Ухвала суду № 96282590, 15.04.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

15.04.2021 227/772/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2021 року. м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,

прокурора: Красюк І.В.,

представника потерпілої особи: Кучеренко Г.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Добрпопілля кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12021052230000044 від 20 лютого 2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Торез Донецької області, громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в березні 2018 року, точну дату слідством не встановленою, в особистих інтересах, вирішив здійснити самовільне будівництво будівлі, а саме: господарську споруду розмірами - шириною 5,20 м, довжиною 4,80 м та висотою 2,5 м, яка збудована зі шлакоблоку, даху покритого шифером, з залягаючим фундаментом та збудовано на самовільно зайнятій земельній ділянці прилеглої до багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , що перебуває у комунальній власності Шахівської сільської ради Покровського (колишнього Добропільського) району Донецької області та відноситься до земель житлової та громадської забудови з призначенням земельні ділянки багатоквартирних будинків.

Достовірно знаючи, та розуміючи, що ним буде вчинено неправомірні дії, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, в березні 2018 року, точну дату слідством не встановлено, ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, шо перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст. 125 Земельного кодексу, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, вчинив злочин у сфері земельних відносин в порушення вимог нормативно-правових актів, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, ч.5 ст.26, п.1 ч.І ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.3.2. «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», самовільно захопив земельну ділянку прилеглу до будинку АДРЕСА_2 , на якій самовільно, не маючи жодних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та проектів, погоджених в установленому порядку, за власні кошти побудував одноповерхневу будівлю, яка у відповідності до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відносяться за класами наслідків (відповідальності) будівель і споруд CC1 з незначними наслідками, а саме: господарську споруду розмірами - шириною 5,20 м, довжиною 4,80 м та висотою 2,5м, яка збудована зі шлакоблоку, даху покритого шифером, з залягаючим фундаментом на самовільно зайнятій земельній ділянці прилеглої до багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , що перебуває у комунальній власності Шахівської сільської ради Покровського (колишнього Добропільського) району Донецької області.

При цьому, зазначена вище ділянка не сформована, вона не має кадастрового номеру, чітко встановлених меж, площі, право користування земельною ділянкою, прилеглої до багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, не перебуває у спільній сумісній власності власників квартир на нежитлових приміщень у будинку, оскільки відповідна землевпорядна документація співвласниками квартир не розроблялась.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та завив про закриття кримінального провадження.

Представник потерпілого в судовому засіданні клопотання підтримала.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а обвинувачений ОСОБА_1 звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої за ч. 3 ст. 197-1 КК України, згідно ст. 49 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

Відповідно до ч.1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, яке відбулося в березні 2018 року (точної дати досудовим слідством не встановлено).

Відповідно до ч.1 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому відноситься до нетяжких злочинів.

Санкцією ч.3 ст. 197-1 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні закінчився трьохрічний строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Згідно довідки від 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався.

Як пояснив прокурор обвинувачений не ухилявся від досудового слідства та суду.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності є нереабілітуючою підставою. Отже, однією з умов його застосування є згода підозрюваного, обвинуваченого. Цю згоду може бути виражено клопотанням такої особи про звільнення від відповідальності або підтримкою в будь-якій формі відповідного клопотання прокурора, або захисника.

Обвинувачений погодився з закриттям кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого з огляду на те, що кримінальне правопорушення за яким він обвинувачується є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, та з моменту скоєння злочину минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про його звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак таке слід задовольнити і звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч.3 ст. 197-1 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

На підставі ст. 49 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, ч.4 ст. 286, ч.3 ст. 288 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № №12021052230000044 від 20 лютого 2021 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.197-1 КК України, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Добропілський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя: Л.С. Мацишин