Рішення № 96279487, 14.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року м. Київ № 826/583/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача ОСОБА_4., представника третьої особи ОСОБА_2 Мунька О.М., у відсутність інших учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного кадастрового реєстратора відділу у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області Бондаренко Ірини Павлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Державне підприємство "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

10.01.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Відділу у Києво-Святошинському районі Міськрайоного управління у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного кадастрового реєстратора відділу у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області Бондаренко Ірини Павлівни про:

- визнання протиправним та скасування рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держегодакастру у Київській області Бондаренко Ірини Павлівни від 12.07.2017 РВ-3200596822017 про відмову у виправленні помилок;

- зобов`язання відділ у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держегодакастру у Київській області вчинити певні дії у виправленні помилок, допущених у: координатах поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 3222480400:05:001:5213 площею 0,150 га, яка розташована по АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 ; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.09.2016 №НВ-320734952016 у Відомостях про право власності/право постійного користування документ, який є підставою для виникнення права внести достовірні відомості Рішення виконавчого комітету Білогородської сільської ради народних депутатів 12.09.1997 85/41; у Додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.09.2016 №НВ-3207058672016 відомості про Кадастровий план земельної ділянки привести у відповідність вимогам статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 64, п. 65 Порядку щодо ведення Поземельної книги та додатку №8 до Порядку; у відомостях документів, які створюються під час державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі внесенням відомостей з технічної документації з землеустрою до Державного земельного кадастру, зокрема, в Поземельної книги, у назві АДРЕСА_1 в текстовій та графічної формі, що містять інформацію про кадастровий план, про схему фактичного використання земельної ділянки, про план меж земельної ділянки, у заяві-рішенні про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та погодження на внесення даних до Державного земельного кадастру.

Позовна заява обґрунтована, на думку позивача, протиправністю оскаржуваного рішення державного кадастрового реєстратора, з огляду на порушення законодавства при його прийнятті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 ухвалено замінити відповідача у справі з відділу у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області на належного - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 та від 14.06.2018 ухвалено витребувати у Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області та у Головного управління Держгеокадастру у Київській області належним чином засвідчені копії:

- технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 058770 від 16.12.1997 на ім`я ОСОБА_1 , яка була виготовлена МП «КАДАСТР» згідно рішення виконавчого комітету Білогородської сільської Ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області №85/41 від 12.09.1997 «Про затвердження технічної документації по матеріалах інвентаризації і передачу земельних ділянок у приватну власність», площею 0.1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах по АДРЕСА_1 , в паперовому примірнику (за наявності також в електронній версії);

- технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває у власності ОСОБА_1 , відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ №058770, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Білогородської сільської Ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області №85/41 від 12.09.1997 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №246 від 16.12.1997, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , яка виготовлена 30.06.2016 ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» згідно заяви землевласника вхідний №752/01 від 17.03.2016, Договору №768 від 31.03.2016 на виконання проектно-вишукувальних робіт на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та 11.08.2016 внесена до Державного земельного кадастру Державним кадастровим реєстратором Дідович Н.Л., у паперовому примірнику (за наявності також електронну версію);

- поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 3222480400:05:001:5213;

- кадастрового плану земельної ділянки за номером 3222480400:05:001:5213.

Ухвалою суду від 14.06.2018, серед іншого, ухвалено залучити до участі у справі №826/583/18 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Державне підприємство "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та витребувати у Державного підприємства "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" належним чином засвідчені копії документів технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває у власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 ухвалено, серед іншого, зупинити провадження у даній справі до отримання ОСОБА_1 результатів розгляду його звернення до Державного підприємства "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про виправлення помилок, допущених при розробці технічної документації земельної ділянки щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Ухвалою суду від 21.01.2021 провадження в адміністративній справі поновлено.

Представником позивача до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держегодакастру у Київській області Бондаренко Ірини Павлівни від 12.07.2017 РВ-3200596822017 про відмову у виправленні помилок;

2. зобов`язати відділ у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держгеодакастру у Київській області вчинити певні дії у виправленні помилок, допущених у відомостях документів, які створюються під час державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі внесенням відомостей з технічної документації з землеустрою до Державного земельного кадастру, зокрема, в Поземельній книзі 3222480400:05:001:5213, створеній за допомогою програмного комплексу Національна кадастрова система Державного земельного кадастру, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:05:001:5213, відкритій 11.08.2016 державним кадастровим реєстратором Дідович Н.Л., а саме:

2.1. засвідчити підписом власника Поземельну книгу…

2.2. привести Поземельну книгу у відповідність Додатку 8 Порядку ведення ДЗК та змісту документації із землеустрою, а саме:

а) Внести у витяги при реєстрації ділянки та при виправлення технічної граматичної помилки координати поворотних точок меж земельної ділянки з відповідною інформацією.

б) Внести до Поземельної книги інформацію про орган, що видав документ, що посвідчує право.

в) У Розділі 3 Поземельної книги вказати громадянство власника, його місце проживання, а також вірну форму власності - приватна.

г) Розділ 3 Поземельної книги доповнити абзацом Відомості про документ, що посвідчує право.

д) Розділ 3 Поземельної книги доповнити інформацією щодо кадастрового реєстратора, які вніс відомості.

е) у назві АДРЕСА_1 в текстовій та графічній формі, що містять інформацію про кадастровий план, про схему фактичного використання земельної ділянки, про план меж земельної ділянки, у заяві-рішенні про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та погодження на внесення даних до Державного земельного кадастру.

Правова позиція позивача зводиться до того, що він є власником земельної ділянки на підставі Державного акту на право приватної власності, на якій розташовано житловий будинок.

Під час внесення до Державного земельного кадастру України змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку в Державному кадастрі України здійснено порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру України та прийнято оскаржуване рішення про відмову у виправленні технічних помилок у відомостях про земельну ділянку.

Так, позивач посилається на Порядок ведення Державного земельного кадастру, в силу якого, у разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням, відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Поземельних книг відповідно до пунктів 116-118, 120-122 цього Порядку.

Також позивач посилається на пункт 118 Порядку і зазначає, що внесення до Поземельної книги відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється за заявою відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей, а також на пункт 121 Порядку, що передбачає подання оригіналу відповідної документації та електронного документу.

Позивач вказує, що кадастровим реєстратором порушено пункти 122 та 56 відповідного Порядку, внаслідок відсутності для того передбачених відповідних підстав.

Заперечуючи проти позову, відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Київській області - зазначає, що позивач ОСОБА_1 звернувся до центру надання адміністративних послуг з метою отримання адміністративної послуги по виправленню координат поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 3222480400:05:001:5213, яка належить йому на праві власності. Відповідно до технічної документації по встановленню меж, що була подана позивачем, земельна ділянка міняє місце розташування та створює накладання на сусідню земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:05:001:5051, яка належить громадянину України на праві власності (Державний акт зареєстрований за №322240001003369 від 21.06.2012). Вищезазначені дії порушують права власності третіх осіб, у зв`язку з чим надано відмову у зміні координат поворотних точок меж земельної ділянки 3222480400:05:001:5213.

Програмно-апаратний комплекс «Національна кадастрова система» за даним фукціоналом дозволяє надати відмову, яка має наступний зміст: «Державним кадастровим реєстратором Відділ у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області розглянуто повідомлення про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою від 12.07.2017 з реєстраційним номером ЗВ- 3211078792017 разом з доданими до нього документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у виправленні зазначених у повідомленні помилок у зв`язку із встановленням факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та не потребують виправлення у зв`язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах».

Враховуючи викладене у разі задоволення позовних вимог позивача судом, при проведенні Державної реєстрації земельної ділянки (внесення змін до Державного земельного кадастру) земельна ділянка гр. ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222480400:05:001:5213 перетнеться з земельною ділянкою з кадастровим номером 3222480400:05:001:5051, що в свою чергу призведе до нових судових спорів.

Аналогічні заперечення у відзиві на позовну заяву подано і Відповідачем-2 - державним кадастровим реєстратором. Окрім того, Відповідачем-2 зазначено, що з огляду на п. 138 Порядку, внесення змін до координат поворотних точок земельної ділянки не можна вважати виправленням технічної помилки. Наголошено, що виправлення координат поворотних точок земельної ділянки, у даному випадку, не лише змінювало її географічне місце розташування, а й призводило до виникнення накладення земельної ділянки Позивача на інші земельні ділянки, які перебувають у приватній власності інших осіб. З огляду на вищевикладене, Відповідачем-2 сформовано відмову у виправленні технічної помилки від 12.07.2017р. № РВ-3200596822017.

Також Відповідач-2 зазначає, що надання Державним кадастровим реєстратором відмови у вчиненні дій по виправленню помилок не позбавляє особу права на повторне звернення, та не виключає можливості задоволення такої заяви іншим державним кадастровим реєстратором, з огляду на що рішення від 12.07.2017р. № РВ-3200596822017 про відмову у виправленні помилок не є індивідуальним актом у розумінні ст. 4 КАС України, а його скасування, відповідно, не є належним способом захисту прав та інтересів Позивача.

Також у відзиві, що надійшов до суду 05.03.2021 року, Відповідач-2 зазначає, що 19.11.2019 до Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшла заява 97-13989/0/298-19 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру (помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки) разом із технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки що перебуває у власності гр. ОСОБА_1 .

На підставі такої заяви та технічної документації було внесено зміни до Державного земельного кадастру, зокрема - до координат поворотних точок меж земельної ділянки Позивача з кадастровим номером 3222480400:05:001:5213.

Третя особа - ОСОБА_2 , проти задоволення позову також заперечує, посилаючись на те, що не здійснивши виправлення помилок, які були допущені ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», позивач, з метою державної реєстрації земельної ділянки, звернувся через Центр надання адміністративних послуг у Києво-Святошинському районі Київської області до Державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області. Також зазначає, що вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача, так як ні Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ні Державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління не наділені законодавчо визначеними повноваженнями здійснювати внесення змін до технічної документації, яку було допущено з вини розробника такої документації, а тому звернення з даним позовом до суду є передчасним, оскільки позивач не використав способи досудового врегулювання даного спору, а також позовні вимоги стосуються зобов`язання вчинити певні дії той орган, діями чи бездіяльністю якого не було порушено права позивача. Також третьою особою звернуто увагу на те, що помилки, про які вказує позивач, не є технічними, а тому їх виправлення не входить до повноважень відповідачів. Нормами чинного законодавства України визначено, що виправлення технічних помилок допускається при виправленні таких помилок в документах, на підставі яких було внесено відомості про земельну ділянку. При цьому, виправлення помилок в технічній документації покладається виключно на розробника технічної документації, а не на Державного кадастрового реєстратора.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи письмово викладені позиції підтримали.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Білогородської сільської Ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області №85 від 12.09.1997 затверджено технічну документацію по матеріалах інвентаризації громадян села Білогородка та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.150 га (т.1 а.с.34-35).

На підставі даного рішення складено Державний акт на право приватної власності на землю І-КВ №058770 виданий ОСОБА_1 16.12.1997 (т.1 а.с.75).

15.03.2016 позивач звернувся до ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для виконання проектно-вишукувальних робіт, а саме виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянках в натурі (на місцевості).

Так, на підставі договору №768 про виконання проектно-вишукувальних робіт ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеусторою» на замовлення ОСОБА_4 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянках в натурі (на місцевості), місце розташування: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.51).

В позовній заяві позивач зазначає про те, що 28.03.2016 топографо-геодезичні роботи щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виконано в присутності позивача представником ДП з порушенням вимог і технічну документацію із землеустрою на паперовому носії, згідно з геодезичними роботами від 28.03.2016, позивач не погодив з огляду на те, що не було надано письмового пояснення з боку виконавця щодо походження інформації про координати поворотних точок меж його земельної ділянки; встановлено помилку в назві АДРЕСА_1 замість «АДРЕСА_1»), а також з огляду на те, що позивач вимагав виправлення виконавцем зазначених помилок та встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місце положення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

При цьому позивач зазначає, що власник суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_3 ) відновити межові знаки відмовився і не дав пояснення яким чином проводив реєстрацію в ДЗК своєї ділянки. Так, у позовній заяві позивач говорить про те, що у 2006 році власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_3 ОСОБА_5 без попередньої згоди з позивачем та за його відсутності було знищено встановлені межові знаки та встановлена межова лінія перемістилась на його земельну ділянку на відстань біля двох метрів. Також позивач зазначає, що з ним не проводилось погодження межових знаків суміжних ділянок державна реєстрація яких у ДЗК поводилась раніше, ніж державна реєстрація земельної ділянки позивача.

Таким чином, на думку позивача, внаслідок таких дій з боку суміжних сусідів і з боку виконавця технічної документації виявлення дійсних меж слід здійснювати за фактичним використанням земельної ділянки як передбачено пунктом 4.4. Інструкції №376.

30.05.2016 виконано топографо-геодезичні роботи щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за фактичним використанням земельної ділянки у присутності позивача, власника суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_3 , представника відділу землеустрою Білогородської сільради, про що складено та підписано акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 30.05.2016 (т. а.с.86).

Виконавцем вилучено технічну документацію. що містила інформацію згідно із землевпорядними роботами від 28.03.2016 та 30.06.2016 виготовлено технічну документацію, що містить відомості згідно з геодезичними роботами від 30.05.2016. Також складено кадастровий план земельної ділянки у паперовій формі та виготовлено електронний документ.

У позовній заяві позивач зазначає, що при перевірці отриманої технічної документації на паперовому носії ним встановлено граматичну помилку в назві АДРЕСА_1 замість «АДРЕСА_1»); під час проведення геодезичних робіт від 30.05.2016 виконавцем отримано другий комплект координат поворотних точок меж земельної ділянки позивача, що відрізняється від комплекту наданого розробником за результатом робіт від 28.03.2016; площа земельної ділянки відповідає даним Державного акту від 1997.

Поряд із цим зазначено, що виконавцем повідомлено, що виявлено перетин із суміжною земельною ділянкою, тобто про розташування в межах земельної ділянки позивача частини іншої земельної ділянки. При цьому позивач вказує, що виконавець відмовився виправляти в технічній документації граматичну помилку в назві вулиці, відмовився перевірити технічну документацію на електронному примірнику версії, не надав інформацію щодо технічної документації на земельну ділянку отриману із Державного фонду документації із землеустрою.

Виготовлена, на підставі договору, Технічна документація міститься в матеріалах справи (т.1 а.с 68-87).

Як вбачається із заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що датована 01.08.2016, ОСОБА_1 , власником земельної ділянки затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та зазначено, що претензій щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), конфігурації та площі земельної ділянки не має, на внесення даних до ДЗК по вище зазначеній документації згоден. Заяву скріплено підписом позивача (т.1 а.с.87).

Далі позивач вказує, що 01.08.2016 по акту здачі-приймання робіт отримав один паперовий та два електронних примірника зазначеної документації.

Відповідна технічна документація була надана уповноваженою позивачем особою для державної реєстрації земельної ділянки до Центру надання адміністративних послуг у Києво-Святошинському районі Київської області державному кадастровому реєстратору.

Як видно з витягу з ДЗК про земельну ділянку №НВ-3207058672016 від 11.08.2016 її зареєстровано за заявою позивача від 04.08.2016 ЗВ-3207555502016 на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Також судом у справі встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку кадастровий номер 3222480400:05:001:5213, площею 0.15 га по АДРЕСА_1 . Державну реєстрацію проведено 25.10.2016, підставою виникнення права власності зазначено Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер І-КВ 058770, виданий 16.12.1997, видавник: Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області та Витяг з ДЗК про земельну ділянку, серія та номер НВ-3207349452016, виданий 27.09.2016, видавник: управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області.

Ознайомившись із витягом з ДЗК, позивач виявив технічні помилки, а саме у назві вулиці, у назві документу, що є підставою для виникнення права, у невідповідності кадастрового плану вимогам законодавства. На вимогу державного кадастрового реєстратора було отримано 23.08.2016 технічну документацію на електронному носії в новій версії. У чому полягали виправлення позивачу не відомо. Однак отримано рішення державного кадастрового реєстратора від 25.08.2016 №РВ-3200369002016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме XSD схема наявність зауваження щодо валідності електронного документу; перетин ділянок з ділянкою 3222480400:05:001:5051, площа співпадає на 4.5561%.

В подальшому позивачем встановлено, що у новій версії технічної документації від 23.08.2016 надано такі відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, які не відповідають інформації про координати поворотних точок меж земельної ділянки в електронному документі версії землевпорядної документації від 01.08.2016 та даним ДЗК НКС.

Тут позивач стверджує, що державним кадастровим реєстратором зазначені технічні помилки не встановлені, не перевірені, не виправлені і протокол перевірки електронного документу не надано.

В позовній заяві позивач вказує, що у зв`язку з наведеним, 27.09.2016 звернувся до державного кадастрового реєстратора з метою здійснити виправлення помилок в ДЗК, за результатами чого отримав витяг з виправленою назвою вулиці, однак з помилково вказаним документом, що є підставою для виникнення права замість вірної інформації Рішення виконавчого комітету Білогородської сільської ради народних депутатів 12.09.1997 85/41 внесена помилкова інформація Рішення органу місцевого самоврядування Білогородська сільська рада 12.09.1997 85/41, кадастровим планом, що не відповідає вимогам законодавства, а також не виправленими державним кадастровим реєстратором відомостями щодо помилок у назві вулиці в текстовій та графічній формі на сторінках документації. Державним кадастровим реєстратором протокол перевірки електронного документа та виправлення помилок в документації землеустрою не надано

Також позивач вказує, що 25.01.2017 звертався до розробника технічної документації з метою виправлення помилок, однак отримав відповідь щодо змісту його попередніх дій, а вже в травні 2017 року передав розробнику паперовий примірник технічної документації та 21.06.2017 отримав паперовий примірник та нову версію електронного її документа. Окрім того, у заяві про уточнення позовних вимог позивач вказує на відсутність у Поземельній книзі, що відкрита 11.08.2016, відомостей, що мають у ній міститися.

Тут позивач зазначає, що виконавець-розробник відмовився виправляти граматичну помилку з інформації щодо місця розташування (адміністративно-територіальна одиниця) земельної ділянки землевласника у назви АДРЕСА_1 в оригіналі паперового примірника та електронного примірника технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на сторінках, які містять інформацію про кадастровий план; про схему фактичного використання земельної ділянки; про план меж земельної ділянки; у заяві про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та погодження на внесення даних до Державного земельного кадастру.

Відтак позивач вважає, що внесенні державним кадастровим реєстратором відповідні відомості в документи Державного земельного кадастру України, в Державний фонд документації із землеустрою такими, що не відповідають достовірності, внаслідок вчинених протизаконних дій з боку розробника технічної документації.

З огляду на наведене, уповноважена позивачем особа 21.06.2017 звернулася до державного кадастрового реєстратора з метою виправлення зазначених помилок.

При зверненні адміністратором ЦНАП надано опис вхідного пакету документів, однак відмовлено у прийнятті повідомлення про виправлення помилок та доданих до нього документів.

У визначену дату, а саме 11.07.2017, відповіді до заяви не надано, у зв`язку з чим уповноважена особа повторно звернулась із відповідною заявою та отримала опис вхідного пакету документів від 11.07.2017.

Назначено дату 12.07.2017 отримання протоколу перевірки технічної документації із землеустрою на паперовому примирнику та електронного документу.

Державним кадастровим реєстратором розглянуто повідомлення про виявлення технічної помилки від 12.07.2017 з реєстраційним номером ЗВ-3211078792017 разом з доданим до нього документами та прийнято рішення РВ-3200596822017 від 12.07.2017 про відмову у виправленні зазначених у повідомленні помилок у зв`язку із встановленням факту перетину ділянки з ділянкою 3222480400:05:001:5051, що перебуває в приватній власності громадянина України, площа співпадає на 4.5516% (т.1 а.с.39). Додатком до даного рішення, серед іншого є протокол проведення перевірки електронного документа №ПП-3200294702017 від 12.07.2017, у якому зазначено, що відомості даних електронного документа не відповідають наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об`єкти ДЗК, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям значення оцінки земельної ділянки); встановленим вимогам до змісту структури і технічних характеристик електронного документа; даним документації із землеустрою або оцінки земель (т.1. а.с.40).

Оцінюючи дане рішення позивач вказує, що ним підтверджується факт допущення розробником технічної документації помилок, а також, що рішення державного кадастрового реєстратора суперечать фактичним обставинам, оскільки при прийнятті технічної документації було перевірено електронний документ та відповідні відомості внесено до ДЗК , що підтверджується витягом з ДЗК від 11.08.2016.

Позивач вважає, що виявивши відповідні помилки державний кадастровий реєстратор повинен був сформувати йому як заінтересованій особі відповідне повідомлення та виправити помилки відповідно до пунктів 152-154 Порядку. Відтак позивач вважає, що оскаржуваним рішенням державний кадастровий реєстратор порушує права власника на землю, які полягають у можливості надавати та отримувати об`єктивні та достовірні відомості під час внесення відомостей (змін до них) про земельну ділянку в ДЗК.

Судом також встановлено, що у 2018 році Державне підприємство "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ЄДРПОУ 00699773 перейменовано в Державне підприємство "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Так, у 2019 та 2020 роках позивач неодноразово звертався до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" зі скаргою та заявами

Внаслідок розгляду відповідних звернень позивачем отримано низку матеріалів, серед яких, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки що перебуває у власності позивача. Технічна документація містить відмітку про те, що електронний документ перевірено та внесено до ДЗК 03.12.2019 (Додаток 1 до клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 09.02.2021).

З даної технічної документації вбачається, що під час розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації відповідної земельної ділянки що перебуває у власності позивача опрацьовано каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки та обчислено площу з точністю до одного квадратного метру. Врезультаті площа земельної ділянки змінилась з 0,1500 га зазначених у державному акті на право приватної власності на землю на 0,1485 га в результаті обчислення (з точністю до 0,0001 га).

19.11.2019 до Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшла заява позивача №97-13989/0/298-19 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру (помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки) разом із технічною документацією із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки Позивача.

На підставі такої заяви та технічної документації внесено зміни до Державного земельного кадастру, зокрема - до координат поворотних точок меж земельної ділянки Позивача з кадастровим номером 3222480400:05:001:5213, що підтверджується записами у Поземельній книзі від 03.12.2019 № 006 та № 007 та від 07.12.2019 №008 в поземельній книзі 3222480400050015213.

Із запису від 03.12.2019 № 006 вбачається, що формою власності даної ділянки зазначено «приватну», а площу вказано відповідно до технічної документації - 0.1485. У відомостях про зміни вказано звернення заявника від 03.12.2019 №ЗВ-3219092242019 та суть змін - виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки.

Записом від 03.12.2019 № 007 є кадастровий план земельної ділянки із описом меж, а також координатами поворотних точок меж земельної ділянки та експлікацією земельних угідь. У відомостях про зміни вказано звернення заявника від 03.12.2019 №ЗВ-3219092242019 та суть змін - виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки.

У відомостях про зміни, що внесено записом від 07.12.2019 вказано суть змін: внесення змін (виправлення помилок), а підставою внесення змін - отримання інформації в порядку інформаційної взаємодії.

ДП «Національні інформаційні системи» на запит представника позивача від 14.02.2020 стосовно деяких питань пов`язаних з інформаційною взаємодією суб`єктів державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення ДЗК, листом №671/13.1-19 від 25.02.2020 надано розгорнуту та обґрунтовану відповідь щодо відповідної взаємодії та вказано, що інформаційна взаємодія щодо запитуваної земельної ділянки, здійснювалась належним чином.

Дослідивши витяги з ДЗК №НВ-3217314382019 від 03.12.2019 року та №НВ-0004286082019 від 17.12.2019 року, судом встановлено, що у витязі від 03.12.2019 року зазначено документ, що є підставою для виникнення права та документ, що посвідчує право, а у витязі від 17.12.2019 - відомості відсутні.

При цьому, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.12.2019 №191802955 вбачається, що у підставах виникнення права власності позивача на відповідну земельну ділянку зазначено Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ 058770 від 16.12.1997, видавником якого є Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, а також Витяг з ДЗК про земельну ділянку, серія та номер НВ-3207349452016, виданий 27.09.2016, видавник: управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області.

Враховуючи наведене, позивачем зареєстровано повідомлення №97-1326/0/298-20 від 19.02.2020 про виявлення технічної помилки у Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:05:001:5213, в якому звернуто увагу на те, що приватну форму власності змінено на спільну часткову з зазначенням частки у спільній власності « 1».

За результатом розгляду даної заяви, прийнято рішення №РВ-3202311932020 від 20.02.2020 по відмову у внесенні відомостей (змін до них) до ДЗК з таких підстав: «електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа», у графі «Рекомендую» вказано: «Перетин ділянок з ділянкою 3222480400:05:001:5051; площа співпадає на 4.1883%. Перевірка за модифікаторами [відомості про права від РРП] Надійшли записи про права від РРП. Додатком до даного рішення, серед іншого є протокол проведення перевірки електронного документа №ПП-3201168612020 від 20.02.2020, у якому зазначено, що відомості даних електронного документа не відповідають наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об`єкти ДЗК, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки); встановленим вимогам до змісту структури і технічних характеристик електронного документа; даним документації із землеустрою або оцінки земель.

Надавши оцінку спірним правовідносинам, поясненням учасників судового процесу, а також доказам в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У спірних правовідносинах, що виникли, застосуванню підлягають положення Закон України «Про землеустрій» (Закон №858), Закон України «Про Державний земельний кадастр» (Закон №3613) та Порядок ведення Державного земельного кадастру, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (Порядок №1051).

Закон України «Про землеустрій» визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування (Закон №858).

Закон України «Про Державний земельний кадастр» (Закон №3613) установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджено на виконання статті 5 Закону №3613.

Як визначено у статті 1 Закону №858, технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно до статті 29 Закону №858, документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Частинами першою, другою, четвертою, сьомою статті 55 Закону №858 визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів; встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка; межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Як вбачається зі статті 18 Закону №3613, серед документів Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є Поземельна книга.

Законом №3613 статтями 25 та 26 врегульовано, які відомості містить Поземельна книга, що є документом Державного земельного кадастру та питання внесення відомостей до Поземельної книги.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки (ч. 2 ст. 25). Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі (ч. 3 ст. 25). До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї (ч. 5 ст. 25). Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру (ч. 6 ст. 25).

Частиною першою статті 26 Закону №3613 визначено, що при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки).

Статтею 5 Закону №3613 визначено загальні засади ведення Державного земельного кадастру.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів (ч. 1 ст. 11 Закону №3613).

Відповідно до статті 15 Закону №3613, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Водночас, частиною першою статті 21 Закону №3613 визначено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, серед іншого, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Поряд із цим, статтею 37 Закону №3613 врегульовано питання виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру.

Так, виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах (ч. 3 ст. 37).

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації (ч. 4 ст. 37).

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду (ч. 5 ст. 37).

Як зазначено у п. 138 Порядку №1051, помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру.

Як встановлено судом, позивач вбачає технічну помилку у невідповідності відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, у отриманій ним технічній документації (електронній версії), про координати поворотних точок меж земельної ділянки в електронному документі версії землевпорядної документації, на підставі якої здійснено державну реєстрацію та яку позивач погодив (01.08.2016).

Однак, з огляду на наведені положення законодавства, невідповідність поворотних точок, що призводить до перетину земельних ділянок не є технічною помилкою.

В цей же час, п. 155 Порядку №1051 встановлено, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Водночас, відповідно до статті 31 Закону №858, зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою, за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що заяви та повідомлення про виправлення тих чи інших помилок у ДЗК подаються за встановленою та затвердженою Порядком №1051 формами, що позивачем не дотримано. Більш того, стосовно тих недоліків, які позивач вбачає у документах ДЗК та з урахуванням яких сформовано позовні вимоги, звернення до державного кадастрового реєстратора відсутні.

В свою чергу, як визначено статтею 24 Закону №3613 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Частиною четвертою наведеної статті передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Відповідно до частини п`ятої цієї ж статті, державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Водночас згідно частини восьмої статті 55 Закону №858 технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, серед іншого, копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п.п. «е» ч. 8);

Тут суд звертає увагу на те, що у відповідності до наведеної норми (ч. 8 ст. 55 Закону №858), технічна документація містить копію державного акту на право приватної власності на землю І-КВ №058770 виданого ОСОБА_1 16.12.1997 (т.1 а.с.75), у якому зазначено, що акт видано на підставі рішення Білогородської сільської ради народних депутатів від 12.09.1997 №85/41.

Окрім того, позивачем до позовної заяви в якості додатку долучено копію даного рішення, з якої вбачається, що рішення №85 від 12.09.1997 прийнято Білогородською сільською радою народних депутатів Києво-Святошинського району. Те, що рішення прийнято виконкомом Білогородської сільської ради народних депутатів вказано безпосередньо у тексті рішення.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки (ч. 8 ст. 24).

Статтею 38 Закону №3613 (в редакції, що діяла на момент реєстрації земельної ділянки в ДЗК) визначено, що відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 38).

Частиною другою статті 38 Закону №3613 визначено, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно частини четвертої цієї ж статті (в редакції, що діяла на момент реєстрації земельної ділянки в ДЗК), порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 18 ч. 7 цієї ж статті (в редакції, що діяла на момент реєстрації земельної ділянки в ДЗК) визначено, що форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, земельну ділянку зареєстровано за заявою позивача від 04.08.2016 ЗВ-3207555502016 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі відповідної Технічної документації управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області.

За результатами реєстрації видано витяг №НВ-3207058672016 від 11.08.2016 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з доданим до нього кадастровим планом.

Як видно з даного витягу, 11.08.2016 зареєстровано земельну ділянку та вказано наступні загальні відомості про неї: кадастровий номер 3222480400:05:001:5213; місце розташування: АДРЕСА_1; цільове призначення: 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); форма власності: приватна власність; площа земельної ділянки: 0.1500га. У відомостях про право власності вказано реквізити документа, що посвідчу особу: НОМЕР_2, виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 24.10.2000; податковий номер НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; документ, який є підставою для виникнення права: рішення органу місцевого самоврядування Рішення сесії Білогородської сільської ради 12.09.1997 85/41; документ, що посвідчує право: Державний акт від 16.12.1997 І-КВ 058770 (т.1 а.с.88). Додатком до даного витягу є кадастровий план земельної ділянки, на якому графічно зображено земельну ділянку, опис меж та експлікацію земельних угідь.

Як видно з даного витягу (від 11.08.2016), останній відповідає затвердженій формі та містить усі передбачені нею відомості, зокрема і в частині додатку «кадастровий план земельної ділянки».

Разом з тим, позивач у справі, не змінюючи позовних вимог, у поданих до суду поясненнях зазначає, що у витязі з ДЗК №НВ-3217314382019 від 03.12.2019, як і у витязі №НВ-3207058672016 від 11.08.2016 зазначено документ, що є підставою для виникнення права та документ, що посвідчує право, а у витязі №НВ-0004286082019 від 17.12.2019 - такі відомості відсутні.

Такі обставини позивач вважає підтвердженням допущення технічної помилки у Поземельній книзі, яку просив виправити подавши повідомлення №97-1326/0/298-20 від 19.02.2020 про виявлення технічної помилки у Поземельній книзі та отримавши рішення по відмову, яке в рамках даної справи не оскаржує.

Однак, суд, наведеним обставинам надає оцінку з огляду на заявлені позовні вимоги, в частині зобов`язати відділ у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держгеодакастру у Київській області вчинити певні дії у виправленні помилок, допущених у відомостях документів, які створюються під час державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі внесенням відомостей з технічної документації з землеустрою до Державного земельного кадастру, зокрема, в Поземельній книзі 3222480400:05:001:5213, створеній за допомогою програмного комплексу Національна кадастрова система Державного земельного кадастру, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480400:05:001:5213, відкритій 11.08.2016 державним кадастровим реєстратором Дідович Н.Л., а саме: внести до Поземельної книги інформацію про орган, що видав документ, що посвідчує право та розділ 3 Поземельної книги доповнити абзацом Відомості про документ, що посвідчує право.

Оцінюючи відповідні обставини в розрізі норм законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність вищевказаних позовних вимог.

Так, стаття 38 Закону №3613 зазнала змін.

Зокрема, у редакції Закону України від 05.12.2019 № 340-IX, частина четверта даної статті визначає, що витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 01.01.2013, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Так, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.12.2019 №191802955 вбачається, що реєстрація права власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена 25.10.2016.

У підставах виникнення права власності позивача на відповідну земельну ділянку зазначено Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ 058770 від 16.12.1997, видавником якого є Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, а також Витяг з ДЗК про земельну ділянку, серія та номер НВ-3207349452016, виданий 27.09.2016, видавник: управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області.

З огляду на наведене, відсутність у витязі №НВ-0004286082019 від 17.12.2019 інформації про документ, що є підставою для виникнення права та документ, що посвідчує право пов`язано зі зміною у законодавстві, що передбачає надання витягу з ДЗК з усіма відомостями про земельну ділянку, що внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 01.01.2013.

Одночасно, наявність відповідної інформації у витягах з ДЗК №НВ-3217314382019 від 03.12.2019 та №НВ-3207058672016 від 11.08.2016 свідчить про наявність такої інформації і у Поземельній книзі.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що ї передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

Водночас, згідно частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, обґрунтованості аргументів сторін та третіх осіб, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Доказів понесення відповідачами витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного кадастрового реєстратора відділу у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області Бондаренко Ірини Павлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Державне підприємство "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено й проголошено в удовому засіданні 14.04.2021.

Суддя О.М. Чудак