лабіта проти Італії», обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які на її думку, до цього часу продовжують існувати та є реальними. Зазначає, що обвинувачений на час вчинення інкримінованих злочинів офіційно не працював, не одружений, дітей або родичів похилого віку на утримані не має, зареєстрований у Миколаївській області.

Захисник просив відмовити у клопотанні прокурора, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження вказаних у клопотанні ризиків, і обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та вказав, що потерпілому відшкодовано завдану шкоду, у зв`язку з чим останній не має до нього претензій.

Обсудивши клопотання у нарадчій кімнаті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом ч.3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Під час судового провадження обвинуваченому ОСОБА_1 обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком до 18 квітня поточного року.

Виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що чергове судове засідання з об`єктивних причин не може бути призначено до спливу цього строку, суд вважає реальною наявність існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який до цього часу не змінився, є реальним і достатнім для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів.

Цей ризик та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 тяжких злочинів, з урахуванням його особи, не дозволяють застосувати до нього альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, які, на думку суду, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, не є самостійною підставою для утримання під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду (рішення у справі «Ілойков проти Болгарії»).

У зв`язку з викладеним не підлягають задоволенню клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на альтернативний, а наведені доводи на їх обґрунтування, зокрема відшкодування шкоди потерпілому, не є безумовними підставами для відмови у клопотанні прокурора.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

У судовому провадженні оголосити перерву до 15.00 години 21 квітня 2021 року.

Клопотання прокурора Черненко Ю.В. про продовження дії запобіжного заходу - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, - продовжити на 60 днів, тобто до 13 червня 2021 року.

Клопотання захисника Алієва Н.Д. і обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.

Суддя В.В. Бровченко