Постанова № 9628120, 19.05.2010, Одеський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" травня 2010 р.Справа № 2а-1988/10/1570 Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

при секретарі Красних І.О.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Притули Г.Л.

відповідач не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості по земельному податку в сумі 59, 99 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась Ізмаїльська обєднана державна податкова інспекція і вказала, що згідно даних Матроської сільської ради за громадянином ОСОБА_2 обліковується земельна ділянка у розмірі 0,51 га, а отже це є підставою для нарахування земельного податку у відповідності до ст. 13 Закону України «Про плату за землю».

На теперішній час за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати земельного податку за 2009 рік у сумі 59, 99 грн., яка не сплачена.

Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причин не явки до суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане особисто відповідачем(а/с-14, 21).

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду судової справи, отже суд здійснив всі заходів для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, згідно довідки Матроської сільської ради від 07.12.2009 року за № 1674 за громадянином ОСОБА_2 обліковується земельна ділянка у розмірі 0,51 га (а/с-7).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» фізична особа ОСОБА_2 є платником податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст.4,5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями) відповідач зобов'язаний проводити сплату податків та зборів в бюджет у розмірах та в строки, встановлені законодавством України.

В судовому засіданні встановлено що, ФО ОСОБА_2 є боржником перед бюджетом. Податковий борг відповідача виник в результаті несплати земельного податку (платіж 13050300), згідно розрахунку земельного податку за 2009 рік (а/с-6) борг становить 59,99 грн..

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року№2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року №2535-ХІІ встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року).

Згідно статті 27 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обовязковим платежем, а платниками податків та зборів (обовязкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законом строки.

Порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобовязання.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобовязання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

ФО ОСОБА_2 було направлено податкове повідомлення за №0135011701 від 16.07.2009р. (а/с-5), яке отримане відповідачем.

Отже, позивачем вжиті всі необхідні заходи щодо стягнення податкового боргу в межах його повноважень.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивачем обгрунтовано та підтверджено належним чином позовні вимоги щодо стягнення з фізичної особи ОСОБА_2 податкової заборгованості в сумі 59,99 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 6-8,35, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по земельному податку в сумі 59,99грн. (код платежу 13050300) на р/р 33213813700219, одержувач УДК в Ізмаїльському районі, код ЄДРПОУ 23214695, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 25.05.2010 року.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.