Постанова № 96283621, 14.04.2021, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/131/21

Провадження № 3/933/71/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року смт Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Шинкаренко А.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з відділення поліції №1 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого кочегаром на шахті «Піонер», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 виданого Олександрівським РВ УМВС України в Донецькій області 20.03.2004 року,

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

17 лютого 2021 року, о 19 год. 36 хв., ОСОБА_1 на автодорозі смт Новодонецьке– шахта «Піонер» керував автомобілем марки ВАЗ–2101, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою та відомостями, отриманими з офіційного сайту АТ "Укрпошта" за допомогою функції відстеження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у своєму рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03), Європейський суд з прав людини наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (зі змінами, внесеними згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП на стан сп`яніння, встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності, зокрема, може бути притягнута особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З положень ст. 266 КУпАП, якими встановлений порядок проходження огляду, вбачається, що такий огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд водія проводиться у закладах охорони здоров`я.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №070256 від 17.02.2021 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії від 17.02.2021 року, та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.02.2021 року, які оформлені окремим документом.

Крім того, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано відеозапис, на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та складання поліцейськими постанови про накладення відносно нього адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Тобто, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - судом не встановлено.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Згідно довідки інспектора СРПП відділення поліції №1 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія на право керування транспортним засобом не отримував, до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, за період з 17.02.2020 року по 17.02.2021 року, - не притягувався (а.с.12).

Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 (зі змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008), «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст. 122, ст.122-2, ч.3 ст.123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає.

Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Отже, з огляду на викладене вважаю, що не має підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення прав керування транспортним засобом.

Вирішуючи питання про застосування стягнення, відповідно до статті 33 КУпАП, враховую характер вчиненого правопорушення, яке є небезпечним правопорушенням, оскільки санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено безальтернативні стягнення, а тому, на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення, відповідно до статті 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 гривень у дохід держави.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 33, 34, 40-1, ч. 1 ст.130, ст.ст. 283, 284 КУпАП України, суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок за наступними реквізитами: рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.І. Шинкаренко