Рішення № 96279467, 14.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 квітня 2021 року справа №640/2420/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )

до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент земельних ресурсів)

про 1) визнання протиправними дій відповідача в частині підготовки проекту рішення про відмову від 20 серпня 2019 року №ПЗН-908 без врахування висновків суду від 15 січня 2019 року №826/13220/17;

2) зобов`язання відповідача підготувати проект рішення Київради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з урахуванням висновків суду у рішенні від 15 січня 2019 року №826/13220/17

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, зазначаючи, що в черговий раз, відповідач протиправно та без урахування висновків суду у справі №826/13220/17, підготував проект рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №640/2420/20 передано на розгляд судді Огурцову О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року адміністративну справу №640/2420/20 залишено без руху, оскільки до позовної заяви додана лише її копія без додатків та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року задоволено заяву про самовідвід судді Огурцова О.П. та передано справу на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №640/2420/20 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду; попереджено ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 22 квітня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/2420/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 14 квітня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог зазначивши, що заяву позивача розглянуто повторно з урахуванням висновків суду; прийняття рішення про передачу земельної ділянки фізичним або юридичним особам із земель комунальної власності міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради; проект рішення не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії, у зв`язку із чим не порушує прав, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому додатково наголосив на обґрунтованості позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Постановою від 15 січня 2019 року у справі №826/13220/17 Шостий апеляційний адміністративний суд позов ОСОБА_1 до Київської міської ради задовольнив частково, визнав протиправним та скасував рішення Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №187/2409 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» та зобов`язав Київську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

Вказана постанова обґрунтована тим, що оскільки рішенням суду у справі №826/17272/16 визнано неправомірним негативний висновок Департаменту містобудування та архітектури від 16 вересня 2014 року №9036/0/12/27-14, який слугував єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, то суд дійшов висновку, що оскаржувана відмова є протиправною як така, що прийнята на підставі неправомірного висновку про невідповідність заявленої позивачем ініціативи вимогам містобудівної документації за функціональним призначенням.

У відповідь на запит ОСОБА_1 від 09 січня 2020 року, Департамент земельних ресурсів надав копію проекту рішення Київської міської ради, підготовленого на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі №826/13220/17 та копію пояснювальної записки.

Згідно із вказаним проектом рішення Київської міської ради, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,10 га.

Як вбачається зі змісту пояснювальної записки від 20 серпня 2019 року №ПЗН-908 до вказаного проекту рішення Київської міської ради, відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28 березня 2002 року №370/1804 територія за функціональним призначенням належить до багатоповерхової житлової забудови.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо підготовки вказаного проекту, за наслідками повторного розгляду його заяви, звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах щодо оскарження дій суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята, одинадцята статті 118 Земельного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами повторного розгляду клопотання позивача, відповідач підготував проект рішення «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ».

Суд звертає увагу на те, що в частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

У свою чергу, дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.

Рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №241/2463 затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 2.5 Порядку, Департамент земельних ресурсів, керуючись даними міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, аналізує подані матеріали клопотання на відповідність меж земельної ділянки, її заявленого функціонального призначення даним містобудівного кадастру та протягом не більше семи робочих днів готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає до секретаріату Київської міської ради у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради. Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради обов`язково має містити інформацію щодо: правового статусу земельної ділянки; правового статусу об`єкта нерухомого майна (за наявності); особи заявника та іншу наявну інформацію, що має значення для прийняття рішення Київської міської ради.

Як встановлено судом вище, відповідач на виконання постанови від 15 січня 2019 року у справі №826/13220/17 підготував проект рішення та пояснювальну записку до нього.

При цьому, в супровідному листі від 22 січня 2020 року №06570202/3-1157 відповідач зазначив, що рішення з цього питання на той час не приймалось.

У свою чергу, суд зазначає, що проект рішення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує, змінює або припиняє права чи обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Будь-які висновки, викладені в проекті рішення чи в пояснювальній записці до нього, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, а є лише службовою діяльністю суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача в частині підготовки проекту рішення, оскільки такі дії вчинені в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

При цьому, суд зазначає, що питання наявності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не є предметом цього спору та досліджувались під час розгляду адміністративної справи №826/13220/17.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами повторного розгляду клопотання позивача, він не позбавлений права оскаржити його в судовому порядку.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача підготувати проект рішення Київради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з урахуванням висновків суду у рішенні від 15 січня 2019 року №826/13220/17 задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

За своєю правовою природою відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Тому суд не вправі перебирати на себе функції відповідного органу та своїм рішенням зобов`язувати підготувати проект про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

В частині посилань позивача на невідповідність підготовленого відповідачем проекту рішення висновкам, викладеним у рішенні суду від 15 січня 2019 року у справі №826/13220/17, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач довів правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, враховуючи дату поновлення позивача на посаді адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а; ідентифікаційний код 26199097).

Суддя В.А. Кузьменко